Рішення № 129550879, 08.08.2025, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1014/25

Провадження № 2/195/421/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.08.2025 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

при секретарі судового засідання - Левкович Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Томаківка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», в інтересах якого дії представник - Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до Томаківського районного суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №7702490 від 19.03.2024 року в розмірі 38670 грн., а також понесені позивачем судові витрати в розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.03.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (ТОРГОВА МАРКА «Creditplus») (ЄДРПОУ: 41078230) та ОСОБА_1 укладено ДОГОВІР № 7702490 про надання споживчого кредиту (далі- Кредитний договір) за власного волевиявлення Відповідача, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА.

Оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 7702490 від 19.03.2024 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА.

Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб- сайті товариства та є невід`ємною частиною цього Договору. Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», розміщені на Веб-сайті в Мобільному застосунку "CreditPlus"(шляхом розміщення гіперпосилань).

Таким чином, відповідачем укладено договір №7702490 про надання споживчого кредиту від 19.03.2024 р. із ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» («Creditplus»ТМ) (ЄДРПОУ: 41078230). Згідно умов Кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки, у розмірі 9500 грн.

Кредит надається на споживчі (особисті) потреби шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору. Для платіжних операцій по картах ТОВАРИСТВОМ використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси.

CreditPlus розраховує реальну річну процентну ставку у процентах згідно з методикою розрахунку реальної річної процентної ставки НБУ. Згідно з постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» №16 від 11.02.2021 року. Товариство в обов`язковому порядку надає споживачу в паспорті споживчого кредиту та в договорі про надання споживчого кредиту розмір реальної процентної ставки. Товариство розраховує таку реальну річну процентну ставку у процентах згідно з методикою розрахунку реальної річної процентної ставки НБУ.

Нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Розмір процентної ставки, встановлений в Кредитному договорі, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного умовами Кредитного договору.

27.11.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) (далі - новий кредитор) та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Creditplus™) (ЄДРПОУ: 41078230), відповідно до чинного законодавства України, укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф (далі - «Договір факторингу»), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 38670грн., із яких:

- заборгованість за тілом кредиту становить 9500грн.;

- заборгованість за відсотками становить 24420грн.;

- заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.;

- заборгованість за пенею становить 4750грн.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Аргументи учасників справи

Представником позивача у позовній заяві разом з позовними вимогами заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Мартинюк М.Р. подала відзив на позовну заяву у якому просить позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 20600 гривень, з яких: 9500 (дев`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 11100 (одинадцять тисяч сто) гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками; у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Позивач просить суд стягнути з неї суму заборгованості: за договором про надання споживчого кредиту № 7702490 від 19.03.2024 року в розмірі 38670 (тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят) гривень 00 копійок, з яких: 9500 (дев`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 24420 (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять) гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками; 0 (нуль) гривень 00 копійок - заборгованість за комісійними винагородами; 4750 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок - заборгованість за пенею.

Проте, не погоджується з такими розрахунками, так як згідно з умовами Договору про надання споживчого кредиту № 7702490 від 19.03.2024 року розмір кредиту 7500,00 грн, кредит було надано на строк 360 днів, розмір процентної ставки 2,20 % в день.

Також, 03.04.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту № 7702490 від 19.03.2024 року, згідно з умовами якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 гривень.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Договір про надання споживчого кредиту № 7702490 від 19.03.2024 року був укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем 19.03.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії, передбачений пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний договір.

Позивач здійснює нарахування відсотків за період з 19.03.2024 року по 17.07.2024 рік, що становить 120 календарних днів. Також, за додатковою угодою нарахування здійснюється за період з 03.04.2024 року по 17.07.2024 рік, що становить 105 календарних днів.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, з відповідача підлягають до стягнення відсотки за вказаним договором у розмірі 11100,00 грн, виходячи з розрахунку: (7500,00 грн х 120 днів х 1%) + (2 000,00 грн х 105 днів х 1%). Враховуючи вищезазначені обставини, законною сумою нарахованих відсотків за договором про надання споживчого кредиту № 7702490 від 19.03.2024 року є 11 100,00 гривень.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4750 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок - заборгованість за пенею.

Відповідач повністю не погоджується із вимогою про стягнення заборгованості за пенею, оскільки: законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120 внесено зміни до ЦК України, а також до Закону України «Про споживче кредитування» № 1734.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, за зареєстрованим місцем проживання (перебування).

Повістка про виклик до суду разом з копією позовної заяви та додатками до неї надіслані на зареєстровану адресу місця проживання відповідача. Поштовий конверт з повідомленням та копіями матеріалів справи повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також відповідач ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади».

Так, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У відповідь на відзив представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», Буряченко А.В. зазначила, що 19.03.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНИ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7702490.

Згідно п. 1.1. Договору укладення зазначеного договору здійснювалося сторонами з використанням Інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) Товариства, доступ до якої надається Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок «CreditPlus».

Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснювалася при вході до Особистого кабінету/Мобільного застосунку «CreditPlus» відповідно до умов договору та/або вимог Закону України «Про електронну комерцію», зокрема шляхом перевірки правильності введення одноразового коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача (у тому числі через месенджери), та/або перевірки правильності введення пароля входу. Споживач самостійно і за власний рахунок забезпечував наявність технічних, програмних та комунікаційних ресурсів, необхідних для доступу до Веб-сайту/Мобільного застосунку «CreditPlus».

Пунктом 1.17. Договору передбачено, що перед укладенням цього договору товариством була здійснена ідентифікація споживача для входу в особистий кабінет/мобільний застосунок «CreditPlus», відповідно до п. 1.1 Договору та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації споживача (в тому числі здійснений з метою укладення попередніх правочинів між сторонами), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: - шляхом використання інструменту покладання, відповідно до договору, укладеного між Товариством та АТ КБ «ПриватБанк», як банком-ідентифікатором.

Відповідно до п. 9.6. Договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони Товариства електронним підписом, споживачу в особистий кабінет/мобільний застосунок «CreditPlus» для ознайомлення та підписання. Підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному між сторонами договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На укладений між сторонами договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, далі по тексту Договору - оригінальний примірник договору. У випадках дозволених законодавством, на укладений між сторонами договір може бути накладено електронний підпис уповноваженого працівника Товариства, що базується на сертифікаті відкритого ключа, виданого кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Як вбачається з пункту 10. Договору, в його змісті зазначено персональні дані відповідача, зокрема: серія паспорта - № НОМЕР_4, виданий 2328 17.07.2023 року, РНОКПП - НОМЕР_1 , номер телефону - НОМЕР_2 , електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сам договір підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису із використанням одноразового ідентифікатора C3779, 19.03.2024 17:03:47, що в інформаційно-комунікаційній системі зафіксовано як / ОСОБА_2 /.

Таким чином, позивач приходить до висновку, що договір про надання споживчого кредиту № 7702490 від 19.03.2024 з додатками до нього, було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між ним та первісним кредитором такого правочину в електронній формі, оскільки без здійснення входу до особистого кабінету в ІКС Товариства за допомогою логіну та пароля, внесення свої персональних даних, номера телефону, договір з додатками до нього між сторонами не було би укладено.

Згідно п. 9.8. Договору підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що: перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті/в Мобільному застосунку «CreditPlus» (шляхом

розміщення гіперпосилань); він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», що розміщені на Веб-сайті в Мобільному застосунку «CreditPlus» (шляхом розміщення гіперпосилань), повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися; дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього Договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Споживач погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних, не впливають на зобов`язання Споживача, передбачені цим Договором; він погоджується, що у випадку передбаченому пп. 2 п. 4.1. Договору для Товариства не наступає прострочення кредитора; він погоджується, що у випадку допущення ним прострочення виконання зобов`язань за цим Договором, Товариство має право передавати інформацію про прострочену заборгованість його близьким родичам, зокрема про розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються при невиконанні зобов`язання за цим Договором або відповідно до закону; він не заперечує проти права Товариства залучати до врегулювання

простроченої заборгованості колекторську компанію у разі невиконання зобов`язань за цим Договором; йому відомо про передбачену статтею 182 Кримінального кодексу України відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення ним конфіденційної інформації про третіх осіб, персональні дані яких будуть передані ним Товариству в процесі укладання, виконання та припинення цього Договору; що додаткові контактні дані Споживача та електронна адреса, які вказані в цьому Договорі (або будуть надані Товариству окремо) належать саме йому та він розуміє, що за такими контактними даними Товариство може здійснювати взаємодію із Споживачем в порядку встановленому чинним законодавством України, з урахуванням розділу 8 цього Договору; він попередньо узгодив з третіми особами, дані яких зазначені в розділі 10 цього Договору передачу їх даних Товариству для забезпечення взаємодії за цим Договором та отримав від них згоду на таку передачу, та зобов`язується при передачі даних третіх осіб Товариству в будь-який спосіб в процесі укладання, виконання та припинення цього Договору узгоджувати таку передачу та отримувати згоду від таких осіб на таку передачу.

Таким чином, відповідач уклав договір про надання споживчого кредиту № 7702490 від 19.03.2024, відповідно до п. 1.2-1.4 якого йому надано кредит у розмірі 7 500,00 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів кожні 30 днів згідно з графіком платежів, що є Додатком № 1 до договору.

Згідно п. 1.2. Договору на умовах, встановлених договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 7 500,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

У пункті 1.4. Договору визначено, що строк кредиту 360 дні (день).

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Згідно п. 1.5. Договору тип процентної ставки - фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день та застосовується у межах

строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору (п. 1.5.1. Договору).

Відповідно до п. 1.7. Договору денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20 % в день (п. 1.7.1. Договору).

Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (59 400,00 грн. /7 500,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 2,20% в день.

Пунктом 1.8. Договору передбачено, що загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 59 400,00 грн. (п. 1.8.1. Договору).

Згідно п. 1.9. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних (п. 1.9.1. Договору).

Відповідно до п. 1.10. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 66 900,00 грн. (п. 1.10.1. Договору).

На підтвердження законності та обґрунтованості нарахованої заборгованості, позивачем до позовної заяви було додано розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 7702490 від 19.03.2024, який був сформований та підписаний первісним кредитором у сукупності з умовами договору підтверджує законність і обґрунтованість нарахування заборгованості.

Отже, згідно розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 7702490 від 19.03.2024 заборгованість відповідача станом на 26.11.2024 становить 38 670,00 грн, з яких: 9 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 420,00 грн - заборгованість за відсотками, 0 грн - заборгованість за комісійними винагородами, та 4 750,00 грн - заборгованість за пенею.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 19.03.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Creditplus) (ЄДРПОУ: 41078230) та ОСОБА_1 укладено Договір № 7702490 про надання споживчого кредиту із використанням одноразового пароля шляхом направлення відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 7702490 від 19.03.2024 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.

Згідно умов Кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки, у розмірі 9500 грн.

03.04.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту № 7702490 від 19.03.2024 року, згідно з умовами якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 гривень.

Відповідно до п. 1.3. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 7 500,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

У пункті 1.4. Договору визначено, що строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Згідно п. 1.5. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору (п. 1.5.1. Договору).

Відповідно до п. 1.7. Договору денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20 % в день (п. 1.7.1. Договору).

Розрахунок денної процентної ставки за формулою: (59 400,00 грн. /7 500,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 2,20% в день.

Пунктом 1.8. Договору передбачено, що загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 59 400,00 грн. (п. 1.8.1. Договору).

Згідно п. 1.9. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних (п. 1.9.1. Договору).

Відповідно до п. 1.10. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 66 900,00 грн. (п. 1.10.1. Договору).

На підтвердження нарахованої заборгованості, позивачем до позовної заяви додано розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 7702490 від 19.03.2024, який був сформований та підписаний первісним кредитором у сукупності з умовами договору.

Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 7702490 від 19.03.2024 заборгованість відповідача станом на 26.11.2024 становить 38 670,00 грн, з яких: 9 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 420,00 грн - заборгованість за відсотками, 0 грн - заборгованість за комісійними винагородами, та 4 750,00 грн - заборгованість за пенею.

27.11.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746) (далі - новий кредитор) та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Creditplus™) (ЄДРПОУ: 41078230), відповідно до чинного законодавства України, укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф (далі - «Договір факторингу»), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить: 38670грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 9500грн.; заборгованість за відсотками становить 24420грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 грн.; заборгованість за пенею становить 4750грн.

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Згідно ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7,12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Таким чином, до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язаннях за Договором № 7702490 від 19.03.2024 року.

В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача суму заборгованість у розмірі 38670 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9500грн.; заборгованість за відсотками становить 24420грн.; заборгованість за пенею становить 4750 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах встановлених договором.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Небажання відповідача надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, суд дійшов обґрунтованого висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов Договору кредиту знайшов своє підтвердження при розгляді справи, а тому позовні вимоги є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 9500 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 24420 грн., а всього в суму 33920 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4750 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок - заборгованість за пенею.

Додана до матеріалів справи картка обліку Договору (розрахунок заборгованості) позичальника ОСОБА_1 за період з 19.03.2024 року по 26.11.2024 року не відтворює заборгованості у виді штрафу, а сума 4750 грн. вказана у колонці «штраф».

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, суд не погоджується з нарахованою пенею в розмірі 4750 грн., а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені при звернені до суду судові витрати у розмірі 2124,68 грн., що становить 87,71 відсоток розміру задоволеної частини позовних вимог.

Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

01.01.2025 року адвокат білецький Б.М. та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» уклали договір про надання правової допомоги, згідно п. 4.1 якого загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг, згідно тарифної сітки, вказаної у п. 4.8. даного договору, а також гонорар, який зазначений у п. 4.9 даного договору.

Згідно акту 7702490 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 31.03.2025 року, підписаного адвокатом Білецьким Б.М. та ТОВ «ФК «ДІДЖИ ФІНАНС», відповідно до договору про надання юридичної (правничої) допомоги № 42649746 від 01.01.2025 року за правову допомогу, замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 6000 грн.

Натомість позивач не надав доказів фактичної оплати вартості виконаних послуг з надання професійної правової допомоги за договором № 42649746 від 01.01.2025 року, у виді квитанції про сплату вартості послуг у заявленому розмірі, або платіжного доручення на перерахування обумовлених коштів, в сумі визначену в детальному описі та акті 7702490, а саме 6000 грн.

Представник відповідача - адвокат Мартинюк М.Р. 22.07.2025 року надала суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 2564,32 грн., які вважає співмірними враховуючи складність справи та виконання адвокатом робіт.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Відповідно до статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Враховуючи клопотання представника відповідача про визнання суми витрат на правничу допомогу суд вважає необхідним відшкодувати на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2564,32 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 13, 19, 76 - 81, 141, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», в інтересах якого дії представник - Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, на п/р № НОМЕР_3 , заборгованість за кредитним договором №7702490 від 19.03.2024 року у розмірі 33920 (тридцять три тисячі дев`ятсот двадцять) грн., яка складається з 9500 грн. заборгованості за тілом та 24420 грн. заборгованості за відсотками.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, на п/р № НОМЕР_3 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2564 (дві тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн 32 коп.

Повний текст рішення виготовлено 13.08.2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.,

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.

В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

позивач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» ЄДРПОУ 42649746, (місцезнаходження 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд 8;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

Суддя: Л. В. Колодіна