Рішення № 129564930, 14.08.2025, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2025 року Справа № 903/597/25

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Науково-виробничий комплекс Іскра

до відповідача: Фізичної особи підприємця Якимлюк Світлани Адамівни

про стягнення 167560грн

встановив: позивач - АТ Науково-виробничий комплекс Іскра звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП Якимлюк Світлани Адамівни (відповідача) 167560грн, з яких: 68160грн пені та 99400грн штрафу. Також просить стягнути з відповідача 2422грн 40коп витрат по сплаті судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору поставки №17/3-юр від 08.01.2025 в частині своєчасної поставки устаткування та своєчасного виконання пусконалагоджувальних робіт.

Ухвалою суду від 13.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; клопотання Акціонерного товариства Науково-виробничий комплекс Іскра про розгляд справи у закритому режимі задоволено; постановлено розгляд справи здійснювати у закритому режимі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.

27.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що підписання договору №17/3-ЮР від 08.01.2025 було реалізоване в умовах, ускладнених безпековою ситуацією в Україні. В процесі виконання договору відбулися форс-мажорні обставини.

Відповідач вказав, що 25.03.2025 він звернувся до замовника з листом №12 з проханням продовжити термін постачання на 25 днів у зв`язку з ракетними обстрілами та стабілізаційними відключеннями електроенергії. Це звернення не було оскаржене позивачем, а тому фактично погоджене замовником. Через недбалість стороннього постачальника, серверне обладнання було поставлене у вигляді б/в збірки, що було запропоноване як рішення відповідно до технічних характеристик тендерної документації. Вказані характеристики не мали готових серійних моделей на ринку, і для їх виготовлення було необхідно провести збірку з використаних комплектуючих. Однак, після виявлення недоліків, відповідач добровільно та без додаткових витрат для замовника замінив це обладнання на нове, дорожче і якісніше, яке відповідало або перевищувало технічні характеристики тендерної документації, узгоджене з ІТ-відділом позивача. Заміна була проведена на сервери та на нові комп`ютери вдвічі дорожчі, що було підтверджено листом №1/2 від 28.03.2025.

Початкова частина устаткування (турнікети та СКУД) була поставлена 20.03.2025

(лист №2 від 20.03.2025 р.), одразу змонтована. Однак монтаж решіток вимагав готовності проємів для їх установки, оскільки замовник спочатку не надав точних розмірів отворів, що призвело до затримки у виготовленні та поставці решіток. Це питання було врегульоване в переписці з їхніми працівниками Яцук М та Дуров С., що підтверджується листом від 27.03.2025.

Крім того, відповідач доводить, що затримка виникала, із за того що у тендерній документації не було чітко вказано моделі обладнання, тому замовник вирішив сам вибрати необхідне обладнання самостійно а саме принтер, камера, та ПК, що також забрало певний час для погодження технічних характеристик і підбору правильних моделей, які відповідали вимогам. Помилки у розмірах решіток, на що замовник попросив зачекати для вирішення питання та виготовлення. Тому саме затримка в поставці обладнання та установці решіток і монтажу конструкцій відбулася через об`єктивні дії замовника. Монтаж конструкцій завершено 21.05.2025, одразу після того, як замовник підтвердив готовність місць для монтажу (19.05.2025).

Крім того, акти та видаткові були передані замовнику без дати. Дати 14.04.2025 та 02.06.2025 були внесені замовником самостійно, без погодження та без врахування фактичного завершення робіт (21.05.2025). Всі технічні питання узгоджувались через праціників Яцука М. та Дурова С. (АТ Іскра). Жодних заперечень щодо поставок або якості від них не надходило. Форс-мажорні обставини (що було підтверджено в листі від 25.03.2025) та затримки, пов`язані з обставинами, що не залежать від відповідача, строки були продовжені.

Таким чином відповідач вважає, що позов є безпідставним оскільки: строк був погоджено продовжено; всі зобов`язання виконані; обладнання поставлене в повному обсязі та змонтоване; техніка була замінена на дорожчу та нову добровільно; замовник не висловлював претензій до моменту подання позову.

Просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, а в разі задоволення позивних вимог зменшити штрафні санкції до 90%.

03.07.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Представник зазначив, що відповідач не надав сертифікат Торгово-промислової палати України та не підтвердив у спосіб, передбачений Договором, наявність для нього обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а, отже, позбавлений права посилатися на наявність таких обставин. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

На думку позивача відповідачем не доведено, що ракетні обстріли в цілому по Україні та вимикання світла згідно графіків стабілізаційних відключень світла (якщо такі події взагалі мали місце) якимось чином безпосередньо вплинули на можливість своєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

Крім того, відповідачем не надано жодного доказу, що лист №12 від 25.03.2025 взагалі був наданий позивачу. Факт невиконання зобов`язань постачальником відповідача договірних зобов`язань перед відповідачем не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем.

Представник відповідача вважає, що твердження відповідача у відзиві на позовну заяву не ґрунтуються ні на приписах Договору, ні на приписах діючого законодавства та просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

21.07.2025 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що він належним чином виконав умови договору: обладнання поставлене у повному обсязі, виконано монтаж та пусконалагоджувальні роботи, позивач підписав акт приймання виконаних робіт без зауважень. Всі погодження між сторонами відбувалися вже після укладення договору, що об`єктивно вплинуло на строки виконання робіт. Відповідач виконав роботи повністю, обладнання встановлене та прийняте. Позивач не надав доказів понесених збитків.

Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у справі у повному обсязі або зменшити розмір штрафних санкцій до 10% від заявленої суми 16 756,00 грн, як співмірний та справедливий.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

08.01.2025 між АТ Науково-виробничий комплекс Іскра (Покупець) та ФОП Якимлюк Світланою Адамівною (Постачальник) укладено договір поставки №17/3-юр (далі Договір).

Згідно п.1.1, 1.2 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю Систему контролю та управління доступом (код ДК 021:2015: 35120000-1 Системи та пристрої нагляду та охорони) (надалі Устаткування), в обсязі та на умовах, вказаних в даному Договорі та Технічній специфікації (Додаток № 2 до Договору), яка є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Постачальнику Устаткування у розмірі, строки та порядку, що визначені умовами Договору. Устаткування повинно бути новим, виготовленим не раніше 2024 року, в таким, що не було у користуванні.

Згідно п.2.2 Договору Покупець зобов`язується здійснити оплату за цим Договором у наступному порядку: Попередня оплата у розмірі 80% від ціни Устаткування, що становить 1 136 000, 00 грн., без ПДВ, яка здійснюється протягом 15 календарних днів з дати укладання Договору та виставленого рахунку. Остаточний розрахунок, який складе 20 % від ціни Устаткування, що становить 284 000, 00 грн., без ПДВ, протягом 20 календарних днів з дати підписання Акту здачі- приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт.

Відповідно до п. 3.2 Договору, строк поставки Устаткування становить 40 календарних днів з дня здійснення Покупцем попередньої оплати, визначеної в п. 2.2 даного Договору. Строк проведення монтажу Устаткування становить 30 календарних днів з дня видачі видаткової накладної на Устаткування. Строк проведення пусконалагоджувальних робіт 10 календарних днів з дня монтажу Устаткування, що оформлюється відповідним актом здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт.

Згідно п.6.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за цим Договором, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю неустойку у розмірі 0,1% від суми Договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми Договору.

Сторони цього Договору звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору, виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійні природні явища надзвичайної сили, ембарго, блокади, епідемія тощо), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Договору. Чинний в Україні воєнний стан і наявні пов`язані з ним обмеження самі собою не є форс-мажорними обставинами. При настанні вищезазначених обставин непереборної сили винна Сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна в п`ятиденний термін з моменту, коли їй стало відомо про настання таких обставин, сповістити про це іншу Сторону про їх настання/припинення і досягти домовленості щодо продовження строків виконання зобов`язань або припинення дії Договору. Зазначене повідомлення повинно бути підтверджено довідкою (сертифікатом) Торгово-промислової палати чи документами інших компетентних органів, що уповноважені посвідчувати обставини непереборної сили відповідно до чинного законодавства України. Недотримання зазначених умов позбавляє Сторону права посилатися на форс-мажорні обставини (п.7.1, 7.2 Договору).

Згідно п.9.1, 9.4 Договору він набирає сили з дати його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2025 р., а в частині гарантійних зобов`язань Постачальника до їх повного виконання. Договір може бути змінено Сторонами у випадках, передбачених Договором та/або законодавством України, при цьому такі зміни повинні бути оформлені шляхом укладання додаткової угоди до Договору або письмовим повідомленням відповідної Сторони, якщо направлення такого повідомлення безпосередньо передбачено умовами цього Договору чи нормою закону.

Пунктом 2 Специфікації до Договору (Додаток №1) передбачено, що строк поставки товару: до 40 календарних днів з дати 80% попередньої оплати.

Договір з додатками до нього підписаний сторонами та завірений їх печатками.

На виконання умов Договору позивач - АТ «НВК «Іскра» на підставі рахунку на оплату №320 від 13.01.2025 сплатив на користь ФОП Якимлюк Світлани Адамівни передплату у розмірі 80% в сумі, що становить 1 136 000грн. Зазначене підтверджується платіжною інструкцією №305 від 20.01.2025.

Таким чином, ФОП Якимлюк Світлана Адамівна, відповідно до п. 3.2 Договору зобов`язана була поставити товар (устаткування) не пізніше 03.03.2025.

Устаткування відповідачем було поставлено 14.04.2025, що підтверджується видатковою накладною №110 від 14.04.2025, підписаною сторонами.

Отже ФОП Якимлюк Світланою Адамівною було допущено прострочення виконання взятих на себе зобов`язань з поставки устаткування на 41 день.

Крім того, ФОП Якимлюк Світлана Адамівна, відповідно до п. 3.2 Договору, зобов`язана була провести пусконалагоджувальні роботи не пізніше 26.05.2025.

Як вбачається з підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт від 02.06.2025 пусконалагоджувальні роботи відповідачем було виконано 02.06.2025.

Таким чином, ФОП Якимлюк Світланою Адамівною допущено прострочення виконання взятих на себе зобов`язань з виконання пусконалагоджувальних робіт на 7 днів.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача позивачем була надіслана претензія №456/12/4-юр від 20.03.2025 з вимогою оплатити протягом 7 днів штрафні санкції на суму 123540грн за порушення зобов`язань по договору поставки.

У відповіді №1/2 від 28.03.2025 на претензію відповідач визнав факт порушення взятих на себе зобов`язань, але залишив претензію без задоволення.

Таким чином, відповідно до п. 6.2 Договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору, які складають: 1) пеня за несвоєчасну поставку устаткування: з 04.03.2025 по 14.04.2025 1 420 000,00 грн. х 0,1% х 41 день = 58 220,00 грн, 2) пеня за несвоєчасне виконання пусконалагоджувальних робіт: з 27.05.2025 по 02.06.2025 1 420 000,00 грн. х 0,1% х 7 днів = 9 940,00 грн, 3) штраф: 1 420 000,00 грн. х 7% = 99 400,00 грн. Всього 167 560,00 грн, з яких: пеня 68 160,00 грн та штраф 99 400,00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 147 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За наведеним законодавчим визначенням основними обов`язками сторін договору купівлі-продажу є: для продавця - передати майно (товар), для покупця - сплата його вартості.

У визначений сторонами строк відповідач не поставив позивачу товар та не провів пусконалагоджувальні роботи, передбачені Договором.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до поданих розрахунків, позивач нарахував відповідачу 167 560,00 грн, з яких: пеня 68 160,00 грн та штраф 99 400,00 грн.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки зазначає, що розрахунки є арифметично вірними та відповідають умовам Договору.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач стверджує, що в процесі виконання договору для нього відбулися форс-мажорні обставини, а 25.03.2025 ФОП Якимлюк С.А. звернулась до замовника з листом №12 з проханням продовжити термін постачання на 25 днів у зв`язку з ракетними обстрілами та стабілізаційними відключеннями електроенергії і таке звернення було фактично погоджене замовником.

Водночас умовами п.7.2 Договору передбачено, що при настанні обставин непереборної сили винна сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна в п`ятиденний термін з моменту, коли їй стало відомо про настання таких обставин, сповістити про це іншу сторону про їх настання/припинення і досягти домовленості щодо продовження строків виконання зобов`язань або припинення дії Договору. Зазначене повідомлення повинно бути підтверджено довідкою (сертифікатом) Торгово-промислової палати чи документами інших компетентних органів, що уповноважені посвідчувати обставини непереборної сили відповідно до чинного законодавства України.

Проте відповідач не надав сертифікат Торгово-промислової палати України та не підтвердив у спосіб, передбачений Договором, наявність для нього обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а, отже, позбавлений права посилатися на наявність таких обставин.

Крім того у постанові Верховного суду від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22, вказано, що статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таким чином відповідачем не доведено, що ракетні обстріли в цілому по Україні та вимикання світла згідно графіків стабілізаційних відключень світла (якщо такі події взагалі мали місце) якимось чином безпосередньо вплинули на можливість своєчасного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

Крім того останнім не надано доказу, що лист №12 від 25.03.2025 був надісланий позивачу та ним отриманий, тому твердження про погодження АТ Науково-виробничий комплекс Іскра пропозиції відповідача щодо продовження термінів постачання товару є безпідставним.

Також надані відповідачем листи-звернення до позивача датовані, починаючи з 20.03.2025, тобто після звернення позивача до відповідача із претензією.

Водночас згідно п. 9.4 Договору він може бути змінено Сторонами, при цьому такі зміни повинні бути оформлені шляхом укладання додаткової угоди до Договору або письмовим повідомленням відповідної Сторони. Договором не передбачена можливість внесення змін в нього на підставі листів відповідача, а відповідна додаткова угода, яка б збільшувала б термін поставки устаткування, сторонами не укладалася.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позов є підставним та обґрунтованим.

У відзиві на позов та у запереченні на відповідь на відзив відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною третьою статті 551 ЦК України.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи N 904/4685/18).

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір пені як відповідальності за час прострочення зобов`язання.

В той же час суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Такі висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України від 18 березня 2020 року в справі №902/417/18.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Також, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Процесуальна норма щодо зменшення розміру пені може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Водночас, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (аналогічні висновки висвітлені і у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року в справі №902/538/18).

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд зазначає, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Відтак, з огляду на всі фактичні обставини справи у їх сукупності, враховуючи принцип розумності та справедливості, відсутність понесених АТ Науково-виробничий комплекс Іскра збитків, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язань за договором, значний розмір нарахованих штрафних санкцій, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру нарахованих позивачем пені та штрафу на 50 відсотків на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі - 34 080грн пені та 49 700грн штрафу. У позові в частині стягнення 34 080грн пені та 49 700грн штрафу слід відмовити.

Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Якимлюк Світлани Адамівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Науково-виробничий комплекс Іскра (69071, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул..Магістральна, буд.84, код ЄДРПОУ 14313866) 83 780грн (з яких: 34 080грн пені та 49 700грн штрафу), а також 2422грн 40коп витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у позові в частині стягнення 34 080грн пені та 49 700грн штрафу.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 14.08.2025.

СуддяО. Г. Слободян