Ухвала суду № 129605334, 19.08.2025, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

19 серпня 2025 року Справа № 926/2697/25

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гурина Миколи Олександровича розглянувши матеріали

за позовом Служби безпеки України

до відповідачів:

1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

3) товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП КОМ»

4) приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гандабури Галини Петрівни

про визнання недійсним договору та стягнення коштів сумі 200000,00 грн

В С Т А Н О В И В :

Служба безпеки України звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП КОМ» та приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гандабури Галини Петрівни, в якій просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Ком» від 03.04.2024 (код ЄДРПОУ 36929633), згідно з п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати покупцю свою частку в розмірі 50% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Ком», що у грошовому еквіваленті становить 200000,00 грн., що складає 200000,00 часток, з розрахунку 1 частка становить 1 гривню укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- застосувати наслідки нікчемності договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Ком» від 03.04.2024 (код ЄДРПОУ 36929633), а саме: стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави Україна частку в розмірі 50% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Ком» (код ЄДРПОУ 36929633), що у грошовому еквіваленті становить 200000,00 грн., що складає 200000 часток, з розрахунку 1 частка становить 1 гривню, стягнути на користь держави Україна з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 200000,00 грн отримані за результатом реалізації договору від 03.04.2024 щодо купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Ком» (код ЄДРПОУ 36929633).

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд звільнити Службу безпеки України від сплати судового збору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 позовну заяву № 926/2697/25 передано судді Гурину М.О.

Розглянувши клопотання позивача щодо звільнення від салати судового збору, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведеними положеннями Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

При цьому, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, заявник не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів, що підтверджують його майновий стан та не надав доказів неможливості сплати вказаних грошових коштів.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01).

Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, у зв`язку із чим, суд відмовляє у задоволенні клопотання.

Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до змісту позовної заяви, що надсилається (передається) до господарського суду.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, при поданні позовної заяви позивачем не сплачено судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач заявляє дві вимоги, майнового та немайнового характеру, а саме: визнання недійсним договору та стягнення коштів сумі 200000,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, як передбачено частиною першою статті 4 названого Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 1 січня 2025 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 вказаного Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням викладеного, Службі безпеки України за подання позовної заяви про визнання недійсним договору та стягнення коштів сумі 200000,00 грн необхідно було надати суду докази сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.

Однак, позивач при поданні позовної заяви подав докази сплати судового збору лише за одну вимогу в сумі 3028,00 грн. Відтак, позивачем не додано до позову належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України та не додано до позову доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України унормовано: «Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху».

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), - частина друга статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (частина 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, згідно частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання щодо звільнення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву Служби безпеки України залишити без руху.

3. Для усунення зазначеного недоліку позивачу слід надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1816,50 грн.

4. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Микола ГУРИН

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.