Ухвала суду № 129580385, 18.08.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/20484/25

Провадження № 1-кс/947/11509/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізмаїл, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, на утриманні малолітніх та осіб похилого віку не маючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-06.11.2020 Ізмаїльським міським судом Одеської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки та 6 місяців, 01.11.2024 звільнений з ДУ ОВК №14 по строку відбуття покарання;

- 31.01.2025 Суворовським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.309 КК України на позбавлення волі строком на 1 рік на підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим терміном строком на 1 рік;

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

30 липня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 151 400гривень.

Клопотання обґрунтоване тим, що упровадженні СВ відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції України в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12025163480000369 від 02.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечувала протии задоволення клопотання з врахуванням відсутності процесуальних ризиків. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

29.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за корисливі злочини проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість на шлях виправлення не став, та підозрюється за вчинення корисливого злочину проти власності за наступних обставин.

Так, 29.05.2025 у вечірній час доби, приблизно о 23 годин 20 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), діючи повторно, ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку № 81/1 по вул. Академіка Корольова в м. Одесі, помітив автомобіль марки «Audi A4» білого кольору д.р.н. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, який перебував у користуванні ОСОБА_8 , та в цей час визначив предметом свого протиправного посягання дзеркальні елементи, дзеркал заднього виду.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення вищевказаних дзеркальних елементів, повторно, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який пролонговано по теперішній час, переконавшись, що його дії залишаться непомітними для оточуючих та потерпілого, ОСОБА_4 підійшов до автомобіля марки «Audi A4» білого кольору д.р.н. НОМЕР_2 , 2014 року випуску та шляхом демонтажу, таємно викрав два дзеркальні елементи з дзеркал заднього виду з автомобілю «Audi A4», та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинив ОСОБА_8 , матеріальний збиток на загальну суму 4116 гривень.

Окрім цього ОСОБА_4 , 01.06.2025 у вечірній час доби приблизно о 23 годин 00 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено ) діючи повторно, перебував біля автостоянки, яка розташована між буд.54/1 по вул. Євгена Чикаленка та ліцеєм №84, який розташований по проспекту Князя Ярослава Мудрого в м. Одесі, помітив автомобіль марки ««Toyota» моделі «HIGLANDER» д.р.н. НОМЕР_3 2014 року випуску, який перебував у користуванні ОСОБА_9 , та в цей час визначив предметом свого протиправного посягання дзеркальні елементи, дзеркал заднього виду.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення вищевказаних дзеркал, повторно з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який пролонговано по теперішній час, переконавшись, що його дії залишаться непомітними для оточуючих та потерпілої, ОСОБА_4 підійшов до автомобіля марки «Toyota» моделі «HIGLANDER» д.р.н. НОМЕР_3 2014 року випуску та шляхом демонтажу, таємно викрав два дзеркальні елементи з дзеркал заднього виду з автомобілю «Toyota», після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинив ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 3950 гривень.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 від 02.06.2025 року;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , від 02.06.2025 року, яка пояснила, що 02.06.2025 близько о 12:00 год, перебуваючи між будинком №54/1 по вул. Євгена Чикаленка та ліцеєм №84 по проспекту Князя Ярослава Мудрого вона виявила відсутність дзеркальних елементів з дзеркал заднього виду власного автомобілю «Toyota» після чого під склоочисником виявила папірець з продавленим номером телефона, яким користувався гр. ОСОБА_4 , та в ході розмови з останнім було встановлено, що потерпіла дізнається місце розташування викрадених дзеркальних елементів якщо перекине на банківську картку грошові кошти в сумі 2000 гривень;

-протоколом огляду місця події від 02.06.2025 між будинком №54/1 по вул. Євгена Чикаленка та ліцеєм №84 по проспекту Князя Ярослава Мудрого в ході огляду автомобіля «Toyota», було виявлено слід долонної поверхні та папірець з продавленим номером телефону;

-протоколом огляду місця події від 02.06.2025 за участю ОСОБА_4 , який показав місце, а саме поруч з будинком АДРЕСА_3 за гаражними кооперативами заховав викрадені у ОСОБА_9 , дзеркальні елементи з автомобіля марки «Toyota»;

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 03.06.2025 року;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , від 03.06.2025 року, який повідомив, що 30.05.2025 близько о 06:00 год, перебуваючи АДРЕСА_4 виявив відсутність двох дзеркальних елементів з власного автомобілю «Audi A 4», білого кольору та в подальшому під скло очисником виявив, папірець на якому був написаний мобільний номер телефону НОМЕР_4 та зрозумів, що вказані дзеркальні елементи хтось викрав;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 04.06.2025, яка пояснила, що 30.05.2025 зранку ОСОБА_8 , сфотографував та відправив вказаний папірець з номером телефону, який невідомий чоловік залишив під склоочисником автомобілю «Audi A 4», та в подальшому ОСОБА_11 , зателефонувавши по вказаному номеру в ході телефонної розмови було встановлено, що невідомий чоловік скаже місце розташування викрадених дзеркал якщо на банківську картку йому відправлять грошові кошти в сумі 2000 гривень, що у подальшому гр. ОСОБА_11 зробила.

-Протоколом огляду викрадених дзеркальних елементів з автомобілю «Audi A 4» від 04.06.2025;

-Протоколом огляду фрагменту паперу з написаним номером телефону, яким користувався гр. ОСОБА_4 , та який було залишено під склоочисником автомобілю «Audi A 4» після викрадення дзеркальних елементів;

-Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 06.06.2025 в ході якого було встановлено, що в телефоні наявні мобільні номери, які останній залишав під склоочисниками автомобілів «Audi A 4» та «Toyota» після вчинення крадіжки;

-листом з одеського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України від 30.06.2025 відповідно до якого було встановлено, що в ході перевірки за криміналістичним дактилоскопічним обліком Одеського НДЕКЦ МВС слідів рук вилучених в ході огляду місця події від 02.06.2025 між будинком №54/1 по вул. Євгена Чикаленка та ліцеєм №84 по проспекту Князя Ярослава Мудрого в ході огляду автомобіля «Toyota» встановлений збіг з відбитком пальця та відтиском долоні рук на дактилоскопічній карті, яка заповнена на ОСОБА_4

-повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 29.07.2025;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 29.07.2025;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 4 ст. 185 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Підозрюваний офіційно не працює, не має легальних джерел доходів, неодружений, не має дітей.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.8. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний ніде офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу немає, у зв`язку з чим для забезпечення свого існування може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім цього підозрюваний двічі вчинив крадіжку за короткий проміжок часу. Так за матеріалами досудового розслідування, підозрюваний можливо вчинив правопорушення під час перебування на іспитовому строці відповідно до вироку

3.9. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 151 400 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26 вересня 2025 року включно.

Визначити розмір застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 151 400(сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 26 вересня 2025 року включно обов`язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1