Рішення № 129568578, 18.08.2025, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1019/25

Провадження № 2/467/375/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося досуду зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 30 червня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладений кредитний договір № 30.06.2024-100002563 (далі - Договір), шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до умов Договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 10000 грн. строком на 210 днів з дати його надання, зі сплатою відсотків у розмірі 1% за один день користування Кредитом та комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 20% від суми кредиту, що становить 2000 грн., а також неустойки у розмірі 100 грн., що нараховується за кожний день невиконання/неналежного виконання зобов`язання. Позивач зобов`язання по кредитному договору виконав в повному обсязі та 30 червня 2024 року надав відповідачу кредитні кошти в сумі 10000 грн. Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого станом на 22 липня 2025 року виникла заборгованість в сумі 27482 грн. 58 к., з яких: 9492 грн. 74 к. - тіло кредиту, 13289 грн. 84 к. - заборгованість по процентам за користування кредитом та 4700 грн. - неустойка. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 липня 2025 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явився, подав письмову заяву, в якій зазначив про часткове визнання позову у розмірі тіла кредиту 9492 грн. 74 к., прохав розглядати справу у його відсутність.

Вивчивши матеріалисправи,суд приходитьдо наступного.

Судом встановлено, що 30 червня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №30.06.2024-100002563 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Умовами договору передбачено, що ТОВ «Споживчий центр» надає відповідачу кредитні кошти у розмірі 10000 грн. строком на 210 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% за 1 один день користування кредитом, який застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Сторони узгодили, що проценти розраховують шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Також узгоджено, що неустойка у розмірі 100 грн. нараховується за кожний день невиконання/неналежного виконання зобов`язання. Відповідачем договір підписаний одноразовим ідентифікатором Е154.

Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 30 червня 2024 року, копією пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), копією відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору, копією інформаційного повідомлення позичальника ОСОБА_1 , які містять електронний підпис відповідача.

На підставі кредитного договору, ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит 30 червня 2024 року у розмірі 10000 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 439892393 за договором №30.06.2024-100002563.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача по кредитному договору від 30 червня 2024 року складає 27482 грн. 58 к., з яких: 9492 грн. 74 к. - тіло кредиту, 13289 грн. 84 к. - заборгованість по процентам за користування кредитом та 4700 грн. - неустойка.

Договір сторонами був укладений у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору він підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий позивачем на його мобільний номер телефону після ідентифікації в системі.

За правилом частини першоїстатті 205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Так, за змістом статей626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України.)

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема кредитними коштами банку, передбачені статтями 1048 та 1056-1ЦК України.

Зокрема, частиною першою статті 1048ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1056-1ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору від 30 червня 2024 року, між сторонами у належній формі було погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом. Кредитним договором визначена фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п.5 Кредитного договору).

Пунктом 7 Кредитного договору передбачено, що проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 10000 грн., строком на 210 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 25 січня 2025 року.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав.

З довідки-розрахунку заборгованості, наданого товариством, вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховані саме у визначеному сторонами розмірі за період з 30 червня 2024 року по 25 січня 2025 року.

Аналізуючи викладенні обставини, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 10000 грн. та правові підстави для нарахування процентів у розмірі 13289 грн. 84 к., розмір розрахунку яких відповідає умовам кредитного договору.

Щодо вимоги про стягнення неустойки.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст.549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов`язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов`язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання; г) триваючий характернарахування пені за кожен день прострочення.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Відповідно до п. 13 Заявки кредитного договору від 30 червня 2024 року (кредитної лінії) сторони погодили, що неустойка складає 100 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Споживчий центр» просило стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і неустойку, в розмірі 4700 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 18Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 рокуна території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що вимоги про стягнення неустойки у розмірі 4700 грн. задоволенню не підлягають.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 22782 грн. 58 к., з яких: 9492 грн. 74 к. - тіло кредиту, 13289 грн. 84 к. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 141 ЦПК України, з урахуванням розміру задоволення позову на 82.90 %.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ37356833,01032,м.Київ,вул.Саксаганського,133А) заборгованість за кредитним договором від 30 червня 2024 року у розмірі 22782 (двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят дві) грн. 58 к., з яких: 9492 грн. 74 к. - тіло кредиту, 13289 грн. 84 к. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ37356833,01032,м.Київ,вул.Саксаганського,133А) судовий збір у розмірі 2008 (дві тисячі вісім) грн. 17 к.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива