Рішення № 129615905, 19.08.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 року Справа № 280/3018/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012),

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просить суд:

«- визнати протиправними дії відповідача, викладені у листі від 30.01.2025 №686/с щодо відмови позивачеві в здійсненні розрахунку строку служби в календарному один місяць служби за один місяць та пільговому обрахуванні в розрахунку один місяць служби за три місяці та в розрахунку один місяць служби за два місяці відокремлено один від одного згідно Постанови Кабінету міністрів України №393 від 17.07.1992 року, який діяв на момент призначення пенсії 30.05.1990 року;

- зобов`язати відповідача здійснити розрахунок строку служби в календарному один місяць служби за один місяць та пільговому обрахуванні в розрахунку один місяць служби за три місяці та в розрахунку один місяць служби за два місяці відокремлено один від одного згідно Постанови Кабінету міністрів України №393 від 17.07.1992 року, який діяв на момент призначення пенсії 30.05.1990 року відокремлено один від одного».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що підпунктами «а» та «б» пункту 3 Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17.07.1992 №393 (далі Порядок №393) (в редакції, чинній до 19.02.2022) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; б) один місяць служби за два місяця. У зв`язку із цим, на думку позивача, відповідач зобов`язаний здійснити розрахунок строку його служби в календарному та пільговому обчисленні в розрахунку один місяць служби за три місяці та в розрахунку один місяць служби за два місця відокремлено один від одного, згідно Порядку №393, який діяв на момент призначення пенсії 30.05.1990 року (в редакції, чинній до 19.02.2022) відокремлено один від одного. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 23.04.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі третя особа, ГУ ПФУ в Запорізькій області).

29.04.2025 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, за змістом яких зазначає, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. За матеріалами архівної пенсійної справи вислуга років позивача на дату звільнення зі служби у календарному обчисленні склала 17 років 11 місяців 23 дні, у пільговому обчислені 29 років 07 місяців 03 дні. Повідомляє, що до компетенції ГУ ПФУ в Запорізькій області не входить перевірка правильності обрахунку вислугу років у пільговому та календарному обчислені особам, яким призначена пенсія до 01.01.2007, та які перебувають на обліку на теперішній час. Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), зарахування до пільгового стажу періодів військової служби в особливий період в кратному розмірі не передбачено. Просить відмовити у задоволенні позову.

07.05.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що військова служба у період до 1 січня 1992 у Збройних Силах, інших військових формуваннях, органах державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР зараховується до вислуги років (у тому числі на пільгових умовах) особам, які проживають в Україні, в порядку, встановленому законодавством колишнього Союзу РСР, що діяло до 1 січня 1992 р., за послужним списком особової справи особи, яка проходила військову службу. Розрахунок вислуги років позивача для цілей визначення права на пенсію складений Центральним фінансовим управлінням Міністерства оборони СРСР 22.01.1990. При призначенні пенсії позивачу ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено донарахування неврахованої служби з дня складення розрахунку вислуги років по день звільнення з військової служби 29.05.1990. Вважає здійснений розрахунок правильним. Просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, з 30.05.1990 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262-XII).

За результатами розгляду заяви позивача від 17.09.2021 щодо обчислення вислуги років військової служби та надання інформації про встановлення позивачу статусу учасника бойових дій, відповідач листом від 28.09.2021 №3009/с повідомив позивача про те, що розрахунок вислуги років на пенсію позивача складений Центральним фінансовим управлінням Міністерства оборони СРСР 22.01.1990. При призначенні пенсії позивачу ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено донарахування неврахованої служби з дня складення розрахунку вислуги років по день звільнення з військової служби 29.05.1990.

Крім іншого, в листі наведено докладний математичний розрахунок календарної та пільгової вислуги років позивача, яка на дату звільнення зі служби склала:

1) календарна вислуга років: 18 років 04 місяців 05 дні, у тому числі періоди 09.11.1971 27.11.1973 (2 роки 00 місяців 18 днів) та 12.02.1974 29.05.1990 (16 років 03 місяці 17 днів),

2) періоди служби, які зараховуються на пільгових умовах один місяць служби за три місяці (проходження служби в Соціалістичній Ефіопії): з 09.02.1979 по 14.05.1979 (3 місяці 5 днів). Оскільки цей строк 3 місяці 5 днів один раз вже зарахований до календарної вислуги років, окремо до пільгової вислуги років зараховується 3 місяці 5 днів + 3 місяці 5 днів = 6 місяців 10 днів;

3) періоди служби, які зараховуються на пільгових умовах один місяць служби за два місяці (проходження служби на льотній роботі в реактивній бойовій авіації): з 19.03.1977 по 09.02.1979 (1 рік 10 місяців 20 днів) та з 14.05.1979 по 12.03.1988 (8 років 09 місяців 28 днів). Разом вислуга років на пільгових умовах один місяць служби за два місяці: 10 років 08 місяців 18 днів, який зараховується у пільгову вислугу років один раз, оскільки вже був зарахований до календарної вислуги років.

Разом вислуга років на пільгових умовах 6 місяців 10 днів + 10 років 08 місяців 18 днів = 11 років 02 місяці 28 днів. Загальна вислуга років 18 років 04 місяці 05 днів (календарна вислуга років) + 11 років 02 місяці 28 днів (періоди служби на пільгових умовах) = 29 років 07 місяців 03 дні.

На повторне звернення позивача щодо роздільного зазначення календарного та пільгового обчислення вислуги років, відповідач листом від 30.01.2025 №686/с повідомив про відсутність підстав для повторного розгляду питання, яке вирішено по суті.

Позивач вважає, що у відповідності до Порядку №393 в редакції, чинній до 19.02.2022, відповідач був зобов`язаний здійснити розрахунок строку його служби в календарному та пільговому обчисленні в розрахунку один місяць служби за три місяці та в розрахунку один місяць служби за два місця відокремлено один від одного, проте такий розрахунок не здійснив, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01.01.1992 набув чинності Закон №2262-ХІІ, який є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.

Відповідно до статті 17 Закону №2262-XII (в редакції станом на дату набуття ним чинності) порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.1992 №393 затвердив "Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", нормами пункту 3 якої (в редакції станом на дату набрання чинності з 17.07.1992 було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці:

участь у бойових діях у воєнний час;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року;

таємно;

б) один місяць служби за два місяці:

у з`єднаннях, частинах і підрозділах, що беруть участь у підтриманні режиму надзвичайного стану;

на льотній роботі у реактивній та турбогвинтовій авіації - на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Головним управлінням командуючого Національною гвардією та Державним комітетом у справах охорони державного кордону України;

на атомних підводних крейсерах, атомних підводних човнах, дизельних підводних човнах, обладнаних допоміжними атомними енергетичними установками, і підводних човнах із спеціальними енергетичними установками - за умовами, що визначаються Міністерством оборони України;

на посадах водолазів, які виконують роботу в умовах тривалого перебування під підвищеним тиском під водою або у барокамерах, на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони та Державним комітетом у справах охорони державного кордону України;

час служби у лепрозорних і протичумних відділеннях військових госпіталів, у відділеннях військових госпіталів по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СПІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях військових госпіталів;

таємно...

…У разі наявності двох і більше підстав для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах одного і того ж періоду служби вислуга обчислюється за тією підставою, яка дає найбільші пільги.

Пунктом 5 Порядку №393 передбачено, що вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12 ) перегляду не підлягає.

Судом встановлено, що позивач був звільнений з військової служби 29.05.1990 і на час звільнення вислуга років обчислена в календарному обчисленні 18 років 04 місяців 05 дні, у пільговому обчислені 11 років 02 місяців 28 дні, загальна вислуга років 29 років 07 місяців 03 дні.

Суд звертає увагу, що звільнення позивача з військової служби та обчислення його вислуги років здійснено згідно чинного законодавства, яке було чинним на той час, тобто станом на 29.05.1990, водночас, Порядок №393, на неврахування норм якого відповідачем посилається позивач, набув чинності пізніше з 17.07.1992.

У рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 року №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом ч.1 ст.58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час вирішення суб`єктом владних повноважень певного питання, до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Відтак, Порядок №393 не підлягає застосуванню при обчисленні вислуги років позивача для призначення пенсії за вислугу років з урахування принципу зворотної дії закону в часі.

Крім того, пунктом 5 Порядку №393 прямо передбачено заборону на перегляд вислуги років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до введення в дію Закону №2262-ХІІ, що має місце у спірному випадку.

Також суд зазначає, що посилання позивача на наявність у відповідача обов`язку застосувати до позивача норми Порядку №393 в редакції, яка була чинною до 19.02.2022, є безпідставними, оскільки згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.12.2024 у справі № 520/5695/23, до правовідносин, пов`язаних з призначенням пенсії за вислугу років відповідні правові норми, зокрема, Порядку № 393 підлягають застосуванню в тій редакції, яка була чинна на момент звернення особи … із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років.

Враховуючи те, що позивачу призначено пенсію за вислугу років з 30.05.1990, тобто до введення в дію Закону №2262-ХІІ та набрання чинності Порядком №393, то у відповідача не було підстав для здійснення розрахунку вислуги років позивача в порядку, передбаченому вказаними нормативно-правовими актами, а тому в його діях суд не вбачає протиправності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 19.08.2025.

Суддя М.О. Семененко