Ухвала суду № 129543185, 14.08.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.08.2025

Справа № 334/8800/24

Провадження № 1-кп/334/348/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14серпня 2025року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України,

установив:

в проваджені суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, вказавши на те, що раніше встановлені ризики не зникли і продовжують існувати, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який немає.

В обґрунтування існування вказаних ризиків прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, що може спонукати обвинуваченого переховуватись від суду або взагалі виїхати на тимчасово окуповані території.

Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений знайомий із потерпілими у цьому кримінальному проваджені, а відтак може впливати на них шляхом погроз, залякування або умовлянь.

ОСОБА_6 є особою, раніше неодноразово судимою, у тому числі, за вчинення тяжких злочинів, у тому числі за вчинення корисливих злочинів проти власності, офіційного джерела доходу не має, наразі обвинувачується у вчиненні нового тяжкого злочину, що свідчить про те, що існує ризик того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.

Також прокурор вказав на те, що через процесуальну поведінку сторони захисту, зокрема, відмови від адвокатів та подання численних клопотань, які не стосуються розгляду самого кримінального провадження по суті, розгляд справи затягується станом на день проведення судового засідання досліджено лише три письмових докази, а до цього суд лише вислуховував клопотання та заяви обвинуваченого, відтак до цього часу не допитані потерпілі та свідки, а тому перелічені у клопотання ризики фактично не змінились.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що не отримував цього клопотання. За твердженнями обвинуваченого адміністрація слідчого ізолятора нічого не передавала йому, тому розгляд цього клопотання, яке він не отримав менш ніж за три години до його розгляду є порушенням його прав. Також обвинувачений на вказав на те, що прокурор взагалі не мав права подавати подібне клопотання, адже попередня ухвала суду від 03.07.2025 року, якою продовжено строк запобіжного заходу відносно обвинуваченого ще не набрала законної сили, оскільки її апеляційний перегляд ще не завершений.

Обвинувачений зазначив, що вся справа щодо нього є сфальсифікованою та надав пояснення стосовно обставин, викладених в обвинувальному акті, а також вказав на порушення процедури його затримання та відкриття йому матеріалів досудового слідства, яке відбувалось без обов`язкової присутності адвоката. Вчергове вказав на те, що не розуміє у чому його звинувачують, оскільки не отримував обвинувального акту та інших документів.

На переконання обвинуваченого судді дискредитували себе, як громадяни України, судять його за законами новоросії, своїми діями привели війну в Україну та виконують замовлення, неназваних обвинуваченим, людей з Харкова, з якими у ОСОБА_6 був конфлікт з приводу наркотиків. І саме останнє за словами обвинуваченого ОСОБА_6 є єдиним ризиком.

Захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання, вказавши на те, що раніше встановлені ризики на даний час відсутні, оскільки судом з`ясовано, що ОСОБА_6 має місце проживання на території міста Запоріжжя, має стійкі соціальні зв`язки (має доньку), а його поведінка свідчить, що він готовий виконувати обов`язки щодо явки до суду і до нього доцільно застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Крім того, захисник вказав на те, що долучені до матеріалів справи письмові докази здебільшого свідчать про відсутність вини обвинуваченого в інкримінованому йому злочині.

Колегія суддів, оцінивши надані суду докази та пояснення учасників кримінального провадження, дійшла до таких висновків.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Оцінюючи доводи прокурора та сторони захисту щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд зазначає про те, що ОСОБА_6 сам стверджував, що він, перебуваючи на волі, постійно переїжджав по Україні і тривалий час ніде не проживав. При цьому в обвинуваченого немає власного житла та близьких родичів у місті Запоріжжі. Його близькі, за словами самого обвинуваченого, залишились на тимчасово окупованій території.

Назване на переконання суду, підтверджує наявність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Крім того, ОСОБА_6 у судових засіданнях неодноразово вказував різні за своїм змістом висловлювання стосовно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Так, під час підготовчого судового засідання він зазначав, що це його колишні родичі і він має з ними добрі відносини, а самі потерпілі взагалі фінансово залежні від нього і ходять до нього на зустрічі до слідчого ізолятора. Потерпілі у судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2025 року, спростували такі заяви обвинуваченого ОСОБА_6 та заявили, що бояться його і на зустрічі до СІЗО не ходили.

В подальшому ОСОБА_6 заявляв, що потерпілі є особами із алкогольної залежністю і за пляшку горілки виконували та підписували усі забаганки слідчого ОСОБА_10 , чим допомагали йому фальсифікувати справу стосовно ОСОБА_6 .

Також ОСОБА_6 неодноразово заявляв, що це саме потерпілі вчинили злочин проти нього та вкрали його речі, і щодо цих обставин здійснюється досудове розслідування.

У сукупності вищеописані обставини та той факт, що потерпіли станом на сьогоднішній день не допитані, свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, суд критично оцінює твердження захисника обвинуваченого щодо наявності у нього стійких соціальних зв`язків та наявності джерел доходу, оскільки дочка обвинуваченого разом із своєю матір`ю за словами обвинуваченого постійно проживає у місті Києві. Якихось зрозумілих пояснень стосовно наявності інших близьких людей чи друзів у ОСОБА_6 у місті Запоріжжі суду не надано. Так само не надано пояснень щодо джерел доходів та ймовірного місця проживання обвинуваченого, а тому суд погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо тверджень обвинуваченого ОСОБА_6 про відсутність повноважень у прокурора заявляти клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки попередня ухвала суду від 03.07.2025 року ще не переглянута в апеляційному порядку, то суд зазначає про те, що за змістом приписів частини п`ятої статті 331 КПК України подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Факт направлення обвинуваченому ОСОБА_6 копії клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтверджується відомостями про направлення такої копії прокурором на електронну адресу ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» та повідомленням посадових осіб слідчого ізолятора про відмову ОСОБА_6 отримати таку копія (про вказану обставину складений акт).

Інші доводи, висловлені ОСОБА_6 у судовому засіданні не стосуються суті клопотання, що розглядалось і розцінюються судом, як суб`єктивні переконання самого обвинуваченого, а тому окремої оцінки суду не потребують.

Ураховуючи той факт, що обвинувачений має непогашену судимість за вчинення злочину, пов`язаного із застосуванням насильства, не має постійного місця проживання, а також офіційного джерела доходів, знайомий із потерпілими у цьому кримінальному проваджені та знає адресу їхнього проживання, суд вважає, що доводи прокурора про наявність та обґрунтованість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджуються.

Керуючись ст. 183, 372, 376 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.

Термін дії ухвали в частині продовження запобіжного заходу закінчується 12 жовтня 2025 року о 17:00 годині.

Резолютивна частина виготовлені у нарадчій кімнаті 14.08.2025 року.

Повний текст виготовлений та підписаний 15.08.2025 року .

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3