Рішення № 129589618, 18.08.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 серпня 2025 року справа №520/27023/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області

провизнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання

вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області (далі по тексту відповідач, ГУ ПФ України в Закарпатської області ), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.07.2024 №204450016129 щодо часткової відмови позивачу у перерахунку пенсії відповідно до заяви від 09.07.2024;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок страхового стажу за період проходження позивачу військової служби у віддаленій місцевості з 06.08.1985 по 10.01.1992, як зазначено у Витягу з послужного списку від 03.07.2024 та застосувати його за цей період із розрахунку один місяць за півтора;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням пільгового страхового стажу, а також виплатити різницю у розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після ознайомлення із матеріалами своєї пенсійної справи йому стало відомо про те, що в розрахунку загального трудового стажу на пенсію врахована лише календарна вислуга років військової служби. Позивач вважає, що має право на врахування вислуги років на пенсію у пільговому обчисленні, тобто, зарахування до вислуги років військової служби, яка зазначена в розрахунку загального трудового стажу па пенсію. Зазначає, що відповідач є уповноваженим структурним підрозділом, на якого покладено функції щодо підготовки та подання до пенсійного органу необхідних для призначення пенсії документів.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач 22.11.2024 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що відмовляючи позивачу в оновленні розрахунку загального трудового стажу для нарахування пенсії, відповідач діяв правомірно, а отже позов є необґрунтованим та безпідставним.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування».

Позивач 03.07.2024 звернувся до відповідача з заявою про зарахування йому періоду служби в армії у віддалених районах СРСР з 06.08.1985 по 10.01.1992 з розрахунку один місяць служби за півтора.

Листом від 18.07.2024 №5569/03-16 відповідач повідомив позивача, що період служби з 06.08.1985 по 10.01.1992 зараховано в одинарному розмірі відповідно до чинного законодавства.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Статтею 62 Закону №1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393.

Згідно з положеннями абзацу 9 пункту 1 вказаного Порядку до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не передбачено більш пільгових умов.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 №530/П-28.

Згідно пунктом 3 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960 №148 кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 слід зараховувати за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Окрім того, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Додатка 2 «Періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах» до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2014 №530, військова служба у віддаленій місцевості СРСР, зокрема у Комі АРСР з 07.08.1969, зараховується до вислуги років на пільгових умовах, - один місяць служби за півтора місяця.

Таким чином, як законодавство колишнього СРСР до 01.01.1991, так і законодавство України, передбачали пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в районах Крайньої Півночі колишнього СРСР.

Аналогічна позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 09.12.2014 (справа №21 406а14), Верховним Судом у постанові від 16.06.2020 у справі № 727/1441/17.

У свою чергу пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відтак, з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 348/2319/16-а.

З витягу з послужного списку позивача, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.07.2024 вбачається, що позивач з 06.08.1985 по 10.01.1992 проходив службу в місцевості з важкими кліматичними умовами (військова частина НОМЕР_1 знаходиться в Олов`янинському районі Читинській області), де вислуга років зараховується місяць за півтора.

За встановлених обставин, коли факт військової служби позивача в районах Крайньої Півночі підтверджується записами у відповідних довідках, то спірний період роботи позивача в районах Крайньої Півночі підлягає пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців.

Крім того, статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Аналіз наведених положень законодавства дає можливість стверджувати, що після призначення пенсії пенсіонер вправі звернутися до пенсійного органу з додатковими документами, які дають право на підвищення пенсії та тягнуть за собою перерахунок пенсії.

Позаяк, відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, оскільки позивач у період з 06.08.1985 по 10.01.1992 проходив військову службу в Олов`янинському районі, Читинській області, тобто у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, то цей період його служби повинен бути зарахований до його страхового стажу у пільговому обчисленні, виходячи із розрахунку один рік за один рік і шість місяців.

Таким чином, відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні до його стажу періоду проходження військової служби з 06.08.1985 по 10.01.1992 в пільговому обчисленні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його служби з 06.08.1985 по 10.01.1992 у віддалених районах СРСР у пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за півтора місяця страхового стажу та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про уточнення загального трудового стажу, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі, зарахувавши період служби 06.08.1985 по 10.01.1992, як зазначено у Витягу з послужного списку від 03.07.2024 та застосувавши його за цей період із розрахунку один місяць за півтора у віддалених районах СРСР у пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за півтора місяця страхового стажу.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням пільгового страхового стажу, а також виплатити різницю у розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає наступне.

Призначення пенсії, в тому числі і обрахування стажу, необхідного для її призначення, за законом віднесено до компетенції відповідних управлінь Пенсійного фонду України, якому після остаточного обрахунку стажу позивача буде здійснено перерахунок та виплату пенсії,урахуванням раніше проведених виплат.

У силу абзацу 14 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

За наведених обставин, правові підстави для зобов`язання відповідача прздійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням пільгового страхового стажу, а також виплатити різницю у розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат відсутні.

Позовні вимоги щодо визнання протиправними дій щодо відмови у зарахуванні періоду роботи до загального стажу та відмови у перерахунку пенсії позивача повністю поглинаються позовною вимогою про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, відтак задоволенню не підлягають.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.09.2024 №70-86К, копія якої наявна у матеріалах справи.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить 1211,20 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області (площа Народна, 4, місто Ужгород, 88808, код ЄДРПОУ: 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області від 18.07.2024 №204450016129 щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його служби з 06.08.1985 по 10.01.1992 у віддалених районах СРСР у пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби за півтора місяця страхового стажу.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про уточнення загального трудового стажу, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі, зарахувавши період служби 06.08.1985 по 10.01.1992, як зазначено у Витягу з послужного списку від 03.07.2024 та застосувавши його за цей період у пільговому обчисленні із розрахунку один місяць служби у віддалених районах СРСР за півтора місяця страхового стажу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 18.08.2025.

СуддяОльга НІКОЛАЄВА