Ухвала суду № 129622426, 18.08.2025, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6504/25

провадження № 2-о/216/175/25

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

18 серпня 2025 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Якименко Сергій Георгійович через «Електронний суд» звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від імені та в інтересах заявниці ОСОБА_1 , яка звертається в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 із заявою про оголошення померлим батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено таке.

Частиною 3 та 4 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає з участю заявника та заінтересованих осіб.

Однак, у заяві не визначеного заінтересованих осіб.

Крім того, порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті (ч.1 ст.47 ЦК України).

Крім того, предмет доказування у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою представляє собою сукупність матеріально-правових фактів (обставин), з якими норми цивільного права пов`язують виникнення у суду законної презумпції безвісної відсутності особи: 1) встановлення місця проживання особи, стосовно якої порушено справу про визнання її безвісно відсутньою; 2) відсутність особи у цьому місці проживання; 3) день одержання останніх відомостей про відсутню особу; 4) відсутність у місці проживання фізичної особи відомостей про місце її перебування протягом одного року з дня одержання останніх відомостей про відсутню особу; 5) неможливість встановлення місця знаходження даної особи; 6) вживання заявником заходів по розшуку особи

Необхідними доказами у цих справах є письмові докази (довідка про місце проживання особи; довідка з місця роботи особи; відповіді органів внутрішніх справ, військових частин, житлово-експлуатаційних організацій; довідки з адресних столів про відомості, які вони мають про відсутню особу); інформація з державної прикордонної служби України щодо перетинання державного кордону України; довідка про перебування на обліку в органах Пенсійного фонду України, як одержувача пенсійних виплат; відомості з державної податкової служби про наявність доходів щодо відсутньої особи; показання свідків (родичів, друзів, співробітників, сусідів відсутньої особи).

Згідно п.13 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

При цьому слід враховувати, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення всіх об`єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи. Обов`язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі № 638/18251/16-ц).

Особливістю розгляду справ про оголошення особи померлою є те, що суд за наявності достатніх доказів робить юридичне припущення про смерть особи.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом тривалого часу в місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою. Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц (провадження № 61-35636св18).

Оскільки заявниця просить оголосити фізичну особу померлою, то до заяви повинно бути додано докази, на які вона посилається, як на підтвердження обставин, що загрожували смертю її цивільного чоловіка, або обставини, що дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку.

Суд також звертає увагу, що за правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини (ч.2 ст.47 ЦК України).

Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути, окрім відповідного відділу РАГСу, усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада, а також Державна нотаріальна контора.

В заяві також має бути зазначено власником якого саме майна є особа, яка визнається померлою.

У відповідності до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.185, 260, 261, 353 ЦПК України,суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 про оголошення особи померлою - залишити без руху.

Надати заявнику строк у сім днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків, шляхом надання належним чином оформленої заяви.

Роз`яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя Г.М. Чирський