Рішення № 129605988, 31.07.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2527/25

Провадження № 2/344/2074/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 41 475,00 грн., стягнення судових витрат

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Сироватка С.В. звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 41 475,00 грн., стягнення судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.05.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1508780, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно п. 1.1. договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1508780, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Згідно п. 1.4. договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1508780, строк кредиту 352 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 22 дні. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору, відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить: заборгованість за тілом кредиту 7000 грн. заборгованість за відсотками 20475 грн. заборгованість за штрафом 14000 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 41475 грн.

28.11.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу №28112024. Згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №1508780 від 17.05.2024 року (а.с.1-10).

13.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.69).

23.05.2025 року відповідачем подано письмові пояснення (відзив), просить позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1508780 від 17.05.2024 року задовольнити частково, не заперечує щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000 грн., в задоволенні позову в іншій частині просить відмовити. Відзив мотивує тим, що правочин є кабальним, вона була змушена його укласти внаслідок збігу тяжких обставин, а саме перебування у складному матеріальному становищі, що було зумовлено доглядом за хворим родичем та військовим станом. Сума кредиту складала 7 000 грн., однак заявлена заборгованість включає 20 475 грн. процентів та 14 000 грн. штрафів, що у 5 разів перевищує суму тіла кредиту. Зазначає, що формальний, електронний порядок укладення договору не дав можливості належним чином ознайомитися з його умовами.

Позивачем не надано детального розрахунку заборгованості у розмірі 20 475 грн., станом на дату звернення до суду, де б містилась інформація щодо розміру тіла кредиту та нарахування відсотків за користування кредитом. Надана позивачем таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1508780 від 17.05.2024 року є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача, і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Документи, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації. Відповідач вважає, що доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором є обов`язком позивача, який він не виконав, оскільки не довів належними та допустимими доказами її розмір.

У зазначеному кредитному договорі №1508780 від 17.05.2024 року сторони погодили суму договору у розмірі 7 000 грн., строк дії договору 352 дні, тобто до 04.05.2025. ОСОБА_1 повинна була сплатити орієнтовну загальну вартість позики 43 844,50 грн., процентна ставка за користування кредитом у розмірі 36 960 грн., доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, таким чином позивач не мав нараховувати проценти після закінчення строк надання позики. Відповідач зазначає, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання , часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), на підставі викладеного вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 14 000 грн., задоволенню не підлягають (а.с.92-97).

26.05.2025 року відповідачем подано письмові пояснення (а.с.101-103) та відзив (а.с.106-108), що повністю відповідають змісту письмовим поясненням (відзиву) поданим 23.05.2025 року (а.с.92-97).

29.05.2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого позивач вважає аргументи відповідача у відзиві на позовну заяву безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. До моменту підписання кредитного договору позичальнику надається: можливість вивчити умови такого договору, включаючи усі його суттєві умови (у т.ч. які встановлюють детальний розрахунок сукупної вартості кредиту), вивчити ці правила, а також час та можливість прийняти зважене рішення щодо укладення договору кредиту. Таким чином, позичальник отримав повну, достатню та прозору інформацію про механізм нарахування відсотків та загальне фінансове навантаження, яке він на себе приймає. Факт укладення договору також свідчить про те, що ОСОБА_1 діяла добровільно, без примусу, та усвідомлював юридичні наслідки своїх дій. Таким чином, кредитний договір є результатом свідомого та виваженого рішення, і ОСОБА_1 несе повну відповідальність за виконання взятих на себе зобов`язань. Нарахування відсотків за договором здійснювались відповідно до додатку №1, що є невід`ємною частиною кредитного договору.

Враховуючи п.1.3. кредитного договору № 1508780 від 17.05.2024 року, строк кредиту становить 352 дні. Жодних нарахувань поза строком кредитного договору здійснено не було, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1508780 від 17.05.2024 року перший день нарахування процентів 17.05.2024 року (дата кладення кредитного договору), а останній 28.11.2024 року (момент передачі права грошової вимоги за Договором факторингу), відтак нарахування процентів за користування коштами здійснювалось протягом 196 днів, тобто в межах строку кредитного договору №1508780. З іншими аргументами відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» також не погоджується та вважає, що докази додані до матеріалів справи є достатніми для вирішення справи по суті (а.с.112-118).

09.06.2025 року відповідачем подано заперечення на позов, відповідно до яких просить застосувати закон «Про споживче кредитування», стягнути з відповідача суму заборгованості за тілом кредиту, в іншій частині позову відмовити.

Представник позивача подала заяву відповідно до якої просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач просила судове засідання проводити без її участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.05.2024 року о 18 год. 45 хв. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1508780 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», згідно умов якого товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7 000,00 грн.. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 352 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 22 днів.

Відповідно до п.1.5 договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:Стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту. Знижена процентна ставка становить 1.425 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник програми лояльності товариства, до 08.06.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів.

Згідно п.2 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Вказаний договір було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С884 17.05.2024 року о 18:45:06 (а.с.39-43).

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору (а.с.44).

Відповідно до інформаційного повідомлення від споживача фінансових послуг, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , цим повідомленням передала ТОВ «Селфі Кредит» персональні дані з метою інформування про необхідність виконання нею зобов`язань під час укладення договору про надання споживчого кредиту №1508780 від 17.05.2024 року, яке підписане електронним підписом одноразовим ідентифікатором С884, 17.05.2024 о 18:45 (а.с.45).

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір №1508780 від 17.05.2024 року 18:47:09 ідентифікований ТОВ «Селфі Кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): С884, час відправки ідентифікатора позичальнику: 17.05.2024 року о 18:44:56, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор: 380504331658 (а.с.52).

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» №20250103-217 від 03.01.2025 року згідно договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 01.04.2024 укладеного між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «Селфі Кредит» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» 17.05.2024 о 14:47:09 на суму 7 000 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - a2aa8700-47cb-4093-9765-31f70aa36e64, номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - 744188eeb5cb0c68f5439e1411862807, Session ID 024658567955, Сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua, код авторизації 224397, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с.54).

До матеріалів справи позивач додав паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, а саме: тип кредиту - кредит, сума кредиту 7 000 грн., строк кредитування - 352 дні, мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби, спосіб та строк надання кредиту - шляхом перерахування Кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем, інформація щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача - процентна ставка фіксована, стандартна процентна ставка в день 1,5%, 549 % - річних, знижена процентна ставка 521,55 % річних (1,425% в день), загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою 36 960 грн., за зниженою процентною ставкою 36 844,50 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту 43 844,50 грн., реальна річна процентна ставка 11 245,18%, порядок повернення кредиту, інші важливі правові аспекти. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Х1021 17.05.2024 року о 18:44:47 (а.с.46-47).

Розрахунок заборгованості, долучений до матеріалів справи, містить інформацію, щодо заборгованості за період з 17.05.2024 по 28.11.2024 року за договором позики №1508780 від 17.05.2024 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , у відповідності до якого проценти за надання кредиту в розмірі 1,425%, що становить 99,75 грн., нараховувались у період з 17.05.2024 по 07.06.2024 року включно, з 09.06.2024 по 11.06.2024 року нарахування відсотків за користування кредитом відбувалось за процентною ставкою 1,5%, що становить 105 грн. в день, 12.06.2024 нарахування відсотків за користування кредитом відбувалося за процентною ставкою 3,15%, що становить 220,50 грн. в день, з 13.06.2024 по 28.11.2024 року нарахування відсотків за користування кредитом відбувалось за процентною ставкою 1,5%, що становить 105 грн. в день. При чому ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за вказаним договором жодного платежу не здійснено. Станом на 28.11.2024 року загальна заборгованість за договором №1508780 від 17.05.2024 року становить 41 475 грн., з яких: 7 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 20 475 грн. сума заборгованості за відсотками, 14 000 грн. штрафні санкції (а.с.48-52).

28.11.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал», керуючись главою 73 ЦК України, уклали договір факторингу №28112024. Згідно вищевказаного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1508780 від 17.05.2024 року (а.с.55-60).

Витяг з реєстру боржників до договору факторингу №28112024 від 28.11.2024 року свідчить про те, що ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» борг за кредитним договором №1508780 від 17.05.2024 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , в загальній сумі 41 475 грн. (а.с.60).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

З матеріалів справи встановлено, що договір факторингу, на підставі якого Позивач набув право вимоги до Відповідача, укладений у відповідності до вимог закону, містить всі істотні умови. Доказів визнання вказаного договору недійсним, неукладеним, чи його розірвання до матеріалів справи не надано.

Таким чином, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги по кредитному договору №1508780 від 17.05.2024 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 6 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З кредитного договору №1508780 від 17.05.2024 року, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки договір №1508780 від 17.05.2024 року укладено на сайті позикодавця, та ОСОБА_1 підписала його одноразовим ідентифікатором, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору №1508780 від 17.05.2024 року та отримання ОСОБА_1 коштів у сумі 7 000 грн.

Отже, як встановлено судом, позикодавець, перерахувавши відповідачу грошові кошти, виконав умови кредитного договору №1508780 від 17.05.2024 року, натомість ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення коштів за договором належним чином не виконала, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Докази, які б спростовували вищевикладене, в матеріалах справи відсутні.

Зокрема, розрахунок заборгованості, долучений до матеріалів справи, містить інформацію, щодо заборгованості ОСОБА_1 за період з 17.05.2024 по 28.11.2024 року за договором позики №1508780 від 17.05.2024 року.

При чому, зі змісту даного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за вказаним договором жодного платежу не здійснено, що також підтверджує і відповідач у відзиві на позов.

Оскільки відповідачу надано в кредит грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн. шляхом перерахування суми позики на банківську картку, вказану ним, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту згідно кредитного договору №1508780 від 17.05.2024 року в розмірі 7 000 грн.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення позики, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 20 475 грн.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Частиною четвертої статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

За умовами кредитного договору №1508780 від 17.05.2024 року сторони погодили строк кредитування 352 днів (22 дні пільгового періоду/ з відсотковою ставкою 1,425% та 330 днів/ з відсотковою ставкою (стандартна) 1,5%.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути нараховані проценти в розмірі 20 475 грн., нарахованих за період з 17.05.2024 року по 28.11.2024 року (день набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором).

Вказану суму процентів нараховано Позивачем в межах строку кредитування, однак без дотриманням положень Закону України «Про споживче кредитування» у відповідній редакції, яка підлягає застосуванню.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог ч.1 цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що договір №1508780 було укладено 17.05.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», тому розрахунок заборгованості за розміром процентної ставки здійснено Позивачем не вірно.

За підрахунками суду, проценти розраховуються наступним чином:

З 17.05.2024 року (дати укладення договору) до 20.08.2024 року (96 днів) х підлягає стягненню 1,5% х 7 000 грн. = 10 080 грн.; З 21.08.2024 року по 28.11.2024 року (100 днів) х підлягає стягненню 1% х7 000 грн. = 7 000 грн.

Отже, сума процентів, яка підлягає стягненню з Відповідача, становить 17 080 грн.

В задоволенні решти вимог про стягнення процентів слід відмовити за безпідставністю.

Щодо стягнення заборгованості за штрафом

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Згідно п.6 договору №1508780 від 17.05.2024 у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 1 050,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 77,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання. Штрафи за Договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення споживачем зобов`язань за цим Договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Керуючись ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Однак, у зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не в змозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і є чинним на даний час.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану пеню за укладеним договором, тобто у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу - не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення пені в сумі 7 000 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з Відповідача слід стягнути на користь Позивача понесені судові витрати у розмірі 1 406,42 грн. ()

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 527 ч.1, 530, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 41 475 грн., стягнення судових витрат задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, м.Львів, (реквізити: UA:203006140000026507007787719, банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк»), заборгованість за кредитним договором № 1508780 від 17.05.2024 в розмірі 24 080 грн. (двадцять чотири тисячі вісімдесят) грн., що складається з 7 000 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 17 080 грн. заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, м.Львів, (реквізити: UA:203006140000026507007787719, банк отримувача АТ «Креді Агріколь Банк»), витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1 406,42 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 08.08.2025 року.

Суддя Пастернак І.А.