Ухвала суду № 129580293, 18.08.2025, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

18.08.2025

Справа № 494/990/25

Провадження № 2-п/494/9/25

УХВАЛА

про скасування заочного рішення

і призначення справи до розгляду

18 серпня 2025 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді: Рябчун А. В.,

з участю секретаря судових засідань: Авдєєвої С. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Березівка Одеської області заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 12 червня 2025 року у справі № 494/990/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Матеріали позову надійшли до Березівського районного суду Одеської області 12 травня 2025 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Рябчун А.В.

Ухвалою суду від 13 травня 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Березівським районним судом Одеської області від 12 червня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» суму заборгованості за договором кредиту №97886 від 12 грудня 2019 року в розмірі 15 890 (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто) гривень 00 копійок, з яких: 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень оо копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12390 (дванадцять тисяч триста дев`яносто) гривень 00 копійок - сума заборгованості за процентами.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» понесені судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Кеш Ту Гоу» витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено.

03 липня 2025 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 від 19 червня 2025 року про перегляд заочного рішення, відповідно до якої просить скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду.

Подану заяву мотивує тим, що з вказаним рішенням не погоджується, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне: відзив на позов нею було підготовлено та направлено на адресу суду поштовим відправленням у встановлений законом строк. Станом на дату постановлення рішення зазначений документ наявний у системі «Електронний суд», що підтверджує його отримання судом. Проте суд у тексті заочного рішення необгрунтовано зазначив, що відзив не подавався та не врахував доводи відповідача, викладені у поданому процесуальному документі.

Також відповідач зазначає, що позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували факт отримання нею коштів. Зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які первинні платіжні документи, які б підтверджували факт надання їй кредитних коштів або їх перерахування на її банківський рахунок. Жодного платежу, який би свідчив про фактичне користування нею кредитом, не надано. Виписка з рахунку не підтверджує жодного руху коштів. Відповідно до вимог ст.ст. 526, 1054, 1088 ЦК України, надання кредиту має бути підтверджено належними доказами, яких у справі немає.

Будь-які реквізити карткового рахунку позичальника, на який нібито були зараховані кошти, у справі відсутні. Це унеможливлює перевірку факту виконання зобов?язання кредитодавцем. Також, у разі заміни кредитора, згідно із законом, попередній кредитор мав передати новому всі первинні документи, в тому числі - документи, що підтверджують надання коштів, чого зроблено не було.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є внутрішнім документом фінансової установи, не містить достовірних та верифікованих даних щодо перерахування коштів і не може бути визнаний належним доказом.

Відсутність у матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником коштів у кредит, але й перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстави та порядок нарахування відсотків за користування кредитом.

Зазначає, що вимоги про стягнення з неї заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 97886 від 12.12.2019 року позивач обгрунтовує виключно договором факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 року та розрахунком заборгованості. Водночас зазначені документи не містять жодної деталізованої інформації про склад заборгованості, зокрема: розмір нарахованих процентів, строк їх нарахування, обгрунтованість та безспірність заявленої суми вимог або відсутність штрафних санкцій. Це унеможливлює суд перевірити обгрунтованість та безспірність заявленої суми вимог. Крім того, позивач не надав жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт укладення кредитного договору саме з нею - ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять жодного підтвердження її волевиявлення щодо укладення відповідного правочину, а також не доведено, що саме вона здійснила ідентифікацію та підписала електронний договір.

Зокрема, в договорі про надання фінансового кредиту №97886 від 12.12.2019 року вказано номер телефону НОМЕР_1 , а також електронний підпис (ідентифікатор) НОМЕР_2 . Водночас відповідно до Довідки про ідентифікацію, наданої самим позивачем, цей одноразовий ідентифікатор був направлений на інший номер телефону - НОМЕР_3 , який їй не належить і вона ніколи ним не користувалась. Це свідчить про те, що ідентифікація особи була здійснена неналежно, а електронний договір укладено без підтвердження її особи.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виникнення між нею та ТОВ «Займер» правовідносин за договором фінансового кредиту, в тому числі - шляхом підтвердження факту її волевиявлення, ідентифікації чи підписання договору. Також немає жодних відомостей про зарахування кредитних коштів на будь-який банківський рахунок, який би їй належав.

Посилається на те, що аналіз поданих позивачем розрахунків заборгованості свідчить, що заявлена до стягнення сума відсотків за користування кредитом значно перевищує передбачену договором суму та включає період, який виходить за межі погодженого строку кредитування.

Так, відповідно до умов Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №97886 від 12.12.2019 року, строк кредитування становить 30 днів, а загальна сума нарахованих процентів складає 3600 грн. Цей строк підтверджується також п. 1.2 самого договору.

Однак у виписці з особового рахунку, наданій позивачем, зазначено, що прострочена заборгованість за процентами становить 12 390 грн., тобто більш ніж утричі перевищує розрахунок, передбачений договором. Це свідчить про те, що проценти нараховувались після закінчення строку дії кредитного договору, що є прямим порушенням законодавства. Таким чином, нарахування позивачем суми процентів у розмірі 12 390 грн. є неправомірним та не відповідає умовам договору і вимогам чинного законодавства, що є ще однією підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відсутність доказів фактичного отримання коштів, неправомірність нарахування відсотків та комісій, відсутність підтверджених доказів правомірного переходу права вимоги та належного розрахунку заборгованості є достатніми підставами для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2025 року справу передано судді Рябчун А.В.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 03 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду.

В судовому засіданні 18 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подану заяву підтримала з мотивів, викладених у такій, просила скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Представник позивача в судове засідання 18 серпня 2025 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені підстави для скасування заочного рішення, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Так в судовому засіданні встановлено, що заочне рішення у даній справі ухвалено судом 12 червня 2025 року, заяву про перегляд такого скеровано відповідачем до суду 03 липня 2025 року, та відтак в межах визначеного вище строку.

Розглядаючи доводи відповідача щодо підстав перегляду заочного рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 284 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги про скасування заочного рішення, відповідач у поданій заяві посилається, зокрема, на те, що не отримувала судової повістки про виклик у судові засідання, не отримувала копії позовної заяви, зміст її їй не відомий.

Частинами 1 та 3 статті 128 ЦПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Відповідно до частини 5 даної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Зокрема згідно із частиною 5 вказаної статті судова повістка з копіями відповідних документів надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресу відповідного учасника справи, у випадку якщо у нього відсутня офіційна електронна адреса, за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Також відповідно до пункту 2 частини 7 даної статті у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців- за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

При цьому відповідно до пункту 1 частини 8 вказаної вище статті за загальним правилом при надісланні судової повістки засобами поштового зв`язку днем вручення такої є день вручення судової повістки під розписку.

Водночас пункт 4 частини 8 статті 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки також є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу ОСОБА_2 судової повістки в судове засідання, призначене на 10.12.2024 року (у матеріалах справи наявний лише супровідний лист). Також в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_2 про судовий розгляд справи, призначений на 27.12.2024 року (в матеріалах справи наявний лише список № Р-22-10.12.2024/4236 про надіслання на адресу відповідачки поштової кореспонденції, проте відсутні докази отримання такої кореспонденції).

Отже, суд вважає, що відповідачка не була належно повідомлена про розгляд справи.

Окрім того, як вже зазначалось вище, другою умовою для скасування заочного рішення у справі є те, що надані відповідачем докази мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

Так у своїй заяві відповідач ОСОБА_1 покликається на те, що відзив на позов нею було підготовлено та направлено на адресу суду поштовим відправленням у встановлений законом строк. Станом на дату постановлення рішення зазначений документ наявний у системі «Електронний суд», що підтверджує його отримання судом. Проте суд у тексті заочного рішення необгрунтовано зазначив, що відзив не подавався та не врахував доводи відповідача, викладені у поданому процесуальному документі.

Відповідно до частини 3 статті 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням наведених відповідачем підстав для скасування заочного рішення, які можуть мати істотне значення для правильного вирішення спору, та враховуючи той факт, що обставини справи з`ясовуються судом на засадах змагальності, є підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 12, 81, 260, 261, 284, 287, 288, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

заяву відповідача ОСОБА_1 - задовольнити.

Заочне рішення Березівського районного суду Одеської області від 12 червня 2025 року у цивільній справі №494/990/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.

Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Призначити судове засідання з повідомленням (викликом) осіб на 17 вересня 2025 року о 11:30 годині в приміщенні Березівського районного суду Одеської області за адресою: м. Березівка, вул. Миру, 17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кеш Ту Гоу», адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А. В. Рябчун