Ухвала суду № 129613919, 18.08.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18319/25

Провадження №1-кс/752/6953/25

У Х В А Л А

іменем України

18.08.2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене слідчим СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025100000000122 від 16.05.2025 року, -

в с т а н о в и в:

слідчий СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 18 серпня 2025 року звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, вилученого 14.08.2025 року в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділом СУ ГУ НП в м. Києві проводится досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000122 від 16.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розглядати клопотання за його відсутності, підтримав вимоги клопотання, просив його задовольнити.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

14.08.2025 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

14.08.2025 року у зв`язку із затриманням ОСОБА_5 старшим слідчим СУ ГУ НП в м. Києві проведено особистий обшук останнього, в ході якого виявлено речі та документи, перелік яких зазначено в клопотанні слідчого.

Постановою від 14.08.2025 року слідчого в ОВС СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 вилучені речі та майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

На переконання суду в даному випадку прокурор дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Звертаючись з клопотанням про арешт вилученого майна, прокурор зазначив, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.

Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.

Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що речі та майно, вилучене 14.08.2025 року під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання, внесене слідчим СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025100000000122 від 16.05.2025 року - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 14.08.2025 року під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, зокрема:

- мобільний телефон марки «IPhone 15» IMEI: НОМЕР_1 з sim-картою мобільного оператора НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Fold 6» IMEI: НОМЕР_3 , з sim-картою мобільного оператора НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Infinix X6855» IMEI: НОМЕР_5 ; грошові кошти номіналом 100 доларів США, а саме: HK82529261B KB45434232C KK13418435C FL09056898C FG80705975A HB41241728B HA00228777A HK37650350C HB30185468I KB83419258D FC10154914A KB50409297F KB07369203A KB62020649I KB08392345C KG70821318A KB42635271I KL02457342B HB64530207L HF17409655D HL53350864D KB18065431C KI30154735A KB21279514I HK85670033B KK22437734A HK44270538D KG37782400A KL94034048D FK59637312A KA36338554A HF60039417D KB50299763K KF14376000A HI87287907A HE33717694D HB25965059D DB57849625A KB30510726I KB96697839E FF83221859A HE84952874B KL85812279B KB39985089L HD22268880A KB86301273J KB14112622I HH00956007A HJ79343677A HA87859063A KK12715593C HB22385330K KC15498515A BB37169274B KA46950173, а також грошові кошти в сумі 10 010 гривень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя