Рішення № 12954064, 14.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/49814.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторекс Логістика"

про стягнення 6 989,58 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Білецька А. В. - за довіреністю №09/08 від 09.08.10 р.

від відповідача: не з’явився

14.12.10 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну і резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторекс Логістика" про стягнення 6 989,58 грн.

В обґрунтування позову, Позивачем зазначено, що Відповідачем не виконуються належним чином зобов’язання за договором № 09/07 на виготовлення металоконструкцій щодо повноти та вчасності оплати продукції. Внаслідок чого у Відповідача станом на 25.10.10 р. виникла заборгованість у розмірі 6989,58 грн, з них 6309,78 грн –сума основної заборгованості, 679,80 грн - пеня.

Ухвалою суду від 05.11.10 порушено провадження у справі № 40/498 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.12.10.

Ухвалою суду від 02.12.10 відкладено розгляд справи на 14.12.10 у зв’язку з витребуванням у позивача оригіналів документів та неявкою Відповідача у судове засідання.

У судове засідання, призначене на 14.12.10, представник Позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні вдруге не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представників позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

11.09.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (Виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сторекс Логістика" (Замовник) було укладено договір №09/07 на виготовлення металоконструкцій (далі Договір).

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Виробник бере на себе зобов’язання по кресленням «Конструкції металеві»- надалі КМ, виготовити та поставити: Металоконструкції – надалі «Продукція», орієнтовною вагою 2,0 т. за ціною, погодженою Сторонами.

Відповідно до п. 2.1 Договору Виробник бере на себе зобов’язання після підписання Сторонами Договору, отримання від Замовника авансового платежу: згідно погодженого сторонами графіку, протягом 10 днів з дати передачі тех. документації і оплати авансу згідно договору купівлі-продажу, передати Замовнику Продукцію з наданням документу, що засвідчує її якість.

Разом з Продукцією Виробник зобов’язується передати Замовнику оригінали наступних документів: видаткову накладну; податкову накладну; рахунок – фактуру в 1-му примірнику.

В свою чергу, п.1.2 Договору Замовник бере на себе зобов’язання оплатити і одержати Продукцію у відповідності з розділами 5 і 6 даного Договору.

Пунктом 2.3.2. Договору встановлено, що Замовник прийняти Продукцію від Виробника і здійснити за неї оплату в строки і порядку, передбаченими цим Договором.

Передача Відповідачу Продукції за договором 09/07 від 11.09.09 р. на суму 18 709, 78 грн підтверджується видатковою накладною №БМ-000140 від 25.09.09 р.

Розділом 12 Договору, а саме пунктом 12.1. встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.09 р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов’язань по Договору.

Позивач листом №11/11 від 15.01.10 звернувся до Відповідача, в якому повідомив про наявність заборгованості по оплаті за виготовлену та поставлену Продукцію у розмірі 6309,78 грн, поставив вимогу сплатити її у повному обсязі у вказаний термін.

Проте на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач не надав відповіді на вищевказаний лист та не виконав вимоги, поставлені у них.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спір по справі виник з причини порушення Відповідачем договірних зобов’язань, що передбачені пунктом 2.3.2 Договору, та необхідності стягнення у зв’язку з цим штрафних санкцій, що передбачені Цивільним кодексом України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов’язання щодо здійснення оплати за виготовлену та поставлену Продукцію за договором №09/07 від 11.09.09.

Вартість виготовлення 1 тони металоконструкцій з піскострумною очисткою, ґрунтовкою, покраскою (30 мкм.) та доставкою складає: 9500 грн в тому числі ПДВ –1583,33 грн (5.1 Договору).

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що загальна вартість Договору складає 19000 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 3166,66 грн.

Відповідно до п.5.3 Договору Загальна вартість Договору складається із вартості фактично отриманої Продукції у відповідності до видаткових накладних, за весь термін його дії.

Оплата продукції Замовником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виробника поетапно: аванс в розмірі 60 % вартості продукції, що складає 11400 грн у т.ч. ПДВ –1900 грн. Кінцевий розрахунок за продукцію здійснюється Замовником на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання продукції (п.6.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов’язання по оплаті за виготовлену та поставлену продукцію виконав частково у вигляді передоплати в розмірі 11400 грн та після поставки продукції, сплачено 1000 грн, що підтверджується банківськими виписками БМ-0000145 від 16.09.09 р. та БМ-0000263 від 02.12.09 р., проте суму у розмірі 6309,78 грн не сплатив.

В разі невиконання чи неналежного виконання своїх обов’язків по даному договору Сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України (п.10.1 Договору).

Відповідно до п. 10.4 Договору за прострочення строків платежу за поставлену Продукцію Замовник сплачує Виробнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

За таких обставин суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо стягнення пені –679,80 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторекс Логістика" (Україна, 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Мельникова, буд. 12, ідентифікаційний код 36470483) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (Україна, 01033, м. Київ, Печерський район, вул. Шота Руставелі, буд. 39-41) суму основної заборгованості –6309,78 грн (шість тисяч триста дев’ять гривень сімдесят вісім копійок), пеню у розмірі 679,80 грн (шістсот сімдесят дев’ять гривень вісімдесят копійок), витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн (сто дві гривні нуль копійок) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок).

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 20.12.2010 р.