Ухвала суду № 129623130, 18.08.2025, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/569/25

Провадження № 2-о/139/39/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення заяви без руху

18 серпня 2025 року селище Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., отримавши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

14.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою та доданими до неї матеріалами про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_2 .

Ознайомившись з заявою та матеріалами справи, судом встановлено, що вона подана в порядку окремого провадження, але оскільки заявником допущено порушення вимог ст. ст. 95, 175, 177, 294 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України), то дана заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч. 4 ст. 294 ЦПК України).

Суб`єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту. Зокрема, але не виключно, заінтересованими особами може бути нотаріальна контора, всі спадкоємці майна спадкодавця, інші заінтересовані особи, - у справах про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками є заявники, інші заінтересовані особи.

Заінтересованими особами в справах окремого провадження можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які мають особистий чи суспільний інтерес, який безпосередньо чи опосередковано пов`язується з наслідками розгляду справи і може мати як позитивні, так і негативні наслідки для таких осіб. Тобто коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, що підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.

Заінтересованими особами можуть бути визнані фізичні чи юридичні особи, у яких виникнуть права чи обов`язки у випадку задоволення заяви.

Нормами процесуального законодавства не передбачено права суду за власною ініціативою залучати до участі у справі заінтересованих осіб. Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 07.04.2020 в справі № 638/4/19.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України ) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Пунктом 1 ч. 1 і ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Всупереч наведеному, подана заява не містить відомостей про заінтересованих осіб і дотримання заявником зазначеної процедури прийняття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Подана до суду заява містить підпис заявника на першій, а не на останній сторінці, тобто вважається не підписаною.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) сторін - фізичних осіб, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Вказані вимоги закону заявником не дотримані, оскільки в заяві: 1) не вказано поштовий індекс; 2) не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України; 3) заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в заявника та інших учасників справи.

Пункт 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зобов`язує позивача викласти у позовній заяві обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини.

У заяві заявник просить визнати за нею факт прийняття спадщини на підставі ст. 1272 ЦК України, яка не регулює зазначене питання. Дана стаття передбачає, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її..За письмовоюзгодою спадкоємців,які прийнялиспадщину,спадкоємець,який пропустивстрок дляприйняття спадщини,може податизаяву проприйняття спадщининотаріусу абов сільськихнаселених пунктах-уповноваженій наце посадовійособі відповідногооргану місцевогосамоврядування замісцем відкриттяспадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Заявницею не зазначено і не долучено доказів родинного зв`язку між нею та спадкодавцем, документів, які підтверджують його права на спадкове майно.

Згідно з п. п. 8 - 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення щодонаявності упозивача абоіншої особиоригіналів письмовихабо електроннихдоказів,копії якихдодано дозаяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Подана заява зазначених відомостей не містить.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у разі подання письмових доказів можуть бути додані їх копії).

Згідно з ч. ч. 1 - 5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові доказиподаються воригіналі абов належнимчином засвідченійкопії,якщо іншене передбаченоцим Кодексом.Якщо длявирішення спорумає значеннялише частинадокумента,подається засвідченийвитяг знього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Наведені вимоги ст. 95 ЦПК України заявником не дотримані.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви справляється судовий збір у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору з 01.01.2025 згідно абз. 3 п/п 4 п.1ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (п. 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Європейський суд з прав людини у п. 55 справи «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland», заява № 28249/95) зазначив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до ст. 17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 294 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини залишити без руху.

Роз`яснити заявнику, що для усунення недоліків заяви потрібно:

- зазначити у заяві відомості, передбачені ч. 2 і п. 2, 5, 8 - 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України;

- звернутися до органів нотаріату з заявою про прийняття спадщини, яка подається спадкоємцем особисто;

- надати належно оформлені письмові доказами, які містять дані про обставини, що мають значення для справи - документи, що містять відомості про родинний зв`язок між заявником та спадкодавцем, права спадкодавця на спадкове майно, інформацію про коло спадкоємців, заінтересованих осіб;

- сплатити судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на розрахунковий рахунок UA238999980313191206000002888 (отримувач: ГУК у Вінницькій області/смт Мур.Кур./22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів: 22030101, призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) і подати до суду відповідний платіжний документ.

Надати заявникові строк сім днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви.

Якщо заявник усуне недоліки, вказані у цій ухвалі, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявникові.

У відповідності до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу складено та підписано 18 серпня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тарас ЛІЩИНА