Рішення № 129617009, 19.08.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
19.08.2025
Номер справи
640/35994/21
Номер документу
129617009
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 640/35994/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СМС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2021 № 493450416.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі хибних та помилкових висновків за актом камеральної перевірки. Зокрема, у табличній частині акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві вказує податкові декларації ТОВ «ГЛОБАЛ СМС» з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період квітень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року та з листопада 2020 року по січень 2021 року включно. А також, суми узгоджених ТОВ «ГЛОБАЛ СМС» грошових зобов`язань з податку на додану вартість та дату сплати ТОВ «ГЛОБАЛ СМС» таких сум вказаного податку. Із наведеної ГУ ДПС у м. Києві в Акті перевірки інформації вбачається, що ТОВ «ГЛОБАЛ СМС», нібито, були пропущені граничні строки сплати суми із податку на додану вартість на значний період часу. Однак, із наявної у ТОВ «ГЛОБАЛ СМС» податкової звітності та платіжних доручень про сплату сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість вбачається, що висновки ГУ ДПС у м. Києві, наведені в Акті перевірки, є хибними і такими, що суперечать фактичним обставинам справи. Як вбачається зі змісту наданих ТОВ «ГЛОБАЛ СМС» платіжних доручень, всі суми узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість, а також суми штрафів, були сплачені ТОВ «ГЛОБАЛ СМС» У строки, передбачені ст. 57 та ст. 203 Податкового кодексу України, що свідчить про відсутність в діях ТОВ «ГЛОБАЛ СМС» порушень вимог податкового законодавства в частині прострочення граничних строків сплати узгоджених сум грошового зобов`язання по податку на додану вартість, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення від « 29» червня 2021 року є протиправним і не має під собою жодного законного підґрунтя, а тому підлягає скасуванню.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідаційною комісією 05.02.2024 скеровано дану справу до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025, головуючим по справі визначено суддю Завальнюка І.В., у зв`язку із чим справу належить прийняти до провадження.

Ухвалою судді ООАС Завальнюка І.В. від 28.04.2025 справу прийнято до провадження та постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.05.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що відповідно до пункту 87.9 статті 87 Кодексу - у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Отже, в ІКП погашення суми за узгодженими податковими зобов`язаннями та формування інформації щодо необхідних штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати здійснюється в автоматичному режимі. Оскільки кошти для погашення узгоджених податкових зобов`язань по податку на додану вартість перераховуються платниками на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі рахунок в СЕА ПДВ), згідно зазначеного вище, перерахування ТОВ «ГЛОБАЛ СМС» коштів повинні бути відображені на рахунку в СЕА ПДВ ТОВ «ГЛОБАЛ СМС». Тобто, платником податків несвоєчасно сплачено узгоджену грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначених в уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 16.12.2020 №9336358338, від 16.12.2020 №9336357236, від 16.12.2020 №9336357959 та податкових декларацій з ПДВ від 21.12.2020 №9339504097, від 20.01.2021 №9369900535, від 22.02.2021 №9031371189 з граничним терміном сплати 16.12.2020, 30.12.2020, 01.02.2021, 02.03.2021, який погашався від 23.03.2021-21.05.2021 року. Слід зазначити, що відповідно до ІКП платника станом на 16.12.2020 року ( на дату граничної сплати уточнюючого розрахунку від 16.12.2020 №9336358338) рахувалася заборгованість у розмірі 2 725 278,90 грн.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку, за результатами перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ГЛОБАЛ СМС» (код ЄДРПОУ 38241382) від 23.06.2021 №48926/Ж5/26-15-04-16-18 та надіслано платнику засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, отримано платником 01.07.2021.

На підставі висновків перевірки, згідно з пунктом 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 124.1 статті 124 Кодексу, Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 29.06.2021 №493450416 про застосування до ТОВ «ГЛОБАЛ СМС» (код ЄДРПОУ 38241382) штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 10%, в сумі 106375,17 грн.

Податкові повідомлення-рішення направлено платнику засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, отримано платником 01.07.2021.

19.07.2021 року направлено до Державної податкової служби України скаргу вих. № 239 на протиправні дії ГУ ДПС у м. Києві та скасування податкового повідомлення-рішення від « 29» червня 2021 року № 493450416.

05.11.2021 року отримано від Державної податкової служби України рішення №24557/6/99-00-06-03-01-06 від 29.10.2021 про результат розгляду вказаної скарги, яким ДПС України залишило без змін ППР ГУ ДПС У м. Києві від 29.06.2021 №493450416, а скаргу - без задоволення.

В грудні 2021 р. ТОВ «Глобал СМС» звернулося до суду із даним позовом, зважаючи на неправомірність оскаржуваного податкового-повідомлення рішення.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Як встановлено судом предметом камеральної перевірки ТОВ «Глобал СМС» була своєчасність сплати податку на додану вартість до бюджету. В свою чергу, згідно положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання охоплюється предметом камеральної перевірки.

При цьому перевірка в такому випадку проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п. 36.5 ст. 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами п. 57.1 ст.57 та п. 203.2. ст. 203 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, грошове зобов`язання платника податків складається із податкових зобов`язань платника податків та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), які ним самостійно задекларовані та/або визначені йому контролюючим органом.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, і фінансова відповідальність. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (стаття 111 ПК України).

З огляду на зазначені норми Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку платника податку є сплата відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі несплати відповідних податкових зобов`язань до платника податку застосовуються фінансова відповідальність у вигляді штрафних санкцій та/або пені.

Згідно зі статтею 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (стаття 114 ПК України).

Статтею 102 ПК України встановлено строки давності та їх застосування. Тобто, законодавцем встановлено строк давності, а саме 1095 днів, 2555 днів, а також правила його застосування (п.п.102.1, 102.4, 102.5) або не застосування (п.п.102.2), зупинення відліку (п.п.102.2), або продовження (102.6).

Зокрема, пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, підпунктом 102.1 ст. 102, визначено застосування строку давності 1095 днів, і зазначено, що цей строк застосовується податковим органом у випадку проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Відповідно до приписів пункту 76.3 статті 76 ПК, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень ст. 126 ПКУ, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом України у справах № 21-279а14, № 813/6774/13а, № 813/6793/13-а.

Специфіка застосування штрафної санкції у відповідності до приписів ст. 126 ПК полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму податкового зобов`язання. Тобто, базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу, або сума грошового зобов`язання у повному обсязі.

Отже, з урахуванням того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 126 ПКУ є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18 зазначив, що аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

У вказаній постанові Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформувала такий висновок: датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

При цьому судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступила від висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 10.05.2018 у справі №820/3544/17, від 05.06.2018 у справі №824/760/17-а, від 02.10.2018 у справі №820/3543/17, від 05.07.2019 у справі №820/11541/13-а, від 29.01.2019 у справі №820/495/18, від 24.05.2022 у справі №280/928/20 про те, що нарахування штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, й відлік такого строку пов`язується не з днем фактичної сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, а саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Для забезпечення узгодженості судової практики з висновками, викладеними у цій постанові, Верховний Суд зазначає, що наведені висновки щодо застосування норм права повинні враховуватися судами під час вирішення тотожних спорів незалежно від того, чи у даній постанові перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене під час розгляду даної справи врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18 є обов`язковим, а тому доводи апелянта щодо неможливості врахування вказаних висновків Верховного Суду з огляду на те, що станом на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень існували протилежні висновки Верховного Суду щодо спірного питання відліку строку давності для проведення перевірки та притягнення особи до відповідальності, визначеного ст. 102 ПК України.

У справі, що розглядається, камеральну перевірку та нарахування штрафу контролюючим органом проведено в межах 1095 - денного строку з дати погашення податкового боргу, тобто з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Щодо застосування контролюючим органом штрафу до позивача на підставі ст.126 ПК України щодо несвоєчасної сплати розстроченого податкового боргу та відповідно винесення податкового повідомлення-рішення від 29.06.2021 № 493450416, слід зазначити наступне.

Як вже зазначалось вище, згідно ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання; а штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до ІКП платника станом на 16.12.2020 року (на дату граничної сплати уточнюючого розрахунку від 16.12.2020 №9336358338) рахувалася заборгованість у розмірі 2 725 278,90 грн.

Відповідно до положень п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищевказане, контролюючий орган, не зважаючи на напрям сплати, визначений у платіжних дорученнях ТОВ «Глобал СМС», повинен був зараховувати кошти в погашення податкового боргу в першу чергу з урахуванням черговості його виникнення, а потім - виду зарахування (податкові зобов`язання, штрафні (фінансові) санкції, пеня).

При цьому, зазвичай поточні зобов`язання виникають у платників податків щомісячно, та зазначені нарахування відображаються в інтегрованій картці платника, та відповідно зарахування коштів відбувається за черговістю виникнення таких нарахувань, незалежно від напряму сплати.

З огляду на вищевикладене, посилання позивача на платіжні документи № 758 від 16.12.2020 на суму 604 087 грн, від 16.12.2020 № 756 на суму 152 399 грн, від 26.12.2020 № 757 на суму 101 826 грн, від 28.12.2020 № 776 на суму 47 379 грн, від 29.01.2021 № 1 на суму 73 207 грн, від 26.02.2021 № 7 на суму 230 007 грн на увагу не заслуговують, так як позивачем не враховано положення п.87.9 ст.87 ПК України в аспекті облікованої заборгованості в розмірі 2 725 278,90 грн на момент оплати уточнених показників та штрафів.

В акті камеральної перевірки наведено дані про кількість прострочених днів (128 на суму 261 268,85 грн; 120 на суму 47 379 грн; 109 на суму 73207 грн; 103 на суму 272666,65 грн; 99 на суму 52557,50 грн; 99 на суму 71251,50 грн; 99 на суму 98860 грн; 83 на суму 54643 грн; 80 на суму 131918,20 грн) з огляду на те, що в ІКП погашення суми за узгодженими податковими зобов`язаннями та формування інформації щодо необхідних штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати здійснюється в автоматичному режимі.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СМС» (м. Київ, вул. Радищева,3 РНОКПП; 38241382) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19; ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.

Часті запитання

Який тип судового документу № 129617009 ?

Документ № 129617009 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 129617009 ?

Дата ухвалення - 19.08.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 129617009 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 129617009 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 129617009, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 129617009, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 19.08.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 129617009 відноситься до справи № 640/35994/21

Це рішення відноситься до справи № 640/35994/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 129617008
Наступний документ : 129617010