Ухвала суду № 129569571, 15.08.2025, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/438/25

УХВАЛА

15.08.2025 року м. Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кам"янка -Бузька в ході розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141420000307 від 02.12.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286-1 КК України питання щодо затвердження угоди про примирення укладеної між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 ,-

в с т а н о в и в :

до Кам"янка-Бузького районного районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024141420000307 від 02.12.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просили затвердити угоду про примирення, вказавши, що обвинувачений беззастережно визнає вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, щиро розкаюється, відшкодував завдані потерпілій збитки, раніше не судимий, та погоджується на призначення покарання відповідно до умов угоди.

Потерпіла ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтвердила добровільність укладення угоди з обвинуваченим, пояснила, що завдана їй шкода відшкодована в повному обсязі, будь-яких претензій до обвинуваченого вона не має, просила суд затвердити угоду про примирення.

У підготовчому судовому представник потерпілого ОСОБА_7 просив затвердити угоду про примирення від 20 травня 2025 року, вказав, що шкода обвинуваченим відшкодована потерпілій однак, в подальшому потерпіла буде звертатись також і в страхову компанію про відшкодування шкоди.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 заперечив щодо затвердження угоди, зокрема зазначив про те, що узгоджене сторонами покарання не відповідає санкції ч.1 ст. 286-1 ч.1 КК України, є занадто м"яким, крім цього таке покарання не відповідає інтересам держави. в укладеній угоді не наведені причини можливого застосування ст. 69 КК україни судом при призначенні покарання більш м"якого ніж передбачено санкцією ч.1 ст. 286-1 КК України.

Заслухавши в підготовчому судовому засіданні думку прокурора, обвинуваченого, захисника потерпілу та її представника, перевіривши матеріали кримінального провадження та всі обставини укладення угоди про примирення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в її затвердженні.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про примирення, судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, є нетяжким злочином, що свідчить про можливість укладення угоди про примирення у кримінальних провадженнях такої категорії. Водночас, зазначений злочин передбачений розділом ХI КК України «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту», та має двооб`єктний склад, а саме: безпосереднім об`єктом даного кримінального правопорушення є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст. 286 КК України, а також його обов`язковим об`єктом виступає життя і здоров`я особи.

В угоді про примирення сторони погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000, 00 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», прийнятим ВР України 16.02.2021 року, з метою більш жорстокого дотримання учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху,КК України доповнено ст. 286-1, санкція якої передбачає більш суворе покарання, ніж санкція ст. 286 КК України.

Таким чином, законодавцем виокремлено в окремий склад кримінального правопорушення порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з його підвищеною суспільною небезпечністю порівняно з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1ст. 286 КК України. Для задоволення інтересу суспільства (публічного інтересу), який полягає у суворому покаранні осіб, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість, виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Окрім цього відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України при призначенні покарання особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Зі змісту зазначених вище положень вбачається, що домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

Санкція ч. 1 ст. 286-1 КК України, передбачає міру покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Як вже зазначалося вище, сторони угоди узгодили покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу.

Однією з обов"язкових умов для застосування до винної особи положень ст.69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання.

Проте, приписи ст.69 КК України про призначення винній особі більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках. Підставами для застосування цієї статті є встановлення не лише наявності кількох пом`якшуючих обставин, а й того факту, що їх наявність істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Тобто для застосування положень ст.69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.

Враховуючи зазначені в угоді обставини, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є занадто м`яким та таким, що не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

За вказаних обставин умови угоди суперечать вимогам Кримінального кодексу України, не відповідають інтересам суспільства, що є підставою для відмови в затвердженні угоди про примирення, відповідно до вимог п. 2 ч.7 ст.474 КПК України.

Враховуючи положення ст. 474 КПК України судове провадження продовжується у загальному порядку.

Також суд роз`яснює, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається (ч .8 ст. 474 КПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 474 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

в затвердженні угоди про примирення укладеної 20.05.2025 року між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141420000307 від 02.12. 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286-1 КК України- відмовити.

Повний текст виготовлено 18.08.2025

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1