Рішення № 129544763, 24.07.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6793/25

Провадження № 2-а/202/64/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді: Недобитюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Завгородньої Ю.В.,

за участю представника відповідача у режимі відеоконференції,

за відсутності інших учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі адміністративну справу № 202/6793/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення за частиною 2 ст. 132-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, серії АВ № 00005848, винесену 30 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 132-1 КУпАП України.

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 з оскаржуваною постановою не згодна, оскільки нею не вчинялось адміністративних правопорушень передбачених частиною 2 ст. 132-1 КУпАП. На її думку, фактична маса транспортного засобу не перевищувала нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України; на момент вчинення адміністративного правопорушення вона не володіла та не користувалася транспортним засобом.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача брав участь у судовому засіданні засобами відеоконференції. Від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому висловлено заперечення щодо його задоволення.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку змісту заперечень, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до ст. 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).

Оскаржувана постанова серії АВ № 00005848 винесена 30 квітня 2025 року та скерована 01 травня 2025 року на адресу Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Кривоноса, 46, що підтверджується копією поштових відправлень Ф.119, Ф.103.

Поштове відправлення повернуто за закінченням терміну зберігання 21 травня 2025 року (№ відправлення 0610249738894).

Отже, відповідачем виконано всі передбачені законом заходи з метою направлення постанови серії АВ № 00005848 за адресою вказаною в офіційних державних реєстрах.

Відповідно до частини 3 ст. 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

За змістом статті 300-2 КУпАП, перебіг строків на виконання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті пов`язано з моментом набрання нею законної сили та з цього моменту у порушника виникає право протягом десяти днів на сплату штрафу або оскарження постанови, а у суб`єкта владних повноважень виникає право протягом тридцяти днів на її примусове виконання.

Перебіг строків зупиняється у разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова була повернена до Державної служби України з безпеки на транспорті 21 травня 2025 року за закінченням терміну зберігання поштового відправлення з позначкою про не вручення і відповідно набрала законної сили в день її повернення 21 травня 2025 року.

Стаття 283 КУпАП встановлює, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 2 ст. 308 КУпАП передбачено, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із відсутністю в Державній службі України з безпеки на транспорті даних про добровільне виконання постанови була скерована відповідна заява щодо примусового виконання постанови до державної виконавчої служби.

Відповідно, відповідачем дотримано законодавчо встановлено процедуру направлення постанови серії АВ № 00005848 позивачу та для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб- сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Окрім того, відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Зі змісту постанови серії АВ № 00005848 вбачається, що у ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, яка винесла постановк, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання.

Згідно пункту 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (надалі Порядок ведення ЄДРТЗ), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби.

Внесенню до Єдиного державного реєстру транспортних засобів підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність за правилами статті 14-3, частини другої статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до реєстру.

Саме відповідні відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення відповідними органами на її запит. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку 1145, належний користувач фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до ЄДРТЗ, згідно статті 14-3 КУпАП, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Пункт 3 Порядку № 1145 визначає, що підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Постановою серії AВ № 00005848 від 30 квітня 2025 року встановлено перевищення навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 27,826% (3.2 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон.

Окрім того, зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3800 мм, 2-3: 5840 мм, 3-4: 1310 мм, 4-5: 1310 мм, навантаження на вісь 1 -7300 кг, 2 - 17500 кг, 3 - 5400 кг, 4 - 5350 кг, 5 - 5700 кг, загальна маса -41250 кг, висота - 3.749 м; ширина - 2.448 м.; довжина - 15.839 м.

Зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу: навантаження на одиночну вісь - 14700 кг.

Також у оскаржуваній постанові міститься посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та ідентифікатор доступу.

Для правильного розуміння здійснених розрахунків перевищення габаритно-вагових норм у постанові зазначається формула розрахунку:

% перевищення = ((Хфакт. Хнорм. похибка пристрою)/ Хнорм.)*100%, де

Хфакт. фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);

Хнорм. нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР;

Похибка пристрою регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134- 1:2010, помножена на Хфакт. (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

Регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010 становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.

Таким чином, розрахунок відсоткового перевищення навантаження на одинарну вісь виглядає так:

((17500 11500 - 16% * 17500) / 11500) * 100 = 27,826% (3.2 тон).

Отже, постанова серії АВ № 00005848 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містять усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку № 1174, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Згідно частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі Порядок № 1174).

Так, згідно пункту другого Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі система) взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно- телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних, що регламентовано пунктом 10 Порядку № 1174.

Відтак, з системного аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

На підставі викладеного вважаю, що дії відповідача відповідають вимогам закону, а підстави для скасування оскаржуваних постанов, відсутні.

У свою чергу позивач не навів переконливих аргументів, які спростовують позицію відповідача.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 1, частини 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вимоги позивача щодо стягнення на його користь судових витрат не підлягають задоволенню, оскільки не передбачено повернення здійснених позивачем судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.5,6,9,73,242-244,246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти ) днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому рішенняне буловручене удень йогопроголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішення,якщо апеляційнаскарга поданапротягом десятиднів здня врученняйому рішеннясуду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. В. Недобитюк