Рішення № 129615995, 19.08.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2025 р. справа № 300/9290/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУНП в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дії щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2022 року по 2024 рік, зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 днів, за 2023 рік у кількості 14 днів та за 2024 рік у кількості 14 днів, виходячи з повного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Головного управління НП в Івано-Франківській області по особовому складу від 03.06.2024 №226 о/с ОСОБА_1 , згідно з пунктом 2 частини 1статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, звільнено зі служби в поліції за станом здоров`я (через хворобу). На переконання позивача, Управління протиправно в день звільнення не провело з ним повний розрахунок, а саме не виплатило грошову компенсацію за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій відповідно доЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII(надалі, такожЗакон №3551-ХІІ) за 2022 рік у кількості 14 днів, за 2023 рік у кількості 14 діб та за 2024 рік у кількості 14 діб, про що свідчать довідки Головного управління НП в Івано-Франківській області від 06.08.2024 №143-2024, від 07.08.2024 №174-2024.З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтями 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.01.2025 та міститься в матеріалах справи. Проти заявлених позовних вимог заперечив вказавши, що додаткова відпустка учасникам бойових дій визначена статтею 16-2, що належить дорозділу ІІІ "Додаткові відпустки у зв`язку з навчанням. Творча відпустка. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях. Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності" Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 №504/96-ВР(надалі, такожЗакон №504/96-ВР). Головне управління НПУ в Івано-Франківській області зазначає, що відпустка учасникам бойових дій є додатковою відпусткою із збереженням заробітної плати і до переліку щорічних відпусток не входить, а тому не підпадає під діюстатті 24 Закону №504/96-ВР, така відпустка не переноситься на наступні періоди, не продовжується у випадку хвороби, не ділиться на частини, а відтак, на переконання відповідача, не підлягає компенсації у разі невикористання. На підставі наведеного просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позову, встановив наступне.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.07.2015, виданого Головним управлінням Національної поліції України в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій (а.с.9).

Наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 03.06.2024 №226 о/с капітана поліції ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (за станом здоров`я (через хворобу) частини 1статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", начальника 4-го відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «Корпус оперативно-раптової дії», з 03.06.2024, установивши щомісячну премію за червень 2024 року в розмірі 255,782 відсотків, з виплатою грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку за фактично відпрацьований час: у 2021 календарному році у кількості 14 діб, у 2022 календарному роціу кількості 32 діб; у 2023 календарному роціу кількості 33 діб; у 2024 календарному роціу кількості 14 діб (а.с.10).

Згідно інформації для надання відповіді Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Івано-Франківській області від 06.08.2024 № 143-2024 ОСОБА_1 при звільненні компенсація за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не виплачквалась(а.с. 11).

Відповідно до довідки ГУНП в Івано-Франківській області №174-2024 від 07.08.2024 позивач за час проходження служби з 07.11.2015 по 03.06.2024 додаткову відпустку як учасник бойових дій за 2022 рік у кількості 14 діб, за 2023 рік у кількості 14 діб та за 2024 рік у кількості 14 діб, не використовував (а.с.12).

На звернення позивача від 02.12.2024, ГУНП в Івано-Франківській області листом №37073-2024 від 05.12.2024 повідомило позивача про відсутність підстав виплати грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки як учасника бойових дій (а.с.13).

Вважаючи протиправними дії Головного управління НП в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2022 по 2024 рік, позивач звернувся до суд за захистом свого порушеного права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (надалі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України № 3551-XII від 22.10.1993 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"(далі Закон № 3551-ХІІ), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно з пунктом 12статті 12 Закону України № 3551-XII учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Відповідно достатті 4 Закон № 504/96-ВРпередбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Статтею 16-2 Закону № 504/96-ВРвизначено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначенийЗаконом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно доЗакону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групі (частина першастатті 24 Закону № 504/96-ВР).

Аналогічні положення містяться в частині першійстатті 83 Кодексу законів про працю України(даліКЗпП України).

Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII(далі Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частини 1, 3статті 59 Закону № 580-VIIIслужба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконанні покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Частинами 1, 2статті 92 Закону № 580-VIIIпередбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Частинами 1-4статті 93 Закону № 580-VIIIпередбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщозакономне визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до частин 8-11статті 93 Закону № 580-VIIIполіцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеномузакономчи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Згідно з частинами 1, 2статті 94 Закону № 580-VIIIполіцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпеченні визначає Міністр внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 за № 260затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції ті курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок № 260).

Так, приписами пункту 8 розділу III Порядку № 260 визначено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустки із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється і розмірі, встановленому за основною (а не тимчасовою) штатною посадою на день вибутті у відпустку.

Водночас положеннями абзаців 7, 8 пункту 8 розділу III Порядку № 260 за невикористану і році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошові компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отриманні якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплаті грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

З огляду на зміст пункту 12 частини першоїстатті 12 Закону № 3551-XIIдержавою гарантується надання учасникам бойових дій пільг, зокрема додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік. Тобто вказані норми фактично встановлюють право особи, яка є учасником бойових дій, на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів кожного року.

Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.01.2021 у справі № 160/10875/19 зазначив наступне.

Право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріпленоКонституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені устатті 92 Закону № 580-VIII. Її аналіз дозволяє зробити висновок, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин 8, 11статті 93 Закону № 580-VIII, а саме до яких: поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, щозакономне виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно черговою відпусткою наступного року.

Відтак, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та ні можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й щодо грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової соціальної відпустки як учаснику бойових дій, що знайшло своє відображення у постановах від 14.04.2021 у справі № 620/1487/20, від 29.04.2021 у справі № 200/602/20-а, від 11.11.2021 у справі № 360/1874/20, від 11.11.2021 у справі № 200/1175/20-а.

Так, Верховний Суд зазначив, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченоїстатті 16-2 Закону № 504/96-ВРтастатті 12 Закону № 3551-ХІІ.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023 та 2024 роки.

В частині позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 днів, за 2023 рік у кількості 14 днів та за 2024 рік у кількості 14 днів, виходячи з повного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби, суд зазначає таке.

Згідно з абзацом 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.

Із аналізу наведеного слідує, що виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби, а не виходячи з повного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби, як цього просить позивач.

При цьому, суд зазначає, що посилання відповідача на правову позицію висловлену у постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 31.10.2022 у справі №241/2229/20, є необґрунтованими, оскільки, зазначене судове рішення прийнято в порядку цивільного провадження за інших фактичних обставин справи та суб`єктного складу учасників відносин.

Так, у справі №241/2229/20, позивач обіймав посаду завідуючого хірургічного відділення в КНП "Мангушська центральна районна лікарня" та продовжував перебувати у трудових стосунках із відповідачем на момент виникнення спору про право отримати компенсацію за невикористану додаткову відпустку, в той час як у справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли у відмінних правовідносинах - звільнення особи з публічної служби, які врегульовані зазначеними вище спеціальними нормативними актами, розгляд яких передбачений за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що відповідачем допущено протиправні дії щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023 та 2024 роки, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби.

Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Як наслідок, слід зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 діб, за 2023 рік у кількості 14 діб та за 2024 рік у кількості 14 діб, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення ним будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2022 по 2024 рік.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 днів, за 2023 рік у кількості 14 днів та за 2024 рік у кількості 14 днів, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Микитин Н.М.