Рішення № 129616280, 19.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2025 року м. Київ № 320/23866/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач/ ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач/ ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.10.2024 №12378524024, №12373324024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі №320/23866/25. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засіданні у справі, витребувано від відповідача завірені належним чином копії: матеріалів проведеної перевірки позивача (накази про призначення, направлення, пояснення щодо підстав проведеної перевірки); обґрунтований та вмотивований розрахунок спірного податкового повідомлення-рішення; усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні 18 червня 2025 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, суд перейшов до судового розгляду справи по суті.

У судовому засіданні сторонами у справі заявлені клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Після надання пояснень учасниками справи у відкритому судовому засіданні та дослідження матеріалів справи, протокольною ухвалою суду від 18.06.2025, вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач зазначає наступне.

Придбання позивачем автомобілів зумовлено необхідністю використання їх в господарській діяльності, а саме для постійних робочих поїздок щодо узгодження питань, укладення договорів з контрагентами, які є невід`ємною складовою його діяльності. Окрім того, транспортні засоби придбані позивачем з метою передання у подальшому в оренду та отримання прибутку від цієї господарської діяльності. Позивач наголошує, придбання вказаних автомобілів було економічно доцільно з метою подальшого їх використання в межах господарської діяльності з метою отримання прибутку, факт використання придбаних автомобілів у господарській діяльності позивача підтверджується належними документами, які підтверджують логічний зв`язок між господарською діяльністю позивача та фактом використання придбаних автомобілів для провадження цієї діяльності.

Придбання позивачем як фізичною особою-підприємцем транспортних засобів підтверджується відповідними первинними документами. Оплата за транспортні засоби проведена саме з рахунків ФОП ОСОБА_1 , а не фізичної особи, і всі подальші витрати пов`язанні з експлуатацією автомобілів також несе ФОП ОСОБА_1 .

Оскільки позивач є власником транспортних засобів та використовує їх у власній господарській діяльності, він має право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого при їх придбанні. Факт реєстрації автомобіля на фізичну особу, а не на фізичну особу -підприємця не позбавляє позивача права на формування податкового кредиту за реально здійсненими господарськими операціями з придбання транспортних засобів.

Відповідач в поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача.

Відповідач зазначає, фізична особа-підприємець при придбанні легкових автомобілей має право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ з вартості легкових автомобілей при наявності належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної. При цьому фізична особа - підприємець зобов`язана нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 Кодексу, та скласти податкову накладну на дату набуття права приватної власності на легковий автомобіль фізичною особою (громадянином) і зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації.

Як вказує відповідач, при проведенні перевірки даних податкових декларацій з ПДВ за періоди грудень 2019, травень 2021, серпень 2023, вересень 2023, жовтень 2023 років встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 1 536 245,74 грн (сума ПДВ за придбані легкові авто ). В порушення вимог п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України - податкові накладні на поставлений товар не складались та відповідно у ЄРПН не реєструвались. При перевірці податкових декларацій з ПДВ за періоди з червня 2021 року по квітень 2024 року встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за рахунок невірного визначення рядків 16 (у зв`язку із завищення податкового кредиту у травні 2021, серпні 2023, вересні 2023, жовтні 2023 років) на загальну суму ПДВ - 365 764 грн.

Відповідач зазначає, право власності само по собі не підтверджує використання майна у підприємницькій діяльності. Можливості реєстрації автомобіля окремо саме за ФОП чинним законодавством не передбачено. Для формування податкового кредиту за ПКУ необхідне документальне підтвердження фактичного використання товарів/ послуг (майна) у господарській діяльності. Визначальним фактором для формування податкового кредиту суб`єктами господарювання - фізичними особами, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, при ввезенні на митну територію України основних засобів є, як і для платників податку на додану вартість - юридичних осіб, взяття на облік такого майна в якості основних фондів та використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності за наявності належного документального оформлення, підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.

10 липня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

Позивач зазначає про хибність висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки та відзиві відповідача, оскільки надані документи у своїй сукупності беззаперечно підтверджують, що придбані позивачем транспортні засоби використовувалися саме в його підприємницькій діяльності, позиція відповідача щодо непідтвердження документами використання в господарській діяльності транспортних засобів є спростованою наявними доказами. Первинні документи містять всі необхідні реквізити і відповідають вимогам законодавства України.

Наголошує, твердження відповідача про необґрунтованість формування податкового кредиту без додаткового підтвердження використання транспортних засобів є юридично неспроможним та спростовується усталеною судовою практикою. Позивач надав усі необхідні документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а отже, реалізував своє право на податковий кредит відповідно до вимог податкового законодавства та підходу, закріпленого у практиці Верховного Суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2

п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями (далі - ПК України, ПКУ або Кодекс) та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.07.2024 року № 4978-п, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 щодо дотримання правомірності декларування податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.10.2019 року по 30.04.2024 року, різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, а також декларування показників податкових зобов`язань на рівні податкового кредиту та поданням декларацій по ПДВ з від`ємним значенням, що свідчать про постійне накопичення залишків від`ємного значення ФОП ОСОБА_1 за рахунок придбання нетипових для підприємницької діяльності товарів/послуг та надання в неповному обсязі

документів на запит Головного управління ДПС у м. Києві від 06.06.2024 року № 10637/І/26-15-24-02-04-08.

Повідомлення від 30.07.2024 року № 1589/26-15-24-02-04 та копію наказу № 4978-п від 30.07.2024 року на проведення перевірки платнику податків ОСОБА_1 направлено

рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трекінг 0600947386180), який 30.08.2024 року повернуто Головному управлінню ДПС у м. Києві у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Перевірка проводилась з 04.09.2024 року по 10.09.2024 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.09.2024 року № 104386/Ж5/26-15-24-

02-04/2924411232 (акт перевірки) та встановлено порушення:

- п.198.5 ст.198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, а саме заниження податку на додану вартість у загальній сумі ПДВ - 950 033,00 грн, що підлягає сплаті в бюджет в наступних періодах: грудень 2019 року на суму 358 034,00 грн, травень 2021 року на суму 12 687,00 грн, червень 2021 року на суму 11 401,00 грн, липень 2021 року на суму 16 313,00 грн, серпень 2021 року на суму 2 991,00 грн, вересень 2021 року на суму 12 277,00 грн, жовтень 2021 року на суму 7 269,00 грн, листопад 2021 року на суму 12 603,00 грн, грудень 2021 року на суму 50 052,00 грн, лютий 2022 року на суму 2 804,00 грн, березень 2022 року на суму 58 501,00 грн, травень 2022 року на суму 8 574,00 грн, червень 2022 року на суму 20 593,00 грн, липень 2022 року на суму 20 593,00 грн, серпень 2022 року на суму 7 928,00 грн, вересень 2022 року на суму 21 741,00 грн, жовтень 2022 року на суму 1 348,00 грн, листопад 2022 року на суму 15 814,00 грн, грудень 2022 року на суму 65 605,00 грн, січень 2023 року на суму 21 620,00 грн, лютий 2023 року на суму 33,00 грн, березень 2023 року на суму 6083,00 грн, квітень 2023 року на суму 8 388,00 грн, травень 2023 року на суму 8384,00 грн, червень 2023 року на суму 17 247,00 грн, липень 2023 року на суму 31315,00 грн, серпень 2023 року на суму 38 571,00 грн, вересень 2023 року на суму 24483,00 грн, жовтень 2023 року на суму 29 648,00 грн, листопад 2023 року на суму 36419,00 грн, грудень 2023 року на суму 36 758,00 грн, січень 2024 року на суму 3400,00 грн;

- п.п. "в" п.200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення рядку 21 декларації з ПДВ за квітень 2024 року в розмірі - 365 764 грн.

На підставі висновків акта від 17.09.2024 року № 104386/Ж5/26-15-24-02-04/2924411232 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 12378524024 (форма "В4"), яким зменшено від`ємне значення ПДВ у розмірі 365764 грн за квітень 2024 року;

- № 12373324024 (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість" у розмірі 1 187 541,25 грн, з яких 950 033 грн - сума за основним платежем, 237 508,25 грн - сума штрафної санкції.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України). Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи.

Пунктом 198.5 ст.198 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, враховуючи приписи вищевказаних норм, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання за товарами/ послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Отже, здійснення господарської операції і її результати підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Крім того, відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на податковий кредит та в силу положень податкового законодавства надає платнику право зменшити податкові зобов`язання на суму витрат сплаченого податку у зв`язку з придбанням товарів при здійсненні господарської діяльності.

Водночас, відсутність економічної доцільності господарських операцій є підставою для зменшення в податковому обліку платника сум податкового кредиту. Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, також не є безумовною підставою для формування податкового кредиту у разі непідтвердження фактів використання придбаних товарів та основних засобів у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника.

Отже, податковим законодавством передбачене право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту у разі придбання товарів та послуг, які використовуються чи будуть використовуватись ним в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Судом встановлено, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №20730000000050993 від 05.07.2019, перебуває на спрощеній системі оподаткування - платник єдиного податку 3 групи зі ставкою 3% та зареєстрований платником ПДВ від 01.10.2019р.

Видами економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є вантажний автомобільний транспорт (основний) (код КВЕД 49.41), допоміжне обслуговування наземного транспорту (код КВЕД 52.21), транспортне оброблення вантажів (код КВЕД 52.24), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29), надання в оренду вантажних автомобілів (код КВЕД 77.12), дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (код КВЕД 73.20), консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД 70.22), надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (код КВЕД 63.99), надання послуг перевезення речей (переїзду) (код КВЕД 49.42), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього (код КВЕД 46.74), оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням (код КВЕД 46.66), надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. (код КВЕД 77.39), надання в оренду будівельних машин і устатковання (код КВЕД 77.32), надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (код КВЕД 77.11).

Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2019 року позивач придбав у ПАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ», ФІЛІЯ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» автомобіль марки Mercedes-Benz GLE 350 d 4МАТІС. Номер кузова: НОМЕР_1 загальною вартістю 2 169 902,52 грн. (у т.ч. ПДВ 361 650,42 грн.), що згідно з комерційного КУРСУ української гривні до євро відповідає 83 780,02 евро (станом на 26.12.2019р.). Оплата за придбаний автомобіль здійснювалась з п/р, відкритого у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» позивача згідно з платіжним дорученням №28 від 26.12.2019р. на суму 2 148 202,98 грн, в т. ч. ПДВ 358 033,83 грн. (призначення платежу: оплата за автомобіль Mercedes-Benz GLE 350 d 4МАТІС, згідно договору №0952601292 від 26.12.2019р., ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 )).

У зв`язку з придбанням позивачем автомобіля марки Mercedes-Benz GLE 350 d 4МАТІС, продавцем ПАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ», ФІЛІЯ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» була виписана податкова накладна, а саме: від 26.12.2019р. №1226 на загальну суму 2 148 202,98 грн., в тому числі ПДВ -358 033,83 грн.

Згідно поданої декларації за грудень 2019 року позивачем до податкового кредиту віднесено ПДВ у сумі 358 033,83 грн. відповідно до ПН від 26.12.2019р. №1226, яку зареєстровано ПАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ», ФІЛІЯ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» в ЄРПН.

25 травня 2021 року позивач придбав у ТОВ «АУДІ-ЦЕНТР КИЇВ» автомобіль марки AUDI (Ауді) А8 модель (А вісім) кузов № НОМЕР_3 загальною вартістю 2 486 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 414 416,67 грн.). Оплата за придбаний автомобіль здійснювалась з п/р, відкритого у ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» позивача згідно з платіжним дорученням №1 від 26.05.2021р. на суму 2 186 500,00 грн, в т. ч. ПДВ 364 416,67 грн. (призначення платежу: перерахування за автомобіль AUDI А8, згідно договору купівлі-продажу №АЮ21045 від 25.05.2021р.). Оплата залишкової вартості автомобіля здійснювалась з п/р, відкритого у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Позивача згідно з платіжним дорученням №1367 від 25.05.2021р. на суму 300 000,00 грн, в т. ч. ПДВ 50 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за автомобіль AUDI А8 L по дог.№АЮ21045 від 25.05.2021р., зграх №0474/2021 від 25.05.21р.).

У зв`язку з придбанням позивачем автомобіля марки AUDI (Ауді) А8 модель (А вісім), продавцем ТОВ «АУДІ-ЦЕНТР КИЇВ» були виписані податкові накладні (надалі -ПН), а саме: від 26.05.2021р. №1048 на загальну суму 2 186 500,00 грн., в тому числі ПДВ -364 416,67 грн., від 25.05.2021р. №1002 на загальну суму 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 50 000,00 грн.

Згідно поданої декларації за травень 2021 року позивачем до податкового кредиту віднесено ПДВ у сумі 414 416,67 грн. відповідно до ПН від 26.05.2021р. №1048, ПН від 25.05.2021р. №1002, які зареєстровано ТОВ «АУДІ-ЦЕНТР КИЇВ» в ЄРПН.

11 серпня 2023 року позивач придбав у ПАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ», ФІЛІЯ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» автомобіль марки Mercedes-Benz GLS 450 d 4МАТІС. Номер кузова: НОМЕР_4 загальною вартістю 5 242 832.48 грн. (у т.ч. ПДВ 873 805.41 грн.), що становить еквівалент повної ціни євро з ПДВ 130 146,77 євро. Оплата за придбаний автомобіль здійснювалась з п/р, відкритого у ПуАТ «КБ АКОРДБАНК» Позивача згідно з платіжних інструкцій №4780 від 11.08.2023р. на суму 1048 566,34 грн, в т. ч. ПДВ 174 761,06 грн. (призначення платежу: за автомобіль Mercedes-Benz GLS 450 d 4МАТІС, зг pax №0000000122-0352600845 від 11.08.2023р., від ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 )), №6147 від 15.09.2023р. на суму 450 000,19 грн. в т.ч. ПДВ 75 000,03 грн. (призначення платежу: за автомобіль Mercedes-Benz GLS 450 d 4МАТІС, зг pax №0000000238-03522600845 від 15.09.2023р. (дог №0352600845 від 11.08.23р.)), №1513 від 15.09.2023р. на суму 450 000,19 грн. в т.ч. ПДВ 75 00,03 грн. (призначення платежу: оплата за автомобіль Mercedes-Benz GLS 450 d 4МАТІС, зг pax №0000000238-03522600845 від 15.09.2023р. від ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 )), №1519 від 02.10.2023р. на суму 200 000,15 грн. в т.ч. ПДВ 33333,36 грн. (призначення платежу: оплата за автомобіль Mercedes-Benz GLS 450 d 4МАТІС, зг pax №0000000338-0352600845 від 02.10.2023р від ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 )), №1521 від 10.10.2023р. на суму 150 000,18 грн. в т.ч. ПДВ 25 000,03 грн. (призначення платежу: оплата за автомобіль Mercedes-Benz GLS 450 d 4МАТІС, зг pax №0000000383-0352600845 від 10.10.2023р від ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 )), №1522 від 13.10.2023р. на суму 400 000,01 грн. в т.ч. ПДВ 66 666,68 грн. (призначення платежу: оплата за автомобіль Mercedes-Benz GLS 450 d 4МАТІС, зг pax №0000000409-03526000845 від 13.10.2023р від ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 )), №1523 від 16.10.2023р. на суму 300 000,03 грн. в т.ч. ПДВ 50 000,01 грн. (призначення платежу: оплата за автомобіль Mercedes-Benz GLS 450 d 4МАТІС, зг pax №0000000415-03526000845 від 16.10.2023р від ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 )), №1524 від 16.10.2023р. на суму 29 588,01 грн. в т.ч. ПДВ 4 931,34 грн. (призначення платежу: оплата за автомобіль Mercedes-Benz GLS 450 d 4МАТІС, зг pax №0000000415-03526000845 від 16.10.2023р від ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 )). Оплата залишкової вартості автомобіля здійснювалась з п/р, відкритого у Філія -Головне управління по м. Київ AT «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» позивача згідно з платіжної інструкції №568_0198 від 23.10.2023р. на суму 2 004 616,68 грн. в т.ч. ПДВ (призначення платежу: остаточна оплата за автомобіль Mercedes-Benz GLS 450 d 4МАТІС, замовлення 0352600845, рахунок №5466/0362600845 від 23.10.2023р.).

У зв`язку з придбанням Позивачем автомобіля марки Mercedes-Benz GLS 450 d 4МАТІС, продавцем ПАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ», ФІЛІЯ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» були виписані податкові накладні, а саме: від 16.10.2023р. №753 на загальну суму 300 000,03 грн., в тому числі ПДВ - 50 000,01 грн., від 13.10.2023р. №657 на загальну суму 400 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 66 666,67 грн., від 10.10.2023р. №450 на загальну суму 150 000,18 грн., в тому числі ПДВ - 25 000,03 грн., від 02.10.2023р. №59 на загальну суму 200 000,15 грн., в тому числі ПДВ - 33 333,36 грн., від 15.09.2023р. №677 на загальну суму 900 000,38 грн., в тому числі ПДВ - 150 000,06 грн., від 20.10.2023р. №1060 на загальну суму 2 034 204,69 грн., в тому числі ПДВ -339 034,12 грн., від 11.08.2023р. №556 на загальну суму 1 048 566,34 грн., в тому числі ПДВ -174 761,06 грн.

Згідно поданої декларації за серпень 2023 року позивачем до податкового кредиту віднесено ПДВ у сумі 174 761,06 грн. відповідно до ПН від 11.08.2023р. №556, яку зареєстровано ПАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ», ФІЛІЯ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» в ЄРПН.

Згідно поданої декларації за вересень 2023 року позивачем до податкового кредиту віднесено ПДВ у сумі 150 000,06 грн. відповідно до ПН від 15.09.2023р. №677, яку зареєстровано ПАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ», ФІЛІЯ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» в ЄРПН.

Згідно поданої декларації за жовтень 2023 року позивачем до податкового кредиту віднесено ПДВ у сумі 514 034,19 грн. відповідно до ПН від 16.10.2023р. №753, від 13.10.2023р. №657, від 10.10.2023р. №450, від 02.10.2023р. №59, від 20.10.2023р. №1060, які зареєстровано ПАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ», ФІЛІЯ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» в ЄРПН.

Відповідач в акті перевірки від 17.09.2024 р. № 104386/Ж5/26-15-24-02-04/2924411232, зазначав, що оскільки суб`єктом права власності на придбані автомобілі є фізична особа (громадянин), а не фізична особа -підприємець, яка здійснювала оплату за його придбання, то таким чином фактично здійснюється передача легкового автомобіля від фізичної особи - підприємця у приватну власність фізичної особи

У той же час, за висновками контролюючого органу, позивач придбавав легкові автомобілі, які не можливо віднести до його господарської діяльності, оскільки відсутні підтверджуючі документи про використання в господарській діяльності зазначених авто платником податків ОСОБА_1 .

Відповідач зазначає, що при проведенні перевірки даних податкових декларацій з ПДВ за періоди грудень 2019, травень 2021, серпень 2023, вересень 2023, жовтень 2023 років встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 1 536 245,74 грн (сума ПДВ за придбані легкові авто ) по наступним періодам:

- грудень 2019 року на суму 358 033,83 грн ( п/н № 1226/12 від 26.12.2019 року - 358033,83 грн);

- травень 2021 року на суму 414 416,67 грн (п/н № 1002 від 25.05.2021 року - 50000,00 грн, п/н № 1048 від 26.05.2021 року - 364 416,70 грн);

- серпень 2023 року на суму 174 761,10 грн (п/н № 556/12 від 11.08.2023 року - 174761,10 грн);

- вересень 2023 року на суму 150 000,10 грн (п/н № 677/12 від 15.09.2023 року- 75000,03 грн);

- жовтень 2023 року на суму 514 034,19 грн (п/н № 59/12 від 02.10.2023 року - 33333,36 грн, п/н № 450/12 від 10.10.2023 року - 25 000,03 грн, п/н № 657/12 від 13.10.2023 року на суму 66 666,67 грн, п/н № 753/12 від 16.10.2023 року - 50 000,01 грн, п/н № 1060/12 від 20.10.2023 року -339 034,10 грн).

В порушення вимог п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України - податкові накладні на поставлений товар не складались та відповідно у ЄРПН не реєструвались.

При перевірці податкових декларацій з ПДВ за періоди з червня 2021 року по квітень 2024 року встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за рахунок невірного визначення рядків 16 (у зв`язку із завищення податкового кредиту у травні 2021, серпні 2023, вересні 2023, жовтні 2023 років) на загальну суму ПДВ - 365 764 грн.

Надаючи оцінку таким висновкам контролюючого органу, суд враховує наступне.

Статтею 2 Господарського кодексу України встановлено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК України, суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Частиною 1 ст. 52 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України встановлено, що громадянин - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, на яке відповідно до Закону може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Загальний порядок визначення об`єкта оподаткування з податку на додану вартість як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується статтею 185 ПК України.

При цьому, особливих умов для визначення об`єкта оподаткування для фізичних осіб - суб`єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку, Кодексом не передбачено.

Чинне законодавство не передбачає виокремлення майна, яке використовується підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, із загальної маси належного цьому громадянинові майна.

Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 затверджено Порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Порядок 1388).

Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1388 транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС. Транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними, як за фізичними особами.

Отже, транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.

Як встановлено судом, що не заперечується відповідачем, державну реєстрацію вказаних транспортних засобів було проведено на ім`я фізичної особи ОСОБА_1 , відповідачем, а ні в акті перевірки, а ні у відзиві, не заперечується факт реальності придбання таких транспортних засобів.

Сплачений ФОП ОСОБА_1 , у зв`язку з придбанням зазначених транспортних засобів податок на додану вартість був включений платником до складу податкового кредиту.

Отже, з огляду на те, що особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит для фізичних осіб - суб`єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, Податковим кодексом України не передбачено, а тому здійснена реєстрація транспортних засобів на фізичну особу, а не на суб`єкта підприємницької діяльності жодним чином не впливає на право позивача на податковий кредит, оскільки реєстрація права власності на фізичну особу не може розглядатися як підстава для неможливість укладення договорів фізичною особою - підприємцем у межах її підприємницької діяльності, яка відповідно до ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України відповідає всім майном, що належить їй на праві приватної власності, за своїми обов`язками в сфері підприємництва, та ідентифікаційний - номер якої як платника податків та інших обов`язкових платежів належить фізичній особі - громадянину. Тобто, незважаючи на те, що п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 07.09.1998 № 1388, передбачає реєстрацію, зокрема, прав власності на автотранспортні засоби тільки на юридичних і фізичних осіб, останні в угодах щодо таких об`єктів можуть виступати як фізичні особи-підприємці.

Таким чином, враховуючи вказане, факт реєстрації автомобіля на фізичну особу, а не на фізичну особу - підприємця не позбавляє останнього права на формування податкового кредиту за реально здійсненою господарською операцією з придбання такого транспортного засобу.

Щодо підтвердження використання позивачем в господарській діяльності придбаних транспортних засобів, суд враховує наступне.

Як вказує позивач, придбання позивачем автомобілів зумовлено необхідністю використання їх в господарській діяльності, а саме для постійних робочих поїздок щодо узгодження питань, укладення договорів з контрагентами, які є невід`ємною складовою його діяльності. Окрім того, транспортні засоби придбані позивачем з метою передання у подальшому в оренду та отримання прибутку від цієї господарської діяльності. Таким чином, придбання вказаних автомобілів було економічно доцільно з метою подальшого їх використання в межах господарської діяльності з метою отримання прибутку.

На підтвердження цих обставин позивачем надано документи щодо використання в господарській діяльності Mercedes-Benz GLE 350 d 4МАТІС:

- наказ від 27.12.2019 №01-аг про введення в експлуатацію основного засобу та ІНМА з метою забезпечення господарській діяльності;

- акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 27.12.2019р.;

- акти наданих послуг №3HMS209048 від 29.12.2019р., №3HMS215803 від 20.06.2020р., №3HMS217959 від 10.08.2020р., №3HMS217955 від 11.08.2020р., №3HMS218060 від 12.08.2020р., №3HMS223230 від 04.12.2020р., №3HMS227599 від 26.03.2021р., №3HMS228642 від 12.04.2021р., №3HMS228714 від 12.04.2021р., №3HMS227967 від 13.04.2021р., №3HMS228842 від 15.04.2021р., №3HMS230413 від 18.05.2021р., №3HMS230424 від 26.05.2021р., №3HMS235779 від 22.08.2021р., №3HMS237829 від 07.10.2021р. №3HMS237825 від 07.10.2021р., №3HMS253667 від 29.11.2022р., №3HMS254837 від 06.01.2023р. щодо технічного обслуговування автомобіля;

- накази про відрядження від 17.01.2020 №01-ВД, від 16.03.2020 №02-ВД, від 14.05.2020 №03-ВД, від 15.07.2020 №04-ВД та договір, укладений за результатами поїздок, від 17.07.2020 №1707-20 з ТОВ «Автомагістраль-Південь»;

- подорожні листи службового легкового автомобіля №1 від 20.01.2020, №2 від 18.03.2020р., №3 від 15.05.2020р., №4 від 17.07.2020р.;

- накази про відрядження від 11.09.2020 №05-ВД, від 12.11.2020 №06-ВД, від 14.01.2021 №01-ВД, від 22.03.2021 №02-ВД, від 28.05.2021 №03-ВД, та договір, укладений за результатами поїздок, від 23.03.2021 №2303-21 з ТОВ «Ростдорстрой»;

- подорожні листи службового легкового автомобіля №5 від 14.09.2020, №6 від 16.11.2020, №7 від 15.01.2021, №8 від 23.03.2021, №9 від 31.05.2021,

- накази про відрядження від 09.07.2021 №05-ВД, від 27.09.2021 №07-ВД, та договір, укладений за результатами поїздок, від 28.09.2021 №2809-21 з ТОВ «ШРБУ-48»;

- подорожній лист службового легкового автомобіля №11 від 12.07.2021;

- накази про відрядження від 04.02.2022 №02-ВД, від 16.06.2022 №04-ВД, від 18.08.2022 №06-ВД, від 11.10.2022 №08-ВД,та договір, укладений за результатами поїздок, від 22.08.2022 №2208-22 з ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОНІНТЕРНЕШНЛ»;

- подорожній лист службового легкового автомобіля №17 від 07.02.2022, №19 від 20.06.2022, №21 від 22.08.2022, №23 від 13.10.2022;

- накази про відрядження від 15.12.2022 №10-ВД, від 20.02.2023 №02-ВД, від 07.04.2023 №04-ВД, та договір, укладений за результатами поїздок, від 21.02.2023 №2102-23 з Представництвом «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ»;

- подорожній лист службового легкового автомобіля №25 від 19.12.2022, №27 від 21.02.2023, №29 від 10.04.2023;

- накази про відрядження від 14.06.2023 №06-ВД, від 30.08.2023 №08-ВД, від 06.10.2023 №10-ВД, та договір, укладений за результатами поїздок, від 09.10.2023 №0910-23 з ТОВ «ШЛЯХОВИК-97»;

- подорожній лист службового легкового автомобіля №31 від 15.06.2023, №33 від 31.08.2023, №35 від 09.10.2023;

- накази про відрядження від 08.12.2023 №15-ВД, від 23.02.2024 №03-ВД, від 12.04.2024 №06-ВД, від 10.06.2024 №09-ВД, та договір, укладений за результатами поїздок, від 15.04.2024 №1504-24 з ТОВ «СЕНТВІН»;

- подорожній лист службового легкового автомобіля №40 від 11.12.2023, №43 від 26.02.2024, №46 від 15.04.2024, №49 від 11.06.2024,

- накази про відрядження від 23.08.2024 №14-ВД, від 04.10.2024 №17-ВД, від 13.12.2024 №22-ВД, та договір, укладений за результатами поїздок, від 07.10.2024 №0710-24 з ТОВ «СИГНАЛ»;

- подорожній лист службового легкового автомобіля №52 від 26.08.2024, №55 від 07.10.2024, №60 від 16.12.2024.

Щодо використання в господарській діяльності транспортного засобу AUDI А8:

- наказ від 26.05.2021 №01-аг про введення в експлуатацію основних засобів;

- акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 26.05.2021р.;

- накази про відрядження від 11.06.2021 №04-ВД, від 20.08.2021 №06-ВД, від 15.10.2021 №08-ВД, від 29.11.2021 №09-ВД та договір, укладений за результатами поїздок, від 30.11.2021 №3011-21 з ТОВ «ШРБУ-48»;

- подорожні листи службового легкового автомобіля №48 від 20.05.2024, №12 від 23.08.2021, №14 від 18.10.2021, №15 від 30.11.2021;

- накази про відрядження від 28.01.2022 №01-ВД, від 27.05.2022 №03-ВД, від 15.07.2022 №05-ВД, від 16.09.2022 №07-ВД та договір, укладений за результатами поїздок, від 18.07.2022 №1807-22 з ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл»;

- подорожні листи службового легкового автомобіля №16 від 31.01.2022, №18 від 30.05.2022, №20 від 18.07.2022, №22 від 19.09.2022;

- накази про відрядження від 25.11.2022 №09-ВД, від 24.01.2023 №01-ВД, від 15.03.2023 №03-ВД, від 22.05.2023 №05-ВД та договір, укладений за результатами поїздок, від 24.05.2023 №2405-23 з Представництвом «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ BE САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ»;

- подорожні листи службового легкового автомобіля №24 від 28.11.2022, №26 від 25.01.2023, №28 від 16.03.2023, №30 від 24.05.2023;

- накази про відрядження від 04.07.2023 №07-ВД, від 11.09.2023 №09-ВД, від 21.11.2023 №13-ВД, та договір, укладений за результатами поїздок, від 05.07.2023 №0507-23 з ТОВ «ШЛЯХОВИК-97»;

- подорожні листи службового легкового автомобіля №32 від 05.07.2023, №34 від 12.09.2023, №38 від 22.11.2023;

- накази про відрядження від 16.01.2024 №01-ВД, від 07.03.2024 №04-ВД, від 17.05.2024 №08-ВД, та договори, укладені за результатами поїздок, від 17.01.2024 №1701-24, від 20.05.2024 №2005-24 з ТОВ «СЕНТВІН»;

- подорожні листи службового легкового автомобіля №41 від 17.01.2024, №44 від 11.03.2024, №48 від 20.05.2024;

- накази про відрядження від 12.07.2024 №10-ВД, від 20.09.2024 №16-ВД, від 08.11.2024 №20-ВД, та договір, укладений за результатами поїздок, від 15.07.2024 №1507-24 з ТОВ «РАУН»;

- подорожні листи службового легкового автомобіля №50 від 15.07.2024, №54 від 23.09.2024, №58 від 11.11.2024.

Щодо використання в господарській діяльності транспортного засобу Mercedes-Benz GLS 450 d 4МАТІС:

- наказ від 20.10.2023 №01-аг про введення в експлуатацію основного засобу з метою забезпечення господарській діяльності;

- акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 20.10.2023р.;

- акти наданих послуг №3HMS269505 від 22.12.2023р., №3HMS2736338 від 29.03.2024р., №3HMS274723 від 17.04.2024р., №3HMS281795 від 02.09.2024р., №3HMS283704 від 11.10.2024p., №3HMS266601 від 23.10.2023р., №3HMS285427 від 15.11.2024р. щодо технічного обслуговування автомобіля;

- накази про відрядження від 06.11.2023 №11-ВД, від 26.01.2024 №02-ВД, від 25.03.2024 №05-ВД, від 13.05.2024 №07-ВД та договори, укладені за результатами поїздок, від 26.03.2024 №2603-24, від 07.11.2023 №0711-23 з ТОВ «РАУН»;

- подорожні листи службового легкового автомобіля №36 від 07.11.2023, №42 від 29.01.2024, №45 від 26.03.2024, №47 від 14.05.2024;

- накази про відрядження від 30.07.2024 №11-ВД, від 06.09.2024 №15-ВД, від 25.11.2024 №21-ВД, від 20.12.2024 №23-ВД та договір, укладений за результатами поїздок, від 23.12.2024 №2312-24 з ТОВ «СИГНАЛ»;

- подорожні листи службового легкового автомобіля №51 від 31.07.2024, №53 від 09.09.2024, №59 від 26.11.2024, №61 від 23.12.2024;

- накази про відрядження від 14.11.2023 №12-ВД, від 28.11.2023 №14-ВД та договір, укладений за результатами поїздок, від 29.11.2023 №2911 -23 з ТОВ «ШРБУ-48»;

- подорожні листи службового легкового автомобіля №37 від 15.11.2023, №39 від 29.11.2023,

- накази про відрядження від 16.10.2024 №18-ВД, від 24.10.2024 №19-ВД та договір, укладений за результатами поїздок, від 25.10.2024 №2510-24 з ТОВ «Автомагістраль-Південь»;

- подорожні листи службового легкового автомобіля №56 від 17.10.2024, №57 від 25.10.2024.

Технічне обслуговування всіх транспортних засобів здійснюється у Філії «АВТОМОБІЛЬНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» ТОВ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ», що підтверджено відповідними актами виконаних робіт. Постачання паливно-мастильних матеріалів забезпечується на підставі укладених договорів - договору поставки №0812к-2600 від 12.11.2019 з ТОВ «ВОГ КАРД» та договору №СКЦ-4779 від 30.04.2020 з ТОВ «С КАРД СЕРВІС».

Досліджуючи вказані документи, оцінюючи посилання сторін, суд акцентує, що законодавством не визначено вичерпний перелік первинних документів, як і не визначено в якому випадку який документ складається.

Так, відповідно до ст.ст. 42, 50 та 51 Цивільного кодексу України, фізична особа-підприємець є суб`єктом господарювання та здійснює господарську діяльність самостійно, без створення юридичної особи. Законодавством не встановлено обмежень щодо оформлення фізичною особою-підприємцем документів, що підтверджують господарський характер його дій, у тому числі наказів (розпоряджень) про поїздки, пов`язані з веденням підприємницької діяльності.

Згідно з п. 177.4 ПК України, фізична особа-підприємець має право включити до складу витрат витрати, безпосередньо пов`язані з веденням господарської діяльності.

Для підтвердження зв`язку витрат із діяльністю, що оподатковується, використовується розпорядчий документ (наказ/розпорядження), який виконує функцію внутрішнього первинного документа.

Цей документ не дублює наказ про службове відрядження в розумінні трудового законодавства, а є внутрішнім розпорядчим документом, що фіксує мету поїздки, її строки та зв`язок з діяльністю фізичної особи-підприємця.

Фізична особа-підприємець має право оформлювати власне відрядження наказом або розпорядженням, що фіксує службову мету поїздки, її зв`язок із господарською діяльністю та строки. Вимога відповідача застосовувати до фізичної особи- підприємця трудові норми щодо відряджень - є неправомірною підміною правових категорій.

Також, законодавством України не визначено форму бланка подорожнього листа легкового автомобіля, то платник податку може використовувати зручну для обліку форму первинного документа, затверджену наказом про облікову політику підприємства, за умови наявності всіх ознак первинного документа, відомостей у ньому про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

Суд констатує, надані позивачем документи містять всі ознаки первинного документа, встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа, дату складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції (дані про рух автомобіля, загальний пробіг, витрати пального), посади осіб та особисті підписи відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення.

Поряд з вказаним, суд зауважує, Норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення п. 44.6 ст. 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.

Право сторін на подання ними будь-яких письмових доказів по справі не може обмежуватися судом, оскільки це б прямо порушувало принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому посилання відповідача на те, що під час перевірки не було надано належних, достовірних, зареєстрованих в ЄРПН документів (акти виконаних робіт, податкові накладні), які підтверджують безпосереднє використання придбаних транспортних засобів у господарській діяльності ФОП, не можуть прийматись до уваги судом та підлягають відхиленню.

Отже, реальне використання транспортних засобів у господарській діяльності позивача підтверджують подорожні листи, внутрішні розпорядження, накази про виконання господарських дій, маршрути службових поїздок, акти наданих послуг, договори із замовниками, зареєстровані податкові накладні та документи щодо постачання пального й технічного обслуговування транспортних засобів. Надані документи повністю відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З огляду на викладене, суд вважає, що в діях ФОП ОСОБА_1 , як платника податку, відсутні порушення діючого податкового законодавства у спірних правовідносинах, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, доцільності та діловій меті здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених та досліджених в ході розгляду справи документів.

Жодних доказів зворотного відповідачем суду не надано, судом не становлено та матеріали справи таких не містять, тоді як висновки акту перевірки про порушення позивачем п.198.5 ст.198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, а саме заниження податку на додану вартість у загальній сумі ПДВ - 950 033,00 грн, що підлягає сплаті в бюджет та п.п. "в" п.200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення рядку 21 декларації з ПДВ за квітень 2024 року в розмірі - 365 764 грн. спростовуються матеріалами справи.

За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності, податкові повідомлення-рішення від 29.10.2024 №12378524024, №1237332402 не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 КАС України, порушують права та законні інтереси позивача, прийняті без урахуванням всіх обставин, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 15140 грн, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.10.2024 №12378524024, №1237332402.

3. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 15140 грн (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 коп.) стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.