Рішення № 129555683, 15.08.2025, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 553/922/25

Номер провадження 2/948/294/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

представника відповідача Шелудько О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

у с т а н о в и в :

у травні 2025 року до Машівського районного суду Полтавської області з Подільського районного суду м. Полтави надійшла зазначена позовна заява, мотивована тим, що 10.03.2024 р. між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики на умовах цього договору, у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

14.06.2021 р. між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» передано за плату права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача в сумі 24 850,00 грн.

Позивач зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідач всупереч умовам договору позики не виконав належним чином свої кредитні зобов`язання через що утворилась заборгованість.

У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №79483642 в розмірі 24 850,00 грн та понесені судові витрати (а.с.3-5).

Ухвалою від 28.03.2025 Ленінський районний суд м. Полтави залишив позовну заяву без руху (а.с.37).

За ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 08.04.2025 року цивільну справу вирішено передати для розгляду до Машівського районного суду Полтавської області, за підсудністю (а.с.67).

Ухвалою від 14.05.2025 року Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.76).

Ухвалою від 11.06.2025 року суд витребував у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази (а.с.85).

06.08.2025 суд прийняв відзив на позов, відповідь на позов та додаткові пояснення сторін до справи (а.с. 177,178).

21.07.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шелудько О.О. надійшов відзив на позов, у якому вона просить у задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи.

Представниця відповідача зазначає, що на підтвердження наявності права вимоги до відповідача позивач надав до позову договір факторингу, укладений між ним та первісним кредитором, який є рамковий, в його тексті не визначено, які саме права вимоги передаються/відступаються на користь нового кредитора, а тому є неналежним доказом наявності заборгованості, що не встановлює реальне виконання чи невиконання кредитного договору боржником/відповідачем. Вважає, що вказаний договір є таким, що створений первісним кредитором та позивачем, тому зазначена в ньому інформація, за умови відсутності первинних документів на підставі яких вони складені не може бути доказом наявності заборгованості на якій наполягає позивач.

Крім цього, представник відповідача зауважила, що позивачем надано документ під назвою витяг з реєстру боржників №30 від 19.08.2024 року за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, але фактично ці документи не є витягом з реєстру боржників, так як є лише довідкою/листом на якому позивач надрукував певну інформацію, яка на його думку відповідає інформації, наявній в реєстрі боржників, що є лише суб`єктивним твердженням позивача, яке підлягає доведенню на загальних підставах. Також ці документи не є копіями оригінального реєстру прав вимоги, який мав би бути підписаний обома сторонами правочину. У витязі не вказано на яку дату нараховано заборгованість, залишок її на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем, в разі їх наявності, підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи передавались новому кредитору. На момент укладення договору факторингу в 2021 році ще не виникало зобов`язання між первісним кредитором та відповідачем, тобто право вимоги від первісного кредитора перейшло до нових кредиторів, починаючи ще з 14.06.2021 року, а сам кредитний договір №79483642 укладений 10.03.2024 року, тобто майже через три роки після укладення договору факторингу, що взаємовиключає одне одного.

Представниця зазначила про те, що враховуючи, що позивач права вимоги стосовно відповідача, як боржника у зобов`язанні не набуло, а тому позивач не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за цим кредитним договором.

Позивач не надав жодного належного доказу на підтвердження факту здійснення оплати позивачем ціни продажу за відступлення права вимоги за кредитним договором, що є предметом спору даної справи на користь первісного кредитора ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», тоді як без належно здійсненої оплати ціни продажу за відступлення права вимоги підписаний сторонами акт прийому-передачі реєстру боржників №30 від 19.08.2024 не підтверджує, що відступлення права вимоги до позивача було виконано, а відтак останній не мав жодного права вимоги щодо стягнення заборгованості за цим кредитним договором до відповідача. За вказаних обставин, представник відповідача вважає, що позивач є неналежною стороною по вказаній судовій справі та заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, представник відповідача зазначила, що позивач звертаючись до суду з даним позовом просив стягнути з відповідача крім заборгованості за тілом кредиту, заборгованість за відсотками за користування кредитом, неустойку, але з наданого ним розрахунку вбачається, що відсотки нараховані за користування кредитом не лише за період дії договору, а і поза межами його строку дії та не враховуючи положення законодавства стосовно максимально допустимої відсоткової ставки у розмірі 1 %, яка передбачена ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» з доповненнями.

Відповідач заперечує щодо дій кредитора нараховувати відсотки понад строк користування кредитом.

Разом з цим представник відповідача з урахуванням наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» довідки від 01.07.2025 року та керуючись нормами законодавства здійснила такий розрахунок заборгованості за спірним кредитним договором: 7000,00 грн (сума кредиту) *30 днів (строк кредитування) * 1% (процентна ставка)/100) = 2100,00 грн. Загальний розмір заборгованості не повинен перевищувати 9100,00 грн (7000,00 грн тіло кредиту + 2100,00 грн відсотки), а не 24850,00 грн, як на тому наполягає відповідач, але за умови недоведеності належного переходу права грошової вимоги від первісного кредитора ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представником відповідача повідомлено про понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи: за підготовку відзиву на позов 6000,00 грн, та очікується понести суму у зв`язку з розглядом справи (участь у судових засіданнях) 8000,00 грн (а.с.108-114).

23.07.2025 року від представника позивача надійшов відзив на позов, у якому представник наполягає на задоволенні позову та просить прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи клопотання про витребування доказів, зокрема про витребування у АТ КБ «Приватбанк»: 1) інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 карткових рахунків відкритих у банку станом на 10.03.2024 року; 2) інформацію щодо належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; 3) виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_1 , що така належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 10.03.2024 року по 14.03.2024 року, з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів, посилаючись на те що інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у кредитодавця, а тому позивач не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі і ті, що підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, так як вони є банківською таємницею (а.с.124-127).

31.07.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шелудько О.О. надійшли додаткові пояснення, у яких вона просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати за надання правової допомоги.

Представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача є необгрунтовані та недоведені зважаючи на не подання позивачем належних, достатніх та допустимих доказів перерахування позивачем грошових коштів та отримання їх відповідачем відповідно до умов кредитного договору; не надання доказів, які беззаперечно свідчили б про наявність заборгованості відповідача за кредитним договором; не надання доказів обгрунтованості заявлених сум заборгованості за цим договором; не надання доказів належного відступлення до позивача від первісного кредитора прав вимоги стосовно відповідача (а.с.141-146).

04.08.2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, у яких він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначив що договори між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на вебсайті первісних кредиторів подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісні кредитори надіслали позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразового ідентифікатора), який відповідач використав для підтвердження підписання договору.

Вважає, що не спростування відповідачем презумпції правомірності кредитного договору всі права набуті сторонами правочину за ним повинні безперешкодно здійснюватись, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення кредитного договору підлягають виконання.

Повідомив, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки вказаний договір є дійсним та ніким не скасованим.

За вказаних обставин представник позивача вважає, що доведено факт укладення відповідачем договору позики в електронній формі, а тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Також зауважив, що відповідачем не заперечується факт укладення даного договору позики належними доказами.

Представник позивача зауважив, якщо відповідач не згодний з розрахунком заборгованості, наданий позивачем чи ставить під сумнів правильність його він має право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої його подачі до суду.

Відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму та розміру нарахованих сум, що складають заборгованість відповідач не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані первісним, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав.

Відповідач при підписанні договору не висловлював жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначеного договору. Крім цього, не було жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погоджується з правилами надання позики, також не було зауважень чи застережень з приводу нерозуміння чи незгоди з умовами його або додаткової угоди.

Також звернув увагу на те, що за весь період перебування прав вимоги позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника, а тому позивач просить стягнути з відповідача лише ту заборгованість, яка була нарахована первісним кредитором.

Окремо зазначив, що посилання відповідача на норми ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, зокрема на ч.5 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», що встановлює максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1 % є безпідставним та необґрунтованим щодо укладених договір з відповідачем, оскільки цей закон вступив в законну силу 24.12.2023 року. В той же час розділом 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» , зокрема п.17 встановлено тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 % протягом наступних 120 днів - 1,5 %, а тому позивач вважає, що посилання відповідача на вищевказані норми є безпідставними та не заслуговують на увагу суду.

Представник позивача зазначив, що у відзиві на позов представником відповідача повідомлено, що відповідачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, а саме: за підготовку відзиву на позов 6000,00 грн та очікується понести у зв`язку з розглядом справи 8000,00 грн, за участь адвоката у судових засіданнях.

Так, посилаючись на норми законодавства представник позивача вказує на те, що судові витрати мають бути документально підтверджені та доведені. При цьому відповідачем не надано до суду договір про надання правової (правничої) допомоги, акт виконаних робіт, детальний опис робіт, копію квитанції про сплату коштів за послуги адвоката, а тому позивач не погоджується з таким розміром правової допомоги, так як він встановлений на власний розсуд та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості та належним чином не обґрунтований.

Позивач вказує на те, що дана справа має невеликий за обсягом досліджуваних доказів, предмет спору не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, існує усталена практика із спірних правовідносин, а обсяг і складність складених процесуальних документів є незначним (а.с.161-174).

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином та завчасно, зокрема, позивач шляхом направлення електронних документів до електронного кабінету (а.с. 79-82,87,88), відповідач рекомендованими листами за зареєстрованим місцем проживання, які він отримав 20.05.2025 та 17.06.2025 року (а.с.83,95), представниця відповідача шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету (а.с.180).

Представник позивача у позові зазначив, що у разі розгляду даної позовної заяви в порядку загального позовного провадження, призначений розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника позивача, і у випадку неявки у судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 5 на зв.). Також у поданих додаткових поясненнях просив провести судове засідання за відсутності представника позивача (а.с.174).

У судовому засіданні 06.08.2025 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Шелудько О.О. просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Ураховуючи викладене, суд заслухавши представника відповідача, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 10.03.2024 між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79483642, за умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, для задоволення власних потреб, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п.1 договору позики).

Згідно з пп.2.1. - 2.3. договору позики №79483642 від 10.03.2024 року сума позики становить 7 000,00 грн, на строк 30 днів, з процентною ставкою (базовою) в день 2,5 % , дата надання позики 10.03.2024 року, дата повернення позики 08.04.2024 року, денна процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності протягом первісного строку кредитування) 1,00% в день. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) (не застосовується в період воєнного стану у період існування такого обмеження) 2,70 % за день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 2617,16 %; орієнтовна загальна вартість позики 9100,00 грн (а.с.6)

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту (п.4 договору) (а.с.6 на зв.).

Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит є додатком №1 до договору позики, що є його невід`ємною частиною, де зазначена дата видачі кредиту 10.03.2024, дата повернення кредиту 08.04.2024, кількість днів у розрахунковому періоді 30 днів, сума кредиту за договором - 7 000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 2100,00 грн, реальна річна процентна ставка за договором 2617,16 % та загальна вартість кредиту - 9 100,00 (а.с.9).

14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» за плату (ціна продажу) відступив ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі боржників (п.1.1 договору) (а.с.49-52).

28.07.2021, 13.06.2022, 19.08.2024 року між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено додаткові угоди №2,7,34 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, де сторони погодили внести деякі зміни до вказаного договору, зокрема до п.1.3 договору, відповідно до якого клієнт - ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору - ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення права вимоги тощо» (а.с.13). Викладено п.9.1 договору таким чином: даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за 1 місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік». Крім цього, узгоджено питання щодо сплати суми коштів за права вимоги (а.с.13-15).

Актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року позивачу переданий Реєстр боржників №30 від 19.08.2024 року (а.с.16).

Позивачем також надано Витяг з Реєстру боржників №30 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року та Витяг з реєстру боржників, де за №3251 рахується відповідач ОСОБА_1 та зазначено, що до позивача перейшло право вимоги заборгованості до останнього за договором позики №79483642 у розмірі 24 850,00 грн, з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 850,00 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.17,54-56).

Згідно з платіжною інструкцією №409 від 21.08.2024 року ТОВ «ЄАПБ» на користь ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» сплатило кошти у розмірі 3941 256,28 грн, за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди №34 від 19.08.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с.57).

За повідомленням АТ «ТАКСОМБАНК» №12816/47.1 від 08.04.2025 року адресоване первісному кредитору ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відомо, що банком 10.03.2024 року о 13 год. 21 хв. було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 7000,00 грн зокрема і на рахунок до яких емітовані електронні платіжні засоби: НОМЕР_1 (а.с.138).

За повідомленням АТ КБ «Притватбанк» №20.1.0.0.0/7-250625/73951-БТ від 01.07.2025 року відомо, що у ОСОБА_1 наявні карткові рахунки відкриті станом на 10.03.2025 року: НОМЕР_2 та НОМЕР_3 . На ім`я ОСОБА_1 в банку імітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_4 ) (а.с.105).

Згідно з розрахунком позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 79483642 від 10.03.2024 станом на 31.01.2025 року складає 24 850,00 грн, з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 850,00 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.18).

Згідно з розрахунком первісного кредитора ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 79483642 від 10.03.2024 станом на 19.08.2024 року складає 24 850,00 грн, з яких: 7 000,00 грн тіло кредиту, 17 850,00 грн проценти (а.с.58-61).

З наданої виписки по рахунку НОМЕР_2 за період з 10.03.2024 року наданої АТ КБ «Приватбанк» за період з 10.03.2024 по 14.03.2024 року вбачається рух коштів по картці НОМЕР_2 належній ОСОБА_1 , зокрема надходження 10.03.2024 кредитних коштів в розмірі 7000,00 грн (а.с.106).

Відповідно до ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Отже,між відповідачемта ТОВ«1безпечне агенствонеобхідних кредитів»укладено договірпозики уформі електронногодокументу зелектронними підписамисторін таіз запропонованимиумовами відповідачознайомився тапогодився зними,йому перераховані кредитні кошти, які він використовував.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексуУкраїни визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Навіть неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань, та не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості в установлені договором строки, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ»» слід стягнути заборгованість за договором позики №79483642 від 10.03.2024 у загальному розмірі 9100,00 грн. з яких: 7000,00 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу, 2100 грн- сума заборгованості за відсотками, та позов в цій частині задовольнити.

Щодо стягнення процентів з 09.04.2024 по 31.01.2025 року суд не знаходить підстав для їх стягнення, виходячи з такого.

Так, за змістом ст.1056-1ЦКУкраїни в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно доч.1ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.625ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Досліджуючи умови укладеного договору та докази на підтвердження розміру заборгованості суд звертає увагу на те, що п. 2.1 Договору, як і графік платежів, містить чітко встановлений строк кредитування 30 днів, з 10.03.2024 по 08.04.2024, та розмір процентів у розмірі 2100,00 грн.

Відповідно до правових висновків, які викладені в постанові ВП ВСУ № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) від 28 березня 2018 року, вбачається відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому Згідно з пп.2.1. - 2.3. процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) (не застосовується в період воєнного стану у період існування такого обмеження) 2,70 % за день.

Суд зауважує, що зазначена у п. 2.1-2.3 вимога про сплату відсотків за понадстрокове користування позикою (її частиною)за своєю суттю є відповідальність позичальника за не повернення кредитних коштів у строк передбачений договором, тобто такою що передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Разом з тим відповідно до пункту 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір пропрційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1108,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №79483642 від 10.03.2024 у розмірі 9100,00 грн та судовий збір у розмірі 1108,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, адреса для листування: вул. Лісова, 2, поверх 4, м. Бровари Київської області, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя С. М. Косик