Рішення № 129564796, 06.08.2025, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

06 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/184/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Прилуцької окружної прокуратури

код ЄДРПОУ 0291011425,

17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. В`ячеслава Чорновола, 50-а,

в інтересах держави в особі:

позивача: Чернігівської обласної ради

код ЄДРПОУ 25618741

просп. Миру, будинок 43, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Варвинської селищної ради Прилуцького району

Чернігівської області

код ЄДРПОУ 04412372

вул. Шевченка, 38, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Варварайагролісництво» Чернігівської обласної ради

код ЄДРПОУ 31254332

вул. Миру, 14-А, смт Варва, Прилуцький району, Чернігівська область, 17600,

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою

представники учасників справи:

від прокуратури: Лепська Н.П.

від позивача:Кравченко Д.В.

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

Дії суду щодо розгляду справи. Позиції учасників справи.

Прилуцькою окружною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про усунення Чернігівській обласній раді Чернігівської області перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісового фонду шляхом скасування вчиненої 20.05.2013 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 площею 84,668 га.

Позов обґрунтовано тим, що у результаті державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 площею 84,668 га порушено вимоги ЗК України щодо визначення цільового призначення земельної ділянки, що призвело до протиправного перенесення земель лісового фонду в межах кварталу 20 ДАСП «Варварайагролісництво» до категорії земель сільськогосподарського призначення. Без скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, землі лісового фонду будуть обліковуватись як землі сільськогосподарського призначення, що унеможливлює виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки лісового фонду, яка передана ДП «Варварайагролісництво» на підставі державного акту на право постійного користування землею І-ЧН №002033, що в подальшому унеможливить внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо вказаної земельної ділянки та її дійсного власника. Земельна ділянка з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об`єкт (об`єкти) земельних відносин з іншим цільовим призначенням.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2025 позовну заяву прокурора прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Варварайагролісництво" Чернігівської обласної ради, підготовче засідання призначено на 02.04.2025, встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, пояснень, заперечень.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання заяв по суті справі, дату, час та місце підготовчого засідання шляхом доставки ухвали суду від 04.03.2025 до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 04.03.2025 о 13:52, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

06.03.2025 від третьої особи подані письмові пояснення, в яких третя особа вважає законними та обґрунтованими позовні вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні Чернігівською обласною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою лісового фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 7421182000:06:000:0629, що дозволить їх законному володільцю реалізовувати набуття та розпорядження ділянкою лісового фонду, яка неправомірно включена до сформованих земельних ділянок, як землі сільськогосподарського призначення.

Письмові пояснення прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Відповідачем, у встановлений судом строк, подано відзив на позов, в якому зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 площею 84,668 га не передавалась Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області з державної власності у комунальну власність Варвинської селищної територіальної громади. Комунальна власність на дану земельну ділянку не реєструвалась та Варвинською селищною радою не приймались рішення щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянам за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629. Варвинська селищна рада не заперечує у скасуванні вчиненої 20.05.2013 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 площею 84,668 га.

Розгляд справи просить проводити за відсутності представника Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області за наявними у справі матеріалами.

Відзив на позов прийнятий судом до розгляду та долучений до матеріалів справи. Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву.

У підготовчому засіданні 02.04.2025 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 06.05.2025.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові, підготовче засідання 06.05.2025 не відбулося, про що складено акт №48-25 від 06.05.2025.

Ухвалою суду від 06.05.2025 повідомлено учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.05.2025.

У судовому засіданні 20.05.2025 оголошено перерву до 17.06.2025.

У судовому засіданні 17.06.2025 оголошено перерву до 06.08.2025.

У судовому засіданні 06.08.2025 судом розглянуто справу по суті та проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Обставини справи встановлені судом.

Розпорядженням голови Варвинської районної державної адміністрації від 05.01.2012 № 5 ФГ «Пустовойт» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 95 га із земель державної власності Журавської сільської ради з метою передачі її в оренду строком на 20 років для ведення фермерського господарства.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру № НВ-7400315152013 від 20.05.2013 щодо земельної ділянки кадастровий номер 7421182000:06:000:0629; адреса земельної ділянки Чернігівська область, Варвинський район, Журавська сільська рада; категорія земель землі сільськогосподарського призначення; вид використання для ведення фермерського господарства; площа 88,172 га; відомості про форму власності відсутні.

Крім того зазначено: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснено державну реєстрації земельної ділянки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, 20.11.2012, ФОП Г.Б. Шевчук, ОСОБА_1 ; орган, який зареєстрував земельну ділянку Відділ Держземагенства у Варвинському районі; дата державної реєстрації земельної ділянки 20.05.2013.

Згідно з Поземельною книгою земельної ділянки з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 у Розділ 1 вносились зміни щодо відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, що призвело до зміни її площі. Так, відповідно до запису № 005 від 16.08.2016 площа земельної ділянки становить 84,668 га.

Відомості щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 площею 84,668 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 10-25-0.2-2287/2-23 від 11.05.2023 земельну ділянку з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629, що розташована на території Журавської сільської ради Прилуцького району сформовано на підставі проекту її відведення від 20.11.2012 за заявою ФГ «Пустовойт».

Згідно з даними форми 6-зем станом на 01.01.2016 земельна ділянка обліковувалась як ділянка лісогосподарського призначення (номер рядка 8, шифр рядка 88 лісогосподарські підприємства).

Наказом Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 27.12.2000 № 17 «Про дочірнє підприємство «Варварайагролісництво» створено Варвинське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Варварайагролісництво».

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 п.2 Статуту Варвинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Варварайагролісництво», затвердженого наказом в.о директора Комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Чернігівоблагроліс» від 27.09.2022 № 47, метою діяльності Підприємства є охорона та відновлення лісових ресурсів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та супутніх послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Предметом діяльності Підприємства є: спеціалізоване ведення лісового господарства, лісозаготівля, тощо.

Рішенням 15 сесії 23 скликання Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 земельні ділянки лісового фонду, які були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили своє існування в процесі реформування, і належать до земель запасу, надано в постійне користування підприємствам згідно з додатком № 1, для ведення лісового господарства.

Відповідно до вказаного додатку до рішення обласної ради ДАСП «Варварайагролісництво» на території Варвинського району надано в постійне користування 3578,5 га земель лісового фонду.

20.11.2001 видано Державний акт на право постійного користування землею І-ЧН№002033, згідно з яким ДП «Варварайагролісництво» передано у постійне користування 723,4 га в межах з планом землекористування (земельні ділянки на території Журавської сільської ради).

У 2016 році ВО «Укрдержліспроект» виготовлено Проект організації та розвитку лісового господарства ДАСП «Варварайагролісництво», згідно з яким кв. 20 (134,1 га) земель лісового фонду ДАСП «Варварайагролісництво» знаходиться на території Журавської сільської ради.

Як вбачається з проекту організації та розвитку лісового господарства та плану лісовпорядкування ДП «Варварайагролісництво», спірна земельна ділянка сформована за рахунок земельної ділянки лісового фонду, що розташована у виділах 4-17, кв. 20 Дочірнього підприємства.

Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 05.11.2024 № 02/1309-24 та доданого фрагменту ортофотоплану з нанесеними межами 20 кварталу ДП «Варварайагролісництво», відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2016 року та межами земельних ділянок, згідно наданих координат поворотних точок, передбачено, що земельна ділянка з кадастровими номером 7421182000:06:000:0629 повністю сформована за рахунок 20 кварталу ділянки лісогосподарського призначення ДП «Варварайагролісництво» (виділ 4-17).

Вищевказана інформація надана Українським Державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», яке засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.1991 за № 119, та належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Прокурор у позові зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 площею 84,668 га, є земельною ділянкою лісового фонду, яка передана у постійне користування ДП «Варварайагролісництво» на підставі державного акту на право постійного користування землею І-ЧН №002033, однак, у результаті держаної реєстрації ділянки землі лісового фонду сформовано як землі сільськогосподарського призначення чим створено перешкоди власнику в ефективному використанні вказаної ділянки за її дійсним цільовим призначенням.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради з метою усунення перешкод власникам в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 площею 84,668 га.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

За частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави (1); необхідність їх захисту (2); визначені законом підстави для звернення до суду прокурора (3); а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах (4).

За статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вказаною нормою гарантований захист права на мирне володіння майном тільки тій особі, яка законним шляхом набула його у власність, у зв`язку з чим для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення особи майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність.

Відтак виправданість втручання в право власності особи напряму корелюється із законністю набуття нею майна, поведінкою під час його придбання та наявності суспільного інтересу, з метою задоволення якого здійснюється втручання держави.

При цьому, Європейський суд з прав людини також дотримується позиції, що в демократичному суспільстві право на справедливий суд є основою правової держави, а гарантіями справедливого судочинства є доступ до суду (справи Delcourtv.Belgium, Belletv.France). Ураховуючи вказаний принцип, суди не повинні обмежувати право держави на доступ до суду.

У рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення в справах Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, Новоселецький проти України від 11.03.2003, Федоренко проти України від 01.06.2006).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення в справах Хендісайд проти Сполученого Королівства від 07.12.1976, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.01.1986).

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні в справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив: правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

Вилучення з порушенням земельного та лісового законодавства земель лісового фонду, зміна їх цільового призначення, не сприяє ефективному використанню лісових ресурсів та створює умови використання земельних ділянок зі спеціальним режимом використання всупереч їх дійсному цільовому призначенню. Незаконна зміна цільового призначення, неможливість реєстрації Чернігівською обласною радою права власності на земельну ділянку відповідно до законодавства становить суспільний інтерес.

Як зазначає прокурор, у даному випадку, порушення інтересів держави полягає в тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 не може існувати як земельна ділянка сільськогосподарського призначення в межах земельної ділянки лісового фонду. Державною реєстрацією її в ДЗК як ділянки сільськогосподарського призначення грубо порушуються норми Конституції України, Земельного та Лісового кодексів України, підривається авторитет держави в особі органів місцевого самоврядування, які уповноваженні на виконання функцій держави та реалізації державної політики на конкретній території.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 122 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з п. п. 20, 21 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання: щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 8 Земельного Кодексу України до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; в) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; е) організація землеустрою; и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 30 Лісового кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні ради у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на відповідній території: забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин, забезпечують виконання загальнодержавних і державних програм з охорони, захисту, використання та відтворення лісів і затверджують регіональні (місцеві) програми з цих питань; передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки на землях спільної власності відповідних територіальних громад та припиняють право користування ними; приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок на землях спільної власності відповідних територіальних громад.

З огляду на викладене, саме Чернігівська обласна рада від імені територіальних громад сіл, селищ, міст області здійснює управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Оскільки відповідно до п. «а» ст. 8 Земельного кодексу України розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, належить до повноважень обласних рад Прилуцькою окружною прокуратурою листом від 28.11.2024 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Чернігівську обласну раду про виявлені порушення та необхідність поновлення порушеного права.

Чернігівською обласною радою листом від 09.12.2024 повідомлено, що через обмежене фінансування не вживалися заходи представницького реагування. Разом з цим, обласна рада не заперечує проти вжиття заходів представницького реагування прокуратурою.

Вищевказане свідчить про бездіяльність уповноваженого органу, оскільки ним не було вжито жодних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин та законності розпорядження землями лісогосподарського призначення, органом не уповноваженим на це.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивачів про намір подати позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про усунення перешкод про усунення перешкод у використанні земельної ділянки лісового фонду.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Чернігівської обласної ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів. Висновки суду.

За приписами частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України (далі ЗК України), земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За змістом частини другої статті 3 ЗК України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Отже, земля як природний ресурс має особливий статус, і її використання у господарській діяльності врегульовано, в першу чергу, нормами земельного законодавства.

Самостійною категорією земель за основним цільовим призначенням є землі лісогосподарського призначення (пункт "е" частини першої статті 19 ЗК України).

Відповідно до статті 6 ЛК України (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) всі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України, яка делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначеними цим Кодексом та іншими актами законодавства. Ради народних депутатів у межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду в постійне користування або вилучають їх у порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.

За частиною 1 статті 4 ЗК України від 18.12.1990 № 561-XII (в редакції, чинній станом на 27.03.2001) у державній власності перебувають усі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають, зокрема, обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають у загальнодержавній власності.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 12 та п. 1 частини 1 статті 13 ЛК України (в редакціях, чинних станом на 27.03.2001) до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу, за частиною 4 якої обласні Ради народних депутатів повноважні надавати в користування земельні ділянки із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; та в усіх інших випадках, крім передбачених частинами 1 - 3 і 5 цієї статті.

До відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.

Отже на момент прийняття рішення №5 від 27.03.2001 до повноважень Чернігівської обласної ради належали питання надання земельних ділянок із усіх категорій земель, у тому числі лісогосподарського призначення.

Виходячи з приписів частин 1, 2 статті 9 ЛК України (в редакції чинній на момент прийняття Чернігівською обласною радою рішення від 27.03.2001) користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, в яких створені спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 4 статті 9 ЛК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.

Матеріалами справи встановлено, шо Рішенням Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) Про надання в постійне користування земель лісового фонду від 27.03.2001 відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству Варварайагролісництво надані в постійне користування для ведення лісового господарства земельні ділянки лісового фонду, що були в користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, які припинили своє існування в процесі реформування і належать до земель запасу на території Варвинського району, загальною площею 3578,5 га.

20.11.2001 Варвинською районною радою народних депутатів Державному агролісогосподарському спеціалізованому підприємству Варварайагрлісництво на підставі рішення Чернігівської обласної ради видано державний акт І-ЧН № 002033 на право постійного користування землею, відповідно до якого землекористувачу надано у постійне землекористування 723,4 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення лісового господарства.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Як вбачається з п. п. 1.1, 1.2 п. 1 Статуту Варвинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Варварайагролісництво», підприємство створене за рішенням Засновника наказом від 27.12.2000 № 17 та зареєстровано 05.01.2001 розпорядженням Варвинської районної державної адміністрації № 3 на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до сфери управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Засновником Підприємства є комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс`Чернігівської обласної ради.

Підприємство є лісокористувачем, згідно рішення обласної ради від 27.03.2001 «Про надання у постійне користування земель лісового фонду» та здійснює діяльність згідно з положеннями Лісового кодексу України та інших нормативних актів (п. п. 3.8 п. 3 Статуту).

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключних повноважень обласних рад належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною другою пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Таким чином, обласні ради здійснюють функції власника майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у тому числі землею.

Отже, земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні ДАСП Варварайагролісгосп належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, управління якою здійснює Чернігівська обласна рада.

Розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області віднесено до повноважень обласної ради (п. а ст. 8 ЗК України).

Згідно листа Чернігівської обласної ради від 09.12.2024, обласна рада не приймала рішень про надання згоди на вилучення із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 84,668 га (кадастровий номер: 7421182000:06:000:0629) іншим суб`єктам господарювання та органам місцевого самоврядування, і про зміну цільового призначення вищезазначеної земельної ділянки.

Матеріали справи також не містять відомостей щодо наявності рішень про передачу земель лісогосподарського призначення, переданих рішенням у постійне користування ДАСП Варварайагролісгосп іншим суб`єктам. Також відсутні відомості щодо прийняття рішень про припинення права постійного користування на земельні ділянки лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні ДАСП Варварайагролісгосп (добровільна відмова, вилучення тощо).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка протиправно вибула з спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради.

Прокурор стверджує про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 площею 84,668 га повністю сформована за рахунок 20 кварталу ділянки лісогосподарського призначення ДП «Варварайагролісництво» (виділ 4-17), в доказ чого надає лист № 02/1309-24 від 05.11.2024 Українського Державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Укрдержліспроект та фрагмент ортофотоплану межі 20 кварталу ДП «Варварайагролісництво» та межі земельної ділянки 7421182000:06:000:0629, які дійсно свідчать про розташування земельної ділянки з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 у межах вищевказаного кварталу.

Відповідно до Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 № 848, державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведеться з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді. Державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведеться державними органами лісового господарства за єдиною для усіх лісів системою за рахунок державного бюджету. Державний лісовий кадастр включає систему відомостей про правовий режим лісового фонду, розподіл його між користувачами, поділ лісів за групами та віднесення їх до категорій захисності, інші дані, що характеризують кількісний, якісний стан та економічну оцінку лісового фонду.

Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання (ВО Укрдержліспроект) засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.1991 за № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Відповідно до п. 3.2.8 статуту ВО Укрдержліспроект, окрім інших його функцій, забезпечує при лісовпорядкуванні лісового фонду формування повидільних й інтегрованих банків даних, які містять лісотаксаційну, топографо-геодезичну і картографічну інформацію, з наступним формуванням і веденням державного лісового кадастру.

Таким чином інформація, надана ВО Укрдержліспроект щодо факту накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення на квартал 20 ДАСП Варварайагролісництво Чернігівської області є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки стосується предмета доказування та надана уповноваженим суб`єктом, який безпосередньо володіє необхідними знаннями та технічними можливостями для обробки інформації з державних лісового та земельного кадастрів (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 362/6014/16-ц).

Отже, у результаті державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 площею 84,668 га порушено вимоги ЗК України щодо визначення цільового призначення земельної ділянки, що призвело до протиправного перенесення земель лісового фонду в межах кварталу 20 ДАСП «Варварайагролісництво» до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Контроль за використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення згідно з їх цільовим призначенням є важливим, враховуючи, зокрема, обмеженість кількості земель цієї? категорії?, їхнє значення для держави, а також суспільну зацікавленість у попередженні незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення, іншого шкідливого впливу на лісовий? фонд, у попередженні вичерпання, виснаження лісових ресурсів, у захисті від знищення їх тваринного і рослинного світу. Такий інтерес є як загальнодержавним, так і локальним інтересом членів відповідної територіальної? громади, що виражається у підвищеній? увазі до збереження безпечного довкілля, у непогіршенні екологічної? ситуації.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права (1); визнання правочину недійсним (2); припинення дії, яка порушує право (3); відновлення становища, яке існувало до порушення (4); примусове виконання обов`язку в натурі (5); зміна правовідношення (6); припинення правовідношення (7); відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (8); відшкодування моральної (немайнової) шкоди (9); визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (10).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом установленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Нормами статті 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, приймаючи постанову від 22.06.2022 у справі № 317/1168/20.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 90 ЗК України).

Відповідно до частини 2 статті 78 ЗК України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Частинами 3, 4 цієї статті передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до статті 16 Закону України Про державний земельний кадастр кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Отже, державна реєстрація спірної земельної ділянки відбулася на підставі відповідних відомостей, внесених до державного земельного кадастру.

Так, згідно з даними Державного земельного кадастру земельну ділянку з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 площею 84,668 га зареєстровано в Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, за категорією земель землі сільськогосподарського призначення.

За приписами частини 13 статті 79-1 ЗК України та частини 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр, не було зареєстровано протягом року з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Враховуючи викладене, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з припиненням речових прав на цю ділянку, відомості про які містяться у Державному земельному кадастрі.

При цьому скасування реєстрації земельної ділянки з припиненням прав є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки і надає можливість дійсному власнику Чернігівській обласній раді сформувати земельну ділянку з визначенням її цільового призначення «землі лісового фонду».

Зважаючи на те, що спір стосується прав на земельну ділянку, а не оскарження рішень чи дій державного реєстратора, він не вважається таким, що порушує права третіх осіб на земельну ділянку, тому залучення реєстратора до участі у справі як співвідповідача не вимагається.

Подібні за змістом правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 361/4307/16.

За таких обставин, враховуючи, що спірна земельна ділянка повністю сформована за рахунок 20 кварталу ділянки лісогосподарського призначення ДП «Варварайагролісництво» (виділ 4-17) та знаходиться в постійному користуванні останнього, сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі з порушенням порядку, визначеного законом, тому наявні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 в Державному земельному кадастрі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу; характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 04.06.2019 по справі №916/3156/17, від 11.09.2018 по справі № 905/1926/ 16).

Суд звертає увагу, що лише за умови скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 у Державному земельному кадастрі буде забезпечено ефективне відновлення прав держави на спірну земельну ділянку шляхом відновлення становища, що існувало до його порушення, оскільки Чернігівській обласній раді буде забезпечено реальну та безперешкодну можливість реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки, адже на даний час у кадастрі зазначені неправильні відомості щодо її цільового використання.

Враховуючи наведене, з метою ефективного захисту та поновлення прав держави в особі Чернігівської обласної ради задоволенню підлягають вимоги про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

Виходячи з викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення вимог прокурора у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати вчинену 20.05.2013 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7421182000:06:000:0629 площею 84,668 га.

3. Стягнути з Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412372, вул. Шевченка, 38, смт. Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) судовий збір у сумі 2422,20 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2025.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор