Рішення № 129606432, 06.08.2025, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/945/24

Провадження № 2/126/102/2025

"06" серпня 2025 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

зі секретарем Притуляк І.І.

за участі представника позивача, адвоката Синявської К.Ю.

представника відповідача, адвоката Рижавського С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП "Валентина" про розірвання договорів оренди та припинення прав оренди земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом, в якому просить ухвалити рішення суду, яким розірвати договори оренди земельних ділянок та припинити право оренди.

В обгрунтування поданого позову, ОСОБА_1 , зазначає, що він є власником земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Лісниченської сільської ради, з кадастровими номерами: 05204828800:02:002:0306, площею 1,5179 га та 0520482800:02:002:0089, площею 1,5181 га.

У 2014 році між сторонами було укладено два договори оренди земельних ділянок, зокрема №716-Л від 15.12.2014 та №717-Л від 15.12.2014, які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 7 обох договорів оренди передбачено, що за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку оренду плату, у розмірі 10 грн. Усно ОСОБА_1 було пояснено зовсім інші умови договорів, які як виявилося не відповідали їх тексту. Крім того, на час підписання договорів у них не було проставлені дати.

Однак, позивач жодної орендної плати за час дії договорів не отримав. Починаючи з 2019 року позивач через адвоката намагався з`ясувати ситуацію та отримав копії видаткових касових ордерів від 29.12.2014, які, нібито, підтверджують виплату коштів позивачу. Проте, позивач не отримував вказаних коштів, як і не підписував зазначені видаткові касові ордери.

У зв`язку з тим, що позивач таких ордерів чи інших подібних документів не підписував , він звернувся до ВП №1 Гайсинського РУПГУНП у Вінницькій області. 20.01.2021 відомості по даному факту були внесені до ЄРДР під №12021025100000026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

02.02.2021 за погодженням із прокурором до Бершадського районного суду було направлено клопотання про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, а саме статутних документів ПП "Валентина", низки інших документів та журналів (відомостей) про виплату/отримання орендної плати ОСОБА_1 , ПП "Валентина".

На письмовий запит слідства ПП "Валентина" було надано лише копії належним чином завіреного акту №1 від 03.02.2020 "Про знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду", де у графі 18 вказувалося про знищення журналу реєстрації прибуткових видаткових касових ордерів за 2013-2014 роки та у графі 19 вказано про знищення прибуткових та видаткових касових ордерів за 2013-2014 роки.

Враховуючи, що відповідно до п.3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 на почеркознавчу експертизу надаються оригінали документів, у зв`язку із неможливістю тримати оригінали видаткових касових ордерів, кримінальне провадження було закрито 31.03.2021.

В подальшому постанова про закриття кримінального провадження, позивачем було оскаржено постанову, яку ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 15.06.2021 було скасовано, матеріали кримінального провадження направлено для проходження досудового розслідування. Однак, в подальшому кримінальне провадження було закрито 10.11.2021 у зв`язку з відсутністю оригіналів документів.

Відповідач орендної плати позивачу не виплачував, продукції чи послуг в рахунок орендної плати не надавав, перенесення терміну оренди не погоджував.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить розірвати договори оренди землі №717-Л від 15.12.2014 та договір оренди землі №716-Л від 15.12.2014.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 17.07.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 02.09.2024 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засідання представник позивача, адвокат Синявська К.Ю., позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача, адвокат Рижавський С.С., заперечував проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5179 га, яка розташована на території Лісниченської сільської ради, з кадастровим номером 0520482800:02:002:0306, що підтверджено копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №296252.

Також, позивачу належить земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,51781 га, яка розташована на території Лісниченської сільської ради, з кадастровим номером 0520482800:02:002:0089, що підтверджено копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №296251.

15.12.2014 між ОСОБА_1 та ПП "Валентина" було укладено договір оренди землі №716-Л, об`єктом якого була земельна ділянка, з кадастровим номером №0520482800:02:002:0306, загальною площею 1, 5179 га, строк дії якого 49 років.

Згідно п.7 Договору оренди землі №716-Л за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку оренду плату у розмірі 10 (десять) грн, згідно домовленості сторін.

Згідно копії акту-передачі Об`єкта оренди від 26.12.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520482800:02:002:0306, площею 1,5179 га.

Крім того, 15.12.2014 між ОСОБА_1 та ПП "Валентина" було укладено договір оренди землі №717-Л, об`єктом якого була земельна ділянка, з кадастровим номером №0520482800:02:002:0089, загальною площею 1, 5181 га, строк дії якого 49 років.

Згідно п.7 Договору оренди землі №717-Л за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку оренду плату у розмірі 10 (десять) грн, згідно домовленості сторін.

Згідно копії акту-передачі Об`єкта оренди від 26.12.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520482800:02:002:0089, площею 1,5181 га.

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами №33675277 та №33674771 вбачається, що 12.02.2015 державним реєстратором Андрейцевою Л.Р., було зареєстровано право оренди вищевказаних земельних ділянок.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , вказує, що відповідач користуючись на правах оренди належним йому земельним ділянками не сплачував йому орендну плату, чим порушив істотні умови Договорів оренди земельних ділянок №716-Л та 717-Л.

На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено копію постанови про закриття кримінального провадження від 31.03.2021, зі змісту якої вбачається що на письмовий запит дізнавача про надання оригіналів документів, а саме видаткових касових ордерів про видачу ОСОБА_1 орендної плати , ПП "Валентина" було надано лише копії належним чином завіреного акта №1 від 03.02.2020 "Про знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, де у графі 18 зазначено про знищення журналу реєстрації прибуткових видаткових касових ордерів за 2013-2014 роки та у графі 19 вказано про знищення прибуткових та видаткових касових ордерів за 2013-2014 роки. За викладених обставин не можливо було отримати оригінали вищевказаних видаткових касових ордерів, відповідно призначити почеркознавчу експертизу для встановлення факту можливої підробки підпису ОСОБА_1 на видаткових касових ордерах від 29.12.2014 року, відтак кримінальне провадження №12021025100000026 від 20.01.2021 закрито у зв`язку з встановленням відсутності в діянні невідомої особи складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 258 КК України.

Також, позивачем долучено відповідь а адвокатський запит, до якого долучено копії видаткових касових ордерів від 29.12.2014.

Представник відповідача, адвокат Рижавський С.С., на спростування доводів позивача, надав копію розписки від ОСОБА_1 , датовану 21.11.2014 року, згідно якої позивач зазначив про отримання 21.11.2014 року грошові кошти в сумі 40 тис. грн. від директора ПП "Валентина" Гондарука В.Я. та зобов`язався їх повернути по його першій вимозі. Запорукою та забезпеченням повернення даних коштів являється 2 земельні ділянки, які належать йому на праві власності, згідно Державних актів на право на земельні ділянки серії ЯИ №296252 та серії ЯИ №296251.

Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В силу ч. 3 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК України та іншими законами України.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право правообов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін;розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;припинення зобов`язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

Відповідно до пункту «д» частини 1статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 176-181 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 року у справі № 918/391/23 зроблено правовий висновок, який зводиться до того, що Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби.

У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, а ніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив не доплату орендної плати й таке порушення мов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто, якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок не доплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).

Відповідно до ч. 1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).

В ч.2 ст.653 ЦК України унормовано, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

За змістом ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Договорами передбачено, що орендна плата вноситься щороку у розмірі 10 грн. (п. 7 Договорів).

Звертаючись із позовом до суду, ОСОБА_1 вказує, що всупереч умовам договорів оренди систематично не виконує свого обов`язку по сплаті орендної плати та не виплачує її з моменту укладення договорів, що є підставою для розірвання договорів оренди землі.

За умовами статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Отже учасник справи має обов`язок підтверджувати відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього. Учасник справи може подати доказ в копії, що не засвідчена, якщо у нього відсутній оригінал, але у такому разі необхідно зазначити особу, в якій знаходиться оригінал письмового доказу, та заявити клопотання про витребування доказу з обґрунтуванням неможливості самостійно його надати.

Відповідач у справі цих вимог не дотримався та не надав до суду оригіналів видаткових касових ордерів, які б підтверджували сплату орендної плати позивачу. відповідно до умов оспорюваних договорів, при цьому позивач заперечував проти дійсності вказаних видаткових касових ордерів та вказав, що такі не підписував і підпис у таких не його.

За положеннями ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд обмежений у праві брати до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином суд вказує, що надані відповідачем копії видаткових касових ордерів, без наявності оригінала, не є допустимим доказом сплати орендної плати позивачу за договорами оренди землі №716-Л та №717-Л.

Надану відповідачем копію розписки, суд також оцінює критично, оскільки вона не підтверджує належним чином виконання умов договорів оренди з боку відповідача щодо сплати орендної плати ОСОБА_1 .

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За правилами статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253, 260 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Доводи представника відповідача, що позивачем пропущено позовну давність є необґрунтованими, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договорів оренди землі у зв`язку із систематичним триваючим порушенням істотних умов договорів, а тому позовна давність застосуванню не підлягає.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.11.2022 у справі №131/891/19-ц.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.12.2014 №716-Л та від 15.12.2014 №717-Л, укладені між ОСОБА_1 і ПП "Валентина".

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПП "Валентина" про розірвання договорів оренди та припинення прав оренди земельних ділянок задовольнити.

Розірвати (припинити) договір оренди землі №716-Л від 15.12.2014 щодо земельної ділянки площею 1,5179 га, кадастровий номер 05204482800:02:002:0306, що знаходиться на території Вінницької області, Бершадського району. Лісниченської сільської ради, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Валентина" та припинити право оренди земельної ділянки, що зареєстровано 12.02.2015 Реєстраційною службою Бершадського районного управління юстиції Вінницької області, номер запису про інше речове право:8740972.

Розірвати (припинити) договір оренди землі №717-Л від 15.12.2014 щодо земельної ділянки площею 1,5181 га, кадастровий номер 0520482800:02:002:0089, що знаходиться на території Вінницької області, Бершадського району. Лісниченської сільської ради, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Валентина" та припинити право оренди земельної ділянки, що зареєстровано 12.02.2015 Реєстраційною службою Бершадського районного управління юстиції Вінницької області, номер запису про інше речове право:8741074.

Стягнути з ПП "Валентина" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ПП "Валентина", м.Бершадь, Гайсинського району Вінницької області, вул. Героїв України, 15, ЄДРПОУ 30072467.

Суддя Р. В. Хмель