Рішення № 129616197, 18.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2025 року м. Київ № 320/31424/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Громадської організації «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні»

до Головного управління Національної поліції України в Київській області,

Бориспільського районного управління поліції Головного управління

Національної поліції України в Київській області,

Відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного

управління Національної поліції України в Київській області

третя особа: ОСОБА_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» з позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області, Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, Відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області за реєстрацію і розгляд заяви про злочин ОСОБА_1 від 27.06.2022 на підставі Закону України "Про звернення громадян", а не у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України;

- визнати протиправною бездіяльність дисциплінарної комісії створеної наказом № 434 від 06.07.2023 за не проведення службового розслідування щодо факту приховання кримінального правопорушення по заяві ОСОБА_1 зареєстровану до ІТС ІПНП (єдиний облік заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) Відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області за №3378 від 28.06.2022;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Київській області призначити нове службове розслідування з урахуванням всіх вимог вказаних у скарзі Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" зареєстровану Відділом поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області в ЄО за №3378 від 28.06.2022;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Київській області призначити службове розслідування стосовно члена дисциплінарної комісії заступника начальника відділу з превентивної діяльності Відділу поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області капітана поліції ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що правозахисна організація подала скаргу до відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київський області, в якій просила призначити проведення службового розслідування по факту приховування кримінального правопорушення передбаченого ст. 205-1 КК України по матеріалам заяви протоієрея ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення зареєстрованої в журналі Єдиного Обліку за № 3378 від 28.06.2022, а також по факту непрофесійного виконання та неналежного виконання своїх службових обов`язків ст. ДОП сектору превенцїї відділу поліції № 1 Бориспільського РУН ТУ НП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_3 при проведенні перевірки по вказаним матеріалам ЄО № 3378 від 28.06.2022, однак вказана заява була залишена без належного реагування та в порушення Наказу МВС України № 930 від 15.11.2017, начальник відділу поліції № 1 ОСОБА_4 , по матеріалам ITC ІПНП (журналу СО) за № 3378 від 28.06.2022 прийняв рішення про проведення перевірки на підставі Закону України «Про звернення громадян» з тих міркувань знаючи, що дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг, установлений КПК України, щоб зняти з себе відповідальність за свої дії і таким чином виключити розгляд заяви про злочин ОСОБА_1 у відповідності до вимог КПК України.

Позивач зауважує на те, що відомості в обох листах стосовно результатів проведеної перевірки по скарзі правозахисної організації від 05.07.2023 містять значні розбіжності, що ставить під сумнів належне виконання основних повноважень поліції, передбачених ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» щодо здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення або події, так як під час виконання своїх завдань поліція не забезпечила дотримання прав і свобод ОСОБА_1 , гарантованих Конституцією України та законами України, і не сприяла їх реалізації. Крім того, вказано на те, що член дисциплінарної комісії заступник начальника відділу з превентивної діяльності відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_2 , в порушення п. 9 ч. 3 розділу 3 «Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України» та ч. 4 ст. 15 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», письмово не повідомив начальника Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області полковника поліції Кравчука Т.І. про обставини, що унеможливлювали подальше виконання ОСОБА_2 обов`язків у складі зазначеної дисциплінарні комісії, і з цих саме причин він не виконав свій обов`язок заявити про самовідвід. Тож, обґрунтованість доводів у сприянні вчинення і приховування дисциплінарного проступку з боку ОСОБА_2 , який був зацікавлений у результатах розслідування, підтверджується документом де містяться відомості про розрахунок сил та засобів залучених до забезпечення публічної безпеки і порядку під час зборів релігійної громади м. Переяслав, щодо переходу Свято-Успенського кафедрального собору з УПЦ МП до ПЦУ в приміщенні будинку культури вул. Г.Сковороди-83 23.06.2022, складеного напередодні 22.06.2022 особисто ОСОБА_2 , який, в подальшому, як відповідальний від керівництва приймав участь у подіях 23.06.2022. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що мала місце протиправна бездіяльність дисциплінарної комісії створеної наказом № 434 від 06.07.2023 щодо не проведення службового розслідування щодо факту приховання кримінального правопорушення по заяві ОСОБА_1 зареєстровану до ІТС ІПНП (єдиний облік заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) Відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області за №3378 від 28.06.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 апеляційну скаргу Громадської організації «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» задоволено, ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року скасовано, а справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 заяву судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю. про самовідвід у справі № 320/31424/23 та передано матеріали адміністративної справи № 320/31424/23 до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 320/31424/23 та визначено головуючим суддею для розгляду даної справи суддю Панову Г.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 прийнято до провадження адміністративну справу, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви Громадської організації «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» про перехід до розгляду адміністративної справи № 320/31424/23 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перехід до розгляду адміністративної справи № 320/31424/23 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів від 03.04.2024 відмовлено повністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 відмовлено Головному управлінню Національної поліції в Київській області у продовженні строку надання витребуваних документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області надати до суду письмові пояснення щодо надання витребуваних судом доказів ухвалою від 19.02.2024 саме Головним управлінням Національної поліції в Київській області. Витребувано від Головного управління Національної поліції в Київській області читабельні копії матеріалів службової перевірки, які були надані до суду разом із клопотанням від 04.04.2024, зокрема:

- копію матеріалів перевірки за зверненням ОСОБА_1 (довідка по матеріалів №3378 від 28.06.2022);

- копію заяви про вчинення кримінальних правопорушень поданої до Головного управління Національної поліції ОСОБА_1 ;

- копію пояснень наданих ОСОБА_3 .

На адресу суду від ГУ НП в Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголосив на тому, що у відповідності до вимог Порядку № 893, за скаргою позивача, Головним управлінням національної поліції України в Київській області видано наказ № 434 від 06.07.2023, яким призначено службове розслідування, за наслідком проведення якого, було складено висновок, затверджений начальником Бориспільського РУП Національної поліції в Київській області полковником поліції Тарасом Кравчуком, з урахуванням службового розслідування, комісією встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, є такими, що підтвердились. Аналізуючи матеріали службового розслідування, у зв`язку з протиріччям показів підтвердити чи спростувати звернення ОСОБА_5 не представилось за можливе. Відповідач вважає, що ГУНП в Київській області було дотримано порядок та строки проведення службового розслідування, тобто, повністю дотримано наведені вище вимоги Дисциплінарного статуту та Порядку № 893.

Бориспільське районне управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області та Відділ поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області правом на надання відзиву не скористались, про відкриття провадження у справі були проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується звітом про доставку.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Третя особа направила на адресу суду пояснення, в яких підтримує позицію позивача та звертає увагу суду, що по його заяві дисциплінарна комісія не проводила службового розслідування відносно факту приховування кримінального правопорушення. Вважає, що член дисциплінарної комісії ОСОБА_2 не зацікавлений у виявленні та дослідженні причин та умов, що сприяли скоєнню дисциплінарного проступку з боку ОСОБА_3 . Наголошує, що у діяльності поліції заборонені будь-які привілеї чи обмеження за ознаками політичних, релігійних та інших переконань, водночас, на думку, ОСОБА_1 відділ поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП України в Київській області в порушення вимог Закону України "Про Національну поліцію" діяв і прийняв участь у подіях з особистої ініціативи, що підтверджується належними доказами, під час зборів рілігійної громади м. Переяслав щодо переходу Свято-Успенського кафедрального собору з УПЦ МП до ПЦУ. Просить позов задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2022 до Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області зі служби 102 надійшла заява Керівника релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії Української православної церкви ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 161, 180, 356, 364 Кримінального кодексу України (в порядку ст. 214 Кримінально-процесуального кодексу України), в якій повідомлено, що 23.06.2022 о 17-00 год. в м. Переяславі, вул. Сковороди, 83, на думку заявника, відбулася незаконна спроба зміни юридичною підпорядкування релігійної громади Свято-Успенської єпархії Української православної церкви м. Переяслав-Хмельницький.

Листом від 12.07.2022 № 1108/109/1201/01-22, начальником відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 повідомлено третю особу, що його звернення зареєстровано до Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНПУ) (єдиний облік заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області за № 3378 від 28.06.2022. По матеріалам прийнято рішення про проведення перевірки на підставі Закону України «Про звернення громадян».

На момент проведення перевірки, ознак кримінальної чи адміністративної відповідальності не встановлено. У разі надходження додаткової інформації заявника буде повідомлено у передбаченому діючим законодавством порядку. У разі не згоди з прийнятим рішенням, заявник має право його оскаржити до вищого органу або суду.

06.06.2023 позивачем до Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області подано заяву «На проведення додаткової перевірки звернення протоієрея ОСОБА_1 та на отримання достовірної інформації» вих. № 67/22-2, в якій Громадська організація «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» просила:

- надати письмову інформацію яким чином та на підставі яких документів була встановлена офіційність зборів територіальної громади м. Переяслав в приміщені будинку культури за адресою м. Переяслав, по вул. Сковорода, 83, про перехід Свято-Успенського кафедрального собору з УПЦ МП до ПЦУ;

- надати письмову інформацію яким чином та на підставі яких документів була встановлена належність Свято-Успенського кафедрального собору УПЦ до московського патріархату;

- надати письмову інформацію на підставі усного звернення чи письмового документа були направлені і задіяні працівники поліції для забезпечення безпеки та порядку до приміщення будинку культури за адресою м. Переяслав, по вул. Сковорода, 83;

- надати письмову інформацію на підставі усного звернення чи письмового документа були направлені і задіяні збройні сили України для забезпечення безпеки та порядку до приміщення будинку культури за адресою м. Переяслав, по вул. Сковорода, 83;

- провести додаткову або повторну перевірку заяви протоієрея ОСОБА_1 зареєстрованої за № Г-180 від 27.06.2022 по матеріалам перевірки № 3378 від 28.06.2022.

Листом від 15.06.2023 вих. № С-226, т.в.о. начальника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_2 повідомлено позивача, що відповідно до вимог п.п 1-5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 20 серпня 2015 року, основні повноваження поліції, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Ознайомитися з матеріалами перевірки по факту події, які відбулися 09.04.2023 та 10.04.2023 біля Свято-Успенського храму по вул. М. Сікорського № 22, м. Переяслав має право заявник, в заяві якого містяться його персональні дані, що відносяться до охоронюваної законом таємниці.

Залучення збройних сил України, для забезпечення безпеки та порядку до приміщення будинку культури за адресою: м. Переяслав, вул. Сковороди, 83, не відноситься до компетенції ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області.

До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать персональні дані особи, що знаходяться в її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних.

Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована.

05.07.2023 позивачем до Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області подано скаргу «На проведення службового розслідування по факту приховування кримінального правопорушення» вих. № 77/22-2, в якій Громадська організація «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» просила:

- призначити проведення службового розслідування по факту приховування кримінального правопорушення передбаченого ст. 205-1 Кримінального кодексу України по матеріалам заяви протоієрея ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення зареєстрованої в журналі Єдиного Обліку за № 3378 від 28.06.2022;

- призначити проведення службового розслідування по факту непрофесійного виконання та неналежного виконання своїх службових обов`язків ст. ДОП сектору превенції відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_3 при проведенні перевірки по матеріалам заяви протоієрея ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення зареєстрованої в журналі Єдиного обліку за № 3378 від 28.06.2022.

Вказана скарга позивача зареєстрована в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНПУ) (єдиний облік заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області за № 3647 від 05.07.2023.

Листом від 17.08.2023 № 2495/109/1201/01-23 т.в.о. начальника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 повідомлено Позивача, що його звернення, зареєстроване до ЄО відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області за № 3647 від 05.07.2023 уважно розглянуто. Проведеною перевіркою встановлено, що інформація викладена у зверненні свого підтвердження не знайшла. Підстав для притягнення працівника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 до дисциплінарної чи іншої відповідальності не встановлено.

13.07.2023 позивачем до відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області подано заяву «На тримання інформації про рух матеріалів скарги ЄО № 3647 від 05.07.2023» № 79/22-2, в якій Громадська організація «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» просила надати інформацію:

- видавав чи не видавав Начальник відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області наказ про призначення службового розслідування по факту приховування кримінального правопорушення передбаченого ст. 205-1 Кримінального кодексу України по матеріалам заяви протоієрея ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення зареєстрованої в журналі Єдиного обліку за № 3378 від 28.06.2022 року;

- видавав чи не видавав начальник відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області наказ про призначення службового розслідування по факту непрофесійного виконання та неналежного виконання своїх службових обов`язків ст. ДОП сектору превенції відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_3 при проведенні перевірки по матеріалам заяви протоієрея ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення зареєстрованої в журналі Єдиного обліку за № 3378 від 28.06.2022.

Листом від 16.08.2023 № С-300/109/1201/01-23, т.в.о. начальника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 повідомлено позивача про надання копій матеріалів Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНПУ) № 3378 від 28.06.2022, щодо якого прийнято рішення згідно Закону України «Про звернення громадян».

До цього листа було додано, зокрема довідку по матеріалам ІТС ІПНПУ № 3378 від 28.06.2022, в якій зазначено, що в ході розгляду звернення встановлено, що 23.06.2022 о 17-00 год. в приміщенні будинку культури за адресою м. Переяслав, вул. Сковороди, 83 відбулися офіційні збори релігійної громади м. Переяслава, щодо переходу Свято-Успенського кафедрального собору з УПЦ МП до ПЦУ. На даних зборах згідно розрахунку з метою забезпечення публічної безпеки та порядку були задіяні працівники поліції та Збройні сили України. Порушень публічної безпеки та порядку допущено не було. Проведеною перевіркою, ознак будь-якого правопорушення не встановлено. Інформації яка б мала інтерес, щодо встановлення додаткових обставин, чи встановлення ознак будь-якого правопорушення до ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області не надійшло.

Згідно ч. 5 ст. 214 КПК України, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Складом злочину визначається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реально вчинене суспільно небезпечне діяння визначається злочином.

На підставі викладеного встановлено, що в зверненні ОСОБА_1 відсутні дані, які б вказували на наявність кримінального правопорушення в зв`язку з чим, неможливо внести дані відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На момент проведення перевірки ознак будь-якого правопорушення не встановлено.

17.08.2023 позивачем до начальника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області подано заяву, в якій Громадська організація «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» просила надати копію наказу про призначення службової перевірки за заявою 05.07.2023, зареєстрованою в ЄО за № 3647 та копію висновку за результатами перевірки, та вказати ким виданий наказ про перевірку.

Листом від 21.08.2023 № Ч-309/109/1201/01-23, т.в.о. начальника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 повідомлено позивача, що за скаргою Громадської організації «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» щодо неналежного виконання службових обов`язків окремих працівників Бориспільського РУП ГУНП в Київській області призначено службове розслідування наказом № 434 від 06.07.2023.

За результатами проведеної перевірки, Старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 за порушення службової дисципліни попереджено про недопущення в майбутньому даних прорахунків у службовій діяльності та попереджено про дотримання службової дисципліни.

Позивач, вважаючи дії відділу поліції по реєстрації і розгляду заяви про злочин ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про звернення громадян», а не у порядку КПК України протиправними, протиправною бездіяльність дисциплінарної комісії за скаргою громадської організації щодо неналежного проведення службового розслідування, звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію».

Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно правовими актами (частина перша статті 3 Закону України «Про Національну поліцію»).

У свою чергу, згідно норм ч. ч. 1 та 2 ст. 60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з`ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути: 1) відібрано пояснення; 2) проведено медичне освідування; 3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Слідчий, дізнавач невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п`ятою цієї статті.

За змістом ч. 1 ст. 216 КПК України, слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Судом досліджено, що 27.06.2022 до відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області зі служби 102 надійшла заява Керівника релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії Української православної церкви ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 161, 180, 356, 364 Кримінального кодексу України (в порядку ст. 214 Кримінально-процесуального кодексу України), в якій повідомлено, що 23.06.2022 року о 17-00 год. в м. Переяславі, вул. Сковороди, 83, на думку заявника відбулася незаконна спроба зміни юридичною підпорядкування релігійної громади Свято-Успенської єпархії Української православної церкви м. Переяслав-Хмельницький.

Листом від 12.07.2022 № 1108/109/1201/01-22, начальником відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 повідомлено Третю особу, що його звернення зареєстровано до Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІТС ІПНПУ) (єдиний облік заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області за № 3378 від 28.06.2022. По матеріалам прийнято рішення про проведення перевірки на підставі Закону України «Про звернення громадян».

Судом перевірено та з`ясовано, що подана третьою особою ОСОБА_1 заява до відділу поліції, є за змістом та формою, заявою про вчинення кримінальних правопорушень, з чітким посиланням на статті КК України, які на думку заявника, були порушені/вчинені невстановленими особами та вказано, що заяву подано у порядку ст. 214 КПК України.

У цій частині позовних вимог, позивач ГО «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» просить суд визнати протиправними дії відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області: «за реєстрацію і розгляд заяви про злочин ОСОБА_1 від 27.06.2022 на підставі Закону України "Про звернення громадян", а не у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України».

Водночас, суд наголошує на тому, що відповідно до п. п. 8, 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Як вбачається з наведених позовних вимог, позивачем у цій справі є ГО «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні», фактично оскаржує дії/бездіяльність відділу поліції щодо неналежного розгляду заяви третьої особи ОСОБА_1 від 27 червня 2022 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 161, 180, 356, 364 Кримінального кодексу України (в порядку ст. 214 Кримінально-процесуального кодексу України).

Проте, з адміністративним позовом в частині вказаних позовних вимог звернулася Громадська організація «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні», а не суб`єкт звернення із заявою від 27 червня 2022 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 161, 180, 356, 364 Кримінального кодексу України (в порядку ст. 214 Кримінально-процесуального кодексу України) ОСОБА_1 , який вступив до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

При цьому, саме позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Для визначення інтересу, як об`єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні ознаки, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес, як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права; пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто, належить конкретній особі - позивачу або скаржнику; порушений суб`єктом владних повноважень.

Отже, за зазначеними правовими нормами обов`язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що, на думку суду, є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Водночас, позивачем ні у позовній заяві, ні у поданих до суду документах, так і не було наведено та доведено, яким саме чином порушуються права громадської організації щодо розгляду заяви про злочин фізичної особи - ОСОБА_1 не у тому порядку, як того передбачає кримінальне-процесуальне законодавство, та яким чином може відбутися поновлення прав позивача у разі задоволення позовних вимог в цій частині.

Так, на переконання суду, у даному випадку, у позивача відсутній інтерес у вказаній частині, зважаючи на те, що саме особа, яка була заявником, не позбавлена права оскаржувати дії/рішення/бездіяльність поліції, за наслідком розгляду спору, має змогу ефективно захистити свої права.

Отже, у даному ж випадку, у матеріалах справи відсутні докази уповноваження ОСОБА_1 позивача на захист його прав, та/або доказів, що така заява про злочин була подана вказаною особою, як членом громадської організації, чи мала суспільний інтерес широкого кола заінтересованих осіб.

Суд констатує, що доводи позивача в цій частині позовних вимог не містять належного та достатнього обґрунтування негативного впливу розгляду заяви фізичної особи у іншому порядку, аніж того вимагає КПК України на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу та яким чином суд може захистити (якщо вони не порушені) права громадської організації, заявлені, на захист прав іншої особи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області з реєстрації і розгляду заяви про злочин ОСОБА_1 від 27.06.2022 на підставі Закону України "Про звернення громадян", а не у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність дисциплінарної комісії створеної наказом № 434 від 06.07.2023 за не проведення службового розслідування щодо факту приховання кримінального правопорушення по заяві ОСОБА_1 зареєстровану до ІТС ІПНП (єдиний облік заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області за №3378 від 28.06.2022 та зобов`язання Головне управління Національної поліції України в Київській області призначити нове службове розслідування з урахуванням всіх вимог вказаних у скарзі Громадської організації "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" зареєстровану Відділом поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області в ЄО за №3378 від 28.06.2022, суд звертає увагу на таке.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач вказує на те, що позивачем подано скаргу до відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київський області, в якій просила призначити проведення службового розслідування по факту приховування кримінального правопорушення передбаченого ст. 205-1 КК України по матеріалам заяви протоієрея ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення зареєстрованої в журналі Єдиного обліку за № 3378 від 28.06.2022, а також по факту непрофесійного виконання та неналежного виконання своїх службових обов`язків ст. ДОП сектору превенцїї відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_3 при проведенні перевірки по вказаним матеріалам ЄО № 3378 від 28.06.2022, однак, вказана заява була залишена без належного реагування та в порушення наказу МВС України № 930 від 15.11.2017, начальник відділу поліції № 1 ОСОБА_4, по матеріалам ITC ІПНП (журналу СО) за № 3378 від 28.06.2022 прийняв рішення про проведення перевірки на підставі Закону України «Про звернення громадян» з тих міркувань знаючи, що дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг, установлений КПК України, щоб зняти з себе відповідальність за свої дії і таким чином виключити розгляд заяви про злочин ОСОБА_1 у відповідності до вимог КПК України.

Позивач також зазначає, що відомості в обох листах стосовно результатів проведеної перевірки по скарзі правозахисної організації від 05.07.2023 містять значні розбіжності, що ставить під сумнів належне виконання основних повноважень поліції, передбачених ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» щодо здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення або події, так як під час виконання своїх завдань поліція не забезпечила дотримання прав і свобод ОСОБА_1 , гарантованих Конституцією України та законами України, і не сприяла їх реалізації.

Так, сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

За визначенням, що міститься у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходять за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частинами першою третьою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення зі служби в поліції.

Частинами першою четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту, передбачено, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом частин першої, другої статті 28 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2023 до відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області надійшли матеріли за скаргою заступника голови Громадської організації «Правозахисна організація» «Боротьба з корупцією в Україні» ОСОБА_5 за фактом можливого неналежного виконання своїх службових обов`язків старшим дільничним офіцером поліції ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , під час проведення перевірки матеріалів ЄО № 3378 від 28.06.2022 року.

Наказом Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 06.07.2023 № 434 було призначено службове розслідування.

У своїй скарзі ОСОБА_5 повідомив про те, що 24.06.2022 року до ВП № 1 Бориспільського РУП надійшла письмова заява від протоієрея Свято-Успенської парафії (м. Переяслав) ОСОБА_1 щодо вчинення кримінального правопорушення, а саме, спроби незаконної зміни юридичного підпорядкування Релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії Української Православної церкви.

Проведення перевірки за вказаним фактом було доручено старшому дільничному офіцеру поліції ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітану поліції ОСОБА_3 , який на думку ОСОБА_5 , не виконав зобов`язання об`єктивно розглянути і перевірити викладені в заяві ОСОБА_1 факти, не всебічно здійснив перевірку заяви, щоб виключити дані, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205-1 КК України, що в подальшому, потягли негативні наслідки для протоієрея ОСОБА_1 і Свято-Успенської релігійної громади Української православної церкви м. Переяслав.

Опитаний з даного приводу старший дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта вища, в органах поліції з листопада 2015 року, на посаді з лютого 2021 року, має діюче дисциплінарне стягнення - зауваження (оголошене наказом Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 10.08.2023 № 509), пояснив, що 27.06.2022 до ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області надійшло звернення від керівника релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії Української православної церкви ОСОБА_1 про те, що 23.06.2022 о 17.00 годині в м. Переяслав вул. Сковороди, 83, на його думку, відбулась незаконна спроба зміни юридичного підпорядкування релігійної громади Свято-Успенської єпархії Української православної церкви м. Переяслав.

Вказане звернення було зареєстроване до ITC ІПНП ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області за № 3378 від 28.06.2022. За вказаними матеріалам прийнято рішення про проведення перевірки на підставі Закону України «Про звернення громадян». В ході розгляду звернення ОСОБА_1 встановлено, що 23.06.2022 о 17.00 годні в приміщенні Будинку культури, що знаходиться за адресою: м. Переяслав вул. Сковороди, 83, відбулися офіційні збори релігійної громади м. Переяслава, щодо переходу Свято-Успенського кафедрального собору з УПЦ МП до ПЦУ. На вказаних зборах згідно Розрахунку сил та засобів, затвердженого керівником ВП № 1 Бориспільського РУП ОСОБА_6 , та з метою публічної безпеки та порядку, були задіяні працівники поліції ВП № 1 та військовослужбовці Збройних сил України. Під час зборів порушень публічної безпеки та порядку допущено не було.

У письмовому поясненні капітан поліції ОСОБА_3 , також пояснив, що під час перевірки за зверненням ОСОБА_1 , будь-якого правопорушення не встановлено. Інформації, яка б мала інтерес щодо встановлення додаткових обставин, чи встановлення ознак будь-якого правопорушення до ВП № 1 Бориспільського РУТІ, не надходило. На підставі вищевказаного встановлено, що у зверненні ОСОБА_1 відсутні дані, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, неможливо внести дані відомості до ЄРДР. Письмова відповідь за результатами перевірки направлена заявнику за адресою його місця проживання (вх. № 1108/109/1201/01-22 від 12.07.2022).

За висновками службового розслідування, у зв`язку з протиріччям показів підтвердити чи спростувати звернення гр. ОСОБА_5 , не представилось за можливе, з огляду на що, вирішено службове розслідування за зверненням ОСОБА_5 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області вважати закінченим.

Крім того, за порушення службової дисципліни, яке виявилося у порушенні, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 за № 2337-VІІІ, пункту 13 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.04.2020 № 357, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.05.2020 за № 443/34726, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності старший дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 , однак, враховуючи вимоги ч. 11 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України попередити останнього про необхідність дотримання службової дисципліни (у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни). Крім того, визначено т.в.о. начальника відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області підполковнику поліції ОСОБА_7 : вжити додаткових заходів, спрямованих на неухильне дотримання особовим складом службової та транспортної дисципліни; відносно працівників поліції, які порушують вимоги службової дисципліни, вживати заходів щодо притягнення їх до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України; У системі професійного навчання забезпечити додаткове вивчення Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 за № 2337-VIII та Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.04.2020 № 357. Про результати службового розслідування поінформувати зацікавлених осіб.

Тож, з наведеного слідує, що за скаргою позивача було проведено службове розслідування, встановлено обставини, визначено, що старший дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 , підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності однак, враховуючи вимоги ч. 11 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України попередити останнього про необхідність дотримання службової дисципліни (у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни), а також, приписано вжити додаткових заходів задля уникнення обставин, що стали причиною для проведення службового розслідування.

Водночас, суд наголошує на тому, що службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.

Крім цього, висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер.

За своєю правовою природою, висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.

Проте, самі по собі висновки службового розслідування, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини, можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки.

Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації. Водночас, обов`язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Таким чином, правова природа висновку службового розслідування унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про обсяг встановлених обставин, повноту наповнення висновку, процедурні питання, як то його склад, повноваження тощо.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є недоведеними та необґрунтованими, з огляду на що, задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Національної поліції України в Київській області призначити службове розслідування стосовно члена дисциплінарної комісії заступника начальника відділу з превентивної діяльності Відділу поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області капітана поліції ОСОБА_2 , суд звертає увагу на те, що дискреційні повноваження дають можливість органу державної влади, органу місцевого самоврядування, а також іншим суб`єктам управлінської діяльності приймати максимально зважені та справедливі рішення під час правозастосування.

Дискреція (адміністративний розсуд), будучи видом повноваження адміністративного органу, надає останньому певний простір, оскільки він може здійснювати вибір між декількома допустимими під кутом зору закону (права) рішеннями. Він може діяти або не діяти, а коли він діє, то обирає один або декілька з можливих варіантів дій. Дискреція (адміністративний розсуд) є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

Виділяються три основних види дискреції адміністративного органу: дискреція щодо рішення/дії. Адміністративний орган має право самостійно вирішити, чи буде або не буде він приймати рішення/діяти; дискреція щодо одного з варіантів рішення/дії. Адміністративному органу надається можливість прийняти одне з юридично допустимих рішень або вчинити одну із юридично допустимих дій; дискреція щодо способу дії. Адміністративному органу надається можливість самостійно вирішити, яким чином він буде діяти у конкретній ситуації.

Дійсно, дискреція не є довільною, а вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що у межах розгляду даного спору та підстав, покладених в основу позовних вимог, зокрема, не проведення службового розслідування/неналежне проведення щодо факту приховання кримінального правопорушення по заяві ОСОБА_1 зареєстровану до ІТС ІПНП (єдиний облік заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події) Відділу поліції № 1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області за №3378 від 28.06.2022, вимоги про зобов`язання Головне управління Національної поліції України в Київській області призначити службове розслідування стосовно члена дисциплінарної комісії заступника начальника відділу з превентивної діяльності Відділу поліції №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області капітана поліції ОСОБА_2 , не пов`язуються з предметом даного спору, позаяк, між сторонами в цій частині не виникли спірні правовідносини, відповідач не розглядав заяву позивача в цій частині, при цьому, зобов`язання відповідача призначити службове розслідування щодо конкретного члена дисциплінарної комісії, виходить за межі повноважень суду у контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами з приводу заяви позивача про призначення службового розслідування від 05.07.2023 № 77/22-2. Тож, позовні вимоги в цій частині є передчасними та необґрунтованими, тому, задоволенню не підлягають.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, позаяк не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору.

Отже, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Інші доводи та обґрунтування, викладені сторонами під час розгляду даного спору, не спростовують висновків суду по суті спору та не є підставою для прийняття іншого рішення.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.