Ухвала суду № 129548891, 15.08.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17817/19

Провадження № 2-з/761/282/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді: Левицької Т.В., при секретарі Котляренко К.І., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Тітової Олени Олександрівни до ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва 13.08.2025 року через систему «Електронний суд» представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Тітовою Оленою Олександрівною до ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.08.2025 року визначено головуючого суддю Левицьку Т.В.

В своїй заяві представник заявника просить суд:

накласти арешт та заборонити будь-яким органам та посадовим особам проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав та їх обтяжень, будь-які інші нотаріальні та реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 337582980000;

накласти арешт на автомобіль марки Toyota модель Corolla тип кузова: легковий седан - В, кузов номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрованого за ОСОБА_2 .

Зазначає, що вказане майно набуте під час перебування у шлюбі з відповідачем.

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15.11.2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25.06.2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ квартири АДРЕСА_1 загальною площею 93,0 кв. м, квартири АДРЕСА_2 загальною площею 51,0 кв. м та автомобіля марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_3 , колір: сірий, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 і розподілу судових витрат скасувати та справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказує, що між сторонами існує реальний спір щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, відповідач систематично уникає здійснення адекватного та справедливого розподілу майна подружжя, вчиняючи дії, спрямовані на перешкоджання реалізації її права власності. Під час проведення оціночно-будівельної експертизи щодо визначення вартості квартири, відповідач не допустив експерта для проведення огляду квартири. Вважає, що вказані обставини свідчать про умисні дії відповідача, спрямовані на позбавлення позивача можливості користування та володіння належною їй часткою майна, а також про відсутність наміру добровільно врегулювати спір. Крім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем було надано копію свідоцтва про право власності, номер якого не збігався з номером свідоцтва, зазначеним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також зазначає, що відповідач має змогу в будь-який час відчужити автомобіль марки «Toyota», модель: «Corolla», тип кузова: легковий седан-В, кузов номер: НОМЕР_3 , колір: сірий, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки це не потребує письмової згоди позивача.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до положень п.п. 1-2 ч. 1 ст.150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборона вчиняти певні дії.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що позивач просить суд по даній справі:

накласти арешт та заборонити будь-яким органам та посадовим особам проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав та їх обтяжень, будь-які інші нотаріальні та реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 337582980000;

накласти арешт на автомобіль марки Toyota модель Corolla тип кузова: легковий седан - В, кузов номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрованого за ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи предмет позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, а також беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд вважає за необхідне в порядку забезпечення позову накласти арешт на вищезазначене майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353, 354 ЦПК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

у х в а л и в :

Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Тітової Олени Олександрівни до ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт та заборонити будь-яким органам та посадовим особам проводити дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності, інших речових прав та їх обтяжень, будь-які інші нотаріальні та реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 337582980000;

накласти арешт на автомобіль марки Toyota модель Corolla тип кузова: легковий седан - В, кузов номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрованого за ОСОБА_2 .

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Дані про боржника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову - три роки.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: