Постанова № 129598165, 19.08.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1841/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2025 рокусуддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Відділення поліції № 4 Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №290837 від 04.04.2025 04.04.2025 року о 18 год 50 хв в с. Старе Село, вул. Громадська, буд.1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Славута д.н. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою газоаналізатора «Алкотест 6810» ARBF 0423 «Драгер», проба позитивна 1,55 проміле. З регультатом згоден, від проходження огляду в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав письмові пояснення, в яких зазначав, що свою вину визнає, керував автомобілем, вжив алкоголь у невеликій кількості, але не мав наміру керувати автомобілем, так як уже відпочивав, але командиром був наданий наказ поїхати в магазин за хлібом для укомплектування бійців продуктами харчування. Просив не позбавляти водійських прав.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 Дмитренко О.О. підтримала подані ним через канцелярію суду письмові клопотання про закриття провадження у справі, просила закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, в разі призначення покарання просила призначити його з урахуванням принципу індивідуалізації.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться матеріалами справи.

Згідно зіст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та встановлює різні покарання для водіїв та інших осіб.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується низкою належних, достовірних та допустимих доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №290837 від 04.04.2025, який за змістом відповідає вимогамстатті 256 КУпАПі сумнівів не викликає містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130КУпАП (а.с. 1), чеком Алкотест 6810, тест №1984, результат 1,55 проміле (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 зазначив, що з результатами тесту не згоден (а.с. 4),диском звідеозаписом вчиненогоправопорушення( а.с.5, 56).

Так дослідженимисудом матеріаламивідео встановленофакт зупинкитранспортного засобупід керуванням ОСОБА_1 ,виявлення працівником поліціїознак алкогольногосп`яніння уводія ОСОБА_1 (при цьомувін зазначав,що «ятут поселу вискочив»«випили вобід чикушку»),факт пропозиціїпройти оглядна встановленнянаявності чивідсутності алкогольногосп`янінняза допомогоюприладу «Драгер6810»на місцізупинки транспортногозасобу,згода водіята проведеннятакого оглядуз результатомтесту 1,55проміле,згода ОСОБА_1 з вказанимрезультатом,факт пропозиціїпройти оглядна встановленнянаявності чивідсутності алкогольногосп`янінняу медичномузакладі,відмова ОСОБА_1 від проходженнятакого огляду взакладі охорониздоров`я,складання протоколу поліцейським.

Наданий відеозапис повною мірою надає можливість суду встановити фактичні обставини справи для її правильного вирішення.

Суд звертає увагу, що твердження захисника про безпідставну зупинку працівниками поліції транспортного засобу ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в Україні як на час зупинки транспортного засобу, так і на даний час діє режим воєнного стану у зв`язку із військовою агресією рф, через що працівникам патрульної поліції надано право зупинки будь-яких транспортних засобів (на блокпостах чи під час патрулювання), що хоча і може призвести до звуження певних прав особи, проте таке звуження прав особи є виправданим під час дії режиму воєнного стану. Незалежно від причин, які стали підставою для зупинки транспортного засобу, водій в усякому випадку не має права ігнорувати вимоги п. 2.9а ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02). Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23Закону України«Про Національнуполіцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до ч. 1 ст.31Закону України"ПроНаціональну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи: у тому числіп.1) перевірка документів особи,п. 4) зупинення транспортного засобу.

Крім того, як вбачається з відеозапису працівники поліції під час розмови повідомляють ОСОБА_1 , що він рухався без полісу обов`язкового страхування, що є порушенням ПДР.

Щодо доводів захисника про те, що технічний засіб газоаналізатор Драгер 6810 знятий з виробництва та його експлуатація здійснюється з порушенням ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», що ставить під сумнів правильність результатів проведеного огляду, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїНаказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735, встановлено, що за наявності ознак алкогольного сп`яніння поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно ч. 1ст. 17 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто, законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, тому газоаналізатори (алкотестери), що вже перебувають в експлуатації, можуть надалі експлуатуватись за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.

З роздрукованого результату тесту приладу Алкотест Драгер 6810, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 25.11.2024 року, а водій проходив огляд на стан сп`яніння 04.04.2025 року, тобто в межах річного строку, а тому результати вказаного огляду є дійсними.

З дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 жодних вимог про надання сертифікату на прилад чи свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, жодних сумніві щодо належної роботи приладу не заявляв.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9аПравил дорожнього руху, які затвердженіПостановою КабінетуМіністрівУкраїни№1306від10.10.2001 та в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст.130КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Щодо доводів захисника про те, що позбавлення права керування ОСОБА_1 , як того вимагає санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, призведе до неможливості виконання ним, як військовослужбовцем, обов`язків військової служби, то суд зазначає, що не вбачає підстав, визначенихКУпАП, при накладенні стягнення не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортним засобом.

На переконання суду, держава, діючи через законодавчий орган Верховну Раду України, позбавила суд права обирати вид стягнення, який доцільно накласти на особу. У випадку розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбаченіст. 130 КУпАП, суд виконує лише роль органу, який встановлює наявність вини особи або її невинуватості, оскільки, у випадку визнання особи винною, стягнення визначено ч. 1ст. 130 КУпАПбезальтернативно, не залежно від будь-яких обставин.

За таких обставин суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушеннямПравил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, відомості про особу ОСОБА_1 та зважаючи на те, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАПпередбачено безальтернативне стягнення, вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПсудовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1,ч. 1 ст. 130, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта накластина ньогоадміністративне стягненняу видіштрафу врозмірі 1000(однієїтисячі)неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить17000(сімнадцятьтисяч)гривень (реквізити:отримувач платежу: ГУК Сум. обл/Сумська обл./21081300 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA628999980313090149000018001 Найменування кодукласифікаціїдоходівбюджету:адміністративніштрафиу сферізабезпеченнябезпекидорожнього руху(крімадміністративнихштрафівза адміністративніправопорушенняусфері забезпеченнябезпекидорожньогоруху,зафіксованівавтоматичному режимі) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду по справі ( № справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.

Суддя Л.М. Гончаренко