Рішення № 129616146, 18.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2025 року м. Київ№ 320/31901/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОК»до1. Головного управління ДПС у м. Києві 2. Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛОК» (далі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2) , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м.Києві № 696/26-15-04-16-12 від 27.04.2023 р. про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОК»; ідентифікаційний код: 39949343 з реєстру платників єдиного податку.

- зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи: 43005393) вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОК»; ідентифікаційний код: 39949343 як платника єдиного податку третьої групи з « 01» квітня 2023 року та включити його до реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01 січня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛОК» перебуває на спрощеній системі оподаткування 3 група платників зі ставкою 5%, поряд з цим під час перевірки позивачем інформації в електронному Реєстрі платників єдиного податку стало відомо, що з 01 квітня 2023 року позивача виключено з реєстру платників єдиного податку.

В подальшому зі змісту, наданих представнику позивача, відповідей на адвокатській запит, позивачу стало відомо, що відповідно до інформаційного ресурсу ДІС, ТОВ «КЛОК» (код ЄДРПОУ: 39949343) анульовано статус платника єдиного податку з 01.04.2023 згідно Рішення № 696/26-15-04-16-12 від 27.04.2023, підстава «наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу восьмого п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу».

Поряд з цим, відповідач 1 не надав позивачу копію наказу про проведення (або про призначення) перевірки, за результати проведення якої було прийнято Рішення № 696/26-15-04-16-12 від 27.04.2023.

З огляду на зазначене, позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Шевченко А.В.) від 27.09.2023 відкрито провадження у справі.

Відповідно до наказу голови суду від 13 лютого 2024 року № 1-ктр/гс «Про надання соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку Анні Шевченко», частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 року (з наступними змінами і доповненнями), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 26.11.2010 року (з наступними змінами і доповненнями), з метою додержання процесуальних строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року справу №320/31901/23 прийнято до провадження судді Жукової Є.О., суд ухвалив розгляд справи розпочати спочатку та здійснювати суддею Жуковою Є.О. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

07 травня 2024 року та 30 травня 2024 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України надійшли відзиви на позовну заяву, поряд з цим 06 травня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача 2 також надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідачі із позовом не погоджуються та вважають його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню, звертають увагу суду, що відповідачем 1 проведено перевірку позивача про наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно, за результатами якої (акт від 03.04.2023 № 696/26-15-04-16) встановлено, що у TOB «КЛОК» обліковується податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів по коду платежу 18050300 (Єдиний податок з юридичних осіб) та станом на 01.04.2023 складає 28 769 грн. Результати перевірки наявності податкового боргу, що були зафіксовані в акті від 03.04.2023 № 696/26-15-04-16 були покладені в основу рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 696/26-15-04-16-12 від 27.04.2023.

Також наголошують, що оскільки позивачем не подано заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування відповідно до п.п. 8 п.п. 298.2.3 ст. 298 Кодексу, ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку № 696/26-15-04-16-12 від 27.04.2023.

Правом надання відповіді на відзив відповідно до вимог статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛОК» (ЄДРПОУ: 39949343; юридична адреса: 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 37-В, приміщення 1037) зареєстроване 13.08.2015 (номер запису: 13391020000011430), перебуває на обліку в Головного управлінні ДПС у м. Києві.

Відповідно до інформації наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛОК» здійснює наступні види діяльності: 73.11 Рекламні агентства (основний); 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; 58.19 Інші види видавничої діяльності; 58.29 Видання іншого програмного забезпечення; 62.01 Комп`ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 63.12 Веб-портали; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну; 74.20 Діяльність у сфері фотографії; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Рішенням Головного управління ДПС у м. Києві № 696/26-15-04-16-12 від 27.04.2023 позивача виключено з реєстру платників єдиного податку з 01 квітня 2023 року на підставі наявності податкового боргу на кожне перше число місяці протягом двох послідовних кварталів, що виник у платника єдиного податку абзац 3 п. 299.10 ст. 299 Кодексу та абзац 8 пп. 298.2 ст. 298 Кодексу.

Вважаючи Рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 696/26-15-04-16-12 від 27.04.2023 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до окружного адміністративного суду за захистом свої прав та інтересів.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Згідно з пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 3 пункту 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

З аналізу оскаржуваного рішення відповідача 1 судом встановлено, що підставою для виключення позивача з 01.04.2023 з реєстру платників єдиного податку слугувало порушення вимоги підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України та абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, а саме: обліковується податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів з податку на додану вартість та становить станом на 01.04.2023 28769 грн.

Згідно пункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З аналізу вищезазначених норм права убачається, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 03.12.2020 у справі №200/9334/19-а, від 14.07.2021 у справі №808/224/18.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення випадків передбачених пунктами 299.10, 299.11 статті 299 ПК України. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Суд звертає увагу, що передумовою прийняття рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючим органом у квітні 2023 року проведено будь-яку перевірку позивача та установлено про наявність податкового боргу у сумі 28769 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було складено довідку (акт) № 696/26-15-04-16 від 03.04.2023 про результати перевірки наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів та встановлено, що за ТОВ «КЛОК» обліковується податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів та станом на 01.04.2023 складає 28769 грн. (арк.с.24)

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі № 803/1908/16, від 23.08.2019 у справі № 826/4242/15 та від 06.02.2020 у справі № 813/87/16, від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.

Поряд з цим, Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17). Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Разом з тим, належних доказів проведення документальної перевірки позивача з питань своєчасності сплати грошових зобов`язань, відповідачами до суду не надано.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у м. Києві не було дотримано встановлену податковим законодавством процедуру анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Поряд з цим, при розгляді даної справи, суд також враховує, що позивачем вчинялися активні дії щодо сплати заборгованості по єдиному податку, що виникла у зв`язку з несплатою в повному обсязі самостійно визначених податкових зобов`язань відповідно до податкової декларації платника єдиного податку за півріччя 2021 року № 9215432944 від 31 липня 2021 року в сумі 19 186,49 грн. (термін сплати 19 серпня 2021 року) та відповідно до податкової декларації платника єдиного податку за III квартали 2021 року № 9333637355 від 07 листопада 2021 року в сумі 16 160,50 грн. (термін сплати 19 листопада 2021 року).

Так відповідно до платіжного доручення № 1329 від 04.08.2021 позивачем було сплачено єдиний податок за 2 квартал 2021 року в сумі 19 186,50 грн., та відповідно до платіжного доручення № 1343 від 08.11.2021 року сплачено єдиний податок за 3 квартал 2021 року в сумі 16160,50 грн. (ас.с. 29 та 33).

Встановлені вище обставини підтверджують наявними в позовній заяві документами та не заперечуються сторонами.

Варто зазначити, що ані від відповідача 1, ані від відповідачем 2 змістових та ґрунтовних пояснень щодо сплати позивачем заборгованості по єдиному податку, що виникла у зв`язку з несплатою в повному обсязі самостійно визначених податкових зобов`язань до суду не надходило.

Водночас, суд скептично оцінює посилання Головного управління ДПС у м. Києві викладені в листі №48461/6/26-15-04-16-08 від 12.06.2023 щодо того, що суми сплачені згідно з платіжним дорученням № 1329 від 04.08.2021 та платіжним дорученням № 1343 від 08.11.2021 обліковується в ІКП військового збору, з огляду на наступне.

Абзацом 3 пункту 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Положеннями пункту 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із зіставного аналізу вищенаведених правових норм, встановлених податковим законодавством, вбачається, що на контролюючий орган покладений обов`язок зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Поряд з цим суд зазначає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування санкцій для платника.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у межах законодавчо встановленого строку для такої сплати платник не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення номеру рахунку та/або коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного адміністративного суду Верховного суду в справі №808/3455/15 від 02 червня 2020 року та в справі №824/2467/15-а від 29 січня 2020 року.

Таким чином, з аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у м. Києві №696/26-15-04-16-12 від 27.04.2023, яким анульовано з 01.04.2023 реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОК» як платника єдиного податку третьої групи з « 01» квітня 2023 року та включити його до реєстру платників єдиного податку, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 56.1 статті 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом другим частини другої статті 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Поряд з цим, частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд акцентує, що відповідно до пункт 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У вітчизняній теорії права загальновизнано, що індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

З аналізу позовної заяви вбачається, що предметом даної адміністративної справи є акт індивідуальної дії, а саме рішення №696/26-15-04-16-12 від 27.04.2023, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві

Положеннями частини другою та третьої статті 14 КАС України регламентується, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Поряд з цим, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, враховуючи предмет даного позову та норми процесуального права, суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту порушених права позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОК» як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2023 та включити до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 2684, 00 грн, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОК» (ЄДРПОУ: 39949343) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОК» з реєстру платників єдиного податку № 696/26-15-04-16-12 від 27.04.2023.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ: 44116011) поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОК» (ЄДРПОУ: 39949343) як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2023 та включити до реєстру платників єдиного податку.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛОК» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.