Ухвала суду № 129549415, 15.08.2025, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 129/2472/25

Провадження № 2-з/147/2/25

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

15 серпня 2025 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши заяву адвоката Гіщинського Ігоря Юрійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Тульчинське автотранспортне підприємство 10507», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,

в с т а н о в и в:

14.08.2025 до суду звернувся адвокат Гіщинський І.Ю., в інтересах ОСОБА_1 , та просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу ТОВ «Тульчинське автотранспортне підприємство 10507».

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 було подано позовну заяву до ТОВ «Тульчинське автотранспортне підприємство 10507» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи. Дану моральну шкоду він оцінює у розмір у розмірі 1 000 000 грн. Вказано, що у власності відповідача знаходиться майно, яке може забезпечити виконання рішення у випадку його задоволення, ціна позову є відповідною, а розмір заявлених позовних вимог є співмірним заходам забезпечення позову, тому виникає необхідність у використанні спеціальних засобів передбачених цивільно- процесуальним законодавством, а саме встановленні обмеження у вигляді заборони відчуження належних на праві приватної власності транспортних засобів, а також передання їх в заставу (іпотеку) для забезпечення власних зобов`язань або зобов`язань третіх осіб. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окрім того, заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті. Відповідачу заборонятиметься лише вчиняти будь які дії щодо відчуження майна, що належить на праві власності, а тому не завдасть жодних матеріальних втрат. Даний вид забезпечення надасть ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у випадку продажу відповідачем майна, що перебуває у його праві власності, оскільки невідомо, чи володітиме ТОВ «Тульчинське автотранспортнепідприємство 10507» іншим майном, за рахунок якого може бути задоволено вимоги у справі, тоді як вартості вказаного майна цілком достатньо для перекриття суми позову.

На підставі викладеного просив винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ «Тульчинське автотранспортне підприємство 10507», а саме: транспортний засіб MAN A 91 6871, (2009), д.н.з. НОМЕР_1 ; транспортний засіб MAN A 91 6871, (2009), д.н.з. НОМЕР_2 ; транспортний засіб SETRA S 417GT-HD 11967, (2008), д.н.з. НОМЕР_3 ; транспортний засіб MAN LION'S COACH L 12419, (2010), д.н.з. НОМЕР_4 ; транспортний засіб AUDI Q7 2967, (2018), д.н.з. НОМЕР_5 ; транспортний засіб AUDI Q8 2967, (2024), д.н.з. НОМЕР_6 ; транспортний засіб RENAULT SFR 112 ILIADE 9834, (1998), д.н.з. НОМЕР_7 ; транспортний засіб RENAULT SFR 112 ILIADE 9834, (1995), д.н.з. НОМЕР_8 ; транспортний засіб ATAMAN A-09316 5193, (2014), д.н.з. НОМЕР_9 ; транспортний засіб БАЗ А079.34 5675, (2013), д.н.з. НОМЕР_10 ; транспортний засіб NEOPLAN N 316-SHD 14620, (1999), д.н.з. НОМЕР_11 ; транспортний засіб NEOPLAN N 316-SHD 14620, (1999), д.н.з. НОМЕР_12 .

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Зваживши доводи заяви, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1ч.1ст.150ЦПК Українипозовзабезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Виходячи із зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У п. 4 вказаної Постанови зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку із вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що під забезпеченням позову потрібно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблено правові висновки згідно з якими умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що без застосування заявленого ним заходу забезпечення позову, ефективний захист порушених прав ОСОБА_1 буде неможливим, оскільки відповідач може продати майно, а також невідомо чи в подальшому ТОВ «Тульчинське автотранспортне підприємство 10507» володітиме іншим майном.

Суд зазначає, що встановлення обставин правомірності дій відповідача, його оцінка повинна бути надана судом з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення та пояснень інших учасників справи, при розгляді справи по суті.

Крім того, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати діяльності юридичної особи, а вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а ще й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, а також чи не перешкоджає такий вид забезпечення здійсненню господарської діяльності юридичної особи чи фізичної особи-підприємця.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна/закриття рахунків чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19.

Відповідно до ч. 3ст. 152 ЦПК Українивиди забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Окрім того, відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ, напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою ст.1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу "пропорційності" "справедливої рівноваги (балансу)" між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

«Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

ОСОБА_1 , заявляючи вимогу про арешт майна Товариства, не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів щодо дійсної ринкової вартості транспортних засобів, що позбавляє суд можливості перевірити відповідність виду забезпечення, про який просить представник, з позовними вимогами та відповідно їх співмірність.

Отже, заявник не підтвердив співмірності заявлених ним вимог про забезпечення позову ціні позову у справі №129/2472/25.

Також, такий захід забезпечення позову про який ставить питання позивач/представник позивача (а саме накладення арешту на 12 (дванадцять) транспортних засобів), на переконання суду, може призвести до невиправданого обмеження прав ТОВ «Тульчинське автотранспортне підприємство 10507» та перешкоджатиме у здійсненні останніми їх діяльності та може вплинути на права третіх осіб.

Окрім того, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач як на підставу необхідності вжиття заходів забезпечення посилається на імовірність того, що незабезпечення позову може сприяти утрудненню чи неможливості виконання у майбутньому судового рішення.

Разом з тим, суд зазначає, що в заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність такого виду забезпечення позову. Доводи заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи її обставини, характер правовідносин, предмет та підстави позову, те, що зазначені заходи забезпечення можуть перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, суд дійшов висновку, що зазначена заява не підлягає задоволенню через необґрунтованість.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст.149-154,157, 258, 261,353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Гіщинського Ігоря Юрійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі №129/2472/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Тульчинське автотранспортне підприємство 10507», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А. Натальчук