Ухвала суду № 129575925, 15.08.2025, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

15 серпня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1078/25

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 10280/25 від 10.07.2025) Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; код ЄДРПОУ 00032945) до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївській глиноземний завод (57286, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Галицинове, вул. Набережна, 64; код ЄДРПОУ 33133003) про зняття арешту з майна (транспортних засобів), -

ВСТАНОВИВ:

Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївській глиноземний завод про зняття (скасування) арешту, накладеного на підставі постанов державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в рамках зведеного виконавчого провадження № 72321089 про арешт майна боржника (щодо накладення арешту на транспортні засоби), щодо наступних транспортних засобів, що належать Фонду державного майна України: Toyota Camry, номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 ; Богдан А-20110, номер НОМЕР_5 , VIN код НОМЕР_6 ; ГАЗ 33021, номер НОМЕР_7 , VIN код НОМЕР_8 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_9 , VIN код НОМЕР_10 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_11 , VIN код НОМЕР_12 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_13 , VIN код НОМЕР_14 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що рішенням Вищого антикорупційного суду від 16.02.2023 у справі № 991/265/23, залишеним без змін постановою Апеляційної Палати Вищого антикорупційного суду від 16.06.2023 р., застосовано до Дерипаска Олега Володимировича санкцію, передбачену пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», та стягнуто в дохід держави транспортні засоби, які на праві приватної власності належать ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», а саме: Toyota Camry, номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 ; Богдан А-20110, номер НОМЕР_5 , VIN код НОМЕР_6 ; ГАЗ 33021, номер НОМЕР_7 , VIN код НОМЕР_8 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_9 , VIN код НОМЕР_10 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_11 , VIN код НОМЕР_12 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_13 , VIN код НОМЕР_14 . Позивач із посиланням на ч.3, ст. 5-1 Закону України «Про санкції» зазначає, що судове рішення про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 частини першої статті 4 цього Закону, в день набрання ним законної сили надсилається Фонду державного майна України для здійснення повноважень у сфері управління активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування такої санкції, а також до апарату Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України. Активи, щодо яких ухвалено рішення про застосування такої санкції, підлягають передачі Фонду державного майна України протягом п`яти робочих днів з дня набрання законної сили вищезазначеним судовим рішенням. Відтак, позивач вважає, що відносно стягнутих в дохід держави транспортних засобів Фонд безспірно здійснює щодо них повноваження власника, однак позивач не може реалізувати свої повноваження власника майна, надані йому законом, оскільки Корабельним відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в рамках зведеного виконавчого провадження № 72321089, до складу якого входять виконавчі провадження, боржником за якими визначено ТОВ «Миколаївський глиноземний завод, накладено арешти на майно, власником якого, на думку позивача, є Фонд державного майна України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 р. вказану позовну заяву Фонду державного майна України (вх. № 10280/25) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ст.ст. 163, 164 ГПК України позивачем не надано доказів вартості спірних транспортних засобів, доказів належності боржнику вказаних транспортних засобів, а також доказів сплати судового збору у даній справі. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 названої статті Кодексу, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Вказана ухвала суду була доставлена 21.07.2025 о 10:38 год. позивачу та його представнику до наявних зареєстрованих в підсистемі Електронний суд ЄСІТС електронних кабінетів в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України згідно з довідками Господарського суду Миколаївської області про доставку електронного документу від 21.07.2025.

Таким чином, датою вручення вказаної ухвали господарського суду від 18.07.2025 позивачу є 21.07.2025, відтак перебіг встановленого позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви розпочався з 22.07.2025 р., а кінцевий строк - до 31.07.2025.

Так, 29.07.2025 р. від позивача до господарського суду поштою надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 11089/25), до якої заявником на виконання ухвали суду про залишення позову без руху надано платіжний документ про сплату судового збору за подання даного позову в розмірі 3028 грн.

При цьому в заяві позивач із посиланням на п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою №5 від 03.06.2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» та ухвалу Касаційного господарського суду від 24.05.2021 р. у справі № 905/2030/19, вказує, що поданий ним позов у справі № 915/1078/25 є немайновим, оскільки не стосується права власності, а стосується лише зняття арешту зі спірного майна, тому ціна позову дорівнює сумі сплаченого судового збору за 1 вимогу немайнового характеру - 3028 грн.

Щодо доказів належності боржнику транспортних засобів, позивач зазначає, що рішенням Вищого антикорупційного суду від 16.02.2023 у справі № 991/265/23 встановлено: « 7.14.49 Відповідно до Інформації з Реєстру прав ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» па праві приватної власності належать такі об`єкти нерухомого майна: Toyota Camry, номер НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_3 , VIN код НОМЕР_4 ; Богдан А-20110, номер НОМЕР_5 , VIN код НОМЕР_6 ; ГАЗ 33021, номер НОМЕР_7 , VIN код НОМЕР_8 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_9 , VIN код НОМЕР_10 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_11 , VIN код НОМЕР_12 ; Toyota Camry, номер НОМЕР_13 , VIN код НОМЕР_14 ». Як вказує позивач, встановлені рішенням Вищого антикорупційного суду від 16.02.2023 у справі № 991/265/23 обставини та факти мають преюдиційне значення при вирішенні даного спору та на думку позивача, підтверджують належності боржнику вказаних транспортних засобів.

Разом з тим під час вирішення судом питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі з урахуванням поданої представником позивача заяви про усунення недоліків судом встановлено, що заявником не надано належних доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому законодавством.

Так, порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2025 році - 3028 грн.

В силу приписів ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що заявником даний спір визначено як немайновий та у позові заявлено вимогу про зняття арешту з 7 транспортних засобів, що є фактично 7 самостійних немайнових вимог, відповідно судовий збір за поданий позов має бути сплачено як за кожну вимогу немайнового характеру (3028 грн. х 7 = 21196 грн.).

Так, позивачем на підтвердження сплати судового збору надано копію платіжного документа, з якого вбачається сплата заявником 23.07.2025 за платіжним документом № 794 судового збору на суму 3028,00 грн., що свідчить про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж встановлений законом.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Фондом державного майна України при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 3 ст. 162 та ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а тому на підставі положень абз. 2 ч. 1 ст. 174 та ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, що підлягають застосуванню у даній ситуації за аналогією закону (залишення позову без руху у разі виявлення судом недоліків після відкриття провадження у справі), суд вважає за необхідне залишити позовну заяву повторно без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків, у т.ч. шляхом надання доказів доплати судового збору в сумі 18168,00 грн.

Керуючись ст.ст. 163, 164, 174, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївській глиноземний завод про зняття арешту з майна (транспортних засобів) повторно залишити без руху.

2. Встановити Фонду державного майна України 5-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Фонду державного майна України, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено та підписано 15.08.2025 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ільєвої Л.М. з 04.08.2025 по 06.08.2025 року та перебуванням судді Ільєвої Л.М. у відпустці з 07.08.2025 по 11.08.2025 року.

Суддя Л.М. Ільєва