Вирок № 129598819, 15.08.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/754/25

1-кп/202/989/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження №12024042210000175 від 28.11.2024 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Горлівка Донецької області, громадянина України, українця, із загальною середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової служби за контрактом, в посаді стрільця-помічника гранатометника 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу, 2 штурмової роти в/ч НОМЕР_1 , раніше судимого 18.03.2020 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 29.05.2024 звільнений умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом на підстав ухвали Бердичівського районного суду Житомирської області від 28.05.2024 на строк 3 роки 29 днів, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, -

за участю учасників судового провадження: прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілого - ОСОБА_6 , захисника-адвоката - ОСОБА_7 , обвинуваченого - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 162 від 04.06.2024, ОСОБА_8 , зараховано до списків особового складу та призначено на посаду солдата стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу штурмової спеціалізованої роти військової частини НОМЕР_1 . В подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 298 від 09.10.2024, ОСОБА_8 призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.

З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України. підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб - до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введений воєнний стан.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України: «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб - з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року до 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб - з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року до 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України: «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05, години 30 хвилин 25 травня 2022 року до 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 23 серпня2022 року до 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року до 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року № 58/2023 затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 19 лютого2023 року до 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року № 254/2023 затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року до 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року до 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 731/2023, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 № 3429-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року до 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 № 3564-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року до 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.05.2024 № 3684-ІХ, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.05.2024 № 3564-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року до 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 3891-IX, Строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року до 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 № 4024-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року до 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», які визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, визначає види військової служби, що включають в себе військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Згідно з положеннями ст.ст. 3, 28, 29, 41, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків.

Проте ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, всупереч зазначених вимог законодавства, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її в посаді солдата-стрільця- помічника гранатометника 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , будучи раніше засудженим 18.03.2020 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років з конфіскацією майна, належних висновків для себе не зробив та 28.11.2024 приблизно о 11:00 перебував поблизу будинку АДРЕСА_3 , де мешкає потерпілий ОСОБА_6 , 1966 року народження та в цей момент у нього виник злочинний умисел спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднане з проникненням у житло, а саме: грошових коштів та цінних речей, які належать малознайомому йому раніше ОСОБА_6 , які він визначив предметом свого злочинного посягання, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , незаконно проник, пройшовши через незачинені ворота та незачинені двері до місця проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_4 , достовірно знаючи, про введеннявоєнного стану на території України, затвердженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» дію якого продовжено, а в останнє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 № 4024-ІХ, на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року до 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року, з метою власного незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів та перебуваючи в середині будинку, правою рукою взяв у руку кухонний ніж, який знаходився на столі у кухні вказаного будинку та приставив вказаний ніж до обличчя потерпілого ОСОБА_6 , напав на нього і погрожуючи його застосуванням, тобто насильством небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, таким чином подавивши його волю до можливого опору, після чого почав вимагати у останнього надати йому невстановлену кількість грошових коштів та інше цінне майно, яке знаходиться у власності потерпілого. Після чого ОСОБА_3 , оглянувши приміщення вказаного будинку, побачив на столі у кухонній кімнаті мобільний телефон марки ZTE Blade А 72 Model: ZTE А 7040, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , 3GB/64GB, сірого кольору вартістю 2629, 97 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_6 , після чого взяв вказаний мобільний телефон до рук та утримуючи його при собі, покинув місце вчинення злочину і отримав можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, спричинив тим самим майнову шкоду ОСОБА_6 на загальну суму 2629,97 гривень.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою яка раніше вчиняла розбій, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

У судовому засіданні про допиті обвинуваченого, ОСОБА_3 свою провину у скоєному злочині не визнав та повідомив, що проживав разом з потерпілим в одному дворі будинку АДРЕСА_3 . 28.11.2024 року ОСОБА_3 приїхав за вищевказаною адресою з метою забрати свої речі, коли ОСОБА_3 заходив на подвір`я почав лаяти собака та вийшов ОСОБА_6 , з яким у ОСОБА_3 склалися погані та неприязні стосунки. Коли ОСОБА_6 побачив ОСОБА_3 , то почав нецензурно виражатися в його бік і зателефонував до поліції з повідомленням, що ОСОБА_3 залишив військову частину самовільно. Після чого ОСОБА_3 схопив ОСОБА_6 за одяг і попросив, щоб ОСОБА_6 покликав свого тестя. ОСОБА_6 зайшов до себе в будинок, сів на стілець і почав щось дивитися в своєму телефоні, після повідомив, що у нього відсутній номер телефону тестя. В цей час ОСОБА_3 ходив по будинку та розглядав ікони та інші речі на полицях, а ОСОБА_6 в цей час сидів на дивані. Через деякий час ОСОБА_3 забрав телефон у потерпілого і покинув його будинок. Приблизно через 1,5 - 2 години за ним приїхали співробітники поліції і відвезли до відділення, де у одному із кабінетів йому дали в руки мобільний телефон потерпілого. Також обвинувачений стверджував суду, що таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_6 , а саме мобільний телефон, ніякого насильства або погроз застосування ножем у бік потерпілого не висловлював.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні стверджував, що з обвинуваченим ОСОБА_9 знайомий, оскільки останнійпроживав в квартирі його тестя навпроти, неприязних відносин з обвинуваченим немає. 28.11.2024 року ОСОБА_6 був на кухні у своїй квартирі і почув, що на вулиці гавкав собака. ОСОБА_6 виглянув у вікно і побачив чоловіка, у якого був капюшон на голові, подумав, що це сусід та відчинив двері, коли ОСОБА_3 схопив рукою ОСОБА_6 за одяг, потім зайшовши в квартиру ОСОБА_3 схопив ножа на кухні і спитав: "На що ти мене здав до ТЦК?" і повідомив, що ОСОБА_3 перебуває у розшуку. Також ОСОБА_3 вимагав гроші у ОСОБА_6 , яких у нього не було. Після чого, ОСОБА_3 приставив ніж до лиця ОСОБА_6 , загнав його в кут. Після чого, обвинувачений почав ходити по квартирі та роздивлятися, що цінного є на кухні, потім перейшов до кімнати, обшукував шафи у пошуках цінного майна, схватив ікону з полиці, але ОСОБА_6 повідомив, що вона ніякої цінності не несе. В ході пошуків, обвинувачений наказав йому сидіти на дивані і поки він вставав обвинувачений на кухні квартири схопив належний потерпілому мобільний телефон та втік с місця вчинення злочину. Потерпілий ОСОБА_6 стверджено вказував суду, що він побоювався за своє життя та здоров`я при здійсненні погроз з застосуванням ножа збоку обвинуваченого, реально сприймаючи його погрози, при вимаганні останнім у нього грошей або будь якого цінного майна з огляду на його фізичний стан та молодий вік. Після того, як обвинувачений втік з його місця мешкання, заволодівши належним йому мобільним телефоном, ОСОБА_6 звернувся до поліції.

Допитаний судом свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_3 , проживав разом з ним у хостелі. ОСОБА_10 бачив у ОСОБА_3 мобільний телефон, який був зламаний, а потім у нього з`явився інший мобільний телефон. Свідок пояснив суду, що у кімнаті проводили обшук робітники поліції, шукали сім-карту.

Свідок ОСОБА_11 суду повідомив, що він разом з обвинуваченим ОСОБА_3 мешкав у хостелі. Йому відомо, що ОСОБА_3 на один день від`їжджав, а коли приїхав у нього був мобільний телефон, в якому він змінював сім-карту

Свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що є власником хостелу, де у листопаді 2024 року проживав обвинувачений ОСОБА_3 приблизно 4-5 дні. Йому відомо, що обвинувачений був затриманий працівниками поліції. Також він надавав згоду, як власник приміщення, на проведення огляду кімнати, де мешкав обвинувачений.

Свідок ОСОБА_13 суду повідомив, що потерпілий ОСОБА_6 є його зятем, обвинувачений ОСОБА_3 проживав по АДРЕСА_3 , де орендував кімнату. Зі слів потерпілого ОСОБА_6 , свідку відомо, що обвинувачений ОСОБА_3 , погрожуючи ножем потерпілому ОСОБА_14 , заволодів мобільним телефоном та втік з місця злочину.

Свідок ОСОБА_15 суду повідомила, що 28.11.2024 року на лінію 102 поступив виклик, що скоєно розбійний напад по АДРЕСА_4 та вона у складі СОГ виїжджала на місце скоєння злочину. На місяці злочину, потерпілий ОСОБА_6 повідомив працівникам поліції прикмети особи, яка здійснила напад, погрожуючи застосування ножа, в ході чого заволодів належним потерпілому мобільним телефоном. СОГ було вилучено ножа, знято на ліпки стрічки відбитки з візерунками пальців рук, опитано сусідів і складено протокол.

Свідок ОСОБА_16 суду повідомив, що у кінці 2024 року був понятим при проведенні особистого обшуку ОСОБА_3 , в ході якого вилучено мобільний телефон з кишені, який до цього зник у ОСОБА_6 .

Окрім показів потерпілого та свідків, винність обвинуваченого ОСОБА_3 у розбійному нападі також повністю підтверджується письмовими доказами, що були досліджено судом безпосередньо у судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду від 28.11.2024 року з фото таблицею до нього, згідно якого проведено огляд за адресою: АДРЕСА_4 в ході якого виявлено та вилучено 2 липкі стрічки зі слідами папілярних ліній кухонний ніж;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 23.12.2024 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_18 , як особу, яка 28.11.2024 року здійснила на нього розбійний напад;

- протоколом огляду місця події від 29.11.2025 року, згідно якого за адресою: АДРЕСА_6 проведено огляд мобільного телефону "ZTE Blade A72" сірого кольору, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 ;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 14.01.2025 року, згідно якого свідок ОСОБА_12 впізнав мобільний телефон, який бачив у ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_5 .

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 14.01.2025 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 впізнав мобільний телефон, який бачив у ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_5 .

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.01.2025 року з диском до нього, згідно якого за участю потерпілого ОСОБА_6 , в ході якого потерпілий ОСОБА_6 вказав на обставини скоєння злочину, що мав місце 28.11.2024 року;

- речовими доказами, визнаними по кримінальному провадженню.

Згідно висновку судової трасологічної експертизи №СЕ-19/104-24/50250-Д від 12.12.2024, два сліди пальців рук розмірами 30х16 мм та 15х11 мм, які відкопійовані на дві липкі стрічки, які вилучені 28.11.2024 в ході проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_4 , придатні для ідентифікації за ними особи (осіб).

Один слід пальця руки, розмірами 15х11 мм, який придатний для ідентифікації за ним особи та залишений мізинцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Один слід пальця руки розмірами 30х16 мм, залишений не особою, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою.

Згідно висновку судової трасологічної експертизи №СЕ-19/104-24/50251-Д від 12.12.2024, слід ділянки долонної поверхні руки розмірами 39x17 мм, відкопійований на липку стрічку розмірами 19x75 мм, вилучений 28.11.2024 в ході проведення особистого обшуку під час складання протоколу про затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_6 , придатний для ідентифікації за ним особи.

Дві групи слідів відкопійовані на липкі стрічки розмірами 23x59 мм та 25x40 мм, вилучені 28.11.2024 в ході проведення особистого обшуку під час складання протоколу про затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_6 , непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб), що їх залишила (залишили).

Відповісти на питання поставлене перед експертом: «Якщо так, чи не залишені вони гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .? неможливо у зв`язку з відсутністю відтисків долонних поверхонь обох рук, на дактилоскопічній карті, що. надана для порівняльного дослілження.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №4282 від 19.12.2024, ринкова вартість, з урахуванням зносу, мобільного телефону ZTE Blade A72 Model: А7040, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , 3GB/64GB сірого кольору, на момент вчинення злочину, становить 3292,50 грн.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/113-25/400-ТВ від 15.01.2025, ринкова вартість наступного товару станом на 28.11.2024, а саме мобільного телефона марки ZTE лінійки Blade A72 модель ZTE А7040, 3/64 GB, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , сірого кольору становила 2629,97 гривень.

Дослідивши безпосередньо докази, суд приходить до висновку, що факт вчинення розбійного нападу обвинуваченим ОСОБА_3 на потерпілого ОСОБА_6 з метою заволодіння його майном із погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло і вчинений в умовах воєнного стану повністю підтверджується показами потерпілого і свідків, протоколами оглядів, пред`явленні осіб та речей для впізнання, висновків експертних досліджень.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про вчинення ним таємного викрадання майна потерпілого ОСОБА_6 без погрози застосування насильства сприймаються судом як позиція захисту з метою уникнути відповідальності вчинений злочин, оскільки спростовується сукупністю досліджених судом доказів, а саме показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який стверджував у суді, що обвинувачений приставивши ножа до його обличчя, вимагав у нього гроші, цінне майна, при цьому переважаючи потерпілого у фізичному стані та віці, що ним було сприйнято як реальну загрозу для його життя та здоров`я; показаннями свідків ОСОБА_13 , якому зі слів потерпілого відомо, що обвинувачений ОСОБА_3 , погрожуючи ножем потерпілому ОСОБА_14 , заволодів належним потерпілому мобільним телефоном та втік з місця злочину; свідка ОСОБА_15 про твердження потерпілого ОСОБА_6 безпосередньо після вчинення злочину про скоєння на нього розбійного нападу з застосування ножа; протоколами пред`явлення осіб для впізнання; висновками експертних досліджень.

Таким чином, суд визнає допустимими, належними і достовірними фактичні дані, що стосуються подій розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_6 з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло і вчинений в умовах воєнного стану, які містять відповідні протоколи огляду місця подій, предметів, протоколи пред`явлення для впізнання, висновки експертів, відтак визнає щирими покази потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які повністю узгоджуються з такими даними. Вказані докази суд кладе в основу свого рішення по суті висунутого ОСОБА_3 обвинувачення.

Щодо тверджень захисника ОСОБА_7 про те, що постанова заступника керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону ОСОБА_19 про визначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, а також старшого такої групи від 25.12.2024 року по даному кримінальному провадженню, не підписана ОСОБА_19 , є безпідставними.

Так, в ході судового розгляду кримінального провадження стороною обвинувачення було надано суду постанову про призначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, а також такої групи від 25.12.2024 за підписом ОСОБА_19 . Вказана постанова відповідає передбаченим КПК України вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Окрім того, в матеріалах кримінального провадження міститься витяг з ЄРДР, якому зазначено дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України.

У відповідності до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Статтею 87 КПК України визначено недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини і встановлено: Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Крім того, суд зазначає, що вирішуючи питання про застосування правил ст. 87 КПК України до наданих сторонами доказів, слід виходити з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.10.2019 р. в справі № 639/8329/14-к, від 01.12.2021 р. у справі № 501/740/18).

На підставі вище викладеного порушень кримінального процесуального закону не виявлено, підстави для визнання недопустимими всіх доказів, отриманих під час досудового розслідування, на які вказувалося стороною захисту відсутні.

Обговорюючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , яке буде необхідне та достатнє для виправлення та запобіганню вчиненню нових злочинів, суд з урахуванням принципів справедливості, співмірності, індивідуалізації, та сприянню досягнення справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, а також особу обвинуваченого, який раніше судимий за умисні корисливі злочини, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.03.2020 року засуджений за ч. 3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Бердичівського районного суду Житомирської області від 28.05.2024 року звільнений від відбування покарання умовно-достроковона строк 3 роки 29 днів та вчинив кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідним призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КК України ОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання не відбуте покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.03.2020 року, у виді позбавлення волі строком на один рік, остаточно визначив до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на десять років з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 28.11.2024 року залишив незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави кошти за проведення експертних досліджень у розмірі 1591,80 гривень, 378,64 гривень, 1989,75 гривень, 1591,80 гривень.

Речові докази - сліди папілярних ліній, які відкопійовані на 2 л/с, сліди папілярних ліній, які відкопійовані на 3 л/с, копія дактилоскопічної карти на ім`я ОСОБА_3 , що знаходиться на зберіганні в ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити.

Речовий доказ - кухонний ніж, що знаходиться на зберіганні в ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити.

Речовий доказ - мобільний телефон ZTE Blade A72 Model: А7040, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , 3GB/64GB сірого кольору та сім-карта водафон, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_20 , - залишити потерпілому як власнику.

Речовий доказ - паспорт на ім`я ОСОБА_3 , що знаходиться при матеріалах кримінального провадження, - повернути власнику.

Речовий доказ - грошова купюра номіналом 1 доллар США, мобільний телефон Редмі - конфіскувати в дохід держави.

Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча: ОСОБА_1