Ухвала суду № 129557625, 15.08.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Вінниця

15 серпня 2025 р.Справа № 120/11455/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

В поданій заяві представник заявника просить вжити заходи забезпечення майбутнього позову ОСОБА_1 шляхом зупинення дії рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №050312000001639 від 14.07.2025 про відкликання посвідки на тимчасове проживання до набрання законної сили рішенням суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Також в поданій заяві представник заявника просить суд зобов`язати Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області поінформувати Адміністрацію Держприкордонслужби з використанням засобів інтегрованої міжвідомчої інформаційно- комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система Аркан), або шляхом надсилання листа, про зупинення дії Рішення №050312000001639 від 14.07.2025 про відкликання посвідки на тимчасове проживання та поновлення дії посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , видану ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) 26.09.2023.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначила, що ОСОБА_1 є етнічним осетинцем (уродженцем м. Владикавказ) та громадянином РФ. Вказав, що починаючи з кінця 90-х років він в межах строків та на підставах, встановлених чинним законодавством України, систематично проживає в Україні. Також зазначив, що був одним із засновників ТОВ «САРМАТ», де також з 14.12.2017 по 12.10.2020 займав посаду заступника директора з комерційних питань, а наразі є одним із засновників ТОВ «АНАЛОГ-СЕРВІС», де з 13.10.2020 займає посаду заступника директора.

Заявник зазначає, що вказаними товариствами у визначеному законодавством порядку, отримувались відповідні дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, сплачувались відповідні податки. На підставі вказаних дозволів отримувались відповідні посвідки на тимчасове проживання. Заявник стверджує, що за час перебування в Україні ОСОБА_1 ніколи не порушував вимог чинного законодавства, громадський порядок, не створював загрозу для громадян України, загрозу національній безпеці України.

Як зазначив заявник, 29.07.2025 ОСОБА_1 стало відомо, що рішенням Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №050312000001639 від 14.07.2025 видана ОСОБА_2 посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , яка підтверджує законні підстави його тимчасового проживання в Україні, відкликана Управлінням ДМС у Вінницькій області на підставі підпункту 1 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322.

Заявник вказав, що відповідно до пункту 68 вказаного Порядку, іноземець або особа без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про відкликання або визнання недійсною посвідки, повинні здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України в семиденний строк з дня отримання копії такого рішення (крім випадку, визначеного підпунктом 5 пункту 63 цього Порядку). З огляду на це, він до 05.08.2025 зобов`язаний здати до Управління ДМС у Вінницькій області посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України.

З огляду на викладені обставини, на думку заявника, виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, адже невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких ОСОБА_1 планує звернутися до суду, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що повернення до РФ через стільки років проживання на території України може призвести до негативних наслідків та загрожувати його свободі та/або життю.

За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом частин 2, 3 статті 154 КАС України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З`ясувавши наявність доказів, долучених до заяви про забезпечення позову, встановивши їх достатність та взаємозв`язок для вирішення поданої заяви, суд розглядає таку заяву у вказаний частиною 1 статті 154 КАС України строк в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України.

Вирішуючи по суті подану позивачем заяву, проаналізувавши наведені останнім обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

В даному випадку, звернувшись до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви представник ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_1 є етнічним осетинцем (уродженцем м. Владикавказ) та громадянином РФ. Вказав, що починаючи з кінця 90-х років він в межах строків та на підставах, встановлених чинним законодавством України, систематично проживає в Україні. Також зазначив, що був одним із засновників ТОВ «САРМАТ», де також з 14.12.2017 по 12.10.2020 займав посаду заступника директора з комерційних питань, а наразі є одним із засновників ТОВ «АНАЛОГ-СЕРВІС», де з 13.10.2020 займає посаду заступника директора.

Заявник зазначає, що вказаними товариствами у визначеному законодавством порядку, отримувались відповідні дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, сплачувались відповідні податки. На підставі вказаних дозволів отримувались відповідні посвідки на тимчасове проживання. Заявник стверджує, що за час перебування в Україні ОСОБА_1 ніколи не порушував вимог чинного законодавства, громадський порядок, не створював загрозу для громадян України, загрозу національній безпеці України.

Як зазначив заявник, 29.07.2025 ОСОБА_1 стало відомо, що рішенням Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №050312000001639 від 14.07.2025 видана ОСОБА_2 посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , яка підтверджує законні підстави його тимчасового проживання в Україні, відкликана Управлінням ДМС у Вінницькій області на підставі підпункту 1 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322.

Так, як слідує з поданих заявником доказів, Наказом Вінницького обласного центру зайнятості від 10.07.2025 №72, на підставі п. 9 ч. 2 ст. 42-10 Закону України «Про зайнятість населення», за поданням щодо відкликання дозволу на застосування праці іноземців Управління міграційної поліції ГУ НП у Вінницькій області №137787/2025 від 08.07.2025 (620751), відкликано виданий Вінницьким обласним центром зайнятості ТОВ «АНАЛОГ-СЕРВІС» Дозвіл №1024 від 23.09.2020 строком до 23.09.2025 на застосування праці громадянина російської федерації ОСОБА_1 на посаді заступника директора.

Як вбачається зі змісту вказаного Подання №137787-2025 від 08.07.2025 (620751) щодо відкликання дозволу на застосування праці іноземців, Управлінням міграційної поліції ГУНП у Вінницькій області «в ході здійснення заходів, спрямованих на протидію незаконній легалізації іноземців на території України, а зокрема громадян російської федерації отримано відомості щодо функціонування на території м. Вінниця ТОВ «Аналог-Сервіс» (код ЄДРПОУ 41740105, зареєстроване за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке Шосе, буд. 82), яке має ознаки фіктивності.

Так, засновниками вказаного підприємства є громадянка України ОСОБА_4 , володіє 95% статутного капіталу, а також громадянин російської федерації ОСОБА_1 , володіє 5% статутного капіталу.

Згідно з відомостями, отриманими з ГУ ДПС у Вінницькій області, у 2024 році було встановлено порушення податкового законодавства, проведено камеральну перевірку ТОВ «Аналог-Сервіс» (код ЄДРПОУ 41740105) з питань податкової звітності по окремих загальнодержавних та місцевих податках і зборах та складено акт №15102/02-32-04-04/41740105 від 12.04.2024 року, згідно якого встановлено порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до ст. 124 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №0153350404 від 29.04.2024 року із застосуванням штрафних санкцій.

Крім цього, отримано відомості щодо фігурування ТОВ «Аналог-Сервіс» у кримінальному провадженні №72023000110000009 від 10.03.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України («Ухилення від сплати податків»).

Також, в ході перевірки особи ОСОБА_1 було встановлено, що відносно останнього було винесено постанову про порушення правил дорожнього руху за ч. 1 ст. 122 КУпАП, чим останній не виконує поставлені обов`язки, як особи іноземця згідно ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземця та осіб без громадянства»».

Представник заявника стверджує, що до вказаного Подання не додано жодного документу, який би підтверджував твердження Управління міграційної поліції ГУНП у Вінницькій області, що, на її думку, вказує на протиправність Рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №050312000001639 від 14.07.2025 про відкликання посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 .

Однак, при розгляді заяви про забезпечення, суд не може не може надавати оцінку правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на які посилається заявник, оскільки виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, судом враховано, що посвідка на тимчасове проживання ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , яка наразі відкликана Рішенням №050312000001639 від 14.07.2025, має строк дії лише до 23.09.2025. Таким чином, для того, щоб обміняти вказану посвідку ОСОБА_1 потрібно бути в Україні і, маючи легальний статус перебування тут, звернутись до Управління ДМС у Вінницькій області про наступну легалізацію його проживання в Україні.

В той же час, в разі подальшого задоволення майбутніх позовних вимог ОСОБА_1 та скасування Рішення Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області №050312000001639 від 14.07.2025 про відкликання посвідки на тимчасове проживання, заявник не зможе обміняти вказану посвідку, адже очевидно, що на той час строк дії її закінчиться (а відповідно до вимог чинного законодавства такий обмін можливий лише під час дії посвідки)

Разом з тим, в разі відмови в задоволенні майбутнього позову, при умові, що Заявник зможе за цей час обміняти посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 на нову, Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області матиме підстави та можливість відкликати таку нову посвідку також.

З викладеного вбачається, задоволення даної заяви та зупинення дії Рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №050312000001639 від 14.07.2025 про відкликання посвідки на тимчасове проживання жодним чином не порушить інтереси держави чи третіх осіб.

З урахуванням викладеного, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, суд доходить висновку, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме, доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд зауважує, що згідно положень частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення даного позову. Водночас, такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.

Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Отже, вимоги заяви про забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.

При цьому, застосовуючи заходи забезпечення позову, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрання адекватних заходів для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника ОСОБА_1 та забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №050312000001639 від 14.07.2025 про відкликання посвідки на тимчасове проживання до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/11455/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В той же час, на переконання суду, не може вважатися заходом забезпечення позову вимога заяви про зобов`язання Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області поінформувати Адміністрацію Держприкордонслужби з використанням засобів інтегрованої міжвідомчої інформаційно- комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан»), або шляхом надсилання листа, про зупинення дії Рішення №050312000001639 від 14.07.2025 про відкликання посвідки на тимчасове проживання та поновлення дії посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , видану ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) 26.09.2023.

Вищевказана вимога лише вказує на порядок виконання даної ухвали суду про забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно положень частини 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Враховуючи вказані вимоги частини 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне надіслати дану ухвалу Адміністрації Держприкордонслужби для відома та виконання.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу заявника та осіб, яких стосуються заходи забезпечення позову, на те, що згідно частини другої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини восьмої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

За приписами статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви в справі №120/11455/25 задовольнити частково.

Зупинити дію рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №050312000001639 від 14.07.2025 про відкликання посвідки на тимчасове проживання до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/11455/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали надіслати Адміністрації Держприкордонслужби для відома та виконання.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

СуддяЧернюк Алла Юріївна