Ухвала суду № 129613969, 23.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9257/24

Провадження по справі № 1-кс/752/6015/25

У Х В А Л А

іменем України

"23" липня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави шляхом її зменшення у кримінальному провадженні № 42024100000000126 від 04.03.2024,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_3 ,

встановив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що в період часу з 18.07.2023 по 28.11.2023, він, обіймаючи посаду директора ТОВ «Буд Альянс Україна», діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з заступником начальника управління капітальних вкладень КО «Київзеленбуд» ОСОБА_6 , заволоділи коштами місцевого бюджету під час виконання робіт з поточного та капітального ремонту парків та скверів міста Києва на загальну суму 1 403 535,41 гривень.

Так ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з заступником начальника управління капітальних вкладень КО «Київзеленбуд» ОСОБА_6 умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи мету заволодіння бюджетних коштів, достовірно знаючи, що фактично виконані будівельні роботи не виконані (або окремі елементи об`єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали) по об`єкту капітальний ремонт дорожньо-стежкової мережі, а саме роботи: «Капітальний ремонт дорожньо-стежкової мережі у північно-східній частині парку культури та відпочинку «Гідропарк» у Дніпровському районі» за договором підряду №100/7 від 18.07.2023 не відповідають проектно-технічній документації та звітній документації (актам КБ-2в, КБ-3) в частині, завищення вартості матеріалів, а також включення в акти приймання виконаних будівельних робіт, які фактично не виконані, здійснив заволодіння бюджетними коштами, завдавши майнову шкоду територіальній громаді міста Києва в особі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на загальну суму 442 436,87 гривень, що є великими розмірами.

Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах, в умовах воєнного стану.

Крім того, він же, діючи за попередньою змовою групою осіб з заступником начальника управління капітальних вкладень КО «Київзеленбуд» ОСОБА_6 умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи мету заволодіння бюджетних коштів, достовірно знаючи, що фактично виконані будівельні роботи не виконані (або окремі елементи об`єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали) по об`єкту капітальний ремонт підпірної стінки, а саме роботи: «Капітальний ремонт дорожньо-стежкової мережі у парку Гідропарк (права частина парку, біля каплиці (Хрещення Господнього) у Дніпровському районі», за договором підряду №124/8 від 15.08.2023 не відповідають проектно-технічній документації та звітній документації (актам КБ-2в, КБ-3) в частині, завищення вартості матеріалів, а також включення в акти приймання виконаних будівельних робіт, які фактично не виконані, здійснив заволодіння бюджетними коштами, завдавши майнову шкоду територіальній громаді міста Києва в особі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на загальну суму 961 098,54 гривні, що є особливо великими розмірами.

Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.5 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві від 19.03.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, а також покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії обов`язків сплив 24.04.2025.

Захисник звернувся із клопотаннями про зміну запобіжного заходу, зокрема просив зменшити її розмір з 300 до 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В обґрунтування клопотання вказав, що його підзахисний має належну процесуальну поведінку протягом періоду досудового розслідування. Крім того, захисник вказував на те, що у ОСОБА_4 погіршився стан здоров`я, у доведення чого подав відповідні медичні документи, й лікування потребує значних фінансових витрат. Крім того вказував, що частина застави у 396 000грн., була внесена іншою особою, а саме ОСОБА_7 , а ОСОБА_4 повинен її повернути, але не має на це грошових коштів. Між тим, заставодавець також має потребу у вказаних грошових коштах, що пов`язано з необхідністю отримання медичної допомоги на лікування.

З квітня 2025 із підозрюваним ОСОБА_4 не проводяться жодні процесуальні дії, сторона обвинувачення повідомляє завершення досудового розслідування, та судовий процес буде тримати роками.

Захисник вказує на те, що ризики зменшилися, тому просить зменшити розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вказавши на те, що відсутні підстави для зменшення розміру застави. Доводи, на які послався захисник, вважає безпідставними.

Вирішуючи клопотання сторони захисту, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, які додані до клопотання слідчим, слідчий суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.

Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

Так, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід, слідчий суддя вважав доведеними ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом узгодження показань та створення штучних доказів непричетності до вчинення інкримінованого злочину, а також незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у даному проваджені.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, обставини та спосіб його вчинення, безпосередню роль ОСОБА_4 , наслідки, наявність ризиків, а також дані про особу підозрюваного.

Розмір застави був визначений найвища гранічна межа, відповідно до п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сторона захисту посилається на наявність нових обставин, які суттєво зменшують ризики, які стали підставною для застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такими обставинами, на думку сторони захисту, є належна процесуальна поведінка підозрюваного після застосування щодо нього запобіжного заходу, відсутність відомостей про незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних, тощо. Також, як на підставу для зміни запобіжного заходу захисник посилався на погіршення стану здоров`я як у підозрюваного, так і заставодавця.

Слідчий суддя, дослідивши додану до клопотання медичну документацію, вважає, що відсутні належні та допустимі докази стверджувати, що стан здоров`я ОСОБА_4 значно погіршився. Крім того, сторона захисту не довела, що майовий стан ОСОБА_4 є таким, що не надає можливості оплачувати лікування, на необхідності якого стверджує захисник.

Дані про стан здоров`я заставодавця також відхиляються слідчим суддею, як безпідставні і недоведені.

Мж тим. слідчий суддя вважає доведеним, що зі спливом часу зменшилися ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу, зокрема це доводиться належною процесуальною поведінкою, ненаданням прокурором відомостей про те, що під час дії запобіжного заходу у вигляді обов`язків, ОСОБА_4 їх порушував.

Вказані обставини слідчий суддя вважає такими, що дають підстави для зменшення розміру з 300 до 170 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 514 760 грн. Розмір даної застави, який відповідає вимогам п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання вищезазначеним ризикам.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню.

Різниця суми застави у розмірі 393 640 грн, яка внесена 21.03.2025, підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_7 .

На підставі викладеного, керуючись ст.179, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

клопотання захисника задовольнити.

Змінити запобіжний захід, який застосований до підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 19.03.2025 з 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 грн., до 170 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 514 760 грн.

Повернути заставодавцю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , різницю у сумі застави у розмірі 393 640 грн, внесену ним 21.03.2025 квитанція ПН1281 на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 19.03.2025р. (справа №752/9257/24) за ОСОБА_4 на рахунок UA128201720355259002001012089, код ЄДРПОУ 26268059, МФО820172, отримувач ТУ ДСАУ в м.Києві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1