Ухвала суду № 129615681, 18.08.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6655/25 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державна казначейська служба України , яким просить:

1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 року у справі №260/5818/21, яке набрало законної сили 13.07.2022 року та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року у справі №260/5178/22, яке набрало законної сили 13.09.2023 року.

3. Стягнути з Держави в особі Державної казначейської служби України (01601, м.Київ, вул. Бастіонна, буд.б, ЄДРПОУ 3~56~646) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ~8) за період 01.11.2022 року по 09.12.2024 року інфляційні витрати у розмірі 19 254.46 грн та 3°о річних у розмірі 6 249,13 грн. за прострочення виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 року у справі №260 5818 21, яке набрало законної сили 13.07.2022 року, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 74686.80 грн..

4. Стягнути з Держави в особі Державної казначейської служби України (01601, м.Київ, вул. Бастіонна, буд.б. ЄДРПОУ 3~5б~б4б) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_2 ) за період 01.01.2024 року по 09.12.2024 року інфляційні витрати у розмірі 26 695,19 грн. та 3% річних у розмірі 7 201,47 грн. за прострочення виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року у справі №260/5178/22, яке набрало законної сили 13.09.2023 року, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 148 003,20 грн..

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України (01601, м.Київ, вул. Бастіонна, буд.б, ЄДРПОУ 37567646) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн..

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно приписів п. 5 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом 15.08.2025 року з приводу оскарження бездіяльності (дій) Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 року у справі №260/5818/21, яке набрало законної сили 13.07.2022 року та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року у справі №260/5178/22, яке набрало законної сили 13.09.2023 року. Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що позивач подав заяву до відповідача 07.07.2022 та 02.08.2022 року

Так, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Суд підкреслює, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

В даному випадку позивач звернувся до суду із порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, оскільки звернення до суду відбулося 15.08.2025 щодо оскарження бездіяльності / дій Державної казначейської служби України , тобто - через три роки після подання заяв до відповідача.

Про цьому, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропущення такого строку до суду не подав.

Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків.

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

2.Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

3. Попередити позивача (представника позивача), що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Суддя З.Б.Плеханова