Ухвала суду № 129615916, 19.08.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

19 серпня 2025 року Справа № 280/7211/25 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали позовної заяви

Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ РАДІО КРОК» (проспект Соборний, буд.137, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69035; код ЄДРПОУ 22149352); 2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про тимчасове обмеження виїзду за кордон,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ РАДІО КРОК» (далі - відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), в якій позивач просить суд: встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ РАДІО КРОК» - Козьміна Андрія Юрійовича до повного погашення боргу.

Адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Отже, суд зазначає, що право на звернення до суду щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Водночас, згідно з п.87.13 ст.87 Податкового кодексу України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу. (...).

Податковий кодекс України не містить норми щодо строку звернення до суду з вищевказаними вимогами.

У даному випадку позивач подав позовну заяву, а не заяву в порядку ст.283 КАС України, а отже застосуванню підлягає строк звернення до суду, визначений абз.2 ч.2 ст.122 КАС України, відповідно до якого для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (...).

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В силу вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом сформована та надіслана відповідачу-1 податкова вимога форми Ю від 13.06.2023 за №0001354-1305-0801 на суму 1502990,15 грн. Податкова вимога отримана відповідачем-1 19.06.2023, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення.

Відтак, в даному випадку перебіг 240-денного строку, встановленого п.87.13 ст.87 Податкового кодексу України на сплату суми податкового боргу, розпочався з 00 год 00 хв. 20.06.2023 та закінчився о 24 год 00 хв. 14.02.2024.

Відтак, у позивача виникли підстави для звернення до суду з цим позовом, починаючи з 15.02.2024, та з цього дня обчислюється тримісячний строк звернення до суду.

Проте, позовна заява подана до суду лише 18.08.2025, тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Враховуючи наведені вище приписи законодавства, суддею встановлено, що позивачем пропущений строк звернення до суду із цим позовом. При цьому, в порушення вимог ч.6 ст.161 КАС України, заява про поновлення такого строку та докази поважності причин його пропуску до позову не додані.

Вказана правова позиція викладена в: постанові Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/26462/23 (адміністативне провадження №К/990/40560/23); постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі №120/2450/24 (адміністативне провадження №К/990/26455/24); постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №580/11507/24 (адміністативне провадження №К/990/25138/25).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2025 позовна заява залишена без руху.

Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - до 13 годин 00 хвилин 19 серпня 2025 року.

В ухвалі суду вказано, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання: заяви про поновлення пропущеного строку з документальними доказами поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Позивачем надано до суду документи на виконання ухвали суду - "Заява Щодо усунення недоліків позовнної заяви та надання обгрунтувань".

У даній заяві зазначено: "... Пунктом 102.4. ст.102 ПКУ визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. При цьому, у зв`язку із введенням в дію з 18 березня 2020 року положень абзац одинадцятий п. 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" ПКУ , якими зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ то відповідно відносно сум податкового боргу, що виник з 18.03.2017 не сплинув строк позовної давності для стягнення заборгованості та відповідно така сума боргу не є безнадійною та не підлягає списанню. На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ (абзац одинадцятий п. 52 2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" ПКУ). Водночас згідно з п. 102.9 ст. 102 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ. Відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених пп.69.9 п.69 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ випадків, зокрема, строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені ст. ст. 59 - 60, 87 - 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із ст. 116 ПКУ. Таким чином, з першого дня військового стану (24.02.2022) всі строки ( в том числі позовної давності для стягнення заборгованості), перебіг яких було призупинено карантином (з 18.03.2020) залишаються призупиненими і протягом дії військового стану в Україні. З вказаного можна зробити висновок, що позовна давність призупинила свій перебіг з 18.03.2020 та поновить цей перебіг з дня наступного за днем, коли в Україні буде скасовано карантин і воєнний стан. Позовна заява, щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України є похідною заявою, що пов`язана із стягненням податкового боргу та забезпечує виконання обв`язку платника про сплату боргу та відповідно поки існує борг у межах позовної давності визначеної ПКУ такі вимоги можуть бути заявлені. Станом на день подання позовної заяви за платником податків рахується податковий борг у сумі 1 433 597,33 грн, по податку на додану вартість та по орендній платі з юридичних осіб. ... Таким чином, позовна давність для звернення до суду із позовними вимогами, які безпосередньо пов`язані із стягненням податкового боргу та є забезпеченням стягнення такого боргу визначена спеціальною нормою , а саме ст.102 Податкового кодексу України. Отже з врахуванням вказаних вище положень діючого законодавства строк позовної давності встановлений ст. 102 ПКУ для звернення до суду призупинений і на час звернення до суду із позовом про стягнення - не сплинув. ...".

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/26462/23 (адміністативне провадження №К/990/40560/23) зазначено: "... Суди попередніх інстанцій правомірно відхилили як безпідставні посилання позивача на введення воєнного стану в Україні, оскільки сам факт запровадження воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні не є поважною причиною для безумовного поновлення процесуальних строків. Позивач не навів обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та перешкоджали поданню цього позову в межах визначених законодавством строків, а також не подав доказів, що підтверджують ці обставини. Верховний Суд неодноразово в своїх постановах акцентував на тому, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Обґрунтовано не прийняли суди і посилання контролюючого органу на встановлення карантину на території України у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), оскільки податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження обставин, пов`язаних із такими подіями, які мали місце у відношенні безпосередньо до нього та перешкоджали своєчасному зверненню до суду. ...".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.07.2025 у справі №580/11507/24 (адміністативне провадження №К/990/25138/25) зазначено: "... Суди попередніх інстанцій правильно відхилили посилання скаржника на приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України. Указаною нормою дійсно встановлено спеціальний строк звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Водночас зазначений строк не підлягає застосуванню до позовних вимог про застосування тимчасових обмежень у праві виїзду за межі України керівника платника податків-боржника. Це пояснюється тим, що такі забезпечувальні заходи, хоча й мають певний зв`язок із погашенням податкового боргу, але вони не можуть ототожнюватися з вимогами про безпосереднє стягнення податкового боргу. Колегія суддів також звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 червня 2022 року у справі № 280/5400/19, де зазначено, що повноваження податкового органу щодо стягнення податкового боргу та щодо інших заходів впливу на платника податків з метою погашення податкового боргу законом чітко розмежовуються, що виключає можливість їх ототожнення. За своєю правовою природою ці повноваження є різними, як з огляду на підстави їх виникнення, так і юридичні наслідки. Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами висновків є безпідставними. ...".

Отже, позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Протилежного позивачем не доведено.

На думку суду, у "Заяві Щодо усунення недоліків позовнної заяви та надання обгрунтувань" позивачем нормативно та документально не обгрунтовано поважності пропуску строку звернення з даною позовною заявою до адміністративного суду.

Отже, позивачем не подано до суду належної заяви та доказів щодо поважності причини пропуску строку.

Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи наведене, суддя вважає, що позивачем не усунуто недолікі позовної заяви відповідно до ухвали суду від 18.08.2025. Відкрити провадження в адміністративній справі не вбачається можливим.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Як зазначено у п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись п.1, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.241-243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ РАДІО КРОК»; 2. ОСОБА_1 про тимчасове обмеження виїзду за кордон повернути позивачу.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Прасов