Рішення № 129542662, 15.08.2025, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/284/25

Провадження № 2/747/152/25

РІШЕННЯ

іменем України

15.08.2025 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 27.06.2024 укладено кредитний договір (оферти) № 27.06.2024-1000003420. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн. Кредит надавався на строк 124 дні. У договорі сторонами було погоджено розмір процентної ставки «Стандарт» - 1, 5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; розмір процентної ставки «Економ» 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; розмір денної процентної ставки 1,47 %, що являє собою загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражена в процентах від загального розміру виданого кредиту. Також умовами договору сторони погодили розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 360 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом; та розмір неустойки 40 грн, яка нараховується за кожен день неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми неналежно виконаного зобов`язання. Відповідно до умов договору від 27.06.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 4000 грн строком на 124 дні, і позичальник отримала кредитні кошти, тобто позивачем свої зобов`язання за укладеним договором виконано в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, в зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 8080, 00 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 4 000 грн, процентів 2480, 0 грн, комісії 360, 0 грн та неустойки в роз мірі 1240, 0 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Разом з тим відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме- проведена часткова сплата по кредитному договору на суму 2220, 0 грн від 27.07.2024, 1000, 0 грн від 217.08.2024, 1 300, 0 грн від 29.08.2024, при цьому під час формування довідки про заборгованість та суми повної вимоги було враховано факти оплати та змінено суму заборгованості. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 8080, 0 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою від 13 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 05 червня 2025 року, які відкладались за клопотаннями відповідачки на 17 червня 2025 року, на 17 липня 2025 року та на 15 серпня 2025 року у зв`язку з складними сімейними обставинами. До початку судового засідання 14 серпня 2025 року від відповідачки ОСОБА_1 надійшла чергова заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із складними сімейними обставинами, яка не підтверджена доказами, як і дві попередні заяви про відкладення. Розглянувши чергову заяву відповідачки від 14.08.2025 року про відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. Відповідно до п.1 ч.3 ст 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ст.ст.13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18. Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим відмовити в задоволенні клопотання відповідачки про відкладення розгляду справи за необґрунтованістю та розглянути справу за відсутності відповідачки ОСОБА_1 , яка відзив на позов не подала, чергова причина відкладення розгляду справи не є поважною, оскільки належним чином не підтверджена. Крім того, ст 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд звертає увагу, що спрощене провадження в даній справі цій справі відкрито ще 13 травня 2025 року, справа є малозначною, тобто вже існує тривалий період розгляду справи з порушенням строків її розгляду, причини неодноразового відкладення розгляду справи відповідачкою належним чином не підтверджені, тому з метою уникнення порушень вимог ст 6 Конвенції, яка гарантує кожному учаснику процесу право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд приходить до висновку про розгляд справи та винесення рішення в судовому засіданні на підставі доказів, наявних в матеріалах даної цивільної справи з врахуванням клопотання представника позивача про розгляд справи без їх участі. Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 27.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявки від 27.06.2024, які підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е634», укладено кредитний договір № 27.06.2024-100000320 від 27.06.2024. Відповідно до п.4.1 договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21XX-XXXX-9852. Відповідно до п.6.1 договору Позичальник зобов`язалась використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. Згідно п.9.1 договору у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню Кредиту та/ або Процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору. Пунктами 1-10, 13-15 Заявки кредитного договору № 27.06.2024-100000320 (Кредитної лінії) від 27.06.2024 та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 27.06.2024-100000320 (Кредитної лінії): дата надання/видачі кредиту 27.06.2024; сума Кредиту: 4000 грн. 00 коп.; строк, на який надається Кредит 124 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 28.10.2024; Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі «процентна ставка»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1, 47% = (7280/4000)/124 х 100%. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі «Комісія», економічна сутність - плата за надання Кредиту) -10% від суми Кредиту та дорівнює 360 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається кредит. ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 12185,37%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 11 280,00 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 7280,0 грн. Неустойка: 40,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України встановлюється законом. Вказаний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора E634 про, що свідчить інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 (а.с.14-20)

Відповідно до п.5 ч.1 ст 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно ч. 2 ст 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Згідно ч. 4, 6 ст 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язанні з нею. Частиною 8 ст 11 цього Закону встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, із вказаного вбачається, що кредитний договір були укладений в електронній формі. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 4000 грн підтверджено повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про платіж 27.06.2024 на платіжну карту НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту № 27.06.2024-100000320 (а.с.11) Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, однак відповідачка, порушуючи умови договору, свої зобов`язання за договором належним чином не виконує. Згідно із наданою ТОВ «Споживчий центр» довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 27.06.2024-100000320 від 27.06.2024, заборгованість ОСОБА_1 складається із 4000, 00 грн основного боргу, 2480, 00 грн процентів, 1240, 00 грн неустойки, 360, 0 грн комісії, всього 8080, 00 грн (а.с. 9)

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Така правова позиція міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20, яка в силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає врахуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи що відповідачка ОСОБА_1 , укладаючи з позивачем кредитний договір, усвідомлювала його умови, повністю з ними погодилась, в тому числі і з розмірами процентних ставок, про що свідчить її електронний підпис, не оспорювала його умови з моменту укладення, зазначений договір не визнавався недійсним в судовому порядку, і тому суд приходить до висновку, що відповідачка порушила умови укладеного позивачем кредитного договору, своєчасно не повернула кошти та не сплатила проценти, з розміром яких погодилась при укладенні, за що наступає цивільно-правова відповідальність. Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні підтверджено наявність права вимоги позивача до відповідачки за укладеним кредитним договором.

Що стосується суми заборгованості відповідачки перед позивачем за даним договором, а саме: 4000, 00 грн основного боргу, 2480, 00 грн процентів, 1240, 00 грн неустойки, 360, 0 грн комісії, всього 8080, 00 грн, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та Законом «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (№ 13172), строк дії воєнного стану в Україні продовжено строком на 90 діб з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року до 07 серпня 2025 року.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: про стягнення в розмірі 6480, 0 грн, з яких 4000, 0 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 2480, 0 грн сума заборгованості за процентами. За встановлених обставин стягнення неустойки в розмірі 1240, 0 грн та комісії в розмірі 360, 0 грн у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Таким чином, в ході розгляду справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 27.06.2024-100000320 від 27.06.2024 в сумі 6480 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, що становить 80 %, то з відповідачки на користь позивача підлягає до стягненню сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1938, 0 грн. із сплаченого позивачем при подачі позову до суду судового збору в сумі 2422, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 27.06.2024-100000320 від 27.06.2024 в сумі 6480 (шість тисяч чотириста вісімдесят) грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1938 (одну тисячу дев`ятсот тридцять вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя Л.В.Тіщенко