Ухвала суду № 129608182, 19.08.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4260/25

Провадження №: 2/332/2656/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2025 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , інтересах якої діє адвокат Зубенко Олександр Анатолійович до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та виділенні долі з спільно сумісного майна подружжя,

встановила:

До Заводського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява адвоката Зубенка О.А., в інтересах якої діє адвокат Зубенко О.А. до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та виділенні долі з спільно сумісного майна подружжя, в якій позивач просить:

1.Встановити факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Маріуполь, Донецької області, у період з лютого 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2.Провести розділ майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, виділивши ОСОБА_1 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

3.Визнати право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.

За вимогами п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру)це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майнаяк рухомих речей, так і нерухомостівизначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно із ч. 1ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Відповідно до ч. 2ст. 176 ЦПК Україниякщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

З урахуванням викладених у позовній заяві вимог про визнання права власності на майно, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає грошовій оцінці в цій частині.

Беручи до уваги наведене вище, враховуючи, що положенням п. 9 ч. 1ст. 176 ЦПК Україниунормовано, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності визначається дійсною вартістю майна, позивачу на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна, право особистої приватної власності на яке він просить визнати за собою, необхідно надати суду звіт про оцінку майна в актуальній редакції, в якому буде визначено дійсну вартість такого майна.

При цьому, належним та допустимим доказом вартості спірного майна є належним чином оформлений звіт суб`єкта оціночної діяльності про вартість об`єкта нерухомості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимогЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»передбачено, що оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними встатті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Відповідно дост. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до вимогстатті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

На підтвердження вартості майна щодо якого виник спір, позивачем до матеріалів справи не надано жодного документу, який би підтверджував дійсну вартість нерухомого майна станом на час подання позову.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25 червня 2021 року № 1097 введено в експлуатацію єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості (https://evaluation.spfu.gov.ua).

09 березня 2021 року набрав чинності наказ Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2021 року за № 239/35861, та застосовується з 29 червня 2021 року.

Для визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua) формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою даних звітів про оцінку (далі - Єдина база).

Таким чином, ані позивачка, ані її представник не позбавлені можливості сформувати електронну довідку про оціночну вартість нерухомого майна на вищевказаному сайті.

Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб`єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об`єкта. Суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) складається звіт про оцінку майна, який зареєструється в Єдиній базі. Зареєстрований звіт про оцінку майна чинний протягом 6 місяців з дати оцінки.

Виходячи із викладеного, з огляду на те, що позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо двох об`єктів нерухомого майна і відсутні докази, що підтверджують ті обставини, що вартість нерухомого майна, що територіально знаходиться в Заводському районі м.Запоріжжя найвища, суд позбавлений можливості визначити підсудність даного позову щодо двох об`єктів нерухомого майна згідно ч.1ст. 30 ЦПК Українисаме Заводському районному суду м. Запоріжжя.

Доказів на підтвердження дійсної вартості майна на час звернення до суду із позовом, позивачем до заяви не додано.

Посилання позивача на те, що отримати витяг з реєстру прав власності вона не має можливості за закритим доступом до них на сьогоднішній час, не відповідає дійсності.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація прав це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав, Реєстр).

Умови, підстави та процедура надання інформації з Державного реєстру прав для фізичних та юридичних осіб нормативно закріплені та врегульовані статтею 32 Закону та Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (зі змінами).

Крім цього, відповідно до п. 6 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року(у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) електрона довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості - документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об`єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об`єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.

Відповідно до п. 1, 2 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року(у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Для цілей цього Порядку об`єктом оцінки є нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку), земельні ділянки з поліпшеннями або вільні від поліпшень (з урахуванням норм безоплатного передавання земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 Земельного кодексу України), об`єкти нежитлового фонду, іншого майна, що відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України належить до нерухомого майна (нерухомості)), що належить платнику податку - фізичній особі, та вартість яких підлягає визначенню відповідно до Податкового кодексу України(крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою) (далі - об`єкт оцінки).

Як передбачено п. 1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку у випадках, визначених Податковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази.

Тож позивач не позбавлений можливості самостійно отримати інформацію від Фонду держмайна щодо оцінки нерухомого майна навіть за відсутності правовстановлюючих документів на таке майно.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Зубенко О.А., містить одночасно одну вимогу немайнового характеру (про встановлення факту спільного проживання) та дві вимоги майнового характеру (про визнання права власності на майно та поділ майна). При цьому, ціна позову позивачем не визначена.

Відповідно до ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»розмір ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст.6ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно зіст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028 грн.

Отже, за подання фізичною особою позовної заяви, яка одночасно має майновий і немайновий характер, підлягає сплаті судовий збір у такому розмірі:

- 1211,20 грнза позовну вимогу немайнового характеру;

- 1% від ціни позову - за кожну із позовних вимог майнового характеру, але не менше 1211,20 грн та не більше 15140,00 грн.

За таких обставин, позивачу необхідно у позовній заяві зазначити ціну позову, яку необхідно визначити з урахуванням мотивувальної частини цієї ухвали, сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грнза позовну вимогу немайнового характеру та за дві позовні вимоги майнового характеру, що складають різницю між 1% від ціни позову та 1211,80 грн, та для приєднання до матеріалів справи надати до Заводського районного суду м. Запоріжжя документ про оплату вказаних витрат.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Заводс./22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку отримувача (МФО)899998, Номер рахунку (IBAN): UA348999980313191206000008510, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101.

Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору на офіційному веб-порталі Судової влади України

Реквізити для сплати судового збору можна отримати за посиланням:

https://zv.zp.court.gov.ua/sud0809/gromadyanam/tax/

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачці пропонується усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись статями175,177,185 ЦПК України, суддя,-

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтересах якої діє адвокат Зубенко Олександр Анатолійович до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та виділенні долі з спільно сумісного майна подружжя, - залишити без руху.

Надати позивачці строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Копії ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М.Погрібна