Рішення № 129558098, 15.08.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/25855/24

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в в Житомирській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Житомирській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області про стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплаченої пенсії в розмірі 70 778 грн та утримання з виплачуваної ОСОБА_1 пенсії станом на 01 грудня 2024 року 3 597,60 грн та залишком до стягнення 67 180 грн 40 коп., викладеного в листі Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області від 02 грудня 2024 року № 0600-0404- 8/150247;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області виплатити ОСОБА_1 усі незаконно утримані з розміру щомісячної пенсії виплати в період з 01 жовтня 2024 року по день фактичного утримання (станом на 01 грудня 2024 року 3 597,60 грн та залишом до стягнення 67 180 грн 40 коп.).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та з 21.10.2020 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вважає, що Пенсійний фонд України мав інформацію стосовно проходження ним медико-соціальної експертизи для поновлення інвалідності в більш тривалий строк як пенсіонера у зв`язку із інвалідністю внаслідок захворювання, одержаного під час проходження військової служби, появзаного із захистом Батьківщини, тому у нього не виникало обов`язку письмово повідомляти органи Пенсійного фонду про більш тривале в часі поновлення йому інвалідності при дійсних обставинах. Проте, з жовтня 2024 року відповідачем розпочалося утримання коштів з пенсії у розмірі 20% щомісячно у зв`язку з перервою інвалідності. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки вони порушують його конституційні права на пенсійне забезпечення, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач, заперечуючи проти позову, надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що, оскільки з листопада 2023 року по червень 2024 року позивач не був визнаний особою з інвалідністю, то починаючи з жовтня 2024 року розпочалось утримання з пенсії коштів у розмірі 20% щомісячно до повного погашення надмірно виплаченої суми. Станом на 01.02.2025 утримано 7195,20 грн., залишок становить 63582,80 грн. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 21.10.2020 перебуває на обліку в ГУПФУ в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності 3 групи відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, випискою з акту огляду від 28.10.2020 МСЕК 12 ААВ №007766 ОСОБА_1 було встановлено інвалідність, як особі з інвалідністю 3 групи, що пов`язана із захистом Батьківщини, на період з 21.10.2020 по 31.10.2023.

Згідно повторної виписки з акту огляду МСЕК серія 12 ААГ № 637877 ОСОБА_1 встановлено інвалідність 3 групи, що пов`язана із захистом Батьківщини, на період з 19.06.2024 по 30.06.2025.

Оскільки ОСОБА_1 з листопада 2023 року по червень 2024 року не був визнаний особою з інвалідністю, утворилася надмірно виплачена сума 70778,00 грн. за період з 01.11.2023 по 18.06.2024, відрахування якої розпочалося з 01.10.2024 у розмірі 20% щомісячно до повного погашення надмірно виплаченої суми.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 12.11.2024 про видачу копії рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області про утримання з нього переплаченої пенсії із зазначенням розміру вже стягнутої суми.

Листом ГУ ПФУ в Житомирській області від 02.12.2024 № 0600-0404-8/150247 позивачу повідомлено про те, що відповідачем було прийнято рішення про стягнення з нього надмірно виплаченої пенсії в розмірі 70 778 грн та утримання з виплачуваної пенсії станом на 01 грудня 2024 року 3 597,60 грн та залишком до стягнення 67 180 грн 40 коп.

Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від встановленого прожиткового мінімуму.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до Конституції України з метою надання гарантії всім непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки ухвалено Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), яким визначено:

- громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом (стаття 1 Закону №1788-XII);

- органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її (стаття 101 Закону №1788-XII);

- суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку (стаття 103 Закону №1788-XII).

Відповідно п.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно зі статтею 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Статтею 103 Закону №1788 передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає "Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 №6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695 (далі - Порядок).

Згідно із вимогами п.3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону №1788-ХІІ у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї тощо.

Зі змісту зазначених норм Закону №1058-ІV, Закону №1788 та Порядку вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Таким чином, чинним законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.

При цьому, відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ виключно внаслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями.

Тобто, умовою настання вказаної відповідальності є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Суд вважає, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що позивачу згідно виписки з акта огляду МСЕК 12 ААВ №007766 від 28.10.2020 встановлено інвалідність 3 групи, що пов`язана із захистом Батьківщини, на період з 21.10.2020 по 31.10.2023; дата чергового переогляду - 28.10.2023.

Згідно повторної виписки з акту огляду МСЕК серія 12 ААГ № 637877 ОСОБА_1 встановлено інвалідність 3 групи, що пов`язана із захистом Батьківщини, на період з 19.06.2024 по 30.06.2025; дата чергового переогляду - 19.06.2025.

Слід зазначити, що обов`язок щодо повідомлення органу Пенсійного фонду про огляд осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та його результати, покладається на органи медико-соціальної експертизи.

Суд наголошує, що, під час оцінки доказів, що свідчать про можливе зловживання, необхідно виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

З огляду на те, що в оскаржуваному рішенні відповідача обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку позивача не наведено та допустимими доказами не підтверджено, суд вважає оскаржуване розпорядження протиправним.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 12 липня 2018 року у справі № 489/1079/17, від 13 червня 2019 року у справі №489/5805/16-а, від 13 листопада 2019 року по справі № №214/6976/16-а (2-а/214/64/17).

Крім того, згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно не підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 761/41107/16-а.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги відсутність встановленого факту зловживання з боку позивача при призначенні пенсії, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене у формі листа від 02.12.2024 № 0600-0404-8/150247 про утримання надміру виплачених сум пенсії станом на 01 грудня 2024 року 3 597,60 грн та залишком до стягнення 67 180 грн 40 коп. з ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, підлягає також задоволенню як похідна вимога про зобов`язання відповідача виплатити позивачу усі незаконно утримані з розміру щомісячної пенсії виплати в період з 01 жовтня 2024 року по день фактичного утримання (станом на 01 грудня 2024 року 3 597,60 грн та залишом до стягнення 67 180 грн 40 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності свого рішення, відтак позов підлягає задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору, а матеріали справи не містять в собі доказів понесення сторонами судових витрат, з огляду на що відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області про стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплаченої пенсії в розмірі 70 778 грн та утримання з виплачуваної ОСОБА_1 пенсії станом на 01 грудня 2024 року 3 597,60 грн та залишком до стягнення 67 180 грн 40 коп., викладеного в листі Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області від 02 грудня 2024 року № 0600-0404- 8/150247.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області повернути ОСОБА_1 усі незаконно утримані з розміру щомісячної пенсії виплати в період з 01 жовтня 2024 року по день фактичного утримання (станом на 01 грудня 2024 року 3 597,60 грн та залишком до стягнення 67 180 грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

15.08.25