Рішення № 129589551, 18.08.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

18 серпня 2025 р. справа № 520/14709/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати рішення НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), оформлене рішенням «Про доведення рішення засідання атестаційної комісії» за вихідним № 08/23908/25-Вн від 05.05.2025 року, яким було відмовлено у задоволенні рапорту від 15.04.2025 року №27.8/20540/25-Вн штаб-сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) про звільнення з військової служби у запас у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за рідною матір`ю - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи та у якої відсутні інші члени першого та другого ступеню спорідненості, які відповідно до закону мають здійснювати за нею догляд;

2. зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ), (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) прийняти рішення про звільнення штаб-сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ) з військової служби за поданими ним рапортам у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за рідною матір`ю - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи та у якої відсутні інші члени першого та другого ступеню спорідненості, які відповідно до закону мають здійснювати за нею догляд.

Ухвалою суду від 10.06.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у задоволенні рапорту від 15.04.2025 року №27.8/20540/25-Вн про звільнення з військової служби у запас у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за рідною матір`ю - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи та у якої відсутні інші члени першого та другого ступеню спорідненості, які відповідно до закону мають здійснювати за нею догляд. Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний був видати наказ про звільнення з військової служби за наявності передбаченої вище підстави.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено. Адміністративний позов направлено на адресу відповідача у відповідності до норм діючого законодавства та доставлено до електронного кабінету останнього 06.06.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Також, ухвалу суду від 10.06.2025 направлено та доставлено до електронного кабінету останнього 11.06.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Штаб-сержант ОСОБА_1 є військовослужбовцем НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (в/ч НОМЕР_2 ), де він проходить службу за контрактом, має посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 .

Позивач є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , в якому в графі «мати» зазначено: « ОСОБА_3 ».

ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 (батьком Позивача) лише 14 грудня 2001 року (тобто через 9,5 років після народження позивача), після чого змінила своє дівоче прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

11 квітня 2024 року, після первинного огляду медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності з 09 квітня 2024 року, причина інвалідності: загальне захворювання, інвалідність встановлено безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №708964 від 11 квітня 2024 року; пенсійним посвідченням серії НОМЕР_7 (№ НОМЕР_8 ), вид пенсії: за віком, 2гр., загальне захворювання, термін дії: довічно.

Окрім цього, ОСОБА_2 є особою, яка потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується Висновком № 492 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (форма первинної облікової документації № 080-4/о, затверджена Наказом МОЗ від 09.03.2021 року № 407), згідно з якою ОСОБА_2 потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Висновок дійсний безстроково. Даний висновок було видано членами комісії КНП «Міська поліклініка № 22» ХМР 13.05.2024 року.

За наявними в матеріалах справи доказами, окрім, ОСОБА_1 , не має інших працездатних осіб, які відповідно до закону зобов`язані утримувати та надавати належну постійну допомогу (догляд) ОСОБА_2 .

Позивач вважаючи, що він має право на звільнення з військової службу у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, 15 квітня 2025 року звернувся до відповідача з рапортом про звільнення його з військової служби на підставах, визначених абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме - у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи.

Рапорт позивача зареєстровано за вхідним № 27.8/20540/25-Вн від 15.04.2025 року.

Згідно з рішенням «Про доведення рішення засідання атестаційної комісії» за вихідним №08/23908/25-Вн від 05.05.2025 року, за результатами проведеного 23 квітня 2025 року засідання атестаційної комісії, прийняте, зокрема, рішення про відмову у задоволенні рапорту штаб-сержанта ОСОБА_1 від 15 квітня 2025 року №27.8/20540/25-Вн щодо звільнення з військової служби, оскільки надані документи не підтверджують наявність підстав для звільнення з військової служби, а саме: не надані документи, що підтверджують відсутність у ОСОБА_2 інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків (свідоцтво про народження ОСОБА_2 , свідоцтва про смерть її батьків), її чоловіка (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян), дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків).

Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача у звільненні з військової служби, позивач ініціював даний спір.

По суті спірних правовідносин слід зазначити наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч.6 ст.2 Закону України № 2232-ХІІ передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022р. № 62/2022 "Про введення воєнного стану в України" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (затверджено Законом України від 24.02.2022р. № 2102-IX), який наразі триває.

Визначення поняття воєнний стан міститься в ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", згідно якого воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Як встановлено судом, позивач проходить військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу під час дії воєнного стану у ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_2 ).

Підстави звільнення з військової служби передбачені ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Так, відповідно до абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Так, Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яким визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі.

Відповідно до п. 7 Положення військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Згідно з п. 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, звільнення з військової служби) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Пунктом 233 Положення № 1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до п. 241 Розділу XII Положення № 1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

Відповідно до п.243 Розділу XII Положення № 1153/2008 після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава звільнення зміні не підлягає, якщо при звільненні не допущені порушення законодавства і не виникли нові обставини, пов`язані зі звільненням.

Відповідно до п. 307 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009, з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації: військовослужбовці Держприкордонслужби звільненню не підлягають, крім випадків, визначених статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У свою чергу механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170.

Додатком 19 до вказаної Інструкції № 170 (у редакції чинній на час подання позивачем рапорту) передбачено перелік документів, що подаються з рапортом про звільнення військовослужбовця з військової служби, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зокрема, документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я:

- документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

- висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

З наведеної норми слідує, що умовами для звільнення з військової служби на зазначеній у ній підставі є одночасна наявність таких обставин: 1) встановлена інвалідність І чи ІІ групи у одного із батьків військовослужбовця (чи батьків дружини/чоловіка); 2) необхідність здійснювати постійний догляд за такою особою; 3) відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи (якщо такі наявні - вони мають самі потребувати постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я).

Відсутність будь-якої із зазначених обставин не дає підстав звільнення військовослужбовця з військової служби.

У спірних правовідносинах, позивач виявив небажання продовжувати військову службу та 15 квітня 2025 року подав рапорт про звільнення з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за сімейними обставинами, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме - у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи.

За твердженням позивача, до рапорту позивачем додано наступні документи (які також додані до матеріалів даної справи):

- паспорти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та їх РНОКПП, свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб (як доказ зміни прізвища ОСОБА_2 з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »);

- документи, які підтверджують інвалідність ОСОБА_2 та її необхідність у постійному догляді (довідка МСЕК та форма первинної облікової документації № 080-4/о, затверджена Наказом МОЗ від 09.03.2021 року № 407);

- документи, що підтверджують факт спільного проживання за однією адресою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (довідка ВПО ОСОБА_2 та Довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб);

- афідевіт ОСОБА_2 , де зазначено, що її син (позивач) - єдиний працездатний член сім`ї, який може доглядати та утримувати її;

- свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_9 ;

- роз`яснення Міністерства юстиції України № 112984/19.3.2/11-23 від 25.08.2023 року шодо видачі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, яке було надіслано Генеральному штабу Збройних Сил України та Міністерству оборони України, в якому зазначено, що «…оскільки законодавством встановлено конкретні форми витягів з Реєстру, які формуються з нього автоматично, видача за заявою фізичної особи витягу з Реєстру щодо відсутності працездатних дітей у особи з інвалідністю (у разі наявності у військовозобов`язаного дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю), а також витягу з Реєстру про відсутність працездатних інших дітей у особи з інвалідністю (у разі наявності у військовозобов`язаного батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю), не передбачена чинним законодавством…».

Рапорт позивача зареєстровано за вхідним № 27.8/20540/25-Вн від 15.04.2025 року.

Згідно з рішенням «Про доведення рішення засідання атестаційної комісії» за вихідним №08/23908/25-Вн від 05.05.2025 року, за результатами проведеного 23 квітня 2025 року засідання атестаційної комісії, прийняте, зокрема, рішення про відмову у задоволенні рапорту штаб-сержанта ОСОБА_1 від 15 квітня 2025 року №27.8/20540/25-Вн щодо звільнення з військової служби, оскільки надані документи не підтверджують наявність підстав для звільнення з військової служби, а саме: не надані документи, що підтверджують відсутність у ОСОБА_2 інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків (свідоцтво про народження ОСОБА_2 , свідоцтва про смерть її батьків), її чоловіка (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян), дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків).

Натомість, позивачем було надано до рапорту паспорт ОСОБА_2 (в якому наявний запис про те, що позивач є її сином, записи про інших дітей відсутні), свідоцтво про розірвання шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_5 .

За матеріалами справи судом встановлено, що інші працездатні члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення у ОСОБА_2 відсутні.

Як вбачається з Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 07.04.2025 року, за адресою АДРЕСА_1 , станом на день видачі довідки, зареєстровано шестеро осіб. З них:

- ОСОБА_1 - позивач;

- ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - батьки дружини позивача;

- ОСОБА_10 - дружина позивача;

- ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - малолітні діти ОСОБА_1 та ОСОБА_13 .

За цією ж адресою мати позивача - ОСОБА_2 - фактично проживає як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується Довідкою від 04.06.2024 №6343-5003314698 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Отже, суд дійшов висновку, що відмова у задоволенні рапорту у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення з військової служби, а саме: ненадання документів, що підтверджують відсутність у ОСОБА_2 інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків (свідоцтво про народження ОСОБА_2 , свідоцтва про смерть її батьків), її чоловіка (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян), дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків) - не може бути належним аргументом для відмови у задоволенні рапорту на звільнення з військової служби, оскільки позивачем надавались необхідні документи на підтвердження наявності таких підстав.

Інших підстав для відмови позивачу у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби, відповідачем не висловлено.

З огляду на викладене, оскаржувана відмова позивачу у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби з підстав ненадання документів, що підтверджують відсутність у ОСОБА_2 інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків (свідоцтво про народження ОСОБА_2 , свідоцтва про смерть її батьків), її чоловіка (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян), дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків) - є протиправною.

Враховуючи вищевикладене та встановлення судом порушення прав позивача, для повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, керуючись ч. ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ), оформлене листом «Про доведення рішення засідання атестаційної комісії» за вихідним № 08/23908/25-Вн від 05.05.2025 року, в частині відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 15.04.2025 року №27.8/20540/25-Вн про звільнення з військової служби у запас у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 15.04.2025 року №27.8/20540/25-Вн про звільнення з військової служби у запас у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з урахуванням висновків суду у дані справі.

В частині позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби суд відмовляє, оскільки вирішення питання про звільнення позивача з військової служби відноситься до компетенції відповідача і наразі у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем буде вирішено спірне питання у спосіб інший ніж бажає позивач та без урахування висновків суду у даній справі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам та обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат по справі відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір" не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), оформлене листом «Про доведення рішення засідання атестаційної комісії» за вихідним № 08/23908/25-Вн від 05.05.2025 року, в частині відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) від 15.04.2025 року №27.8/20540/25-Вн про звільнення з військової служби у запас у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) від 15.04.2025 року №27.8/20540/25-Вн про звільнення з військової служби у запас у зв`язку з сімейними обставинами, визначеними абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з урахуванням висновків суду у дані справі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 18.08.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко