Рішення № 12954112, 14.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/47014.12.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» до Закритого акціонерного товариства «Аско-Транс»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Зайцев М.М. (довіреність № 24 від 11.04.2010р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 14 грудня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(позивач) звернулося до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Аско-Транс»(відповідач) про стягнення 197894,14 грн. з них основного боргу 184195,92 грн., пені на суму 10928,56 грн. та 3% річних в розмірі 2769,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконані умови договору фінансового лізингу № 581 від 13 грудня 2007 року, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою від 25.11.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 07.12.2010. Ухвалою від 07.12.2010р. розгляд справи, у звязку з неявкою представника відповідача було відкладено до 14.12.2010р., в яке представник відповідача також не зявився.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2007 року між позивачем (надалі - Лізингодавець) та відповідачем (далі по тексту - Лізингоодержувач), (разом - Сторони), був укладений договір фінансового лізингу № 581 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір лізингу або Договір), згідно з п. 2.1 якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб (скорочено - ТЗ) у відповідності з Замовленням на ТЗ.

Судом встановлено, що Лізингодавець на підставі Замовлення Лізингоодержувача № 581/001 від 13.12.2007р. передав, а відповідач отримав в користування транспортний засіб «КАМАЗ 54115-011-15», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.12.2007р. (копія Замовлення та акту приймання-передачі в матеріалах справи).

З матеріалів справи також вбачається, що Лізингодавець на підставі Замовлення Лізингоодержувача № 581/002 від 13.12.2007р. передав, а відповідач отримав в користування транспортний засіб «КАМАЗ 54115-011-15», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.12.2007р. (копія Замовлення та акту приймання-передачі в справі).

За переданий в лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуться лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу (п. 5.1 Договору).

Згідно Додатку № 3 «План лізингу № 581/001»до Договору лізингу (належним чином засвідчена копія додатку міститься в матеріалах справи), Сторонами досягнуто згоди, в тому числі, щодо розміру лізингової плати та періоду лізингу за переданий Лізингодавцем в користування Лізингоодержувачу транспортний засіб «КАМАЗ 54115-011-15», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до Додатку № 3 «План лізингу № 581/002»до Договору (належним чином засвідчена копія додатку міститься в матеріалах справи), Сторонами досягнуто згоди, в тому числі, щодо розміру лізингової плати та періоду лізингу за переданий Лізингодавцем в користування Лізингоодержувачу транспортний засіб «КАМАЗ 54115-011-15», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Лізингоодержувач зобовязаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції згідно договору та інші платежі, які повязані з використанням ТЗ і не входять в щомісячні лізингові платежі (п. 7.16 Договору лізингу).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що Лізингоодержувач свої зобовязання за Договором належним чином не виконав, зокрема, лізингові платежі, відповідно до виставлених позивачем рахунків (копії рахунків в справі), в повному обсязі не сплатив, чим порушив умови Договору лізингу, внаслідок чого, у Лізингоодержувача утворилась заборгованість перед Лізингодавцем по сплаті лізингових платежів, яка за період з 20.10.2009р. по 14.10.2010р. становить - 184195,92 грн. (розрахунок заборгованості відповідача по сплаті лізингових платежів міститься в матеріалах справи).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач в порядку досудового врегулювання спору 09.04.2010р., а потім 14.10.2010р. вдруге, направив відповідачу листи-вимоги про сплату заборгованості та пені за Договором на загальну суму 82223,87 грн. та 208568,70 грн. відповідно (копії листів в справі). Факт надсилання відповідних листів Лізингодавцем підтверджується копіями списків № 1 простих потових відправлень по місту Києву (копії документів в справі). Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму заборгованості не погасив.

На час розгляду справи сума заборгованості за Договором Лізингодавцю Лізингоодержувачем не перерахована.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги, про стягнення з Лізигоодержувача на користь Лізингодавця заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договором, яка станом за період з 20.10.2009р. по 14.10.2010р. складає: 184195,92 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 16.1 Договору лізингу передбачено, що при порушенні Лізингоодержувачем зобовязань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 (однієї десятої)% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону).

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 10928,56 грн. (розрахунок пені міститься в матеріалах справи)

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів, стягненню з Лізингоодержувача на користь Лізингодавця підлягають 3% річних в розмірі 2769,66 грн. (розрахунок 3% в матеріалах справи).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в сумі 2214,94 грн. (1978,94 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Аско-Транс»(ідентифікаційний код: 30635392, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Кутузова, будинок, 18/7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(ідентифікаційний код: 32774741, адреса: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, будинок, 67, п/р 26003030836400 в АКІБ «УкрСибБанк», МФО 351005) грошові кошти: основного боргу 184195,92 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі сто девяносто пять гривень 92 копійки), пені 10928,56 грн. (десять тисяч девятсот двадцять вісім гривень 56 копійок) і 3% річних 2769,66 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят девять гривень 66 копійок) та судові витрати: державного мита 1 978,94 грн. (одна тисяча девятсот сімдесят вісім гривень 94 копійки) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяС.М. Морозов Дата підписання повного тексту рішення - 20.12.2010р.