Рішення № 12954753, 20.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

20.12.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2010 року справа № 12/105

Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго", вул. Комсомольська, 55б, м. Чернігів, 14000

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Мектон-Д", вул. Інструментальна, 13, м. Чернігів, 14037

Предмет спору:           про стягнення заборгованості 25339,76 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: Березинець О.В., довіреність № 7 від 31.12.2009 року, представник.

відповідач: Пігенко І.В., довіреність № 01 від 16.12.2010 року, представник,

Стволовий О.В., довіреність № 02 від 16.12.2010 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача за надані послуги з урахуванням втрат в теплових мережах 13994 грн. 94 коп. боргу, 10423 грн. 04 коп. пені, три відсотки річних в сумі 234,60 грн. та 687 грн. 18 коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів, згідно умов Договору № 40-0018 від 01.10.2008 року на постачання теплової енергії та Додаткових угод до нього.

Представники сторін в судовому засіданні надали письмові клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Також представник позивача надав письмові пояснення по справі, в яких повідомив, що станом на 10.12.2010 року (після порушення провадження у справі) відповідачем було повністю сплачено основний борг в сумі 13994,94 грн., що підтверджується копією банківської виписки, яка додана до матеріалів справи.

В поданому відзиві на позов відповідача проти заявлених позовних вимог частково заперечує, посилаючись на те, що основний борг в сумі 13994,94 грн. відповідачем сплачено повністю, що підтверджується копією платіжного доручення № 3 від 10.12.2010 року, яка додана до матеріалів справи. Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань відповідач вважає їх розмір завищений та зазначає, що стягнення цих сум у зв’язку з тяжким фінансовим становищем товариства ставить під загрозу функціонування товариства та виплату заробітної плати працівникам та просить зменшити їх суми з урахуванням строку позовної давності.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

01.10.2005 року між сторонами було укладено Договір № 40-0018 на постачання теплової енергії.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач (виробник) взяв на себе зобов’язання виробляти та постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію, а відповідач зобов’язується сплачувати за одержану теплову енергію, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 40-0018 від 01.10.05р. опалювальна площа становить 123,3 кв.метри.

Додатковою угодою від 01.01.2006 року до Договору № 40-0018 на постачання теплової енергії від 01.10.2005 року було внесено зміни та доповнено договір пунктами:

П. 1.1: виробник бере на себе зобов’язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві теплову енергію для підігріву води та опалення, а споживач зобов’язується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами/двоставковими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором;

П. 1.2.: тарифи на послуги на момент укладення додаткової угоди від 01.01.2006 року становлять: опалення –119,17 грн/1Гкал, або 3,07 грн./1 м.кв., за втрати в теплових мережах 119,17 грн/1Гкал.

Тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи є обов’язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод;

П.1.3.: розмір щомісячної плати по цьому договору (загальна вартість послуг) у разі без облікового споживання теплової енергії на момент укладення додаткової угоди від 01.01.2006 р. до цього договору становить: 417,14 грн., у тому числі за: опалення 378,53 грн. (за 123,3 кв. метрів), за втрати в теплових мережах 38,61 грн.(0,324 Гкал).

П. 3.2.21.: Щомісячно здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію та за втрати в теплових мережах споживача, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виробника в порядку, визначеному у цьому договорі.

П. 6.1.: Розрахунки за теплову енергію, що споживається та за втрати в теплових мережах споживача, здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виробника по затвердженим тарифам. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством. П. 6.4.: Розрахунки Споживача з Виробником за відпущену теплову енергію та за втрати в теплових мережах здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця;

П. 6.5 Договору: Розрахунки по цьому договору здійснюються щомісячно протягом року до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

П. 12.5.: Контроль та звіт сторін щодо виконання ними своїх обов’язків за цим договором здійснюється шляхом складання та підписання акту про надання послуг. У разі не повернення належного виробникові примірника акту про надання послуг у строк до 5-го числа місяця, наступного за звітнім, послуги у звітному місяці вважаються такими, що надані у повній відповідності до умов договору, у обсязі, визначеному згідно звіту, що наданий у відповідності до п. 5.4. Договору.

П.11.1.: Цей договір діє до 10 жовтня 2006 року, набирає чинності з дня підписання та вважається щорічно продовженим з дня збігу попереднього терміну його дії на наступний річний термін, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього.

Додатковою угодою від 08.10.2007 року до Договору № 40-0018 на постачання теплової енергії від 01.10.2005 року було внесено зміни до п. 6.2.3.: Розрахунки за втрати теплової енергії в теплових мережах споживача, а саме від точки розподілу, в якій здійснюється передача послуг від виробника споживачеві, до вузла обліку (за відсутності вузла обліку –до вузла вводу), здійснюються споживачем у розмірі 10,2% від обсягу споживання теплової енергії згідно з показаннями приладів обліку (при наявності приладу обліку теплової енергії) або від суми нарахування за теплову енергію у розрахунковий період (при відсутності приладів обліку).

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 76 від 16.03.2009 року було погоджено тарифи для ВАТ „Облтеплокомуненерго” на послуги теплопостачання у розмірі: - бюджетні установи: 627,27 грн./Гкал, інші споживачі –671,99 грн./Гкал.

Також позивачем 24.03.2009р. було направлено відповідачу письмове повідомлення вих. № 868 від 18.03.2009 року про зміну тарифів з 18.03.09р., що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 24.03.09р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач на виконання умов Договору № 40-0018 на постачання теплової енергії від 01.10.2005 року та Додаткових угод до нього від 01.01.2006, 08.10.2007 року поставив відповідачу за період з листопада 2009 року по листопад 2010 року включно теплової енергії на загальну суму 13994,94 грн. (листопад 2009 року –2173,27 грн., грудень 2009 року –2173,27 грн., січень 2010р. –2173,27 грн., лютий 2010 року –2173,27 грн., березень 2010 року –2173,27 грн., квітень 2010 року –1086,63 грн., листопад 2010р. –2041,96 грн.), що також підтверджується рахунками № № 40-0018 від 30.11.2009, 31.12.2009, 31.01.2010, 28.02.2010, 31.03.2010, 30.04.2010, 30.11.2010 копії яких додано позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до п. п. 6.4, 6.5. договору, (в редакції Додаткової угоди від 01.01.2006 року до Договору № 40-0018 на постачання теплової енергії від 01.10.2005 року), розрахунки Споживача з Виробником за відпущену теплову енергію та за втрати в теплових мережах здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця. Розрахунки по цьому договору здійснюються щомісячно протягом року до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач за отриману теплову енергію на опалення, включаючи втрати теплової енергії в теплових мережах споживача, на день подачі позову (07.12.2010 року) не розрахувався.

Після порушення провадження у справі відповідачем 10.12.2010 року було повністю сплачено основний борг в розмірі 13994,94 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 3 від 10.12.2010 року та копією банківської виписки, доданих сторонами до матеріалів справи в судовому засіданні 17.12.2010 року.

Приймаючи до уваги, що відповідачем після порушення провадження у справі повністю сплачено основний борг в розмірі 13994,94 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 3 від 10.12.2010 року та копією банківської виписки, доданих сторонами до матеріалів справи в судовому засіданні 17.12.2010 року, суд доходить висновку що спір між сторонами в частині стягнення основної заборгованості в сумі 13994,94 грн. врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення 13994,94 грн. боргу підлягає припиненню.

Пунктом 7.3.3. Договору № 40-0018 на постачання теплової енергії від 01.10.2005 року передбачено, що у випадку порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбачених п. 6.5 цього договору, споживач сплачує пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10423 грн. 04 коп. за період з 08.12.2009 року по 17.05.2010 року, відповідно до п. 7.3.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати спожитої теплової енергії, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано пеню за прострочку оплати спожитої теплової енергії в сумі 10423 грн. 04 коп. за період з 08.12.2009 року по 17.05.2010 року

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов”язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов”язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов”язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов”язання. Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Приймаючи до уваги , що сума пені є надмірно великої щодо суму основного боргу , який на даний час сплачено відповідачем в повному обсязі , та враховуючи , що стягнення нарахованої позивачем пені в повному обсязі ставить під загрозу функціонування товариства та виплату заробітної плати його працівникам , суд, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір пені на 60 відсотків, відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 4169 грн. 22 коп.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача три відсотки річних в сумі 234,60 грн. за період з 02.12.2009 р. по 01.11.2010 р. та 687, 18 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.12.2009 р. по 30.09.2010р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3.3. Договору № 40-0018 на постачання теплової енергії від 01.10.2005 року передбачено, що у разі порушення порядку розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати теплової енергії, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано три відсотки річних в сумі 234,60 грн. за період з 02.12.2009 р. по 01.11.2010 р. та 687, 18 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.12.2009 р. по 30.09.2010р.

Клопотання відповідача про зменшення стягнення нарахованої пені, 3% річних та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції з урахуванням строку позовної давності, є безпідставні і судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки умовами Договору № 40-0018 на постачання теплової енергії від 01.10.2005 року та додатковими угодами до нього, а також нормами чинного законодавства не передбачено зменшення 3% річних та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції. Крім того позивачем не було пропущено строк позовної давності щодо звернення до суду про стягнення 3% річних та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, оскільки він згідно ст.. 257 Цивільного кодексу України становить три роки.

Не пропущено позивачем і строк позовної давності щодо стягнення пені , який відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України становить один рік. А ч.6 ст.232 Господарського кодексу України визначено строк припинення нарахування пені , а не строк позовної давності. Позивачем при розрахунку пені було враховано вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Також судом , враховуючи обставини справи, було зменшено суму пені на 60 %.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов’язання не виконав, за надані послуги за постачання теплової енергії з урахуванням втрат в теплових мережах своєчасно не розрахувався, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 4169,22 грн. пені, трьох процентів річних в сумі 234,60 грн. та 687 грн. 18 коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів. В частині стягнення 13994,94 грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв’язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 253,40 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення в сумі 236 грн.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 549, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 13994,94 грн. боргу припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мектон-Д", вул. Інструментальна, 13, м. Чернігів, 14037 (р/р 260060001462 філія Укрексімбанку, МФО 353649, код 31379170) на користь Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", вул. Комсомольська, 55/Б, м. Чернігів, 14000 (р/р 26004300000976 в ВАТ банк „Демарк” м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 4169,22 грн. пені, 234,60 грн. трьох процентів річних , 687 грн. 18 коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів, 253,40 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

СУДДЯ                                                                      Л.М.Лавриненко

Повний текст рішення підписано 20.12.2010 року.