Ухвала суду № 129616234, 19.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 серпня 2025 року Київ № 826/3656/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві заяву гр. ОСОБА_1 про стягнення штрафу в порядку ст. 382 ККУ у справі за її позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява гр. ОСОБА_1 , в якій вона просить (дослівно):

«- стягнути штраф у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів суддів Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 згідно ст. 382 ККУ (ч1) перешкодження виконанно судового рішення с також згідно ст 382 ККУ п.4 умисне невиконання рішення Європейського суду з прав людини.»

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На підставі ст. 252 КАС України судом прийнято рішення про розгляд заяви у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено таке.

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 із позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2018 відкрито провадження у справі та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2018 у справі №826/3656/18 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Центрального об?єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення ОСОБА_1 з 01.09.2017р. виплати пенсії за віком.

Зобов?язано Центральне об?єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_1 з 01.09.2017р. виплату пенсії за віком.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2018 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - повернуто апелянту.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду набрало законної сили 23.07.2018 року та було видано виконавчі листи.

Розглянувши заяву позивачки про стягнення штрафу та дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 166, 167 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Так, зі змісту ч. 1 ст. 167 КАС України слідує, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

- найменування суду, до якого вона подається;

- номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

- зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

- підстави заяви (клопотання, заперечення);

- перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

- інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Такі норми КАС України мають на меті забезпечення як конституційних засад, регламентованих ст. 129 Конституції України, змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, так і аналогічних приписів статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

За практикою ЄСПЛ, принцип рівності сторін, що є складовою ширшої концепції справедливого судового розгляду, означає надання кожній стороні реальної можливості представити свої аргументи в умовах, які не ставлять її у значно гірше становище порівняно з опонентом.

Згідно з практикою ЄСПЛ принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Суд зазначає, що згідно з пунктам 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку (далі - Правил), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

У відповідності до пункту 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 47 Правил надання поштового зв`язку, внутрішні реєстровані поштові відправлення, крім поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладень, подаються для пересилання у відкритому або закритому вигляді. У разі виникнення сумніву у працівника оператора поштового зв`язку щодо наявності у поштовому відправленні, яке подається для пересилання, заборонених для пересилання вкладень, відправник повинен подати відправлення у відкритому вигляді. У разі відмови відправника подати відправлення для пересилання у відкритому вигляді оператор відмовляє в пересиланні такого відправлення.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення.

Таким чином, належним доказом направлення копії заяви іншим учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів ф.107, видані відправникові поштового відправлення.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені частиною 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, належним доказом надіслання сторонам заяви, скарги, клопотання чи заперечення відповідно до їх кількості є - опис вкладення до поштових відправлень, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням.

Отже, суд дійшов до висновку, що заявником не надано до суду доказу надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи заяви про стягнення штрафу в порядку статті 382 ККУ, що не відповідає вимогам КАС України.

Неотримання відповідачами заяви, яку в рамках покладених процесуальним законодавством має направити йому заявник буде свідчити про порушення гарантованого відповідачу права як учасника справи на справедливий і публічний розгляд справи, що передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з приписами до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність заяви вимогам ч. 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України та не дає можливості розглянути вказану заяву, у зв`язку з чим вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Крім того, стаття 149 КАС України передбачає, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

- невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

- використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Аналізом вказаної статті вбачається, що у порядку адміністративного судочинства застосування штрафу можливе лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України для учасників судового процесу.

Застосування штрафу згідно ст. 382 Кримінального кодексу України Кодексом адміністративного судочинства не передбачено.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 167, 241-243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

Заяву гр. ОСОБА_1 про стягнення штрафу в порядку 382 ККУ, - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Лапій С.М.