Рішення № 129590199, 18.08.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2025 року справа № 580/8042/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

15.07.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 49088, м.Дніпро, вул.Надії Алексеєнко, 106; код ЄДРПОУ 13486010) (далі відповідач) про:

визнання протиправним і скасування рішення від 25.06.2025 №232950009906 про відмову у перерахунку пенсії;

зобов`язання зарахувати до спеціального стажу період роботи в Лисичанській восьмирічній школі №16 з 15.08.1984 до 16.04.1985 та період проходження строкової військової служби з 21.04.1985 до 15.05.1987;

зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

стягнення з відповідача сплаченого судового збору в розмірі 968 грн 96 коп.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач безпідставно не враховує його страховий стаж.

Ухвалою суду від 17 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Відмовив у залученні до участі у справі третьою особою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

04.08.2025 на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. У позивача відсутній необхідний страховий стаж на посадах в закладах державної чи комунальної власності. За даними трудової книжки НОМЕР_2 , виданої 20.08.1984, позивач з 15.08.1984 до 16.04.1985 працював на посаді вчителя фізичного виховання в Лисичанській восьмирічній школі №16. Довідку про перебування у відпустках без збереження заробітної плати та форму власності установи за вищезазначений період роботи позивач не надав. Отже, період роботи з 15.08.1984 до 16.04.1985 не зараховано до спеціального стажу позивача. Період проходження строкової військової служби з 21.04.1985 до 15.05.1987 не підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги, оскільки це не передбачено Порядком №1191. Тому відсутнє право на призначення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій на день її призначення. Керуючись нормами Закону №1058-VI та Постановою № 909 відповідач прийняв рішення про відмову позивачу у призначенні грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, як працівнику освіти.

Усі подані сторонами докази долучені судом до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Військовим квитком серії НОМЕР_3 та записами №№3-4 трудової книжки НОМЕР_2 підтверджується, що позивач з 21.04.1985 до 15.05.1987 проходив строкову військову службу.

Згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 позивач розпочав трудову діяльність з 15.08.1984. Запис щодо звільнення позивача відсутній.

Пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 підтверджується, що позивачу призначена пенсія за віком.

22.05.2025 позивач звернувся до органів ПФУ заявою про перерахунок пенсії для отримання виплати грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій.

25.06.2025 відповідач прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії (далі Спірне рішення). У ньому зазначив, що згідно з наданими документами стаж за вислугу років позивача становить 32 роки 8 місяців 15 днів. За період роботи до 01.01.2004 для обчислення страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заявником надаються довідки, в яких зазначено періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати до 01.01.2004 та у відпустках по догляду за дитиною. Тому прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії позивачу відповідно до вказаної вище норми Закону.

Не отримавши доплати до пенсії, позивач вирішив оскаржити Спірне рішення в суд.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Частиною першою ст. 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1) при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до п.4.8 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

Встановлені обставини свідчать, що безпосередній розгляд матеріалів, доданих до заяви позивача від 22.05.2025 про проведення перерахунку (допризначення) пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами (призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій) відповідно до Закону №1058-VI, обчислення стажу та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення від 25.06.2025, здійснив відповідач.

Щодо підстав відмови у перерахунку пенсії суд урахував.

Згідно з п.7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання ч.5 ст.242 КАС України суд врахував висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі- ВС) у постанові від 02.03.2020 №175/4084/16-а (2-а/175/86/16). Так, ВС зазначив:

«…що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з: 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах; 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Водночас, що умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, як помилково вважали суди попередніх інстанцій, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Слід зазначити і про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.

Верховний Суд зазначає, що отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.».

Суд установив, що відмова відповідача у виплаті позивачу вказаної вище грошової допомоги пов`язана з відсутністю достатнього стажу, який дає право на виплату.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Приписами ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз.37, 39 ст. 1 Закону № 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 4 ст.20 Закону № 1058-IV сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.

Згідно з ч.6 ст.20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частина 10 ст.20 Закону № 1058-IV визначає якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Отже, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Не врахування до стажу позивача періоду роботи в Лисичанській восьмирічній школі №16 з 15.08.1984 до 16.04.1985 із-за ненадання ним довідки про перебування у відпустках без збереження заробітної плати та форми власності установи за вищезазначений період роботи не є правомірною підставою для відмови у виплаті йому передбаченої п.7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV допомоги з огляду на таке.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191).

Відповідно до п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік №909).

Пунктом 5 вказаного Порядку№1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Згідно з Переліком №909 до закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років входять, зокрема, загальноосвітні навчальні заклади, військові навчальні заклади, музичні і художні школи, а також посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчально і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі- Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності не точностей про періоди роботи, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.

Записами трудової книжки позивача за №№1-2 підтверджується, що він у спірному періоді, а саме 15.08.1984 призначений на посаду учителя фізичного виховання в Лисичанській восьмирічній школі №16. 16.04.1985 звільнений із займаної посади учителя фізичного виховання у зв`язку з призивом до лав радянської армії.

Тобто, позивач у спірному періоді працював у школі та вказаний шкільний заклад і посада входять до Переліку №909.

Водночас листом від 14.05.2025 Управління освіти Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на звернення позивача щодо підтвердження періоду роботи та перебування у відпустках У Лисичянській восьмирічній школі №16 повідомило, що її діяльність припинено, а правонаступником визначено Лисичанську гімназію №26. Архівні документи, зазначеного періоду частково передані до міського архіву, а частково зберігалися в архіві гімназії №26. Станом на 14.05.2025 трудовий договір з директором Лисичанської гімназії №26 призупинено, зв`язок з ним відсутній. У зв`язку зі вказаним вище, тимчасовою окупацією території Лисичанської міської територіальної громади, відсутністю доступу до архівних документів, особистих справ та наказів не можливо підтвердити інформацію за період з 15.08.1984 до 16.04.1985 щодо трудових відносин закладу освіти з позивачем.

Відповідач приймаючи Спірне рішення не дотримався зазначених вище вимог законодавства та не врахував висновків ВС, а також всупереч вимог законодавства відмовив у зарахуванні вказаного вище періоду роботи позивача до страхового стажу із-за ненадання ним довідки про перебування у відпустках без збереження заробітної плати та форми власності установи.

Врахувавши вказані вище обставини справи та норми законодавства, суд дійшов висновку, що спірний стаж позивача з 15.08.1984 до 16.04.1985 підлягав врахуванню відповідачем до спеціального стажу, що визначає право на виплату йому вказаної грошової допомоги.

Щодо зарахування до спеціального стажу періоду проходження строкової військової служби з 21.04.1985 до 15.05.1987.

Згідно зі ст.2 ч. 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження служби зараховується громадянам до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 1 ст.8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до п. 4 Положення про порядок обчислення стажу для призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти і охорони здоров`я, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1397 від 17.12.1959 року (далі Положення), учителям, лікарям та іншим працівникам освіти і охорони здоров`я в стаж роботи за спеціальністю, окрім роботи в установах, організаціях та на посадах, робота в яких давала право на пенсію за вислугу років, зараховується служба у складі Збройних Сил СРСР, якщо не менше, 2/3 стажу, необхідного для призначення пенсії, приходиться на роботу в установах, організаціях та на посадах, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років.

До 1 січня 1992 року питання пенсійного забезпечення врегульовано Законом СРСР «Про державні пенсії», статтею 58 якого визначено, що пенсії за вислугу років, встановлені постановами Уряду СРСР для окремих категорій спеціалістів (учителів, медичних працівників, та інших), призначених до введення в дію цього Закону, зберігаються. Раді Міністрів СРСР доручено визначити порядок подальшого призначення та виплати пенсій за вислугу років.

Підпунктом «г» пункту 1 вказаного вище Положення передбачено, що служба в лавах Збройних Сил СРСР зараховується до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти.

Отже, врахувавши вказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що період військової служби в армії СРСР до 1 січня 1992 року підлягає зарахуванню до стажу роботи на посадах працівників освіти, який дає право на пенсію за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII.

Такі правові позиції, викладені у висновках постанов Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 450/3061/16-а, від 29.11.2019 року у справі № 414/53/17.

Врахувавши вказані вище обставини справи та норми законодавства, суд дійшов висновку, що спірний період проходження позивачем строкової військової служби з 21.04.1985 до 15.05.1987 підлягав врахуванню відповідачем до спеціального стажу.

Вказаними вище доказами підтверджується, що позивач на дату звернення до органів ПФУ відповідав усім критеріям, передбаченим п.7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV та п.5 Порядку №1191, для отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Тому суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у виплаті вказаної вище грошової допомоги відповідач порушив його право на соціальний захист та відповідач виніс рішення, що суперечить вимогам закону.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/2743/21 після прийняття рішення за результатами розгляду звернення неправомірність окремих дій чи бездіяльності цього суб`єкта владних повноважень під час розгляду звернення не може бути предметом окремого позову.

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

За результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами (призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій) відповідно до Закону №1058-VI відповідач прийняв спірне рішення про відмову у перерахунку пенсії з підстави, що не узгоджується зі вказаними вище нормами законодавства. Саме вказаним рішенням всупереч вимог закону відповідач не врахував у повному обсязі вказані вище періоди його роботи та служби, та всупереч вказаним вище нормам відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги з мотивів відсутності достатнього страхового стажу для такої виплати. Тому позовна вимога про визнання Спірного рішення протиправним і його скасування обґрунтована та підлягає задоволенню.

Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, відповідно до заяви позивача від 22.05.2025 зарахувати йому до спеціального стажу період роботи в Лисичанській восьмирічній школі №16 з 15.08.1984 до 16.04.1985 та період проходження строкової військової служби з 21.04.1985 до 15.05.1987, у зв`язку з чим нарахувати та виплатити йому грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-VI.

Позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 11.07.2025 в сумі 968,96 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - повністю.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 49088, м.Дніпро, вул.Надії Алексеєнко, 106; код ЄДРПОУ 13486010) від 25.06.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 49088, м.Дніпро, вул.Надії Алексеєнко, 106; код ЄДРПОУ 13486010) у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, відповідно до заяви ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22.05.2025 зарахувати йому до спеціального стажу період роботи в Лисичанській восьмирічній школі №16 з 15.08.1984 до 16.04.1985 та період проходження строкової військової служби з 21.04.1985 до 15.05.1987, у зв`язку з чим нарахувати та виплатити йому грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 49088, м.Дніпро, вул.Надії Алексеєнко, 106; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 18.08.2025.