Ухвала суду № 129607898, 19.08.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/725/17

Провадження № 1-кс/302/311/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2025 селище Міжгір`я Закарпатської області

Слідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ ВП №2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 32012070000000026 від 27.11.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 366 КК України, про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання заступника начальника СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області, погоджене з прокурором Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, про дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_6 .

У поданомуклопотанні заступникначальника СВзазначає,що 23.04.2002 директор приватного підприємства «ДІ-ЛО» (далі ПП «ДІ-ЛО»), код ЄДРПОУ 30500868, місцезнаходження: Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Чинадієво, вул. Зелена, буд. 23, ОСОБА_5 звернувся із заявою до Мукачівської ОДПІ про виключення вказаного підприємства з реєстру платників податку на додану вартість, на основі чого службовими особами Мукачівською ОДПІ, було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «ДІ-ЛО» та переведено підприємство на єдину систему оподаткування.

14.07.2005 Господарський суд Закарпатської області за заявою Мукачівської ОДПІ визнав ПП «ДІ-ЛО» банкрутом у зв`язку з неподанням звітності даного підприємства та наявністю податкового боргу, про що директор ПП «ДІ-ЛО» ОСОБА_5 був повідомлений.

04.08.2005 директор ПП «ДІ-ЛО» ОСОБА_5 уклав угоду з Фондом комунального майна Міжгірської районної ради в Закарпатській області та 01.12.2006 додаткову угоду на проведення реконструкції та капітального ремонту адміністративного будинку районної ради на загальну суму 477023 гривень. Вартість робіт була визначена директором ПП «ДІ-ЛО» ОСОБА_5 , згідно розроблених та підписаних ним кошторисних розрахунків № 003 від 04.07.2005 та № 003 від 20.10.2006 до таких договорів в сумі 458861,00 гривень, яка включала в себе податок на додану вартість в розмірі 76477,00 гривень.

За виконані згідно даних угод роботи ПП «ДІ-ЛО» в період з 04.07.2005 по 22.12.2006, отримало від Фонду комунального майна Міжгірської районної ради в Закарпатській області на банківські рахунки № НОМЕР_1 в Мукачівській філії Закарпатського Регіонального управління ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та № 26008990000285 в Закарпатській філії ВАТ «Електрон Банк» кошти в розмірі 371243,00 гривень, у тому числі 61873,83 гривень, визначені як платежі податку на додану вартість.

Перерахування коштів було здійснено па підставі актів приймання виконаних робіт від 30.09.2005 за вересень 2005 р., від 27.10.2005 за жовтень 2005 р., від 28.11.2005 за листопад 2005 р., від 29.12.2005 за грудень 2005 р., від 26.01.2006 за січень 2006 р., від 27.02.2006 за лютий 2006 р., без дати за березень 2006 р., від 20.12.2006 за листопад 2006 р., від 22.12.2006 за грудень 2006 р., підписаних ОСОБА_5 , які, як і кошторисні розрахунки, також враховувалися у вартість виконаних робіт як податок на додану вартість.

Таким чином, директор ПП «ДІ-ЛО» ОСОБА_5 будучи службовою особою підприємства, що наділена організаційно-розпорядчими обов`язками, в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97ВР від 03.04.1997, в період з 04.07.2005 по 22.12.2006, зловживаючи службовим становищем, діючи з метою заволодіння чужим майном, знаючи, що ПП «ДІ-ЛО» не є платником податку на додану вартість, умисно включав до вартості виконаних робіт податок на додану вартість, завищуючи в такий спосіб їх вартість, внаслідок чого заволодів коштами Фонду комунального майна Міжгірської районної ради в Закарпатській області, правонаступником якого, на даний час, являється відділ з питань управління майном Міжгірської районної ради у сумі 61873,83 гривень, тобто заволодів чужим майном у великих розмірах.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення частина 4 статті 191, частина 2 статті 366 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що у вчиненні кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Ченадієво Мукачівського району Закарпатської області, зареєстрований в буд. АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, раніше не судимий, якому 28.01.2014 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 КК України, та 21.07.2017 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366 КК України.

Слідчий наголошує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: підписаними ним же актами приймання виконаних робіт від 30.09.2005 за вересень 2005 р., від 27.10.2005 за жовтень 2005 р., від 28.11.2005 за листопад 2005 р., від 29.12.2005 за грудень 2005 р., від 26.01.2006 за січень 2006 р., від 27.02.2006 за лютий 2006 р., без дати за березень 2006 р., від 20.12.2006 за листопад 2006 р., від 22.12.2006 за грудень 2006 р., підписаних ОСОБА_5 , які, як і кошторисні розрахунки, також враховувалися у вартість виконаних робіт як податок на додану вартість; допитом свідка ОСОБА_7 від 16.04.2008; допитом свідка ОСОБА_8 17.04.2008; допитом свідка ОСОБА_9 від 22.04.2008; допито свідка ОСОБА_10 .

Для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам підозрюваного переховатися від органу досудового розслідування, що встановлено і на даний час, так як останній перебуває в розшуку, утриманців немає, постійне місце перебування не має, незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань, перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню істини іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тому в сторони обвинувачення існували ризики про порушення цих процесуальних обов`язків, через що сторона обвинувачення 14.04.2025 звернулась до Міжгірського районного суду з клопотанням про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

31.08.2017 слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розшук та зупинено досудове розслідування на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України, так як підозрюваний переховується від правоохоронних органів вже на протязі тривалого часу і не з`являвся до слідчого та не повідомляв про місце перебування і засіб зв`язку, що свідчить про те, що підозрюваний і надалі ухиляється від органу досудового розслідування та в подальшому буде ухилятись від суду про що свідчить і те, що слідчим суддею вже розглядалось клопотання про надання дозволу на затримання та доставку в суд з метою розгляду клопотання про обрання відносного нього запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою від 01.09.2017, 21.03.2019, 08.09.2020, 09.09.2024.

З огляду на вищенаведене та приймаючи до уваги, що на сьогоднішній день в країні оголошено воєнний стан і частина території держави знаходиться під окупацією ворога та не контролюється Україною, слідчий вважає, що останній може скриватися на вказаних територіях чи пересікти кордон з іншою державою існують реальні ризики, що останній скриється від слідства та суду.

Слідчий наголошує, що для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам підозрюваного надалі переховатися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та представника потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню істини іншим чином через своїх знайомих, а також вчинити інше кримінальне правопорушення в сторони обвинувачення існують ризики порушення цих процесуальних обов`язків, оскільки підозрюваний будучи на волі може порушити будь-який із вищеперерахованих процесуальних обов`язків, так як вже переховується тим самим уникає покарання за скоєне ним правопорушення. А тому, підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнути покарання і на далі буде переховуватися від органу досудового розслідування, суду і вчиняти нові умисні злочини, про що свідчить його поведінка. Крім того, по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено і існує необхідність у проведенні ряду слідчих дій, яким підозрюваний може перешкодити.

Слідчий також зазначає, що існують ризики у порушенні процесуальних вимог, а застосувавши більш м`який запобіжний захід, неможливо запобігти ризикам, вкладеним у клопотанні, а саме: можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі вище перераховані підстави дають підстави вважати, що підозрюваний будучи на волі може переховуватись від слідства та суду і через своїх знайомих буде здійснювати вплив на потерпілого та свідків у даному провадження шляхом зміни показів та фактичним обставинам злочину.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за який законом максимальне покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, вже переховувався від органів досудового розслідування та суду, є підстави вважати, що іншими чином неможливо забезпечити прибуття підозрюваного ОСОБА_5 для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому слідчий просить надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав.

Оцінивши зміст клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані до клопотання стороною обвинувачення, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Здійснивши перевірку в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі факт звернення слідчих із клопотаннями по кримінальному провадженні № 32012070000000026 встановлено, що у зазначеному кримінальному провадженні ухвалами слідчих суддів Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 надавався дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ухвалами від 01.09.2017, від 21.03.2019, від 08.09.2020, від 10.05.2022, від 09.09.2024. Окрім цього, згідно з ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_12 від 01.06.2021 (справа № 302/725/17, провадження 1-кс/302/108/21) було постановлено відмовити у задоволенні клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою приводу.

Згідно з ухвалами слідчих суддів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 зазначеного суду від 07.03.2025, від 12.03.2025 клопотання слідчого і прокурора про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишались без розгляду у зв`язку із закінченням строків дії раніше винесених ухвал про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 (втрати ними законної сили).

Клопотання, що є предметом розгляду і вирішення цією ухвалою, обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від слідства і суду.

Частиною 4 статті 189 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

З матеріалів, які додані до розглядуваного клопотання видно, що кримінальне провадження зареєстровано в ЄРДР 28.11.2012 на підставі заяви про вчинення злочинів від 26.03.2008. Згідно з постановою посадовою особи слідчого відділу податкової міліції ДПА у Закарпатській області від 27.03.2008 було порушено кримінальну справу на підставі положень КПК України в редакції закону 1961 року за ознаками статті 191 частина 4 Кримінального кодексу України. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 КК України, складено слідчим і погоджено прокурором 28.01.2014. Натомість цю підозру особі не вручено і не оголошено особисто.

Згідно з постановою слідчого Міжгірського ВП ГУ НП у Закарпатській області ОСОБА_14 від 31.08.2017 ОСОБА_5 оголошено в розшук, проведення якого доручено оперативному управлінню ГУ ДФС у Закарпатській області.

Згідно з повідомлення ГУ ДФС у Закарпатській області від 08.09.2020, слідчому СВ Міжгірського ВП ГУ НП у Закарпатській області надано інформацію, за якою не встановлено місце перебування ОСОБА_5 на території України і зазначено останніми відомостями про місце перебування цієї особи є Тюменська область РФ. За цією ж інформацією повідомлено, що надано доручення Державній прикордонній службі надати відомості про ОСОБА_5 про перетин ним кордону України у пунктах пропуску. Згідно рапортів оперативних працівників ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області від 30.04.2024, від 20.05.2024, 30.07.2024, 02.09.2024 факти перетину кордону України ОСОБА_5 не встановлено і не здобуто інформацію про нього шляхом моніторингу соціальних мереж.

Згідно з інформацією ДПС України від 20.03.2015 № 5/14-177, ОСОБА_5 , перетинав державний кордон України в одному випадку, а саме 05.09.2007 о 21.44.08 годині на виїзд з території України пасажирським потягом 042 сполученням «Київ Москва», через пункт пропуску «Хутір Михайлівський».

Згідно з рапортом оперативного працівника відділу поліції № 1 Мукачівського РУП ГУ НП у Закарпатській області від 24.02.2025, зареєстрованого в установленому порядку на виконання постанови заступника начальника СВ Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП у Закарпатській області від 06.02.2025 про проведення процесуальних дій на іншій території, перевірено за адресою проживання ОСОБА_5 і його дружини ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 , і встановлено, що за зазначеною адресою ніхто не проживає. Натомість згідно обліку даних в ЄО №11588 від 14.10.2015 констатовано раптову природну смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із змісту вище встановлених обставин видно, що ОСОБА_5 відсутній на території України з 2007 року, тобто задовго до реєстрації кримінальної справи (провадження). За інформацією органу досудового розслідування ОСОБА_5 з 2007 року перебуває на території РФ. ОСОБА_5 не оголошено (вручено) повідомлення про підозру (зміст зазначено вище). Заходи кримінального забезпечення досудового розслідування, які вживались за ініціативи сторони обвинувачення згідно з ухвалами слідчих суддів про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою його доставки в суд для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, які виносились, починаючи з 2017 року, не дали жодного результату.

Отже, прокурор і слідчий не довели належними, достовірними і достатніми доказами обставини, які б свідчили про переховування підозрюваного від слідства і суду. З огляду на таке, слідчий суддя дійшов переконання, що органом досудового розслідування не виконано положень, передбачених частиною 4 статті 189 КПК України, а тому є підстави застосувати зазначену норму і відмовити в задоволенні клопотання.

За змістом частини 4 статті 190 КПК України, слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому цим Кодексом. Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виникненні нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою.

Слідчий суддя констатує, що чергове (розглядуване) клопотання про вирішення питання про повторне затримання особи з метою приводу для обрання запобіжного заходу не містить матеріалів про виникнення нових обставин, для обрання особі запобіжного заходу у виді тримання під варто. Натомість зазначена норма КПК України (частина 4 статті 190) містить положення, за яким у разі виникнення нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою, прокурор має можливість внести повторно таке клопотання до слідчого судді.

Згідно з частинами 1 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Стаття 2 КПК України передбачає завдання кримінального провадження, а саме: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З огляду на встановлені обставини і викладене обґрунтування, слідчий суддя дійшов переконання про наявність підстав для відмови в задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 371, 372, 376, 188-190, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його доставки для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в зазначеному кримінальному провадженні.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1