Рішення № 129541388, 13.08.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1173/25

Провадження № 2/309/368/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Гелетей Д.В.,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Мартиняка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання транзакції щодо переказу коштів нечинною, повернення коштів та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» (надалі по тексту - АТ «Ощадбанк») про визнання транзакції щодо переказу коштів нечинною, повернення коштів та зобов`язання вчинити дії.

Позовну заяву мотивовано тим, що вона має відкритий рахунок в АТ «Ощадбанк», на її ім`я видана кредитна картка. 03.02.2025 о15:10 год з її карткового рахунку в рахунок кредитних коштів була списана сума 30 204,06 грн. Цього ж дня о 15:13 год. з її карткового рахунку убула списана сума 30 204,06 грн. та о 15:15 год списані кошти в розмірі 2025 грн. Тобто проведено три транзакції по списанню кредитних коштів на загальну суму 62433,12 грн.

Про проведення таких транзакцій позивач отримала інформацію-побачила лише 19.02.2025 при перевірці стану свого рахунку. Знаючи, що жодних операцій з грошовими коштами вона не здійснювала в той же день вона звернулася із заявою щодо вчинення кримінального правопорушення до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, про що 20.02.2025 внесені відомості до ЄРДР за №12025071050000108 із кваліфікацією за ч.4 ст. 190 КК України.

Позивач негайно звернулася до АТ «Ощадбанк» з телефонним дзвінком на «гарячу лінію» банку «3700» та повідомила про факт проведення незаконних операцій, також вона заблокувала кредитну картку.

У той же день позивач звернулася до керуючого територіальним відділенням №10006/0114 АТ «Ощадбанк» в м.Хуст із письмовою заявою про викрадення з її рахунку грошових коштів. та вжиття заходів з їх повернення.

04.03.2025 позивач звернулася з письмовою заявою на ім`я голови правління АТ «Ощадбанк» та повторно повідомила вказану інформацію. Також у даній заяві було викладено прохання припинити нарахування штрафних санкцій та пені, відсотків за користування кредитом.

17.03.2025 позивач знову звернулася до АТ «Ощадбанк» про стан її кредитного рахунку і виявила, що грошові кошти на рахунок не повернуті, банк продовжує нараховувати проценти.

24.03.2025 позивач повторно звернулася на ім`я голови правління АТ «Ощадбанк» із заявою про припинення нарахування штрафних санкцій, пені та відсотків.

Не зважаючи на факт незаконного списання коштів, а саме їх викрадення, відповідач продовжує нарахування відсотків та штрафних санкцій.

При цьому позивач має іншу картку в АТ «Ощадбанк», яка використовується для отримання зарплати, з якої відповідач здійснює автоматичне погашення простроченої заборгованості та списання відсотків, що змушує її звернутися до суду.

Вважає, що вона не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, оскільки електронний платіжний засіб використано без фізичного пред`явлення електронного засобу та електронної ідентифікації користувача.

Посилаючись на викладене просить суд: 1) визнати операцію щодо встановлення кредитного ліміту у сумі 87 800 на картковому рахунку нечинною; 2) визнати транзакції щодо переказу 03.02.2025 грошових коштів в загальній сумі 62433 грн. з банківського рахунку позивача нечинними; 3) зобов`язати відповідача повернути позивачу кошти в сумі 62 433 грн шляхом відновлення їх на банківському рахунку; 4) зобов`язати відповідача скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), що нараховані ним за використання кредитного ліміту, що виникли внаслідок нечинної операції з переказу коштів та повернути кошти, що були списані з карткового рахунку позивача в рахунок автоматичного погашення заборгованості.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що заявою від 23.07.2021 позивач приєдналася до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО) та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу. На підставі даної заяви банк відкрив на ім`я позивача рахунок в українській гривні на умовах тарифного пакету «Мій комфорт». Позичальнику встановлено кредитний ліміт в розмірі 87 800 грн, в межах максимального розміру кредиту 250 000 грн., строк кредитування до дати закінчення дії платіжної картки. Процентна ставка встановлена у 38% річних.

При цьому Банк здійснює дистанційне обслуговування клієнта за допомогою дистанційних каналів обслуговування, зокрема чат-бот, системи ДБО та всіх його каналів обслуговування. Банк забезпечує доведення цілісності, достовірності та авторства електронного документа, на який накладено електронний підпис, зокрема за допомогою направлення СМС на фінансовий номер. Згідно ДКБО сторони домовилися, що послідовне введення одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, повідомлений клієнтом банку в порядок та спосіб визначений договором або ідентифікація клієнта шляхом біометрії, є аналогом власноручного підпису клієнта.

На клієнтові лежить обов`язок не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права та не повідомляти/ не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, тощо.

На момент звернення позивача до банку кошти в сумі 61 800 грн. з рахунку клієнта вже були перераховані на картку іншого банку.

При цьому оскаржувані операції були здійснені в мобільному додатку Ощад 24/7, ці дії підтверджені отр-паролями, які надходили на фінансовий номер телефону. Зазначені операції по переказу коштів супроводжувалися направленням СМС на фінансовий номер мобільного телефону. Окрім того, 03.02.2025 о 15:05 (за 5 хв до першої транзакції) було здійснено вихідний автоматичний дзвінок для підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7», який було успішно прийнято. Клієнту було повідомлено, що він здійснює реєстрацію в системі «Ощад 24/7» та що не потрібно розголошувати дані картки та одноразові паролі третім особам. Для підтвердження реєстрації клієнту потрібно було натисну цифру 1 на клавіатурі, що у було зроблено. Після підтвердження було озвучено одноразовий пароль та повторно наголошено, що пароль є секретним.

У розмові від 19.02.2025 (дзвінок позивача до контакт-центру) на 06:30 клієнт повідомив оператора, що здійснював перехід за посиланням та вводив індивідуальну облікову операцію.

Таким чином усі доводи позову про несанкціоноване здійснення операцій є безпідставними так як: по-перше вхід у мобільний додаток можливий лише з підтвердженням біометрії або коду доступу, що надходить на фінансовий номер клієнта; по-друге вхід у мобільний додаток відбувся коректно з підтвердженням коду доступу, що надійшов на фінансовий номер позивача; по-третє проведені операції по переказу коштів позивача у мобільному додатку також були підтверджені кодами доступу, які надходили на фінансовий номер у вигляді СМС-повідомлень та повідомлень у месенджер «Вайбер; по-четверте транзакція на суму 2000 грн була відмінена через перевищення ліміту; по-п`яте під час розмови позивача з оператором було встановлено, що позивачем розголошено дані третім особам, чим сприяв шахраям ініціювати платіжні операції зі своєї картки.

У судовому засіданні представник позивача Крічфалушій І.І. підтримав позов та просив його задовольнити. Вказує, що позивач має відкритий банківський рахунок в АТ «Ощадбанк». 03.02.2025 о15:10 год з її карткового рахунку в рахунок кредитних коштів була списана сума 30 204,06 грн. Цього ж дня о 15:13 год. з її карткового рахунку убула списана сума 30 204,06 грн. та о 15:15 год списані кошти в розмірі 2025 грн. Тобто проведено три транзакції по списанню кредитних коштів на загальну суму 62433,12 грн. Про проведення таких транзакцій позивач отримала інформацію-побачила лише 19.02.2025 при перевірці стану свого рахунку. Вона звернулася із заявою щодо вчинення кримінального правопорушення до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, про що 20.02.2025 внесені відомості до ЄРДР за №12025071050000108 із кваліфікацією за ч.4 ст. 190 КК України. Також негайно звернулася до АТ «Ощадбанк» з телефонним дзвінком на «гарячу лінію» банку та повідомила про факт проведення незаконних операцій, також вона заблокувала кредитну картку. У той же день позивач звернулася до керуючого територіальним відділенням №10006/0114 АТ «Ощадбанк» в м.Хуст із письмовою заявою про викрадення з її рахунку грошових коштів. та вжиття заходів з їх повернення. 04.03.2025 позивач звернулася з письмовою заявою на ім`я голови правління АТ «Ощадбанк» та повторно повідомила вказану інформацію. Не зважаючи на її звернення, відповідач продовжує нарахування відсотків та штрафних санкцій. Зазначив, що 03.02.2025, до відповідних транзакцій, до позивачки телефонував представник банку і картку було заблоковано. Тобто банк володів операцією про незаконні операції з її рахунком.

У судовому засіданні представник відповідача Мартиняк В.В. заперечив проти задоволення позову. Вказує, що підставою для видачі кратки позиваці була її заява та договір комплексного банківського обслуговування. Такий договір містить обов`язок клієнта не розголошувати відомості про реквізити картки, пін-коди тощо. Вхід у мобільний додатком можливий лише через біометрію чи введення корду, який направляється на номер клієнта. Того дня вхід було виконано коректно. Про виконані операції позивачка також отримувала інформацію, що надсилалася на мобільний телефон. Також у витягу з ЄРДР вказано, шо позивачка перейшла за посиланням в мережі Інтернет де вводила реквізити картки. Отже дана ситуація склалася через розголошення позивачкою конфіденційних відомостей, атому банк не несе за це відповідальності.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні у ній докази, суд зазначає наступне.

Встановлено, що 23 липня 2021 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 підписано заяву про приєднання № 371601308/231118 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідно до умов якої позивачу був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на умовах тарифного пакету «Мій Комфорт».

У вказаній заяві зазначено, що шляхом підписання цієї заяви про приєднання до договору клієнт беззастережно приєднується до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку www.oschadbank.ua, та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, кредитного договору.

Відповідно до пункту 3.3. вказаної заяви банк відкриває на ім`я клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу за дебетово-кредитною системою.

Цього ж дня між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 підписано заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), згідно якої на рахунок № НОМЕР_1 встановлено кредитний ліміт в межах максимального розміру кредиту 250 000 грн., строк кредитування до дати закінчення дії платіжної картки. Процентна ставка встановлена у 38% річних.

З виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 , убачається, що 03.02.2025 було здійснено три грошові перекази: о 15:10 год на суму 30 204 грн (29 900 грн сума переказу, 304 грн комісія); о 15:13 год на суму 30 204 грн (29 900 грн сума переказу, 304 грн комісія); о 15:15 год на суму 2025 грн (2000 грн сума переказу, 25 грн комісія). Згідно наданої відповідачем інформації зазначені три транзакції були здійснені на картку Таскомбанку.

Згідно з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025071050000108 від 20.02.2005, 19.02.2025 до Хустського РУП надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 03.02.2025 вона перейшла за невстановленим посиланням, куди ввела реквізити своєї банківської карти «Ощадбанк» № НОМЕР_2 внаслідок чого з її банківської картки списані грошові кошти на загальну суму 62433 грн., чим було завдано матеріальної шкоди Правова кваліфікація кримінального правопорушення: частина четверта статті 190 Кримінального кодексу України.

Також, 20 лютого 2025 року до керуючого територіальним відділенням №10006/0114 АТ «Ощадбанк» в м.Хуст із письмовою заявою про зняття невідомою особою через інтернет посилання з її кредитної картки грошових коштів та вжиття заходів з їх повернення.

04.03.2025 позивач звернулася з письмовою заявою на ім`я голови правління АТ «Ощадбанк» та повторно повідомила вказану інформацію. Також у даній заяві було викладено прохання припинити нарахування штрафних санкцій та пені, відсотків за користування кредитом.

17.03.2025 позивач знову звернулася до територіальним відділенням №10006/0114 АТ «Ощадбанк» про стан її кредитного рахунку.

24.03.2025 позивач повторно звернулася на ім`я голови правління АТ «Ощадбанк» із заявою про надання відповіді про результати розгляду її заяви від 20.02.2025 та про припинення нарахування штрафних санкцій, пені та відсотків.

Листом відповідача на звернення позивача повідомлено, що наразі триває перевірка про результат якої буде повідомлено.

18 квітня 2025 року Заступником директора департаменту начальником Процесингово центру Департаменту електронної комерції та платіжних засобів АТ «Ощадбанк» у відповідь на службову записку управління стягнення регіональної мережі департаменту реструктуризації заборгованості та стягнення № 115912/55/5.7-07-2025 від 16 квітня 2025 року надано запитувану інформацію.

Згідно з вказаною інформацією 03 лютого 2025 року банк надіслав на мобільний телефон позивача ( НОМЕР_3 ) смс-повідомлення наступного змісту: о 14:53:20 - «kod ${psw} dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#»; o 14:55:19 «Ви щойно увійшли у мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека? наш пріоритет! ? ?»; о 14:56:43 «UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod $ {psw} dlya perekazu na kartku inshogo banku39QYY6vrsuU»; 14:56:47 «kod ${psw} dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#»; 15:01:13 «Ви щойно увійшли у мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека? наш пріоритет! ? ?»; 15:05:19 «kod ${psw} dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#»; 15:08:09 «Ви щойно увійшли у мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка негайно зателефонуйте до контакт-центру: 0 800 210 800. Ваша безпека? наш пріоритет! ? ?»; 15:08:57 «UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod $ {psw} dlya perekazu na kartku inshogo banku39QYY6vrsuU»; 15:12:23 «UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod $ {psw} dlya perekazu na kartku inshogo banku39QYY6vrsuU»; 15:14:40 «Шан****бу.»; 15:19:29 «kod ${psw} dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#»; 22:20:40 «kod ${psw} dlya vxodu v sistemu Oschad 24/7 #FLUMO#». Також на номер телефону позивача ( НОМЕР_3 ) у мобільний додаток Viber надсилалися повідомлення про невірне введення ПІН коду о 14:58:45, три повідомлення про переказ коштів на карту іншого банку із зазначенням суми переказу та залишку, що залишився після кожної операції, о 15:16:02 про обмеження онлайн-платежів за карткою. Картку було заблоковано лише 19.02.2025 о 11:34:41.

З інформації, наданої Приватним акціонерним товариством «Київстар» на виконання ухвали суду від 21 травня 2025 року, слідує, що послуги по номеру телефону НОМЕР_3 станом на 03.02.2025 надавалися на умовах контрактної форми обслуговування ФОП ОСОБА_1 . 03 лютого 2025 року на даний номер телефону надійшли наступні смс повідомлення:

11:36:39 Вхідні СМС CentrPMD 4 штук;

14:55:16 Вхідні СМС Oschadbank 4 штук;

14:56:46 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;

14:59:03 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;

15:01:17 Вхідні СМС Oschadbank 3 штуки;

15:08:00 Вхідні СМС Oschadbank 5 штук;

15:12:26 Вхідні СМС Oschadbank 1 штука;

15:14:43 Вхідні СМС Oschadbank 2 штуки.

Отримання мультимедійних MMS-повідомлень на номер НОМЕР_3 протягом доби 03.02.2025 не зафіксовано. Також не зафіксовано протягом доби направлення переадресованих дзвінків чи SMS-повідомлень з інших абонентських номерів на номер телефону НОМЕР_3 . Надано інформацію про ІМЕІ даного телефону. У період з 01.01.2025 по 28.02.2025 блокування номеру телефону НОМЕР_3 не здійснювалося, видача нової SIM-карти (перевипуск чи здійснення заміни) не зафіксовано.

Також у додатку до листа надано інформацію про вхідні дзвінки по номеру НОМЕР_3 , які були зафіксовані протягом доби 03.02.2025. З якого убачається, що у період коли здійснювалися вказані транзакції (з 14:53:28 по 15:20:30) на даний номер телефону здійснювалися вхідні дзвінки з номеру НОМЕР_4 (4 рази) та з номеру 380945087846 (9 разів).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу. Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно з пунктом 14.12 статті 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" користувач платіжної системи зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.

Згідно з пунктом 136 розділу VIІ "Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками" Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -Положення № 164), користувач зобов`язаний: 1) зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Відповідно до пункту 138 розділу VIІ Положення № 164 емітент зобов`язаний: 1) забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення); 2) зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору; 3) забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання платіжного інструменту після отримання такого повідомлення; 4) забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про потребу розблокування або заміни (перевипуску) платіжного інструменту; 5) повідомляти користувача про виконання операцій з використанням платіжного інструменту; 6) реєструвати та протягом строку, передбаченого нормативно-правовими актами Національного банку, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування емітентом користувача та користувачем емітента, надавати користувачу таку інформацію за його письмовим зверненням. Емітент зобов`язаний зазначити дату і час одержання повідомлення користувача про втрату платіжного інструменту під час реєстрації повідомлення.

Відповідно до пункту 139 розділу VIІ Положення № 164 емітент у разі невиконання ним обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від виконання таких операцій. Обов`язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі:

1) інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;

2) відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі з користувачем.

Відповідно до пункту 140 розділу VIІ Положення № 164 користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до пункту 141 розділу VIІ Положення № 164 емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

Емітент під час видачі платіжного інструменту зобов`язаний поінформувати держателя про можливість або неможливість зміни ПІНу. Перша зміна ПІНу здійснюється безкоштовно (у разі можливості зміни ПІНу).

Відповідно до пункту 146 розділу VIІ Положення № 164 власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Зазначені правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №537/3312/16-ц (провадження №61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі №753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18 (провадження №61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі №751/6050/18 (провадження № 61-18544св19).

Відповідно до умов договору комплексного обслуговування фізичних осіб, затвердженого постановою правління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», банк здійснює дистанційне обслуговування клієнта за допомогою дистанційних каналів обслуговування, зокрема, але не виключно за допомогою чат-бот, системи дистанційного банківського обслуговування та всіх його каналів обслуговування, за плату, в розмірі комісійної винагороди, визначеної тарифами.

Клієнт погоджується з тим, що розуміє всі ризики, пов`язані з розголошенням логіну клієнта, паролю для входу в систему дистанційного банківського обслуговування, номеру мобільного телефону клієнта та/або одноразових цифрових паролів, а також будь-якої інформації про свої рахунки, що є банківською таємницею, при здійсненні доступу до системи дистанційного банківського обслуговування не з власного комп`ютера або мобільного телефону, та несе всю відповідальність за такі випадки (пункт 17.4.3 договору).

Згідно із пунктом 17.1.5. вказаного договору сторони домовились, що послідовне введення одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, повідомлений клієнтом банку в порядку та спосіб, визначений договором, або ідентифікація клієнта шляхом біометрії, є аналогом власноручного підпису клієнта.

Клієнт персонально відповідає за зберігання і не розголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі дистанційного банківського обслуговування, компроментацію іден6тифікаційних/авториризаційних даних за допомогою вірусів у програм шпигунів на персональному програмному забезпеченні Клієнта. Банк не несе відповідальності за операції з картковим рахунком клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення (пункт 17.4.4 договору).

Відповідно до пункту 17.5.2. договору банк зобов`язується приймати до виконання та виконувати електронні розрахункові документи клієнта, підтверджені одноразовим цифровим паролем/біометрією, в тому числі по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні), Face ID (та подібні), оформлені та надані клієнтом відповідно до договору та/або законодавства.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається із матеріалів справи всі оспорювані фінансові операції з грошовими коштами позивача на рахунках Банку здійснено з допомогою системи інтернет-банкінгу "Ощад 24/7".

Так, з наданих відповідачем матеріалів за результатами службової перевірки встановлено, що позивач має фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , на який надходили повідомлення з банку. Вказаний номер телефону також зазначений і у позовній заяві, як особистий номер позивача.

Встановлено, що 03.02.2025 мала місце наступна послідовність дій: о 14:53:20 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з кодом для входу в систему "Ощад 24/7"; о 14:55:11 відбулася верифікація клієнта в мобільному додатку «Ощад 24/7»; о 14:55:19 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з інформацією про вхід у Мобільний Ощад, та роз`ясненням, що якщо вхід здійснював не клієнт то слід зателефонувати до контакт-центру за відповідним номером телефону; о 14:56:43 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з кодом для здійснення переказу на кратку іншого банку; о 14:56:47 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з кодом для входу в систему "Ощад 24/7"; о 14:58:57 відбулася верифікація клієнта в мобільному додатку «Ощад 24/7»; о 15:01:13 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з інформацією про вхід у Мобільний Ощад, та роз`ясненням, що якщо вхід здійснював не клієнт то слід зателефонувати до контакт-центру за відповідним номером телефону; о 15:05:19 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з кодом для входу в систему "Ощад 24/7"; о 15:07:56 відбулася верифікація клієнта в мобільному додатку «Ощад 24/7»; »; о 15:08:09 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з інформацією про вхід у Мобільний Ощад, та роз`ясненням, що якщо вхід здійснював не клієнт то слід зателефонувати до контакт-центру за відповідним номером телефону; о 15:08:57 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з кодом для здійснення переказу на кратку іншого банку; о 15:10:51 відбулася перша транзакція на картку іншого банку (Таскомбанк) на суму 30 204 грн (29 900 грн сума переказу, 304 грн комісія); о 15:12:23 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення з кодом для здійснення переказу на кратку іншого банку; о 15:13:12 відбулася друга транзакція на картку іншого банку (Таскомбанк) на суму 30 204 грн (29 900 грн сума переказу, 304 грн комісія); 15:15:23 відбулася третя транзакція на картку іншого банку (Таскомбанк) на суму 2025 грн (2000 грн сума переказу, 25 грн комісія); о 15:14:40 банком надіслано на фінансовий номер клієнта СМС-повідомлення зміст якого не розшифрований. О 15:16:02 застосовано обмеження онлайн-платежів за карткою. Картку було заблоковано лише 19.02.2025 о 11:34:41

Отже, судом з вищевказаних доказів встановлено, що позивач самостійно 03.02.2025 здійснила вхід в мобільний додаток «Ощад 24/7», позаяк саме на фінансовий номер позивача банком надсилалися повідомлення з кодом для входу, після чого відбувалася верифікація клієнта у додатку. При цьому, доказів втрати позивачем свого мобільного телефону чи заволодіння ним сторонніми особами у протиправний спосіб - не надано, і згідно листа ПрАТ «Київстар» у період з 01.01.2025 по 28.02.2025 блокування номеру телефону НОМЕР_3 не здійснювалося, видача нової SIM-карти (перевипуск чи здійснення заміни) не зафіксовано. На цей же фінансовий номер позивача банком надсилалися СМС-повідомлення з попередженням що здійснено вхід у мобільний додаток «Ощад 24/7», та роз`ясненням як діяти якщо вхід здійснено не клієнтом. На фінансовий номер позивача банком надсилалися повідомлення з кодом для здійснення переказу на кратку іншого банку, після чого і відбулися відповідні транзакції, з чого слідує, що саме позивачем вводився відповідний код та підтверджено волевиявлення на здійснення таких операцій. Без введення таких даних, проведення транзакцій банком було б неможливим.

Таким чином, позивачем не доведено факт списання грошових коштів з її рахунку саме з вини банку, а навпаки вбачається, що мало місце саме волевиявлення позивача на такі дії.

Також слід врахувати, що згідно матеріалів кримінального провадження, заведеного на підстав заяви позивача за даним фактом вона визнала, що 03.02.2025 вона перейшла за невстановленим посиланням, куди ввела реквізити своєї банківської карти «Ощадбанк», тобто, що своїми діями вона фактично сприяла незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. При цьому суд відхиляє посилання представника позивача на те, що фабулу записів у ЄРДР формує слідчий, а не позивач, позаяк занесено відомості про конкретні (не загальні) обставини кримінального правопорушення, які слідчий не вправі вносити свавільно, не отримавши таку інформації зокрема від заявника (потерпілої особи). Окрім того, така інформація узгоджується з звукозаписом розмови позивача з працівником банку від 19.02.2025, яке було прослухане у судовому засіданні, де зафіксовано як позивач повідомила, що коли була на роботі, то їй прийшла SMS-повідомлення про якусь грошову допомогу. Вона перейшла за посиланням і почала щось уводити, що саме точно не пам`ятає.

Вищенаведене спростовує доводи позивача в обґрунтування позову.

Крім того, суд вважає, що посилання позивача на норми Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання», затвердженого постановою Правління НБУ 05.11.2014 року №705, є безпідставним, оскільки вказані нормативно-правові акти втратили чинність 01.08.2022 року і до спірних правовідносин не застосовуються.

Правові підстави для припинення кредитних зобов`язань ОСОБА_2 перед АТ «Ощадбанк» відсутні. Позивачем не доведено у розумінні ст. 76-81 ЦПК України ті обставини, що втрата грошей сталась внаслідок незаконних дій відповідача.

До зазначеного висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2020 року у справі №182/5175/16, який узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18), від 17 червня 2020 року у справі № 201/15185/16-ц (провадження № 61-41264св18).

Щодо нарахування за вказаними трансакціями відсотків, пені, штрафних санкцій та їх списання із зарплатного рахунку позивача, то слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 ЦК України, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

На підставі частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).

Оскільки вимоги позивача зобов`язати відповідача списати відсотки (пеню, штрафні санкції), нараховані внаслідок проведення операцій 03.02.2025 року, а також відновлення коштів на рахунках позивача та стягнення з банку пені, обґрунтовані незаконним перерахування грошових коштів, що судом не встановлено, то такі вимоги також задоволенню не підлягають.

А отже у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання транзакції щодо переказу коштів нечинною, повернення коштів та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 15.08.2025.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.