Ухвала суду № 129626446, 20.08.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7605/25

Провадження № 2-з/750/30/25

У Х В А Л А

20 серпня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Маринченко О.А., розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

04 червня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_3 , в якому просять скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області від 09 грудня 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 26883897 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 від 09 грудня 2015 року, індексний номер 49385812.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження; визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

18 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Обгрунтовано заяву, зокрема, тим, що предметом пред`явленого позову є скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідач незаконно отримав оспорюване свідоцтво на своє ім`я, так як на момент реєстрації об`єкта нерухомого майна по АДРЕСА_1 не існувало. Оскільки право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за відповідачем, а тому є підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач може відчужити вказаний житловий будинок, що призведе до невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першоюстатті 150ЦПК Українивизначено,що позовзабезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, зокрема, що заходи забезпеченняпозову застосовуютьсядля того,щоб гарантувативиконання можливогорішення судуі повиннізастосовуватися лишев разінеобхідності,оскільки безпідставнезвернення дотаких дійможе спричинитипорушення правта законнихінтересів іншихосіб чиучасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача та інших осіб.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 серпня 2025 року власником будинку, на який просить накласти арешт заявник, є ОСОБА_4 на підставі договору довічного утримання (догляду) від 11 жовтня 2024 року, а не відповідач у справі.

Таким чином, враховуючи, що на час розгляду судом заяви про забезпечення позову власником будинку, на який просить накласти арешт заявник, є не відповідач, а інша особа, яка не є учасником справи, а також беручи до уваги те, що при вжитті заходів забезпечення позову суд має запобігти порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу,у зв`язкуз чимсуд незнаходить підставдля задоволеннязаяви тазабезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 258-261, 353, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А. Маринченко