Постанова № 129630303, 19.08.2025, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа №709/1311/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року селище Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ст. 3 ст. 154 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

02 липня 2025 року близько 06-10 год ОСОБА_1 допустив неналежне утримування своєї собаки, а саме вона самовільно вискочила з подвір`я, за адресою: АДРЕСА_1 , та покусала собаку породи "мопс", що належить ОСОБА_2 , в АДРЕСА_2 , та налякала особисто ОСОБА_2 під час рознімання їх, що спричинило заподіяння шкоди здоров`ю собаки ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив правила утримання собак, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 154 КУпАП.

В судовому засіданні 06 серпня 2025 року ОСОБА_1 повідомив, що ця собака породи "американський стаффордширський тер`єр" належить його 90-річній матері. Собака живе з ними більше 10 років. Вони її дуже люблять. Собака хороша, спокійна, з нею часто граються діти. Собака має можливість заходити і виходити з домоволодіння. Того дня мати не вслідкувала за нею, не встигла пристібнути, і вона вибігла з двору та напала на іншу маленьку собачку. Не покусала, а лише злякала.

В судове засідання 19 серпня 2025 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , надав свої пояснення в судовому засіданні 06 серпня 2025 року, суд вважає за можливе проводити судове засідання за його відсутності.

В судовому засіданні 19 серпня 2025 року потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що того дня вранці вона вигулювала свою собаку породи "мопс". Собака ОСОБА_1 напала на її собаку і заподіяла ушкодження. В одному місці був великий слід від укусу, пошкоджено шкіру. Також по всьому тілу собаки були маленькі рани від кігтів. Лише за допомогою інших сусідів вдалося врятувати її собаку від стафтер`єра. Вона була змушена лікувати свою собаку у ветеринара, медичний центр "Умка". Довідку від лікаря не брала. Вона теж злакалася, оскільки собака поводила себе агресивно, кидалася й неї, пошкрябала шкіру ніг та пошкодила одяг. Коли вона повідомила про цей випадок ОСОБА_1 , він агресивно відреагував та лаявся непристойною лексикою.

Суд, вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, підтверджується достатніми даними, що містяться в матеріалах справи, доведена повністю, кваліфікація скоєного правильна.

Стаття 154 КУпАП (у редакції чинній на момент вчинення правопорушення та на момент розгляду справи) структурно має три окремі частини. Так, ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачено основний склад цього адміністративного правопорушення, який встановлює адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Частини 2 та 3 ст. 154 КУпАП передбачають кваліфіковані склади даного адміністративного правопорушення та підвищену адміністративну відповідальність в залежності від наявності у діях особи тих чи інших кваліфікуючих ознак. Так, у ч. 2 ст. 154 КУпАП встановлено кваліфікуючу ознаку у виді повторного вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, протягом одного року, а у ч. 3 ст. 154 КУпАП кваліфікуючу ознаку у виді заподіяння шкоди здоров`ю людини чи її майну.

За загальним правилом, встановленим у ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом; 5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

При цьому положеннями чинного КУпАП встановлюються правила розмежування компетенції вищезазначених органів влади (посадових осіб) щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до ст. 214 КУпАП - адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб). Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання. З наведеного слідує, що адміністративні комісії розглядають усі справи про адміністративні правопорушення, крім тих, що чітко та прямо віднесені до компетенції інших органів влади (посадових осіб). У зв`язку з цим інші органи влади (посадові особи) можуть розглядати лише ті справи про адміністративні правопорушення, що прямо віднесені до їх компетенції положеннями чинного законодавства, що визначає процедуру провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Компетенція адміністративних комісій щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення визначається у ст. 218 КУпАП, а компетенція судів, як суб`єктів розгляду справ про адміністративні правопорушення, - у ст. 221 КУпАП. Системний аналіз положень ст. 218 та ст. 221 КУпАП дає можливість зробити висновок, що до компетенції адміністративної комісії відноситься розгляд і вирішення справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 154 КУпАП. У свою чергу до компетенції суду відноситься розгляд і вирішення справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП. При цьому розгляд і вирішення справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, як вбачається зі змісту положень ст. ст. 218-244-24 КУпАП, не відноситься до компетенції жодних, з числа зазначених у ст. 213 КУпАП органів влади (посадових осіб). Вказані обставини у поєднанні з принципом визначення повноважень адміністративних комісій, що закріплений у ст. 214 КУпАП, могли б давати можливість зробити висновок, що в такому разі справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП, мають розглядатися саме адміністративними комісіями як такі, що не віднесені до компетенції інших органів влади (посадових осіб), але, оцінюючи відповідність такого висновку положенням чинного законодавства, необхідно звернути увагу на наступне.

Так, ст. 154 КУпАП (у редакції станом на 01.07.2021 рік) структурно складалася з двох частин. У ч. 1 ст. 154 КУпАП (у редакції від 01.07.2021 року) було передбачено основний склад адміністративного правопорушення, який передбачав адміністративну відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в не відведених для цього місцях.

Натомість ч. 2 ст. 154 КУпАП (у редакції від 01.07.2021 року) передбачала адміністративну відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті.

Системний аналіз положень ст. 154 КУпАП у зв`язку з положеннями ст. 218, 221 КУпАП у редакції станом на 01.07.2021 рік дає можливість зробити висновок, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 154 КУпАП, станом на 01.07.2021 рік відносився до компетенції адміністративних комісій, а справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 154 КУпАП до компетенції судів.

15.07.2021 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу» за №1684-IX (далі - Закон №1684-IX), яким ст. 154 КУпАП було викладено у новій редакції, що повністю відповідає редакції чинній на момент вчинення правопорушення та на момент здійснення судового розгляду.

Таким чином, шляхом прийняття Закону №1684-IX - ст. 154 КУпАП структурно була поділена на три окремі частини. При цьому, як видно зі змісту положень вказаного закону, виділення ч. 3 ст. 154 КУпАП відбулося шляхом відокремлення кваліфікуючої ознаки у виді заподіяння шкоди здоров`ю та майну людини з ч. 2 ст. 154 КУпАП. Тобто, кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 154 КУпАП, у виді повторності та заподіяння шкоди здоров`ю та майну особи, які в попередній редакції статті містилися у ч. 2, шляхом прийняття нового закону були розділені на окремі частини таким чином, що заподіяння шкоди здоров`ю та майну особи внаслідок порушення правил утримання собак і котів перетворилося на особливо кваліфікуючий склад адміністративного правопорушення, що кваліфікується за ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Однак при цьому, як вбачається з положень Закону №1684-IX, супутніх змін до ст. 218, 221 КУпАП, у зв`язку з появою ч. 3 ст. 154 КУпАП, не було прийнято, а відтак виникла законодавча прогалина, яка полягає у тому, що формально ч. 3 ст. 154 КУпАП не відноситься до компетенції жодного органу влади (посадової особи), що здійснюють розгляд справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України - юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини - кримінальне обвинувачення не тлумачиться буквально та не зводиться виключно до кримінального переслідування особи за вчинення кримінально-караних діянь, у зв`язку з чим обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення в залежності від певних обставин (характер правопорушення, тяжкість покарання, кваліфікація за національним законодавством) також може підпадати під ознаки кримінального обвинувачення та потребувати юрисдикції суду щодо визначення обґрунтованості останнього.

Враховуючи вказані положення на обставини даної справи суд приходить до висновку, що недоліки законодавства не можуть ігнорувати вимоги суспільства щодо забезпечення правопорядку шляхом притягнення особи до відповідальності за вчинене протиправне діяння.

На підставі викладеного, враховуючи характер адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, ступінь його тяжкості, те, що склад вказаного правопорушення, у новій редакції законодавства, утворює кваліфікуюча ознака, яка в попередній редакції законодавства містилися у ч. 2 цієї ж статті та відносилася до компетенції суду, беручи до уваги, що за вчинення даного правопорушення передбачено обов`язкове додаткове адміністративне стягнення у виді конфіскації, що відповідно до ст. 29 КУпАП може бути застосовано лише судом, то, не зважаючи на те, що розгляд судом справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, прямо не закріплено у ст. 221 КУпАП, суд приходить до висновку, що розгляд і вирішення справ про адміністративне правопорушення, передбачених ч. 3 ст.154 КУпАП має здійснюватися саме судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Частина 1 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»

№ 3447-IV від 21.02.2006, особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Відповідно до статті 22 вказаного закону при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов`язана забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання.

Статтею 12 Закону України № 3447-IV передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №438895 від 18 липня 2025 року;

- заявою ОСОБА_2 ;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 18 липня 2025 року;

- поясненнями ОСОБА_2 ;

- поясненнями ОСОБА_1 ;

- фотографіями собаки та лікарських засобів, якими проводилось лікування постраждалої собаки;

- ветеринарним паспортом.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, підтверджується достатніми даними, доведена повністю, кваліфікація скоєного правильна.

Вирішуючи питання про накладення стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, згідност.ст. 34, 35 КУпАП,судом невстановлено. Суд застосовує до правопорушника стягнення в межах санкції статті у вигляді штрафу з конфіскацією тварини, оскільки подальше перебування тварини у власника становитиме загрозу для інших тварин та людей.

У зв`язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 3 ст. 154, 283, 284 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. з конфіскацією собаки породи "Американський стаффордширський тер`єр".

Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору в прибуток держави (стягувач Державна судова адміністрація України, реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя І.М. Кваша