Рішення № 129616037, 18.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2025 року м. Київ № 640/2664/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у якому просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час відсторонення позивача від виконання своїх обов`язків (12.07.2019-24.10.2019) у розмірі 140 765,90 грн.;

- стягнути з Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 640/21749/19 у розмірі 795 010,44 грн.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва 11.02.2020 у справі № 640/21749/19 позивача поновлено на посаді директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). На виконання цього рішення, скасовано розпорядження від 25.10.2019 №919 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення». Вважає, що рішення, яке підлягає до негайного виконання та не виконувалося відповідачем у встановлений строк, зумовило подальший вимушений прогул, а тому відповідач зобов`язаний виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 в адміністративній справі № 640/21749/19. Також зазначає, що за результатами розгляду судової справи №640/21749/19 позивач не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, тому відповідно до частини 4 статті 72 Закону України "Про державну службу» відповідач зобов`язаний виплатити позивачу середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2021 (суддя Амельохін В.В.) відкрито провадження в адміністративній справі № 640/2664/21 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У подальшому адміністративну справу № 640/2664/21 у відповідності до положень пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 суд прийняв до провадження адміністративну справу № 640/2664/21 та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 640/2664/21, яку передано на розгляд головуючій судді Пановій Г.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 суд позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 продовжено розгляд справи № 640/2664/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що на виконання судового рішення позивача поновлено на посаді та виплачено заробітну плату за час вимушеного прогулу. Рішення суду вважає виконаним в повному обсязі. В позові просить відмовити.

У відповіді на відзив позивач з аргументами відповідача не погоджується та підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

22.03.2016 позивач очолив Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В ході проходження публічної служби щодо позивача було відкрито дисциплінарне провадження. Так, за змістом розпорядження Київського міського голови від 11.07.2019 №608 «Про дисциплінарне провадження щодо директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 » на виконання доповідної записки заступника голови Київської міської державної адміністрації Непопа В.І. від 10.07.2019 №004-1073, на підставі статтей 68, 72 Закону України «Про державну службу» відсторонено позивача від виконання обов`язків директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У подальшому розпорядженням Київського міського голови від 25.10.2019 №919 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення» позивача звільнено із посади державної служби директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 640/21749/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Київського міського голови Київської міської державної адміністрації від 11 липня 2019 року № 608 «Про дисциплінарне провадження щодо директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 » в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Київського міського голови Київської міської державної адміністрації від 25 жовтня 2019 року № 919 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення».

Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 жовтня 2019 року № 133к «Про директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».

Поновлено ОСОБА_1 на раніше займаній посаді директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Стягнуто з Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 82 396,04 грн. за час вимушеного прогулу.

Суд допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній посаді директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу за один календарний місяць.

Станом на час звернення до суду, вказане рішення не виконано, позивача не поновлено на посаді. У заяві про збільшення позовних вимог, позивач вказує, що останнього поновили на посаді лише 09.12.2022.

Позивач вважає, що має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі та за час відсторонення від виконання посадових обов`язків, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Найперше суд зазначає про те, що строк звернення з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час відсторонення від виконання посадових обов`язків визначається статтею 233 КЗпП України, яка на час звернення до суду, не містила обмежень щодо стягнення таких сум будь-яким строком.

Так, приписами частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Зазначеній нормі відповідають положення частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною першою статті 72 Закону України «Про державну службу», державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку (частина четверта статті 72 Закону України «Про державну службу».

У даному випадку позивач посилаючись на частину четверту статті 72 Закону України «Про державну службу» вважає, що має право на середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків після скасування судом наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Висновок щодо застосування частини четвертої статті 72 Закону України «Про державну службу» виклав Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі № 1.380.2019.002316 та підтримав у постанові від 10.11.2022 у справі № 160/7263/20.

У вказаних справах, аналізуючи норми статті 72 Закону України «Про державну службу», Верховний Суд зауважив, що законодавець надав право керівникам державної служби або суб`єктам призначення відсторонювати державних службовців від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження. В той же час законодавець передбачив обов`язок роботодавця виплатити державному службовцю середню заробітну плату, за час відсторонення від виконання посадових обов`язків, у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

У вказаних постановах Верховний Суд дійшов висновку, що у разі скасування у судовому порядку рішення суб`єкта владних повноважень, яким притягнуто державного службовця до дисциплінарної відповідальності (звільнено з посади), позивач вважається таким, що не притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а отже дисциплінарне провадження вважається закритим.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає про скасування рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 640/21749/19 наказу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 жовтня 2019 року № 133к «Про директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», яким звільнено позивача за вчинення дисциплінарного проступку.

У справі № 640/21749/19 суд дійшов висновку щодо необґрунтованості висновків відповідача про допущення позивачем дисциплінарного правопорушення, а отже відсутності в діях позивача складу дисциплінарного проступку.

Отож, оскільки наказ Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 жовтня 2019 року № 133к, яким притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади, скасований у судовому порядку, рішення у вказаній справі набрало законної сили, позивач вважається таким, що не притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а отже дисциплінарне провадження вважається закритим.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має право в порядку статті 72 Закону України «Про державну службу» на оплату середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків.

Визначаючи період відсторонення, суд зазначає, що за змістом розпорядження Київського міського голови Київської міської державної адміністрації від 11 липня 2019 року № 608 «Про дисциплінарне провадження щодо директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 » позивач відсторонений з 12.07.2019 та фактично по дату прийняття наказу про звільнення по 24.10.2019. Кількість днів відсторонення від виконання обов`язків становить 73 робочих дні.

Середньоденний розмір заробітної плати позивача до звільнення складав 1928,30 грн. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає середній заробіток за час відсторонення від виконання посадових обов`язків з 12.07.2019 по 24.10.2019 у сумі 140 765, 90 грн (73 робочих дні х 1928,30 грн) з відрахуванням податків та зборів.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

За приписами частини п`ятої статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Добровільне виконання рішення суду боржником є його законодавчо встановленим обов`язком, який не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

Отже, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів особи, що звернулася за захистом цього права.

У постанові від 21.10.2021 у справі № 640/19103/19 Верховний Суд зазначив, що належним виконанням рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, передбачена положеннями статті 236 КЗпП України. Так у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З наведеного слідує, що затримка роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі прирівнюється до вимушеного прогулу. Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Верховний Суд у постанові від 22.04.2021 у справі №813/1271/18 виснував, що відповідно до статті 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Згідно із усталеною судовою практикою Верховного Суду для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період (постанови Верховного Суду від 24.09.2021 у справі №640/775/19, від 11.11.2021 у справі №260/4470/20 та ін.).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №640/21749/19 поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), позивача поновлено на посаді 09.12.2022.

Виходячи зі змісту цього ж рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №640/21749/19 стягнуто з Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 82 396,04 грн. за час вимушеного прогулу з 25.10.2019 по 11.02.2020.

Враховуючи рішення суду від 11.02.2020 у справі № 640/21749/19, період затримки виконання рішення суду тривав з 12.02.2020 та до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі - 08.12.2022 включно (09.12.2022 видано розпорядження про поновлення позивача з 09.12.2022) і становить 714 робочих днів.

Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №640/21749/21 середньоденний заробіток позивача становить 1 113,46 грн. Ця обставина є встановленою й за приписами частини четвертої статті 78 КАС України не потребує доказування при розгляді цієї справи.

Отже, наявні підстави для задоволення позову шляхом стягнення з Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді з 11.02.2020 по 08.12.2022 включно у сумі 795 010,44 грн (714 днів х 1113,46 грн) з відрахуванням податків та зборів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до правил частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 9357,76 грн, що підтверджується відомостями квитанції наявної в матеріалах справи.

Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення позивача від виконання своїх обов`язків у розмірі 140 765,90 грн.

3. Стягнути з Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 640/21749/19 у розмірі 795 010,44 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 24378016; місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 42) на користь ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 9357 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят сім) грн 76 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.