Ухвала суду № 129625384, 19.08.2025, Франківський районний суд м. Львова

465/4211/25

2-ві/465/10/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,

за участі секретаря судового засідання Балаболки В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Мартьянової С.М. від розгляду цивільної справи №465/4211/25 за позовом ОСОБА_1 до ЗВО «Львівський університет бізнесу та права» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова (суддя Мартьянова С.М.) перебуває цивільна справа №465/4211/25 за позовом ОСОБА_1 до Закладу вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права» про стягнення грошових коштів.

28.07.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Мартьянової С.М.

Мотивує заяву про відвід тим, що в нього є підстави для заявлення відводу складу суду у зв`язку з тим, що він вважає не об`єктивним склад суду та існують обставини, які виключають неупередженість суду. Вказує, що вже тривалий час співпрацює з ОСОБА_3 . Він неодноразово звертався із заявами до Міжнародного кримінального суду в тому числі і щодо ОСОБА_4 , який є фактичним власником і керівником ЗВО "Львівський університет бізнесу та права". Дані заяви зокрема подавалися в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення коштів, по якій ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу. В тому числі в даних заявах до МКС ОСОБА_8 зазначав, що по відношенню ОСОБА_9 , який є його партнером по підприємницькій діяльності, вчинявся незаконний злочинний вплив з боку представників злочинної організації, членами якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_10 . Зокрема діти ОСОБА_5 , які з початку пандемії коронавірусу залишалися вдома, вчилися в навчальному закладі, який належить ОСОБА_11 .

Суддею Мартьяновою С.М. приймалося рішення по справі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 . При цьому спілкуючись з ОСОБА_6 , останній підтвердив, що він коштів в позику фактично не отримував та був жертвою вимагання, проте апеляції не подав, оскільки домовився з ОСОБА_5 та пов`язаними з ним особами. Також представником ОСОБА_4 по цій справі є адвокат Зубашевський Н., який тривалий час працював помічником в державного нотаріуса у Франківській державній нотаріальній конторі, яка знаходиться в тому ж приміщенні що і суд.

Неодноразово в правовій спільноті висвітлювалися новини про взаємопов`язаність Франківського районного суду м. Львова та Франківської держнотконтори. Ці обставини, викликають в стороннього спостерігача сумніви в неупередженості складу суду. Просить заяву задоволити.

Ухвалою суду від 30.07.2025 заяву про відвід головуючої у справі судді Мартьянової С.М. визнано необґрунтованою та передано справу для вирішення питання про відвід у порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями заява передана до провадження судді Дзеньдзюрі С.М.

Розглянувши заяву про відвід судді Мартьянової С.М., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищезазначене, суд не повідомляв учасників справи про розгляд питання про відвід судді у даній справі.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до частин 1, 2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою судді Мартьяновою С.М. від 30.07.2025 справу передано для вирішення відводу іншому судді.

Відповідно до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статтями 36, 37 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав для відводу судді, мотиви, які вказані у заяві про відвід судді до даного вичерпного переліку не входять.

Суд, вивчивши матеріали заяви про відвід, вважає її такою, що задоволенню не підлягає враховуючи наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 36 ЦПК України, зокрема, зазначені заявником підстави для відводу судді, передбачені п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, де вказано, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід не вбачається.

Разом з тим, стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 (заява № 16695/04).

Як установлено Бангалорськими принципами, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Отже, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до вимог ЦПК України, головуючий керує судовим засіданням, спрямовуючи судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

При цьому дії головуючого спрямовані на забезпечення можливості здійснення всіма учасниками процесу їх прав та обов`язків, а особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права, не зловживаючи ними, та виконувати процесуальні обов`язки.

Заява про відвід задоволеню не підлягає, оскільки наведені в ній мотиви відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді, оскільки згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладе не, доводи викладені у заяві про відвід судді є необґрунтованими і такими, що не можуть слугувати підставою для задоволення заяви про відвід.

Оскільки, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, заява про відвід необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Мартьянової С.М. від розгляду цивільної справи №465/4211/25 за позовом ОСОБА_1 до ЗВО «Львівський університет бізнесу та права» про стягнення коштів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Дзеньдзюра С.М.