Рішення № 12954312, 16.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.10                                                                                           Справа№ 23/302

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів: судді - головуючої Бортник О.Ю., судді Хабіб М.І. та судді Гриців В.М. при секретарі Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: КПГХ „Оброшино”, с. Оброшино,

Третя особа на стороні позивача Львівське ОКП БТІ та ЕО, м. Львів,

до відповідача 1: Оброшинської сільської ради, с. Оброшино,

до відповідача 2: Солонківського споживчого товариства, с. Солонка,

про визнання частково недійсною постанови зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського районного споживчого товариства та визнання права власності.

За зустрічним позовом Солонківського споживчого товариства, с.Солонка

до відповідача 1 : Колективного підприємства громадського харчування „Оброшино”, с.Оброшино

до відповідача 2 : Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м.Львів

до відповідача 3 : Оброшинської сільської ради, с.Оброшино

про визнання недійсними свідоцтв про право власності на будівлю продмагу з рестораном та визнання права власності на зазначене майно

За участю представників :

Від КПГХ «Оброшино»: Дуфанець Я. –представник, Каркавчук М.В. –директор,

Від Львівського ОКП БТІ та ЕО : не з”явився,

Від Оброшинської сільської ради : Вовчко О. –голова сільської ради,

Від Солонківського СТ : Гірняк Г.С. –представник, Скрут Е.Б. – представник.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява КПГХ «Оброшино», с. Оброшино, до Оброшинської сілької ради, с. Оброшино, та Солонківського споживчого товариства, с. Солонка, третя особа на стороні позивача Львівське ОКП БТІ та ЕО, м. Львів, про визнання права власності Колективного підприємства громадського харчування «Оброшино»на будинок ресторану «Золотий колос», розташований за адресою: вул. Грушевського, 2? село Оброшино Пустомитівського району та про визнання недійсною постанови зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського районного споживчого товариства від 29 травня 2003 р. в частині приєднання колективного підприємства громадського харчування «Оброшино»до Солонківського споживчого товариства. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивача за первісним позовом без згоди трудового колективу приєднано до Солонківського споживчого товариства, чим порушено право підприємства самостійно здійснювати підприємницьку діяльність та розпоряджатись власним майном. Цією постановою, на думку позивача за первісним позовом, відповідач 2 за первісним позовом поставив під сумнів право власності КПГХ «Оброшино»на будинок hесторану «Золотий колос»і фактично його оспорює та не визнає. КПГХ «Оброшино»також посилається на те, що відповідачем 2 порушено при прийнятті спірної постанови ч. 1 ст. 18 Закону України «Про споживчу кооперацію». Що стосується права власності на будівлю ресторану, то вона передана на баланс КПГХ «Оброшино»постановою Пустомитівської районної споживчої спілки № 35 від 23 березня 1993 р.? з того часу позивач за первісним позовом відкрито та безперервно користується будівлею і у нього виникло на неї право власності з моменту передачі будівлі на його баланс. Вказане відповідає вимогам ст.ст. 1, 5, 10 Закону України «Про підприємства в Україні», ст.ст. 62, 66 ГК України, ст.ст. 20, 21 Закону України «Про власність».

          Солонківське споживче товариство у відзиві на первісний позов (том ІІ, а.с. 10-11) просить в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що позивач за первісним позовом приєднаний до Солонківського СТ на підставі протокольного рішення зборів колективу (протокол № 1 від 26.05.03 р.) та відповідного наказу по КПГХ «Оброшино»№ 7 від 27 травня 2003 р. Що стосується вимоги позивача за первісним позовом про визнання права власності, то постановою правління Пустомитівської райспоживспілки від 23.03.93 р. № 35 передбачено передачу основних засобів ресторану «Золотий колос», с. Оброшино, з балансу Пустомитівського робкоопу на баланс Оброшинського КГХ. Докази того, що правління Пустомитівської райспоживспілки вправі було відповідно до вимог ч. 2 ст. 10 Закону України «Про споживчу кооперацію»розпоряджатися нерухомим майном відсутні. Перебування нерухомого майна на балансі підприємства не є правовою підставою для набуття права власності на це майно. Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку і не визначає підстав перебування майна у власності. Відповідач 2 за первісним позовом вважає, що за відсутності рішення вищого органу управління щодо передачі правлінню РСС повноважень з розпорядження нерухомим майном, оригіналу постанови правління РСС від 23.03.93 р. № 35, акту приймання-передачі майна та доказів того, що позивач є правонаступником Оброшинського КГХ, підстави для задоволення позовних вимог про визнання права власності відсутні.

          Оброшинська сільська рада у відзиві на позовну заяву (том ІІ, а.с. 51) просить повністю задоволити позовні вимоги КПГХ «Оброшино», проти позову не заперечує, оскільки право власності КПГХ «Оброшино», на думку відповідача 1, виникло правомірно, сільською радою досліджувались правовстановлюючі документи на майно при оформленні права власності на нього.

          Солонківським споживчим товариством 10.03.10 р. подано зустрічний позов у справі № 23/302 до відповідача 1 - Колективного підприємства громадського харчування «Оброшино», с. Оброшино, до відповідача 2 - Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м. Львів, до відповідача 3 Оброшинської сільської ради, с. Оброшино (том ІІІ, а.с. 3-7). 20.05.2010 р. на адресу суду надійшла заява № 94 Солонківського споживчого товариства (том ІІІ, а.с. 95), в якій товариство уточнило прохальну частину зустрічної позовної заяви. З урахуванням уточнення позовних вимог до зустрічного позову, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсними свідоцтва про право власності КПГХ «Оброшино»на будівлю продмагу з рестораном «Золотий колос», с. Оброшино, вул. Грушевського, 2, Пустомитівського району за відповідачем серії КММ № 003138 від 23.03.98 р. і серії ЯЯЯ № 518654 від 04.08.2006 р.); визнати за споживчим товариством право власності на будівлю продмагу з рестораном «Золотий колос», розташованого за адресою: с. Оброшино, вул. Грушевського, 2, Пустомитівський район, Львівська область; зобов»язати Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки вчинити дії по скасуванню запису в державному реєстрі нерухомого майна про реєстрацію права власності на будівлю продмагу з рестораном «Золотий колос»за відповідачем за зустрічним позовом та внести запис про реєстрацію нерухомого майна на будівлю продмагу з рестораном «Золотий колос»за позивачем за зустрічним позовом. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2010 р. залишено без змін постанову господарського суду Львівської області від 03.08.07 р. в частині визнання протиправними та скасування рішення виконкому Оброшинської сільської ради від 11.05.93 р. № 21 та від 28.07.06 р. № 16, на підставі яких позивач за первісним позовом оформив свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно. Позивач за зустрічним позовом також посилається на ту обставину, що рішенням Пустомитівської районної ради депутатів трудящих від 24.07.65 р. № 376 Пустомитівській райспоживспілці, правонаступником якої є позивач за зустрічним позовом, надано дозвіл на будівництво продмагу з рестораном в с. Оброшино. Згідно з актом приймання державною комісією будинку (споруди) в експлуатацію від 19.06.68 р., рішенням виконкому Пустомитівської районної ради депутатів трудящих від 04.07.68 р. № 410 будівництво ресторану з продмагом здійснено за рахунок власних коштів Пустомитівської райспоживспілки. Позивач є правонаступником Пустомитівської райспоживспілки. Передбачене ч. 2 ст. 10 Закону України «Про споживчу кооперацію»(в редакції, яка діяла на момент оформлення відповідачем за зустрічним позовом права власності), рішення про передачу ресторану у власність КПГХ «Оброшино»відсутнє.

          КПГХ «Оброшино»у відзиві проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що згідно з актом приймання державної комісії будівлі продмагу з рестораном дозвіл на будівництво надало правління Центросоюзу, в подальшому витрачання коштів на будівництво повністю контролювало правління Львівської обласпоживспілки, таким чином кошти витрачені на будівництво не могли бути власними коштами Пустомитівської райспоживспілки. Згідно з рішенням Львівського арбітражного суду від 17.04.1997 р. у справі № 3/302 КПГХ «Оброшино»створено шляхом виділення із складу Пустомитівської райспоживспілки.

          Розгляд справи відкладався та зупинявся з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.

Ухвалою голови суду від 29.01.2008 р. (том ІІ, а.с. 45) в зв»язку з особливою складністю справи на підставі ст. 4-6 ГПК України призначено колегіальний розгляд справи № 23/302. Розпорядженням голови суду від 17.08.2010 р. (том ІІІ, а.с. 114) в зв»язку з тим, що суддя Гриців В.М. згідно з графіком відпусток перебувала у відпустці з складу колегії суддів виведено відсутню суддю Гриців В.М. та введено у склад колегії суддів у справі № 23/302 суддю Морозюка А.Я. В зв»язку з виходом судді Гриців В.М. з відпустки голова суду 20.09.2010 р. розпорядився (том ІІІ, а.с. 117) вивести з складу колегії суддю Морозюка А.Я. та ввести в склад колегії суддів у справі № 23/302 суддю Гриців В.М. У зв»язку із закінченням повноважень судді Бортник О.Ю. розпорядженням голови суду від 06.10.2010 р. (том ІІІ, а.с. 138) справу № 23/302 передано для розгляду по суті колегії суддів у складі: судді-головуючої Гриців В.М., судді Судової-Хом»юк Н.М., судді Хабіб М.І. Розпорядженням в.о. голови суду від 15.12.2010 р. (том ІІІ, а.с. 144) у зв»язку із обранням судді Бортник О.Ю. суддею господарського суду Львівської області безстроково, справу № 23/302 передано для розгляду по суті колегії суддів у складі: головуючої судді Бортник О.Ю., судді Гриців В.М., судді Хабіб М.І.

          Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити, зустрічний позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

          Відповідно до ст.ст. 86, 87, 94, 95 ЦК Української РСР, який введений в дію з 1 січня 1964 р., власникові належали права володіння, користування і розпорядження майном у межах, установленим законом. Соціалістичною власністю були: державна (загальнонародна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій. Держава охороняла соціалістичну власність і створювала умови для її примноження. Ніхто не мав права використовувати соціалістичну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях. Колгоспи, інші кооперативні організації, їх об»єднання володіли, користувались і розпоряджались майном, що належало їм на праві власності, відповідно до їх статутів. Право розпорядження майном, що було власністю колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об»єднань належало виключно самим власникам. Власністю колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об»єднань були засоби виробництва та інше майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Згідно з нормами ст.ст. 20, 21, 24 Закону України «Про власність», який втратив чинність згідно з Законом України від 27.04.2007 р., в зв»язку з прийняттям Цивільного кодексу України, споживча кооперація була суб»єктом права колективної власності. Право колективної власності виникало на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод. Об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) були будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

          Згідно з ст. 318, 321, 325, 328, 331, 392 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з Актом робочої комісії про готовність до приймання в експлуатацію державною комісією, закінченого будівництвом об”єкта, від 29 травня 1968 р., Актом приймання державною комісією будинку (споруди) від 19 червня 1968 р., рішенням виконкому Пустомитівської районної ради депутатів трудящих № 410 від 4 липня 1968 р. будівництво продмагу з рестораном в с. Оброшино здійснено за рахунок власних коштів замовником - Пустомитівською райспоживспілкою. Як вбачається з Статутів Солонківського споживчого товариства (п. 2), Пустомитівського районного споживчого товариства ((п. 2), том ІІІ, а.с. 86), Солонківське споживче товариство є правонаступником Пустомитівської райспоживспілки. Вказаний факт встановлено постановою господарського суду Львівської області від 03.08.2010 р. у справі № 1/314-23/110А. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2010 р. у цій же справі. Відтак, згадане споживче товариство є правонаступником райспоживспілки, яка збудувала будівлю продмагу з рестораном у с. Оброшино. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 10 Закону України “Про споживчу кооперацію” від 10 квітня 1992 р. майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ним органів. Рішення загальних зборів, конференції чи з'їзду Пустомитівської райспоживспілки про відчуження ресторану “Золотий колос” на користь позивача за первісним позовом у матеріалах справи відсутнє та сторонами суду не подане. Позивач за зустрічним позовом факт існування постанови правління № 35 від 23.03.19993 р. заперечує, стверджу, що така не приймалась взагалі. Оригінал постанови правління № 35 від 23.03.1993 р. у матеріалах справи відсутній і суду не поданий. Крім цього, у вказаній постанові йдеться про передачу будинку ресторану на баланс, а не у власність, Оброшинському КГХ. Правління Пустомитівської райспоживспілки не є органом, за рішенням якого відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України “Про споживчу кооперацію”, майно Пустомитівської райспоживспілки могло бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам. Доказів, що правління Пустомитівської райспоживспілки було наділене станом на 23.03.1993 р. повноваженнями розпоряджатися нерухомим майном у матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані. З Статуту Пустомитівської районної спілки споживчих товариств в редакції від 23 грудня 1993 р. таке право правління теж не вбачається.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні та особами, які беруть участь у справі, суду не подані докази того, що спірне нерухоме майно було відчужене Пустомитівською райспоживспілкою, чи її правонаступниками, на користь КПГХ «Оброшино», або інших осіб, а також докази того, що воно з передбачених законом підстав вибуло із власності споживчого товариства та суб»єктами права власності на це майно стали інші особи. Перебування спірного майна у власності позивача за зустрічним позовом опосередковано підтверджується наявністю договору здачі в оперативну оренду основних фондів Солонківського споживчого товариства, укладеним між позивачем та відповідачем за зустрічним позовом 1 грудня 2003. Предметом оренди за цим договором є будівля спірного ресторану, орендодавцем –Солонківське споживче товариство, орендарем –КПГХ «Орошино». Рішення Виконавчого комітету Оброшинської сільської ради народних депутатів Пустомитівського району Львівської області № 21 від 11.05.1993 р. “Про затвердження реєстру торгових підприємств, які знаходяться на балансі ОГХ” та рішення Виконавчого комітету Оброшинської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 16 від 28.07.2006 р. “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 11.05.1993 р. № 21», на підставі яких було оформлено право власності КПГХ «Оброшино»на спірну будівлю ресторану, визнані протиправними та скасовані постановою господарського суду Львівської області від 03.08.2007 р. у справі № 1/314-23/11А, яка набрала законної сили в цій частині.

          За наведених обставин, враховуючи, що Закон України «Про власність»втратив чинність згідно з Законом України від 27.04.2007 р., в зв»язку з прийняттям Цивільного кодексу України, спір у справі виник щодо збудованого райспоживспілкою, а не переданого їй майна, сторонами спору є юридичні особи, у господарського суду станом на день вирішення спору відсутні підстави для висновку про те, що спірне майно вибуло з власності споживчого товариства на законних підставах, зокрема й при виділенні КПГХ «Оброшино»зі складу Пустомитівської райспоживспілки, чи було відчужене споживчим товариством на користь третіх осіб, у тому числі й позивачу за первісним позовом. Відтак, підстави для задоволення первісного позову в частині визнання за КПГХ «Оброшино»права власності на будівлю ресторану «Золотий колос»чи припинення провадження у справі в цій частині відсутні.

Позовні вимоги за зустрічним позовом в частині визнання права власності на спірну будівлю ресторану за Солонківським споживчим товариством, з огляду на вищевикладене та на заперечення цього права споживчого товариства, підлягають задоволенню.

          Що стосується оскарження позивачем за первісним позовом постанови зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського районного споживчого товариства від 29 травня 2003 р. в частині приєднання Колективного підприємства громадського харчування «Оброшино»до Солонківського Споживчого товариства (том ІV, а.с. 84), то вони задоволенню не підлягають. Судом оглянуто оригінали спірної Постанови зборів уповноважених від 29 травня 2003 р. та Протоколу зборів уповноважених пайовиків (том ІV, а.с. 79-84). Згадану постанову прийнято на підставі рішення зборів КПГХ «Оброшино», оформленого протоколом № 1 від 26.05.2003 р. (оригінал знаходиться у матеріалах справи, том ІV, а.с. 75-76). Протокольне рішення зборів КПГХ «Оброшино»на день прийняття рішення у справі чинне і у встановленому законом порядку не скасоване та не оспорене. Спірною Постановою від 29 травня 2003 р. не ліквідовано статус КПГХ «Оброшино»як юридичної особи, вона не стосується та не позбавляє позивача за первісним позовом права власності, зокрема й права на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном, як це стверджує КПГХ «Оброшино»у позовній заяві.

          Провадження у справі в частині решти позовних вимог за зустрічним позовом, які не стосуються визнання права власності, підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказані позовні вимоги в порушення норм ст. 60 ГПК України подані не до позивача за первісним позовом, а до інших осіб. Ці вимоги не можуть вважатись зустрічними позовними вимогами. Крім цього, вимога про зобов»язання Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки вчинити дії по скасуванню запису в державному реєстрі нерухомого майна про реєстрацію права власності на будівлю продмагу з рестораном «Золотий колос»та внести запис про реєстрацію нерухомого майна на будівлю продмагу з рестораном «Золотий колос»за позивачем за зустрічним позовом, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. БТІ у цих правовідносинах є суб»єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України, якому державою делеговані владні повноваження у сфері правовідносин, пов»язаних із здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації права власності на нерухоме майно. Що стосується визнання недійсними свідоцтв про право власності, то вони не є актами у розумінні актів, спори про визнання недійсними яких з підстав, зазначених у законодавстві, підвідомчі господарським судам. Дані свідоцтва не є правовстановлюючими документами. Вони є наслідками ряду юридичних дій, зокрема й рішень виконавчого комітету Оброшинської сільської ради, на підставі яких їх видано і які на день розгляду справи судом скасовані. Відтак, ці Свідоцтва не породжують цивільних прав та обов»язків. Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові судової палати у господарських справах від 13.04.2004 р. № 3-432к04.

          На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі за розгляд первісного та зустрічного позовів покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задоволити частково.

Визнати за Солонківським споживчим товариством (81131, Львівська область, Пустомитівський район, село Солонка, вулиця Центральна, 2, ЗКПО 23890261) право власності на будівлю продмагу з рестораном «Золотий колос», яка знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Оброшино, вулиця Грушевського, 2.

Стягнути з Колективного підприємства громадського харчування «Оброшино»(81115, Львівська область, Пустомитівський район, село Оброшино, вулиця Грушевського, 2, код ЗКПО 20780922) на користь Солонківського споживчого товариства (81131, Львівська область, Пустомитівський район, село Солонка, вулиця Центральна, 2, ЗКПО 23890261) 1445 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд зустрічного позову.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Щодо решти зустрічних позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.,

Суддя                                                                                                     Гриців В.М.,

Суддя                                                                                                     Хабіб М.І.

Повне рішення складено 17.12.2010 р.