Рішення № 129627143, 19.08.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3606/25

н\п 2/490/2784/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданнів м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, в якій позивачка просить суд припинити право спільної часткової власності на 42/100частки домоволодіння АДРЕСА_1 ,які належали ОСОБА_2 та визнати за позивачкою право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог посилається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 03.10.1985 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_2 купила частки домоволодіння АДРЕСА_1 . 29.04.1992 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір міни за яким, ОСОБА_2 передає ОСОБА_3 2/25 частки, а ОСОБА_3 передає ОСОБА_2 частки домоволодіння АДРЕСА_1 . З огляду на викладене, станом на 29.04.1992р. ОСОБА_2 була власником 42/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем майна померлої є її донька - ОСОБА_1 . Інших спадкоємців немає, так як вони відмовились від спадщини на користь позивачки.

На теперішній час стало відомо, що рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської Ради №776 від 25.03.2008 року 29/50 частині житлового будинку з відповідною часткою господарських побутових споруд та будівель по АДРЕСА_1 (Літ. А прим. з №2-1 по №2-9), яка належала ОСОБА_5 , надано нову адресу: АДРЕСА_2 .

З огляду, що інший співвласник виділився в окрему адресу, право спільної часткової власності на буд. АДРЕСА_1 припинилось, він став окремим об`єктом і в порядку спадкування є власністю позивача, яку вона не може оформити без рішення суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

12.05.2025 року матеріали справи передано на розгляд судді.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 13.05.2025 року, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.06.2025 року, також витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. копію спадкової справи №06/2025 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та витребувано у КП «ММБТІ» інвентарну справу домоволодіння АДРЕСА_1 .

02.06.2025 року на виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.05.2025 року приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко В.В. надала суду копії документів зі спадкової справи на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.06.2025 року представниця Миколаївської міської ради Захаренкова Анастасія Юріївна подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі та винести рішення по справі відповідно до чинного законодавства України.

11.06.2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила долучити до матеріалів справи копії технічного паспорту будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Також просила закрити підготовче провадження по справі та призначити справу до судового розгляду по суті, судове засідання просила проводити без її участі.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 11.06.2025 року було задоволено клопотання позивачки про долучення доказів, а також закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.08.2025 року.

23.06.2025 року на виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.05.2025 року КП «ММБТІ» надало інвентаризаційну справу за адресою: м. Миколаїв, вул. Конопатна, буд. 5, інвентарний №4678.

19.08.2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

В судове засідання 19.08.2025 року учасники справи не з`явилися, а за такого, на підставі статей 223, 247 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України), розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

03.10.1985 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу за яким ОСОБА_2 купила частки домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 03.10.1985 року.

29.04.1992 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір міни за яким, ОСОБА_2 передає ОСОБА_3 2/25 частки, а ОСОБА_3 передає ОСОБА_2 частку домоволодіння АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищенаведене, станом на 29.04.1992 року ОСОБА_2 була власницею 42/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке наявне в матеріалах спадкової справи. Її батьками є: мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_7 .

З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , яке наявне в матеріалах спадкової справи, вбачається, що 11.10.1986 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_8 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_9 ».

З вищенаведеного підтверджується факт того, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 03.09.2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №06/2025, яка відкрита після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємицею майна померлої є її донька ОСОБА_1 , оскільки інші спадкоємці відмовились від спадщини на користь позивачки, що підтверджується заявами ОСОБА_10 (зареєстровано в реєстрі за №546) та ОСОБА_11 .

16.04.2025 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко В.В. з заявою для видачі свідоцтва про право на спадщину на 42/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті її матері ОСОБА_2 , однак 17.04.2025 року отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки: «у даному випадку 42/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок за номером АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 не відповідає дійсності, так як після вилучення 29/50 часток житлового будинку співвласником ОСОБА_5 в окрему адресу, частка, яка належить ОСОБА_2 , змінилась.

З матеріалів інвентаризаційної справи на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , інвентарний №4678, вбачається, що ОСОБА_5 разом із ОСОБА_2 була співвласницею домоволодіння АДРЕСА_1 у праві спільної часткової власності.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №776 від 25.03.2008 року, витяг з якого наявний в матеріалах справи, 29/50 частині житлового будинку з відповідною часткою господарських побутових споруд та будівель по АДРЕСА_3 з №2-1 по №2-9), яка належала ОСОБА_5 , надано нову адресу: АДРЕСА_2 .

За такого, з часу виділу 29/50 часток житлового будинку співвласником ОСОБА_5 в окрему адресу, частка 42/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , яка налажела ОСОБА_2 набула статусу окремого об`єкта.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 355, ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідност. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Співвласниця ОСОБА_5 виділила свою частку у спільній частковій власності.

Частиною 3 статті 364 ЦК України, визначено, що уразі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.

Отже, оскільки інший співвласник виділила свою частку із права спільної часткової власності, її право в спільній частковій власності припинилося, то відповідно частка ОСОБА_2 має бути припинена та має існувати, як окремий об`єкт нерухомого майна.

Згідно ст. 1261 ЦК України,упершу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно дост. 1273 цього Кодексу, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ст. 182ЦК Україниправо власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацією та зареєстровані права в порядку встановленому законом.

Частиною 2статті 1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації. Відомості про речові права, обтяження речових прав, що міститься в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невідємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні відправа власності та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені у Державному реєстрі прав.

Згідност. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбаченост. 1217 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У відповідності до п. 4.15 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 328 данного кодексу, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене, за позивачкою слід визнати право на спадкове майно відповідно до ст.1261 ЦК України.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Керуючись ст. 12, 18, 81, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) до Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ: 26565573, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 20) про визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності на 42/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, який знаходится за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін