Рішення № 129549594, 30.07.2025, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/343/25

Провадження №2/472/300/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2025 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Дівульської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 у селищіВеселинове Миколаївської області цивільну справув порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Веселинове Веселинівського району Миколаївської області померла його мати ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема: право власності на житловий будинок із господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка в свою чергу успадкувала його після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Веселинове Веселинівського району Миколаївської області. За життя вона заповіту не склала, а тому спадкування здійснюється за законом.

Після смерті ОСОБА_3 позивач прийняв спадщину, про що подав нотаріусу відповідну заяву.

Після витоку шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, позивач звернувся до Веселинівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

В зв`язку з цим, він звернувся до суду за захистом своїх спадкових прав.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. 29 липня 2025 року подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

В судове засідання представник відповідача Веселинівської селищної ради не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До суду 20 травня 2025 року представник відповідача ОСОБА_5 надав заяву, в якій не заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив розглядати справу без участі представника відповідача.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , не прибула, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. 29 липня 2025 року подала до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Веселинове Веселинівського району Миколаївської області померла мати позивача ОСОБА_3 (далі - спадкодавець), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема: право власності на житловий будинок із господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яка в свою чергу успадкувала його після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Веселинове Веселинівського району Миколаївської області.

За життя спадкодавець заповіту не склала, а тому право на спадкування за законом отримали спадкоємці першої черги: син - позивач ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 7), та дочка ОСОБА_2 . Інші спадкоємці першої черги у ОСОБА_3 відсутні.

Після смерті ОСОБА_3 позивач прийняв спадщину, про що подав нотаріусу відповідну заяву. Інший спадкоємець - відповідач ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини нотаріусу не подала.

Таким чином, позивач успадкував право власності на житловий будинок із господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, відсутні, та судом таких не встановлено.

Вищевказані встановлені судом обставини також підтверджуються матеріалами спадкової справи № 1/2003 (а.с. 74-82) та матеріалами інвентарної справи на житловий будинок.

Після витоку шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, позивач звернувся до Веселинівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, що підтверджується довідкою-роз`ясненнями нотаріуса від 24.06.2022 року (а.с. 11).

Таким чином, в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості оформити своє право власності на успадковане майно.

Відповідно дост.16 ЦК Україниодним із способів захисту порушеного права чи інтересу може бути визнання права.

Спадщину позивач ОСОБА_1 прийняв за законом, як спадкоємець першої черги.

Спадкодавець ОСОБА_3 , в свою чергу успадкувала житловий будинок після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Веселинове Веселинівського району Миколаївської області, шляхом вступу в управління спадковим майном, оскільки постійно проживала та була зареєстровані разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади Веселинівської селищної ради від 10.01.2024 року (а.с. 27-28), а також витягами з погосподарських книг та матеріалами інвентарної справи.

ОСОБА_3 спадщину прийняла, але своїх спадкових прав не оформила, що не суперечило діючій на той час ст. 560 ЦК УРСР, відповідно до якої спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину, а не зобов`язані. Разом з тим, в силу вимог ст. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Отже, незважаючи на те, що правовстановлюючий документ, посвідчуючий право власності на спадковий житловий будинок, відсутній, право на нього в порядку спадкування належить померлій ОСОБА_3 , а отже увійшло до складу її спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім того,ст.1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки позивач прийняв спадщину за законом, то спадщина належить йому з часу її відкриття.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що позивачприйняв спадщину у встановленому законом порядку, та що його право на спадщину ніким не оспорюється, то суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем с. Федорівка Веселинівського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який позначений в технічному паспорті літерою "А-1", загальною площею 59,4 кв. м., житловою площею 48,2 кв. м., з господарськими будівлями та спорудами: сарай "Б", літня кухня "В", прибудова до літньої кухні "в", погріб "Впд", сарай "І", сарай "Д", гараж "Г", сарай "Ж", сарай "З", споруди № 8, І, ІІ, огорожі № 2, 3, 4, 5, 6, 7, в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Веселинове Веселинівського району Миколаївської області, яка в свою чергу успадкувала його після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Веселинове Веселинівського району Миколаївської області.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк наапеляційне оскарженняможе бутитакож поновленийв разіпропуску зінших поважнихпричин,крім випадків,зазначених участині другійстатті 358цього Кодексу.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко